Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Однією із форм контролю за вчиненням злочину є контрольована поставка.

В Україні проведення контрольованої поставки здійснюється згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

У Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» ( далі –ОРД) у пункті 2 частини першої статті 8 визначено, що «оперативні підрозділи мають право проводити контрольовану поставку…. товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» Державний Митний Комітет України та державні органи (підрозділи), що мають право здійснювати оперативно0розшукову діяльність, з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому, в кожному окремому випадку за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України може використовуватися метод контрольованої поставки, тобто допуск під контролем і оперативним наглядом цих органів ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

А відповідно частини шостої ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України. Порядок і тактика проведення контрольованої поставки визначається законодавством (ч. 5 ст. 271 КПК України).

Основоположним міжнародним правовим актом, що регламентує застосування контрольованої поставки, у т.ч. в українському законодавстві, є „Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 року”[1], стаття 11 якої визначає, що:

- сторони, якщо це дозволяють основні принципи їх національних правових систем, вживають, у рамках своїх можливостей, необхідні заходи, які передбачають належне використання контрольованих поставок на міжнародному рівні на основі взаємоприйнятних угод або взаємних домовленостей з метою виявлення осіб, які беруть участь у правопорушеннях, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3, та їх кримінального переслідування;

- рішення про використання контрольованих поставок приймаються в кожному окремому випадку і можуть при необхідності враховувати фінансові домовленості й взаєморозуміння щодо здійснення юрисдикції, які досягнуті відповідними Сторонами;

- незаконні партії, контрольовані поставки які здійснюються згідно з досягнутими домовленостями, за згодою Сторін можуть бути перехоплені і залишені для подальшого перевезення із збереженням або вилученням чи повною або частковою заміною товарів, предметів та речовин.

В підпункті g статті 1 вказаної Конвенції контрольована поставка визначається як „метод, при якому допускається вивезення, провезення або ввезення на територію однієї або декількох країн незаконних або таких, що викликають підозру, партій наркотичних засобів, психотропних речовин, речовин, включених до Таблиці I або Таблиці II, що містяться в Додатку до цієї Конвенції, або речовин, що їх заміняють, з відома і під наглядом їх компетентних органів з метою виявлення осіб, які беруть участь у здійсненні правопорушень, визнаних такими відповідно до пункту (1) статті 3 цієї Конвенції”.

Реалізовуючи вимоги чинного антинаркотичного законодавства у статті

456 „Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Митного кодексу України[2] від 13 березня 2012 року у частині 1 передбачено «Відповідно до законів України митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами, що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів».

Відповідно до мети, завданнями контрольованої поставки є:

- документування протиправної діяльності та виявлення всіх осіб причетних до вчинення злочину;

- конфіскація, за результатами контрольованої поставки, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу;

- виявлення причин та умов вчинення злочинів;

- виявлення джерел фінансування незаконних операцій з товарами, предметами та речовинами заборонених для обігу та подальших шляхів „відмивання” (легалізації) отриманих кримінальних доходів;

- забезпечення доказів злочинної діяльності.

Контрольована поставка здійснюється тільки спеціально уповноваженими на те державними органами та підрозділами, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, зокрема, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України.

Контрольована поставка може здійснюватися у взаємодії з іншими державними органами, зокрема Державною митною службою, яка забезпечує її проведення у випадку перетину кордону.

Предметомконтрольованої поставки є товари, предмети та речовини, переміщення яких здійснюється протиправно.

Національне законодавство визначає, що предметом контрольованої поставки можуть бути лише ті товари, предмети та речовини, що фактично перебувають у незаконному обігу, тобто діяння з якими здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства та відповідальність за які передбачена нормами кримінального права.

В залежності від джерел отриманої інформації, характеру походження вантажу, товарів, предметів, речовин та способу його переміщення, наявністю супроводжених осіб та інших обставин контрольовані поставки поділяються на види:

а) залежно від пункту відправлення і пункту призначення вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу та відповідної державної приналежності території, на якій планується проводити операцію:

– внутрішня (міжрегіональна) контрольована поставка – контрольоване переміщення вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу , що незаконно транспортуються в межах території нашої держави;

– зовнішня (пов’язана з перетином кордону) контрольована поставка – контрольоване переміщення вантажу, товарів, предметів та речовин, що незаконно транспортуються за межі або безпосередньо в Україну із-за кордону на підставі заключних односторонніх чи багатосторонніх угод та договорів з іноземними країнами. Вона здійснюється, як правило, за участю правоохоронних органів цих країн.

- окремим підвидом зовнішньої контрольованої поставки є транзитна контрольована поставка – контрольоване переміщенням вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу через територію України, яке здійснюється на підставі запитів державних органів інших країн.

