Історична топоніміка і антропоніміка

Історична топоніміка – СІД, котра вичає географічні й топографічні назви у їх історичному розвитку. Історична антропоніміка – СІД, котра вивчає імена людей у їх історичному розвитку.

Теоретичний блок

План

1. Предмет і завдання топоніміки та антропоніміки як спеціальних історичних дисциплін.

2. Класифікація назв.

3. Топоніміка Полтавщини.

4. Походження імен, прізвищ і прізвиськ людей

 

Термінологія для засвоєння: ойконіми, урбаноніми, годоніми, агроніми, ергоніми, хрононіми, ойкодоніми, антропоніми, етнотопоніми, генотопоніми, омоніми, святці.

 

Методичні рекомендації:

 

Тема семінарського заняття присвячена вивченню двох спеціальних історичних дисциплін — історичної топоніміки та антропоніміки. У темі пропонується з’ясувати класифікацію топонімів — географічних назв об’єктів і антропонімів — імен, прізвищ і прізвиськ людей.

При розгляді першого питання необхідно розкрити поняття «топоніміка» і «антропоніміка», визначити їх методи, завдання та основні терміни.

У другому питанні потрібно провести класифікацію назв. Зокрема, дати визначення таким топонімам, як ойконіми, урбаноніми, годоніми, агроніми, хрононіми, ойкодоніми, антропоніми, етнотопоніми, генотопоніми тощо. Поряд з визначеннями обов’язково наводьте приклади реальних назв, а також тлумачення їхнього походження.

Питання про топоніміку Полтавщини передбачає знання топонімів нашого краю. Бажано розповідати не тільки про походження відомих топонімів — назв найбільших річок (Ворскла, Псел, Хорол) і населених пунктів (Полтава, Кременчук, Миргород, Лубни) Полтавщини, а й топоніми свого населеного пункту.

У четвертому питанні необхідно пояснити походження імен, прізвищ і прізвиськ людей, а також уміти пояснювати походження свого власного імені та прізвища.

 


Практичний блок

 

Використовуючи компути Миргородського або Полтавського полку складіть іменник чоловічого населення одного з населених пунктів. Заповніть нижченаведену таблицю. З’ясуйте за яким принципом відбувалося ім’янаречення хлопчиків в Гетьманщині XVII-XVIII cт.

 

(Швидько Г.К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. — Дніпропетровськ, 2004. — 335; Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII-XVIII ст.. Т.І: Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р. / Упорядкування, підготовка до друку, вступна стаття В.О. Мокляка. — Полтава, 2007. ).

 

Іменник села (сотні, міста, містечка) ????

Чоловічі імена Частота вживання
Іван ???
??? ???

 

Користуючись даними власної таблички виділіть:

1. найбільш поширені імена (три), підрахуйте частку (у %) найбільш поширених імен серед усього переліку;

2. найбільш рідкісні імена (ті, що згадуються лише один раз);

3. висловіть припущення, щодо того якими міркуваннями керувалися священики у виборі імен. При цьому зверніть увагу на частоту повторюваності імен у святцях.


 

 

Рекомендована література:

ü Антропонимика. ‑ М., 1970.

ü Белей О. Сучасна українська ергонімія. – Ужгород, 1999.

ü Билецкий А. О. Лексикология и теория языкознания (Ономастика). – К., 1972.

ü Валюх З. Топоніми і гідроніми Полтави як джерела пізнання історії рідного краю // Четверта Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства. Полтава, 1998. С.115117.

ü Введение в специальные исторические дисциплины. М., 1990. С. 199229.

ü Введенський А. та ін. Допоміжні історичні дисципліни. Короткий курс. К., 1963.

ü Зубко А. Українська ономастика: здобутки та проблеми // СІД. – 2009. – Число 15. – С. 262–281.

ü Историческая ономастика. – М., 1977.

ü Кобрин В.Б., Леоньева Г.А., Шорин П.А. Вспомогательные исторические дисциплины: Учебное пособие для студентов исторических факультетов. М., 1984. С. 154177.

