Поняття та види потреб і блага
ТЕМА 2. ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ І ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ
Поняття та види потреб і блага
З точки зору мікроекономіки потреба цікавить нас як чинник доцільної поведінки споживача, який є суб’єктом економічних відносин за всіх часів та будь-яких економічних систем. Потреба- це прояв необхідності певних речей, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо це бажання лишається незадоволеним. Тобто потреба представляє бажання людини мати певне благо, яке забезпечує їй життєдіяльність і поліпшує її.
Потреби надзвичайно різноманітні у зв’язку з чим існують різні підходи (критерії) щодо їхньої класифікації.
За характером виникнення потреби поділяють на:
- базові - у повітрі, воді, їжі, захисті від різних погодних проявів - виникають із необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти;
- породжені розвитком цивілізації, наприклад, ми потребуємо не просто захисту від дощу та вітру, а комфортабельного житла з усіма зручностями, не просто одягу, а таких речей, що відповідають сучасній моді. Ми хочемо розваг і спілкування у вільний час, нам необхідні певний освітній рівень, сучасне медичне обслуговування, своєчасна інформація з радіо, газет і телебачення, транспортні послуги тощо.
За нагальністю задоволення потреби поділяють на першочергові (їжа, одяг, житло, елементарна медична допомога) і такі, що задовольняються предметами розкоші (коштовні прикраси, хутро, екзотичні розваги). Такий поділ є досить умовним. Адже те, що могло розглядатися колись як розкіш, з часом перетворюється для більшості людей на предмет першої необхідності.
За засобами, що забезпечують задоволення потреб, останні поділяються на:
- матеріальні - це потреби які, задовольняються тим, що має матеріальне втілення, уречевлення: потреба в їжі - хлібом, в одязі - костюмом або сукнею, в житлі - квадратними метрами житлової площі тощо.
- нематеріальні – потреби,які задовольняються послугами освіти, культури, мистецтва. На задоволення цих потреб працюють також транспорт і телефонний зв’язок, юридичні служби та страхові установи.
За суб'єктами потребиподіляються на:
- кінцеві потреби– це потреби самої людини як біосоціальної істоти (особисті потреби); задовольняючи їх, відтворюється сама людина. Блага, що задовольняють кінцеві потреби, називаються предметом споживання (їжа, одяг, житло тощо). В результаті споживання ці блага виходять із економічного обороту.
-проміжні потреби– це потреби, які лише опосередковано пов'язані із самою людиною, це потреби господарських структур. Вони потрібні для створення нових благ (виробничі потреби), а блага, що їх задовольняють, — засобами виробництва (верстати, обладнання, матеріали). У процесі споживання ці блага не знищуються, а служать для задоволення інших проміжних або кінцевих потреб.
За формою задоволення:
- індивідуальні потребилюдина може задовольнити сама без об'єднання з іншими суб'єктами (сон, їжа і т. д.).
- колективні потребивимагають об'єднання колективних зусиль (водопровід, газопостачання).
Співвідношення індивідуальних і колективних потреб значною мірою залежить від рівня багатства суспільства. З підвищенням цього рівня деякі потреби, що раніше задовольнялися колективно, починають задовольнятись осібно. Це стосується, зокрема, транспорту, житла, відпочинку
За формою виникнення:
- первинні потребиє за своєю природою фізіологічними і, як правило, вродженими (вода, їжа, повітря, сон та ін.).
- вторинні потребиза своєю природою психологічні (успіх, влада, повага).
Одночасно задовольнити всі потреби неможливо. Людина повинна вирішувати: яку потребу задовольнити тепер, а з якою можна почекати. Іншими словами, людина ранжує потреби за ступенем їх важливості у кожний даний момент.
Економісти часто користуються, так званою “пірамідою потреб за Абрахамом Маслоу”. Це своєрідна класифікація, створена за критерієм значущості і ієрархії потреб, які поділяють на такі групи:
1.Фізіологічні потреби, задоволення яких необхідне для виживання.
2.Потреби в безпеці і захищеності: включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього середовища і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задоволені і в майбутньому.
3.Соціальні потреби - це поняття, що включає почуття належності до чого-небудь або кого-небудь, відчуття, що тебе приймають інші.
4.Потреба в повазівключає потребу в самоповазі, компетентності, визнанні.
5. Потреба в самовираженні- це потреба в реалізації своїх потенційних можливостей та рості як особистості.
Наведені вище підходи до класифікації потреб необхідні для розуміння поведінки споживача на ринку. Кожна з них може слугувати підставою для певних передбачень. Зрозуміло, що існує зв'язок між багатством суспільства і структурою потреб. Зокрема, чим багатшим стає суспільство, чим вищий рівень доходів його громадян, тим більшою буде частка потреб вищого рівня, а саме тих, що породжені розвитком цивілізації, задовольняються у сфері послуг і через споживання, так званих, предметів розкоші.
В окрему групу виділяютьекономічні потреби -це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які їм дають задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.
Блага- це товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задовольняють потреби людини або які людина вимушена споживати чи використовувати.
Економічні блага- це блага, в яких відчувається певна нестача, тобто їх не вистачає на всіх. Крім видів блага про які йшла мова в попередній темі існують і інші підходи до класифікації.
Залежно від своєї корисності блага поділяються на:
- блага з додатною корисністю - це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування);
- блага з від’ємною корисністю (або антиблага) - це блага, збільшення яких небажане для людини (несприятливе навколишнє середовище: наявність радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в кожної людини є особисті антиблага).
Щоб краще зрозуміти процеси формування попиту на товар, необхідно дослідити фактори, що визначають поведінку споживача в ринковій економіці. Перед кожним споживачем постають три запитання: 1) «Що купити?»; 2) «Скільки будуть коштувати необхідні блага?»; 3) «Чи вистачить коштів, щоб здійснити покупку?».
Щоб відповісти на перше запитання, потрібно з’ясувати корисність блага для споживача, щоб відповісти на друге – дослідити ціни, щоб відповісти на третє питання – визначити дохід споживача. Аналіз взаємозв’язку цих трьох категорій (корисності, ціни і доходу) становить основний зміст процесу дослідження споживацької поведінки.