Вимоги до оформлення випускних робіт
Логіка викладу: Оформлення основного тексту роботи. Оформлення ілюстративого матеріалу до випускної роботи. Оформлення додатків.
Випускну наукову роботу оформляють на аркушах паперу формату А4 (210x297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату A3 (297x420 мм). Виконують роботу, як правило, за допомогою комп'ютерної техніки з одного боку аркуша білого паперу через 1,5 міжрядкового інтервалу.
Абзацний відступ має бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам (1,25 – 1,5).
Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.
Дозволяється вписувати в текст роботи від руки тушшю або пастою (чорного кольору) окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту, а розмір (за висотою) — не меншим за розмір шрифту усього тексту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники степенів тощо можуть бути інших розмірів, але висотою не менше 2 мм.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання роботи, можна виправляти шляхом підчищення або затушовування спеціальним білилом («коректором»), поверх якого на тому ж місці вписується правильний текст або окремі знаки. На одній сторінці допускається не більше п'яти таких виправлень.
Магістерська (кваліфікаційна) робота повинна мати такі структурні елементи:
«ЗАВДАННЯ», Завдання на роботу оформляється, як правило, на стандартному бланку, виконаному на двох сторінках аркуша, і розміщується після титульного аркуша (те, що оформляють спільно з керівником?)
«РЕФЕРАТ», 1 стор. Текст реферату повинен послідовно відображати таку інформацію: об'єкт дослідження; мета роботи; методи дослідження; основні характеристики об'єкта дослідження; отримані результати; наукова і практична значимість роботи та висновки.
«ЗМІСТ»,
«ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», (необов’язково)
«ВСТУП»,
«ОСНОВНИЙ ТЕКСТ РОБОТИ»,
«ВИСНОВКИ»,
«РЕКОМЕНДАЦІЇ»,
«СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».
Їх не нумерують, ці назви правлять за заголовки структурних елементів, крім основного тексту роботи.
Титульний аркуш (титульна сторінка) є першою сторінкою роботи і служить основним джерелом інформації стосовно курсової або дипломної роботи. (надати зразок)
На ньому мають бути зазначені:
- найменування вищого навчального закладу (повна назва);
- шифр групи;
- прізвище, ім'я, по батькові студента;
- тема курсової або дипломної роботи;
- шифр і найменування спеціальності;
- посада, прізвище, ініціали наукового керівника;
- прізвище, ініціали нормоконтролера;
- назва міста і рік.
На титульному аркуші дипломної роботи обов'язково зазначається гриф «ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ». Він складається із слів «ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ», посади, вченого звання особи, яка дала допуск, її підпису, зазначення ініціалів і прізвища, дата погодження.
Дату проставляють арабськими цифрами у такій послідовності: число, місяць, рік.
Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.
Підписи осіб оформляють так: ліворуч зазначають шифр академічної групи студента, науковий ступінь і посаду керівника роботи, далі залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках уміщують прізвища та ініціали осіб, які підписали роботу, нижче особистих підписів проставляють дати підписання.
Рік захисту роботи вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слова «рік» або «р»).
Зміст розміщують після завдання на випускну роботу. Зміст подають, починаючи з нової сторінки, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та інше.
Перелік умовних скорочень. Якщо в дипломній (курсовій) роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у курсовій або дипломній роботі окремим списком, який розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій — їх детальне розшифрування.
Якщо в роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому згадуванні.
Основний текст роботи складається з розділів і підрозділів, які повинні мати заголовки. Кожен розділ починають з нової сторінки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розміщувати симетрично до тексту і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи і без крапки в кінці.
Про абзац!!!
Рубрикація тексту магістерської роботи відображає його поділ на складові елементи. Вона відображає схему наукового дослідження і передбачає чіткий поділ рукопису на окремі логічно впорядковані частини. Найпростішою рубрикою є абзац. Він, як відомо, не має чітко визначених меж. Проте, абзаци одного підрозділу або розділу за змістом послідовно пов'язують один з одним. Кількість самостійних речень, що входять до його складу, може бути різною і змінюватися залежно від складності думки, яку передають.
Особливу увагу слід приділяти початкові абзацу. Перше речення абзацу ніби передає його тему, є своєрідним заголовком щодо інших речень, не втрачаючи при цьому зв'язку з попереднім текстом. У кожному абзаці треба дотримуватися систематичності та послідовності викладу фактів, внутрішньої логіки їх висвітлення, яка значною мірою визначається характером тексту.
Цифру, що вказує на порядковий номер розділу, ставлять після слова «РОЗДІЛ», після неї крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими, а також після номера, ставлять крапку, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту, хоча такого заголовка пункт може й не мати.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу, підрозділу не допускається.
Відстань між заголовком розділу і подальшим текстом чи заголовком підрозділу має бути не менше ніж два вільних рядки.
Відстань між заголовком підрозділу і попереднім текстом — два вільних рядки, між заголовком підрозділу і подальшим текстом — один.
Не допускається друкувати назви розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів подають арабськими цифрами у правому верхньому куті сторінки без знака № і без крапки в кінці.
Першою сторінкою курсової або дипломної роботи є титульна (титульний аркуш), яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують.