ТЕМА 10. АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ
1. Такі фактори, як стаж та вік водія, пора року та доби, колір транспортного засобу впливають на вірогідність настання таких страхових випадків:
а) протиправні дії третіх осіб або крадіжку транспортного засобу;
б) настання дорожньо-транспортної пригоди;
в) настання стихійних лих;
г) ні на що не впливає.
2. Об'єктом страхування наземного транспорту є:
а) транспортний засіб з його обладнанням та причепами до нього;
б) транспортний засіб з його обладнанням і причепами до нього та цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
в) транспортний засіб з його обладнанням та причепами до нього та цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також інші випадки, що можуть бути спричинені страховим випадком (штраф, використання орендованого транспортного засобу, проживання в готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода, втрата прибутку, простій, матеріальні збитки, пов'язані з закінченням гарантійного терміну, моральні збитки тощо);
г) тільки сам транспортний засіб.
3. Найповніший перелік страхових подій, що приймаються при укладанні договорів страхування транспортних засобів уміщено у варіанті:
а) збитки та інші видатки, що можуть бути спричинені внаслідок використання транспортного засобу: штрафи, проживання в готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода, втрата прибутку, прості й матеріальні збитки, пов'язані з закінченням гарантійного терміну, моральні збитки тощо;
б) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок: всякого роду військових дій чи військових заходів та їх наслідків; перевезення автотранспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту; збитків, що виникли внаслідок участі автотранспортного засобу у спортивних змаганнях (гонки); гниття, корозії, зруйнування і (або) втрати природних властивостей матеріалів, що були використані в автотранспортному засобі, через зберігання в несприятливих умовах, природних хімічних процесів тощо;
в) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та інших пошкоджень, що сталися у процесі руху, протиправних дій третіх осіб, угону або викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжкавідповідного приладдя та додаткового обладнання, стихійних лих.
4. Страхувальником за договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів може бути:
а) особа, яка має нотаріально оформлене доручення на користування транспортним засобом;
б) власник транспортного засобу;
в) юридичні особи та дієздатні громадяни, які використовують транспортний засіб;
г) будь-яка особа.
5. Міжнародна система транспортного страхування «Зелена картка» діє:
а) у західноєвропейських країнах;
б) у країнах Близького Сходу;
в) у США;
г) тільки у країнах Африки.
6. «КАСКО» страхування – це:
а) страхування цивільної відповідальності власника транспорту у внутрішньому русі та в міжнародному автомобільному русі;
б) страхування вантажів;
в) страхування корпусу машини.
7. Особливістю страхування відповідальності є:
а) захист інтересів страхувальника;
б) визначення страхової суми на підставі страхової оцінки;
в) відшкодування збитків страхувальника;
г) страхування на користь третьої особи.
8. Об'єктом страхування за договором страхування цивільної відповідальності визнається:
а) транспортний засіб;
б) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;
в) некваліфіковане виконання страхувальником своїх обов'язків;
г) недбалість страхувальника.
9. Страхувальником автотранспортного засобу може бути:
а) державне автотранспортне підприємство (АТП);
б) студент, який використовує автомобіль на правах прокату;
в) дитина власника автотранспорту;
г) будь-яка особа.
10. Об'єктами за договором страхування автомобілів можуть бути:
а) престижні моделі іноземних автомобілів;
б) причепи;
в) тільки лобове скло автомобіля;
г) недоодержані доходи внаслідок втрати автомобіля.
11. Збитки в країнах – членах системи «Зелена картка» регулюються через:
а) певну страхову компанію;
б) суд;
в) орган управління системою – Раду бюро;
г) Моторне (транспорте) страхове Бюро.
12. Вантаж, що перевозиться автомобілем, приймається на страхування в розмірі:
а) заявленому страхувальником;
б) ринкової вартості;
в) прибутку, що очікують від реалізації вантажу.
13. За договором страхування автотранспортних засобів страховик відшкодовує збитки, що виникли внаслідок:
а) втрати експлуатаційних якостей;
б) поточного ремонту;
в) зіткнення з тролейбусом.
14. «КАРГО» страхування – це:
а) страхування цивільної відповідальності власника транспорту у внутрішньому русі та в міжнародному автомобільному русі;
б) страхування вантажів;
в) страхування корпусу машини.
15. «Зелена карта» - це:
а) страхування цивільної відповідальності власника транспорту у внутрішньому русі та в міжнародному автомобільному русі;
б) страхування вантажів;
в) страхування корпусу машини.
16. Наземне транспортне страхування громадян проводиться лише у:
а) добровільній формі;
б) обов’язковій формі;
в) добровільній і обов’язковій формі.
17. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів проводиться у:
а) добровільній формі;
б) обов’язковій формі;
в) добровільній і обов’язковій формі.
18. У разі настання страхового випадку при автотранспортному страхуванні, страхувальник повинен повідомити в:
а) страхову компанію;
б) органи ДАІ;
в) вірні відповіді а) і б).
19. За обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхова сума та розміри страхових платежів встановлюється:
а) Кабінетом Міністрів України;
б) Моторним транспортним страховим бюро;
в) страховою компанією.
20. При оформленні договору автотранспортного страхування розмір страхового тарифу встановлюється залежно від:
а) марки автомобіля;
б) моделі автомобіля;
в) умов договору;
г) обсягу страхової відповідальності.
21. Міжнародна система транспортного страхування «Помаранчева картка» діє у:
а) західноєвропейських країнах;
б) Арабській федерації;
в) Західнії Африці.
22. Міжнародна система транспортного страхування «Коричнева картка» діє у:
а) західноєвропейських країнах;
б) Арабській федерації;
в) Західній Африці.