Нормування оборотних коштів.
Нормування -процес планування потреби підприємства а обігових коштах, результатом якого має бути оптимальна сума, інвестована у створення виробничих запасів та ін. елементів обігових коштів.
Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.
Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:
1. Метод прямого розрахунку.
2. Аналітичний.
3. Коефіцієнтний.
Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є.
Аналітичний методзастосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.
При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.
В процесі нормування ОК розраховують норму і норматив.
Норма обчислюється по кожному елементу нормованих обігових коштів і вимірюється в днях, відсотках від обсягу продукції або інших величинах.
Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.
Норматив розраховується у вартісному виразі і відображає вартість оптимальної кількості запасів елементів нормованих обігових коштів, які мають бути на підприємстві. Величина нормативу обігових коштів вказує на суму оборотного капіталу підприємства, яка відволікається з обороту на створення запасів.
Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування.
Розглянемо основні методи нормування (розрахунок нормативу оборотних коштів) найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та витратах майбутніх періодів.
1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Нвир.зап.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (Здн):
.
Денна потреба визначається за формулою
,
де Мо - загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.
,
де qi - маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.
Ni - обсяг випуску продукції i-го виду в натуральних одиниця
Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (Км) та чистої ваги деталі (виробу) (Мi):
Значна частина в оборотних фондах, а отже і коштах, підприємства належить виробничим запасам(матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних коштів в цілому. Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з який є матеріалоємність.
Абсолютна матеріалоємність показує витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.
Питома матеріалоємність - витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.
Загальна матеріалоємність відображує вартість усіх матеріальних витрат на одиницю чи виробу на 1 гривню виготовленої продукції (М).
,
де Мз - загальна сума матеріальних витрат; Q, N – обсяг виготовленої продукції в грошовому та натуральному виразах.
Зворотним до показника матеріалоємності є матеріаловіддача (Мв):
1. Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функціонування підприємства.
Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (Зпот):
,
де Тпост - період постачання даного матеріального ресурсу в днях.
Мінімальний запас (Зmin) дорівнює страховому запасу (Зстрах).
Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Тср.пост.):
Максимальний запас (Зmax) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:
Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (Зсер) визначають:
Або
Запас середній = З транспортний +З підгот. + З техн. + З сер. пот. + З страховий
Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.
Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).
Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.
Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.
2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Ннзв) визначається за формулою
,
де Ср - собівартість річного випуску продукції; Тц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів; Д – кількість днів періоду; Кнз - коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою
де М - сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн; С1 - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн; С0 - одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн; Сn - поточні витрати на виготовлення продукції, грн
3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції(Нгп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Пс) на норму запасу готової продукції на складі в днях (Здн):
У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).
4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів(Нбп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Рн) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Рпл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Рпог):
