Перестрахування та співстрахування

 

1. Страхування одним страховиком на визначених угодою умовах ризику виконання частки своїх зобов’язань перед страхувальником у іншого спеціалізованого страховика:

а) перестрахування;

б) співстрахування;

в) взаємне страхування.

 

2. Страховик, який передає ризик у перестрахування називається:

а) цедентом;

б) цесіонаріем;

в) ретроцедентом.

 

3. Головною функцією перестрахування є:

а) первинний перерозподіл ризику;

б) вторинний перерозподіл ризику;

в) перерозподіл ризику.

 

4.Ризик що передається називається:

а) страховим ризиком;

б) не страховим ризиком;

в) перестраховим ризиком.

 

5. За способом взаємообов’язків цедента і цесіонарія договори бувають:

а) факультативними;

б) облігаторними;

в) факультативно-облігаторними.

 

6. Приймання іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантій є:

а) пасивним перестрахуванням;

б) перестрахуванням;

в) активним перестрахуванням.

 

7. Передача ризиків іноземним страховикам є:

а) пасивним перестрахуванням;

б) перестрахуванням;

в) активним перестрахуванням.

 

8. Максимальний обсяг збитків, якій перестраховик може покрити за ризиком є:

а) максимально можливий збиток;

б) місткість перестраховочного договору;

в) ліміт перестраховочного покриття.

 

9. Залишок страхової суми, що утворюється понад власне утримання страховика і повністю надходить у перестрахування називається:

а) цедент;

б) цесіонарій;

в) ексцедент.

 

10. Перелік ризиків, які підпадають під перестрахування називаються:

а) бордеро;

б) бодмерія;

в) біндер.

 

11. Формами перестрахувальних операцій є:

а) пропорційне перестрахування;

б) непропорційне перестрахування;

в) ексцедентне перестрахування.

 

12. Страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці це:

а) співстрахування;

б) самострахування;

в) взаємне страхування.

 

13. Страхова компанія, яка передає ризик у перестрахування третьому учаснику є:

а) цедентом;

б) цесіонарієм;

в) ретроцедентом.

 

14. Страховик, якій приймає ризик від цедента є:

а) ретроцедентом;

б) цесіонарієм;

в) ретроцесіонарієм.

 

 

Доходи, витрати і прибуток страховика

 

1. Дохід страховика відображає всю суму надходжень від:

а) страхової діяльності;

б) інвестиційної діяльності;

в) інші доходи.

 

2. Доходи від страхової діяльності відносяться до доходів від:

а) інвестиційної діяльності;

б) основної операційної діяльності;

в) іншої операційної діяльності.

 

3. Основним джерелом доходів страховика є:

а) зароблені страхові премії;

б) інвестиційний доход;

в) комісійні.

 

4. Незароблені страхові премії є складовою:

а) резерву збитків;

б) математичних резервів;

в) технічних резервів.

 

5. Витрати страховика за економічним змістом поділяються на:

а) виплата страхових сум та страхових відшкодувань;

б) витрат на ведення страхової справи;

в) витрат на фінансування превентивних заходів;

г) витрат на здійснення інвестиційної діяльності.

 

6. Витрати на ведення страхової справи поділяються на види:

а) організаційні;

б) аквізаційні;

в) інкасаційні;

г) ліквідаційні;

д) управлінські.

 

7. Прибуток страховика складається із:

а) прибутку від страхової діяльності;

б) прибутку від не страхових операцій;

в) прибутку від звичайної діяльності.

 

8. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:

а) зароблених страхових премій;

б) одержаних комісійних винагород за передання ризиків на пере­страхування;

в) доходів від розміщення тимчасово вільних коштів;

г) комісійних винагород страховим посередникам.