Рекреаційний комплекс та його складові.
Тема 4. Теоретичні основи формування рекреаційних комплексів
Мета: визначити особливості створення та функціонування рекреаційних комплексів
План лекції(навчальні питання):
Рекреаційний комплекс та його складові. Етапи та стадії формування територіальних рекреаційних комплексів.
Типи рекреаційних комплексів та їх класифікації. Принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів(принцип соціальної спрямованості і функціональної орієнтації рекреаційних комплексів, принцип ринкових відносин, принцип керованості рекреаційного обслуговування, принцип інтенсивного природокористування та збереження екологічної рівноваги, принцип державного регулювання та правового забезпечення).
Рекомендована література:
1.Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: Палітра, 1997. – 130с.
2. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни. – Луцьк: Терен, 2004. – 104 с.
3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312 с.
4. Кузик С. Теоретичні проблеми туризму: суспільно-географічний підхід: монографія. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – 254.
5. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учебн. пособ. – К.: Вища шк., 2004. – 346 с.
6. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) 3-є вид., перероб. та доп. – К. : Альтерпрес. 2005. – 436 с.
7. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посібн.- К.: Знання, 2008. – 343 с.
8. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів: ІРД НАНУ, 1997. – 259с.
Опорні поняття (ключові слова):типи комплексів, рекреаційний комплекс, санаторно-курортний комплекс, туристичний комплекс, комплекс відпочинку.
Рекреаційний комплекс та його складові.
Рекреаційна діяльність поєднує різноманітні види відпочинку і значну сукупність допоміжних і обслуговуючих видів діяльності, які разом називають рекреаційним (туристичним) господарством або рекреаційним комплексом. Рекреаційне господарство являє собою типовий міжгалузевий комплекс, оскільки у рекреаційному обслуговуванні прямо чи опосередковано приймає участь багато різних галузей і видів економічної діяльності. Рекреаційний комплекс (РК) — це сукупність галузей і видів економічної діяльності, які забезпечують рекреаційними послугами населення країни, регіону, міста та створюють необхідні передумови для нормального функціонування рекреаційно-туристичного господарства. Звичайно, рекреаційний комплекс забезпечує функціонування рекреаційних циклів тижневої, місячної, сезонної тривалості, але в окремих випадках (місто, промисловий вузол, промисловий район) необхідно акцентувати і проблеми організації короткочасного відпочинку — тижневого і добового.
Ключова методологічна проблема рекреаційно-географічних досліджень полягає в необхідності певного структурування рекреаційної діяльності, її систематики і класифікації за функціональними видами і просторовими масштабами. На даний час рекреація як вид економічної діяльності не узгоджена з традиційною галузевою класифікацією господарства, і, відтак, не має чіткого організаційно-економічного структурування на різних управлінських рівнях.
Вид діяльності, який називають "рекреаційним господарством" або "індустрією туризму", неспівставний з традиційною галузевою класифікацією господарства чи з систематикою видів економічної діяльності, прийнятою в Україні з липня 1997 р. Для їх співставлення і "стиковки" потрібний аналіз функціональної структури рекреаційного господарства за методологічною схемою міжгалузевих комплексів. За таким підходом рекреаційне господарство являє собою міжгалузевий комплекс (чи макрокомтекс), який складається із кількох спеціалізованих (галузевих) рекреаційних підкомплексів. Багаторівнева ієрархічна структура рекреаційної діяльності дозволяє розглядати її і на мікрорівні — як види діяльності населення та домашніх господарств. Функціональну систематику рекреаційної діяльності потрібно довести до базового рівня, до найдрібніших видів рекреаційного обслуговування, що їх здійснюють окремі фірми і працівники.
Функціональна структура рекреаційного міжгалузевого комплексу представлена на рисунку. 
Верхні рівні систематики й агрегування рекреаційної діяльності у формі комплексу й спеціалізованих підкомплексів достатньо відомі, нижні — потребують обгрунтування та пояснень. Первинні ланки рекреаційної діяльності представлені елементарними операціями, які в сукупності складають рекреаційне обслуговування: їжа, сон, проживання, побутове обслуговування, культурне обслуговування, спілкування та ін. На цьому рівні діє таке правило: будь-який вид рекреаційного обслуговування (ЛР) обов'язково доповнюється супутніми видами загального обслуговування (ЛЗ). Таке поєднання певного виду рекреаційного обслуговування та комплексу супутніх загальних послуг ми називаємо рекреаційним циклом.
Рекреаційний заклад може обмежуватись одним циклом. Але в багатьох випадках рекреаційні підприємства надають рекреантам певний набір рекреаційних послуг — лікування, оздоровлення, розважальні програми, екскурсії та ін. Іншими словами, переважна більшість підприємств і закладів рекреації організує для свого контингенту ту чи іншу сукупність рекреаційних циклів, яку ми називаємо рекреаційним кластером (кластером рекреаційних послуг). Таким чином, рекреаційні кластери (кластери рекреаційних послуг) визначають ту чи іншу спеціалізацію рекреаційних підприємств, той чи інший їх рекреаційно-туристичний профіль. Кластери рекреаційних послуг визначають види рекреаційної діяльності: 1) курортно-лікувальний відпочинок; 2) курортно-оздоровчий відпочинок; 3) спортивно-оздоровчий відпочинок; 4) пізнавальний туризм; 5) історико-етнографічний туризм; 6) історико-культурний туризм; 7) науковий туризм; 8) діловий туризм; 9) торговий туризм; 10) спортивний туризм; 11) ландшафтно-екологічний туризм; 12) релігійний туризм; 13) гостьовий і родинний туризм; 14) розважальний туризм.
Рекреаційні заклади з однаковими кластерами рекреаційних послуг мають однотипову спеціалізацію і займаються однаковими видами рекреаційної діяльності. Функціонально вони агрегуються у спеціалізовані рекреаційні підкомплекси: І - курортно-оздоровчий; II - пізнавально-діловий; III - спортивний; IV - екологічний; V - релігійний; VI - розважальний та ін. Спеціалізовані підкомплекси у сукупності формують єдиний міжгалузевий рекреаційний комплекс.