ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ
1. Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.
2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.
3. Специфіка філософського світогляду. Особливість філософських питань.
4. Філософія в системі культури. Функції філософії.
5. Загальна характеристика античної філософії. Основні філософські школи античності.
6. Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя: патристика, реалізм та номіналізм.
7. Загальна характеристика філософії та науки епохи Відродження. Гуманістичні ідеї.
8. Загальна характеристика Новоєвропейської філософії XVII-XVIII ст.: сенсуалізм і раціоналізм.
9. Основні риси класичної німецької філософії.
10. “Докритичний” та “критичний” періоди у творчості Канта.
11. Філософська система Гегеля та сутність його діалектики.
12. Антропологічна філософія Фейєрбаха.
13. Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.
14. Основні риси сучасної західної філософії, її головні течії і напрямки.
15. Сутність філософського позитивізму, його основні історичні форми.
16.. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.
17. Сутність екзистенціалізму (Бердяєв, Ясперс, Хайдеггер, Марсель, Сартр, Камю).
18. Філософська герменевтика як теорія розуміння (Шлейєрмахер, Дільтей, Гадамер, Рікьор). Герменевтика та інтерпретація.
19. Основні ідеї неотомізму (Веттер, Бохеньський, Тейяр де Шарден, Жільсон, Марітен) та його відмінності від середньовічного томізму (вчення Фоми Аквінського).
20. Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв’язки, зміни та розвиток. Діалектика та метафізика. Роль суперечностей у процесі розвитку.
21. Взаємоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Роль категорії “міра”.
22. Поняття і сутність діалектичного заперечення. Категорія зняття.
23. Взаємозв’язок співвідносних категорій “одиничне”, “особливе” й “загальне”.
24. Взаємозв’язок співвідносних категорій “явище” та “сутність”. Як з ними співвідноситься категорія “видимість” (позірність)?
25. Взаємозв’язок співвідносних категорій “причина” й “наслідок”. Детермінізм та індетермінізм.
26. Взаємозв’язок співвідносних категорій “форма” і “зміст”. Співвідношення зовнішньої та внутрішньої форми в процесі розвитку предметів і явищ.
27. Взаємозв’язок співвідносних категорій “можливість” і “дійсність”. Відмінність між реальними й формальними можливостями. Роль імовірності в реалізації можливостей.
28. Взаємозв’язок співвідносних категорій “необхідність” і “випадковість”; “свобода” та “необхідність”.
29. Взаємозв’язок співвідносних категорій “ціле” й “частина”; “система”, “структура” та “елемент”.
30. “Буття” як філософська категорія. Форми буття та їх єдність.
31. Категорія “матерія” у філософії.
32. Рух як спосіб існування матерії. Специфіка соціального руху.
33. Простір і час – форми існування матерії. Соціальний простір та соціальний час як буття людини в культурі.
34. Поняття антропосоціогенезу. Єдність біологічного й соціального в людині.
35. Проблема визначення сутності людини як соціальної істоти. Проблема життя і смерті. Сенс життя.
36. Постановка проблеми свідомості в історії філософії.
37. Роль праці, спілкування й мовлення у формуванні та розвитку свідомості.
38. Співвідношення діяльності, мислення і мови.
39. Структура свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість лодини.
40. Розуміння пізнання як діалектичного й культурно-історичного процесу взаємодії людини та світу. Об’єкт і суб”єкт пізнання.
41. Проблема істини у філософії. Діалектична єдність абсолютної та відносної істини. Істина й омана. Істина та правда.
42. Наукове та буденне пізнання. Форми і методи наукового пізнання.
43. Специфіка буття соціуму як спів-буття людей. Суспільне буття та суспільна свідомість.
44. Структурованість соціальної системи. Основні елементи соціальної структури суспільства та їх історичний характер.
45. Історична періодизація суспільного розвитку: формаційний та цивілізаційний, осьовий та хвильовий підходи.
46. Матеріальні фактори функціонування суспільства: єдність продуктивних сил та виробничих відносин.
47. Сутнісні риси інформаційного суспільства. Роль інформаційних та комп’ютерних технологій у сучасному суспільному прогресі.
48. Поняття політики та політичної системи суспільства.
49. Держава як основний політичний інститут. Громадянське суспільство й держава.
50. Поняття духовного життя суспільства. Специфіка духовних відносин.
51. Суспільна свідомість та її структура: побутова й наукова свідомість, суспільна психологія й ідеологія, форми суспільної свідомості.
52. Наука як форма суспільної свідомості та її вплив на розвиток цивілізації. Етика вченого.
53. Особистість як міра соціальності в людині. Особистість та особа. Роль індивідуальних якостей у процесі формування особистості.
54. Особистість і проблема свободи. Свобода волі та свавілля.
55. Культура як символічний світ людського буття.. Співвідношення культури й цивілізації.
56. Рушійні сили історичного процесу. Співвідношення еволюційного та революційного моментів у розвитку людської цивілізації.
57. Історичні форми відношення людини до природи. Причини виникнення та шляхи розв’язання сучасних екологічних проблем.
58. Опозиція “модерн-постмодерн” у культурному та цивілізаційному розвитку людства.
59. Глобальні проблеми сучасності: причини їх виникнення та шляхи подолання. Концепція “стійкого розвитку”.
60. Поняття та сутність глобалізації, її позитивні тенденції й проблеми.