ü Компан О. С. Ономастика як допоміжна історична дисципліна // ІДВ. – К., 1966. – Вип. 2. – С. 54–64.

ü Маслійчук В. Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX ст. – Харків, 2007. – С. 27–41.

ü Рачков Л.И., Чуистова Л.И. Вспомагательные исторические дисциплины. М., 1982.

ü Реєстр Війська Запорозького 1649 року. – К.: Наукова думка, 1995.

ü Специальные исторические дисциплины / Под ред. В.А.Замлинского. К., 1992. С. 2633, 229232, 259262, 319321.

ü Худаш М. Л. З історії української антропонімії. – К., 1977.

ü Яременко М. Спеціальні історичні дисципліни: навч. посіб. для студ. істор. спеціальностей. - К., 2010.

ü Szymański J. Nauki pomocnicze historii. ‑ Warszawa, 2006. – S. 81–88.


 

ПІДРУЧНИКИ, ПОСІБНИКИ Й ДОВІДНИКИ ПО СІД

ü Введение в специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие. – М., 1990.

ü Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. – К., 1963.

ü Вспомогательные исторические дисциплины: историография и теория. – К., 1988.

ü Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

ü Каменцева Е. И. История вспомогательных исторических дисциплин. – М., 1979.

ü Леонтьева Г. А., Шорин П. А., Кобрин В. Б. Ключи к тайнам Клио. – М., 1994.

ü Кобрин В.В., Леоньева Г.А., Шорин П.А. Вспомагательные исторические дисциплины. – М., 1980.

ü Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Вспомогательные исторические дисциплины. – М, 1973.

ü Пронштейн А. П. Использование вспомогательных дисциплин при работе над историческими источниками. – М., 1972.

ü Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие. К., 1992.

ü Специальные исторические дисциплины: Учеб. пособие/ С.В. Белецкий, И.В. Воронцова, З.В. Воронцова и др.; Сост. М.М. Кром. 2-е изд. испр. –СПб: «Дмитрий Буланин», 2003. – С.9-95.

ü Спеціальні історичні дисципліни. Довідник. – К., 2008.

ü Яременко М. Спеціальні історичні дисципліни: навч. посіб. для студ. істор. спеціальностей. - К., 2010.

ü Szymański J. Nauki pomocnicze historii. ‑ Warszawa, 2006.


 

ДЕЯКІ КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ

З КОРОТКИМ ОПИСОМ ТОГО,

ЩО ТАМ МОЖНА ЗНАЙТИ

 

ей перелік не є вичерпним і подається для пошуку інформації, джерел, текстів, наукової літератури. Тут ви не знайдете готових рефератів, повідомлень, тощо, але зможете отримати щось набагато вартісніше.

 

http://www.history.org.ua – сайт Інституту історії України НАН України. Ресурс, котрий відомий кожному професійному історику України. Містить зміст та електронні версії кількох десятків історичних журналів, в т.ч. номери збірки наукових праць: «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики». З поміж наукових періодичних видань низка спеціалізованих, котрі присвячені окремо давньоруській добі, ранньомодерному часу, новітній епосі. Також до Ваших послуг енциклопедія історії України, ел. варіанти останніх історичних видань, новини і новинки історичного процесу в Україні та безліч корисних посилань. Сайтом варто користуватися не тільки під час вивчення курсу СІД (це обов’язково!!!), а й при підготовці до семінарів з інших курсів.

 

http://litopys.org.ua/ – чудовий сайт, котрий спеціалізується на джерелах з історії України. Саме там Ви знайдете тексти літописів, щоденників, пам’ятки літератури, історичні мапи та документи. Ресурс приємно оформлений, не надто завантажує трафік, джерела згруповані за систематично-хронологічним принципом, а тому шукаються просто. Перевагою сайту є те, що документи легко копіюються в Word, що значно полегшує працю з ними. Тож при підготовці до семінарів модуля ІІ – Вам саме сюди. Також цей сайт варто тримати на замітці до ІV курсу, адже матимете змогу готуватися до семінарських занять і історії України «по джерелах».