За кількістю країн, які беруть участь у проведенні даного заходу контрольовані поставки поділяються на:

– двосторонні – поставки проводять правоохоронні органи двох країн;

– багатосторонні – поставки проводять правоохоронні органи трьох та більше країн. Як правило, такі поставки здійснюють при транзитному переміщенні контролюючого вантажу, товарів, предметів та речовин заборонених для обігу через територію нашої держави або проводять за результатами документування міжнародного злочинного угруповання, злочинний вантаж якого переміщують територією декількох країн, або початковий чи кінцевий її етап проходить в Україні;

Організаційно контрольовану поставку можливо поділити на декілька етапів.

а) збір оперативної інформації про контрабанду товарів, предметів та речовин та (або) проведення заходів щодо виявлення фактів незаконного транспортування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу;

б) документування факту незаконного транспортування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу, що передбачає проведення всього комплексу дій, пов’язаних з оглядом місця події, виявлення та фіксації слідів злочинної діяльності причетних до незаконного обігу осіб, оформлення відповідної документації процесуального значення;

в) реалізація заходів із забезпечення негласного контролю за переміщенням забороненого вантажу, товарів, предметів, речовин заборонених для обігу та осіб, які його супроводжують, на маршруті слідування до адресата;

г) затримання утримувача вантажу, товарів, предметів, речовин заборонених для обігу та викриття максимально повної кількості осіб, причетних до протиправної діяльності[3] .

Контрольована поставка включає такі стадії:

– пізнавальна, або інформаційна, під час якої відбувається вивчення оперативної ситуації, що склалася, виявлення проблеми, ресурсів і перспектив її вирішення:

– цільову, на якій відбувається формування мети операції щодо контролю за переміщенням товарів, предметів та речовин або поділ її на підцілі та ін.;

– організаційну, що включає підготовку й затвердження оперативно-тактичного задуму операції, розробку й опис заходів, засобів і шляхів реалізації задуму для досягнення поставленої мети, визначення виконавців намічених заходів щодо утворення органу управління цією системою, підготовку плану, оцінку можливих негативних наслідків і підготовку заходів з їх локалізації;

– реалізаційно-практичну, включає здійснення системи активних заходів і комбінацій;

– результативну, на якій підводяться підсумки операції, аналізуються, оцінюються і використовуються отримані результати.

Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контрольована поставка.

Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення контрольованої поставки зазначається строк її проведення. Строк проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:

- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.

Злочинці вживають безліч способів приховування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу при транспортуванні таких засобів (у контейнерах, спеціальних ємностях, тайниках, у багажу, що перевозиться окремо, в особистих речах, багажу, у вантажних перевезеннях, у поштових відправленнях, з використанням порожнин людини або тварин тощо) використовуючи автомобільний, залізничний, авіаційний, морський (річковий) транспорт, або здійснюючи перетинання державного кордону пішки.

Одним із важливих аспектів організації та прийняття рішення про здійснення контрольованої поставки є встановлення контакту із владою країни, у якій було виявлено товари, предмети чи речовини.

Відповідні правоохоронні органи надають один одному інформацію (документи, матеріали, інші дані) з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням контрольованої поставки. Передача такої інформації здійснюється в тому випадку, якщо це не завдає шкоди інтересам боротьби зі злочинністю, не суперечить законам держави і може допомогти органам іншої держави підготувати або провести операцію із контролю за товарами, предметами та речовинами або сприяти проведенню досудового розслідування.

Вибір мови та порядок інформування інших країн здійснюється відповідно до міжнародних угод про надання правової допомоги, учасником яких є Україна. Так, листування з правоохоронними органами країн-членів СНД здійснюється російською мовою. Зв’язок через акредитованих у ФРН, Польщі, Угорщині, Туреччині, Республіці Ізраїль офіцерів зв’язку МВС України – українською. З іншими країнами – англійською чи заздалегідь установленою мовою.

Після погодження обох сторін проводиться контрольована поставка, на підставі отриманого міжнародного запиту в оперативному підрозділі (БНОН, боротьби з організованою злочинністю тощо) складається план її проведення щодо перекриття каналу контрабандного переміщення товарів, предметів та речовин заборонених для обігу, а також документування протиправної діяльності причетних осіб.

За необхідності про контрольовану поставку, пов’язану з перетином кордону, інформують відповідні підрозділи Держмитслужби, Держприкордонслужби та СБУ. Важливим чинником є своєчасність надання правоохоронним органам інших країн інформації. Зазначене набуває особливого значення для координації спільних дій з метою одночасного вилучення товарів, предметів та речовин.

Відповідно до частини 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення контрольованої поставки забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати контрольованої поставки складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до частини 7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контрольованої поставки, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:

1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Відповідно до частини 8 ст. 271 КПК України, якщо при проведенні контрольованої поставки виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.