Зміст та завдання методики розслідування корупційних злочинів
Система криміналістичної методики:
1. Загальні положення криміналістичної методики.
2. Окремі (видові чи групові) методики розслідування окремих видів чи груп злочинів та окремі (видові чи групові) методики судового розгляду кримінальних справ певних категорій.
Загальні положення методики - теоретичні основи криміналістичної методики, що охоплюють загальнонаукові (фундаментальні) питання цього розділу криміналістики, а саме: про його предмет, зміст, об'єкти, значення, завдання тощо.
Структура (зміст) загальної методики (загальних положень) є такою:
1) поняття і сутність, об'єкти методики як розділу науки криміналістики;
2) основні вимоги, що пред'являються до побудови окремих криміналістичних методик (принципи криміналістичної методики);
3) історія виникнення й розвитку криміналістичної методики та її джерел;
4) завдання цього розділу науки та його зв'язки з іншими юридичними і неюридичними науками та видами діяльності;
5) система криміналістичної методики, її структурні елементи;
6) поняття, класифікація і структура окремих методик;
7) роль криміналістичних характеристик злочинів у створенні та змісті окремих методик.
Від напрацьованості (розробленості) цих питань у підсумку залежать створення ефективних окремих методик і успіх їх застосування у кримінальному судочинстві.
Окремі методики - це типізовані (синтезовані) системи методичних рекомендацій щодо організації та здійснення досу-дового й судового провадження у кримінальних справах відповідних категорій. Іншими словами - виступаючи кінцевим «продуктом» усієї криміналістичної науки, окремі криміналістичні методики становлять собою комплекси теоретично обґрунтованих рекомендацій, що мають прикладний характер і призначені для застосування, відповідно до здійснюваних процесуальних функцій, слідчим, дізнавачам, прокурорам, суддям та адвокатам для оптимізації їхньої праці як суб'єктів кримінального провадження.
Завданнями криміналістичної методики (крім загальних завдань кримінального судочинства - ст. 2 КПК) виступають:
1) систематичне узагальнення слідчої, судової та експертної практики провадження у кримінальних справах;
2) вивчення криміногенної обстановки в цілому в державі та в окремих регіонах, стану, структури та динаміки злочинності;
3) аналіз кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, адміністративного, цивільно-правового, а також іншого галузевого законодавства, пов'язаного з устамовленням юридичної відповідальності за правопорушення в різних сферах діяльності (господарської, фінансової, банківської, податкової, екологічної) тощо;
4) розроблення найбільш ефективних методів і засобів розкриття, розслідування злочинів, судового розгляду кримінальних справ, побудова їх криміналістичної характеристики; опти-мізація процесу розслідування окремих видів і груп злочинів та судового розгляду щодо них кримінальних справ на основі використання даних про типові слідчі, судові ситуації; напрацюван-пя системи типових версій і комплексів (алгоритмів) слідчих, судових дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів;
5) вдосконалення процесу прогнозування змін у структурі злочинності і розроблення відповідно до цього нових окремих методик розслідування та вдосконалення тих, що застосовуються (реалізація прогностичної функції криміналістики);
6) иапрацювання окремих методик судового розгляду кримінальних справ щодо злочинів певних видів (груп).
Як видно з наведеного, названі завдання є доволі різноаспект-пими, через що їх можна поділити на:
А. Загальні, що полягають у сприянні правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю, а прокуратурі, крім того, разом із судом і професійним захистом у досягненні ними основної мети кримінального судочинства, зокрема такого застосування закону, яке забезпечувало б, з одного боку, притягнення до кримінальної відповідальності кожного, хто вчинив злочин, а з іншого - гарантувало би від безпідставного покарання невинних у його вчиненні.
Б. Спеціальні - а) вивчення з позицій криміналістики злочинів і злочинності; б) вивчення та узагальнення передового досвіду відшукання, виявлення, розкриття, розслідування й попередження злочинів, а також судового розгляду щодо них кримінальних справ; в) установлення закономірностей організації та здійснення розслідування злочинів і судового розгляду щодо них кримінальних справ; г) розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо розслідування та судового дослідження злочинів окремих видів і груп.