Соціальні аспекти забруднення довкілля
Якщо економічний збиток визначається сумами витрат, пов’язаних із забрудненням, то соціальним збитком є той, який заподіюється здоров'ю та умовам життєдіяльності людей.
Соціальні наслідки забруднення довкілля:
погіршення якості життя населення; забруднення продуктів харчування; погіршення умов рекреації; збільшення захворюваності населення; скорочення тривалості життя людей; загроза вимирання нації, коли смертність перевищує народжуваність.
Розглянемо лише деякі наслідки для здоров'я людей від вживання забруднених продуктів харчування, зокрема, продуктів, забруднених пестицидами і нітратами.
Виявилось, що пестициди є надзвичайно токсичними не лише для шкідників, а й для людини. Щорічно в світі реєструється декілька десятків тисяч випадків гострих отруєнь пестицидами, проте це лише верхівка айсберга, оскільки більшість з них отруюють організм поступово.
Потрапляння пестицидів із їжею до організму людини спричиняє: захворювання шлунково-кишкового тракту (гепатити, гастрити, хвороби нирок); алергію; захворювання нервової системи;
- онкологічні захворювання; порушення фізичного і розумового розвитку дітей.
Було доведено, що навіть незначна концентрація пестицидів в організмі вагітної жінки призводить до серйозних порушень фізичного і розумового розвитку дітей.
Наслідки накопичення нітритів в організмі людини: накопичення нітритів в організмі людини викликає важкі порушення обміну речовин, алергію, нервові розлади та розвиток онкологічних захворювань.
Ризики для здоров'я людини внаслідок вживання продуктів, що містять ГМО:
1) виникнення онкологічних захворювань. Це відбувається за рахунок здатності ГМ-рослин накопичувати гербіциди, пестициди та продукти їх розкладу. Так, гербіцид гліфосат, що використовується при обробітку трансгенних цукрових буряків і бавовнику, є сильним канцерогеном і може викликати лімфому.
2) виникнення небезпечних алергічних реакцій та харчових отруєнь. Факти: в Швеції заборонені ГМО. Від алергії там страждає 7% населення. В США, де дозволене вільне вживання ГМО, кількість населення, що страждає від алергії – 70 %.
3) виникнення небезпечних мутацій. Не виключена ймовірність того, що чужорідна ДНК здатна накопичуватися у внутрішніх органах людини, а також потрапляти в ядра клітин ембріонів, що може призвести до народження дітей з вродженими вадами або до загибелі плода. Дослідження показали, що у щурів, які харчувалися трансгенною картоплею, погіршився склад крові, були виявлені аномалії в розмірах внутрішніх органів, практично у всіх загиблих тварин була виявлена паталогія кишковика або рак.
4) розвиток несприйнятливості людини до антибіотиків. У цьому випадку традиційні методи лікування запальних процесів за допомогою антибіотиків будуть неефективними. Факти: стійкість до групи антибіотиків, які використовуються для лікування легеневих інфекцій, хламідіозу та інфекцій сечовивідних шляхів у Іспанії, Нідерландах і Великобританії досягла 82%.
Починаючи з 90-х років ХХ ст. в Україні відбувається постійне скорочення кількості населення, зумовлене падінням народжуваності, зростанням захворюваності та смертності.
Рис. 6. – Динаміка чисельності наявного населення України у 1990–2010 рр.
Якщо в 1993 р. чисельність населення становила 52,2 млн. чол., то станом на 1.02.2013 р. чисельність населення складала 45,4 млн. чол., тобто за останні 20 років зменшилася на 6,8 млн. осіб. Процес депопуляції супроводжується погіршенням стану здоров'я людей, чому також сприяють негативні наслідки аварії на ЧАЕС. Після аварії зросла частота генетичних порушень та вроджених вад розвитку, онкологічних та ендокринних захворювань, знизився імунний статус населення. Сьогодні середня тривалість життя українських громадян на 10-12 років нижча, ніж у країнах ЄС (для чоловіків це 60-64 років, для жінок 73-75), а передчасна смертність, особливо серед чоловіків працездатного віку, є вищою в 3-4 рази.
Отже, сьогодні, в зв’язку із постійно зростаючим забрудненням довкілля, особливо актуальною є проблема захисту генофонду населення України. Поки що ця проблема не вирішується.