ТЕМА 14 ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ
Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але є лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів... Щоби бути особистістю, ми можемо лише збирати самих себе у буття нашої особистості, сконцентруватися до нього, проте не об'єктивувати його.
Макс Шелер «
Чим більше людина заглиблюється у своє "Я", тим більше відчуває нескінченну значущість усякої, навіть незначної дрібниці, відчуває, що обрати саму себе не значить лише вдуматись у своє "Я " та його значення, але насправді та свідомо взяти на себе відповідальність за кожну своє справу або дію
Сьорен Кіркегор
Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим. У філософському дослідженні особистості виявляється її подвійний вимір: з одного боку, особистість постає як "самотність " - неподільний атом людського початку буття, що дозволяє характеризувати особистість як ідею даної людини; у цьому вимірі особистість розкривається через низку понять, що починаються словом "само": самоусвідомлення, самовладність, само-детерміпація. Проте особистість є властивістю реальної конкретної людини, тому інший вимір особистості її духовний світ, через який людська "самотність " виходить у зв 'язок із іншими характеристиками людини - із її психологічними особливостями, статтю, відношенням до інших людей, поведінкою.
суттєво
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
найперші характеристики людської особистості;
вихідні поняття, за допомогою яких розкриваються най
перші виміри людини; ^ співвідношення особистості та цінності; "^> провідні характеристики людської свободи.
^ співвідносити поняття особистості із іншими поняттями, що характеризують людину (людина - індивід - особа);
^ застосовувати основні виміри людської особистості для пояснень певних ситуацій життя;
^ використовувати зміст понять цінності та свободи для характеристики проявів людської особистості.
♦ в чому полягає сенс спеціального дослідження поняття особистості;
♦ як співвідносяться між собою внутрішні та зовнішні виміри особистості;
♦ яке значення для характеристики особистості мають цінності (в тому числі - свобода у її різних проявах);
♦ чому спілкування постає однією із провідних форм виявлення людської особистості.
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
14.1. Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність". Вихідні цінності людського буття.
14.2. Феномен людської особистості та проблема її онтологічного статусу.
14.3. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення "Я і Ти", "Я та Інший" у особистісному окресленні.
14.4. Основні аспекти буттєвих виявлень людської особистості.
ключові терміни і поняття
ГЕДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ - дослідження процесів впливу статевих характеристик людини на її інтелектуальні та соціальні характеристики і навпаки.
Ф "САМІСТЬ " - термін німецької класичної філософії, який набув поширення у філософських та психологічних концепціях XX ст., де він позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей людини. •^ С А МО ... - перша частина серії термінів, що позначають суттєві прояви людської особистості (самоусвідомлення, самовдосконалення, самодетермінація та ін.); означена частина засвідчує ту провідну особливість особистості, згідно якої остання володіє характеристиками субстанціальності, здатності бути духовним центром людини та вихідним джерелом її активності.
СПІЛКУВАННЯ-найперша сфера виявлення людської особистості, оскільки саме у спілкуванні людина проявляє те, якою мірою вона є особистість; спілкування - це перш за все взаємодія із іншими людьми, але далі - також: із природою, тваринами, пам ятками культури.
ЦІННІСТЬ - значущість будь-чого для людини; у кінцевому підсумку - це те, в чому людська особистість вбачає своє пряме виявлення або продовження, ^t "Я та Я", "Я і ТИ" - провідні відношення людської особистості, в яких вона постає через самоусвідомлення (внутрішнє відношення) та через спілкування (зовнішнє виявлення).