А) Управлінська праця менеджерів соціальної роботи

У порівнянні з іншими видами діяльності в організації, управлінська діяльність має свої особливості, що проявляються в її характері, меті, предметі, результатах і засобах, які використовуються.

Мета управлінської праці:

–створення умов для досягнення мети організації;

– координація та узгодження спільної діяльності.

Предмет управлінської праці

–люди та їх трудова діяльність;

– інформація, яку вони використовують.

Засоби управлінської праці:

–засоби організаційної техніки;

– інформація як засіб зв’язку.

Характеристика управлінської праці:

розумова праця, що поєднує творчі, логічні і технічні операції;

- опосередковано виробнича праця;

- робота з людьми;

- інформаційна харктеристика;

- різноманітність завдань, що вирішуються;

- творчий характер.

Продукт управлінської праці:

- управлінський вплив;

- управлінське рішення.

Визначимо зміст понять „управлінський персонал” і „менеджер”.

Управлінський персонал – це сукупність фахівців, що здійснюють функції управління.

На практиці – це працівники апарату управління організації, помічники керівника.

У плановій і обліковій практиці України прийнято виділяти наступні основні посади управлінського персоналу на підприємствах і організаціях: керівники і їхні заступники; головні спеціалісти; інженери, техніки, механіки; економісти, інженери – економісти; лічильно–бухгалтерський, канцелярський і юридичний персонал та інші прцівники. Керівники складають одну з найбільш значимих груп управлінського персоналу.

У сучасному розумінні менеджер – це керівник, управляючий, що займає постійну посаду в організації і наділений повноваженнями щодо прийняття рішень у конкретних видах діяльності.

Менеджер є посадовою особою фірми, у якій працює і входить у її керуючий склад. Разом із тим цей термін є досить поширеним і вживається в загальному вигляді стосовно:

- керівника організації в цілому чи її підрозділів;

- керівника по відношенню до підлеглих;

- організатора конкретних видів праці у рамках окремих підрозділів;

- адміністратора будь–якого рівня управління, що організує роботу на основі сучасних методів.

Менеджер – це член організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські задачі.

У теорії і практиці управління розрізняють лінійних і функціональних менеджерів. До лінійних менеджерів відносяться осіб ,що діють на основі єдиноначальності, відповідальні за стан і розпорядок організації уцілому чи її підрозділів. У соціальних службах – це директори, начальники відділів, окремих підрозділів.

До функціональних менеджерів зараховують працівників, відповідальних за визначену сферу в системі управління і функціональних підрозділів, які вони очолюють (наприклад: головний економіст, начальник відділу праці і заробітної плати).

У сучасних організаціях виділяють наступні види поділу праці менеджерів:

1. Функціональний – грунтується на формуванні груп із працівників управління, які виконують однакові функції менеджменту: планування, організація, контроль та ін.

Відповідно до цього одні працівники органу управління спеціалізуються на плануванні, інші на організації виконання планів, а треті – зосереджені на контролі і т.ін.

2. Структурний – будується, виходячи з характеристик об’єкта управління (організаційна структура служби, масштаби і сфери її діяльності).

3. Технологічний (професійно-кваліфікаційний) – враховує види і складність робіт, що виконуються.

 

За цими критеріями у складі апарата управління організацією виділяють три категорії працівників: керівників, фахівців і службовців.

Якщо розгядати їхню працю з погляду технології процессу управління, то завдання керівників в основному зводяться до прийняття рішень і організації їх практичної реалізації.

Фахівці, у свою чергу, здійснюють проектування і розробку варіантів рішень. Службовці займаються, головним чином, інформаційним забезпеченням усього процессу управління..

Базовы операцї (функції ), які виконує менеджер:

1. Визначає мету організації і вирішує, що необхідно зробити для її досягнення, забезпечує її реалізацію шляхом постановки конкретних завдань.

2. Менеджер організовує, класифікує роботу, розподіляє її, створює необхідну організаційну структуру, підбирає відповідний склад працівників і виконавців.

3. Забезпечує спонукальні мотиви. Досягає необхідної узгодженості дій всього колективу.

4. Аналізує діяльність організації, визначає нормативи, а також оцінює діяльність всіх осіб.

5. Забезпечує професійне зростання працівників у залежності від того, як вони виконують свої функції; менеджер або сприяє їх зростанню або навпаки.

Функції менеджера-керівника:

1. Функції-процеси:

а) функції попереднього управління: цілепокладання, прогнозування, планування;

б) функції оперативного управління: організація процесу виробництва, організація процесу праці, стимулювання і мотивація праці;

в) функції заключного управління: контроль, облік, аналіз.

2.Функції-завдання:

- представницька;

- кадрова;

- соціальна;

- юридична;

- інформаційна;

- координаційна.

Управлінські ролі менеджерів:

1) роль щодо ухвалення рішення;

2) інформаційна роль;

3) роль керівника.

Вимоги до професійної компетенції менеджерів соціальної роботи:

1) Знання і розуміння природи управлінської праці і процесів менеджменту.

2) Знання посадових і функціональних обов’язків менеджера, засобів досягнення цілей і підвищення ефективності роботи організації.

3) Уміння використовувати сучасну інформаційну технологію і засоби комунікації, які необхідні в управлінському процесі.

4) Володіння мистецтвом управління людьми.

5) Володіння мистецтвом налагодження зовнішніх зв’язків.

6) Здатність до самооцінки, уміння робити правильні висновки і безперервно підвищувати кваліфікацію (тобто свої знання й уміння).

1,2,3 – уміння й знання виконувати професійну роботу в області менеджменту.

4,5,6 – уміння і здатність працювати з людьми і керувати самим собою.

Вимоги до сучасного менеджеру (англ. Майкл,Вудкок, Дейв Френсис):

1) здатність керувати собою;

2) розумні особисті цінності, чіткі особисті цілі;

3) навичка вирішувати проблеми;

4) винахідливість і здатність до іновацій;

5) висока здатність впливати на оточуючих;

6) знання сучасних управлінських підходів;

7) здатність управляти;

8) уміння навчати і розвивати підлеглих;

9) здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.