 

http://www.archives.gov.ua – офіційний веб-портал Державного комітету архівів України. Електронні публікації документів, наукові статті і публікації. Молодим історикам буде корисним перелік архівних установ загальнодержавного і обласного рівнів з номерами телефонів. Електронні каталоги і описи з якими варто ознайомитися перед поїздкою до архіву, посилання на сайти різних архівних установ. Цікавою «родзинкою» є онлайн-виставки документів різного періоду, серед яких є описи гербів, актові матеріали.

 

http://www.rusarchives.ru/ – портал «Архивы России». За тематикою схожий з попереднім ресурсом, але, зі зрозумілих причин, містить матеріали, передусім з історії Росії.

 

http://uht.org.ua/ua/ – сайт Українського геральдичного товариства. Є офіційним сайтом організації «яка займається науково-дослідницькою роботою в галузі таких спеціальних історичних дисциплін, як геральдика, вексилологія, емблематика, сфрагістика, уніформологія та генеалогія, сприяє їх популяризації та практичному застосуванню. УГТ надає консультації та допомагає з розробкою гербів, прапорів, емблем тощо» (за матеріалами сайту). Як бачимо ресурс є незамінним помічником при вивченні СІД, а також при необхідності якихось практичних розробок у цій сфері. Сайт доволі зручно розподілений на тематичні розділи, що полегшує пошук матеріалів. Містить базу публікацій, зокрема номери спеціалізованого видання «Знак», а також інших періодичних видань. Є діючий форум, де можна отримати кваліфіковану консультацію. Цікаві факти можна відкрити для себе, почитавши про герб та прапор Полтавської області.

 

http://www.geraldika.ru/ – головний портал російських геральдистів. Тематично охоплює й історію та сучасність української геральдики. Численна література з історії та теорії геральдики, анотації і критика на книги. Цікавим, з точки зору практики, є розділ «Правила геральдики».

 

http://www.anu.org.ua/index-ukr.html – портал Асоціації нумізматів України. Містить передусім, каталоги монет радянського періоду, корисні посилання на інші ресурси.

 

http://www.museum.com.ua/ukr/o_musee/o_musee_u.htm – сайт Одеського музею нумізматики. Там знайдете історію грошового обігу в Україні, книги, каталоги монет і їхні численні фотографії, також статті, доповіді, новини нумізматичного життя України.

 

http://www.bonistica.narod.ru/ – портал боністики, все про історію та сучасність паперових грошей. Каталоги, зображення, фото. Діє форум де Ви можете отримати консультацію.

 

http://ukrknyga.at.ua/ – безкоштовна електронна бібліотека «Українська книга». У розділі «Історія» 1185 книг з історії України, археології, абсолютно різні за хронологією і тематикою. Нас, у першу чергу, цікавлять монографії присвячені літописанню, генеалогії. Працюючи з матеріалами сайту варто мати на увазі, що матеріали з нумізматики містяться в розділі «Дозвілля» - це номери журналів «Нумізматика і фалеристика», цікаво, що в цьому ж розділі вміщено й такі речі, як «Каталог руських натільних хрестів Х-ХІІІ ст.».

 

http://www.ruspismo.net/victor.htm – сайт корисний під час вивчення палеографії, містить зразки глаголичної і кириличної середньовічної писемності, таблиці алфавітів, інформацію про шрифти. Джерела переважно російського (московського) походження.

 

http://www.textology.ru/ - російський сайт «Текстологія». Чудовий ресурс присвячений проблемам текстології, герменевтики, палеографії, хронології, психолінгвістики. Теоретична інформація про письмо і літочислення, варіації написання літер, книги, статті, дослідження. Ілюстрації уставу, напівуставу, скорописних текстів, заставок, тощо. Інформація викладена доступно, є багато ілюстрацій, що полегшує її сприймання.

 

http://manuscripts.ru/ – російський сайт, містить колекції давніх і середньовічних слов’янських та російських текстів; інформацію про розробки в галузі їх електронної публікації та методи створення повнотекстових баз даних складних по структурі і змісту рукописних пам’яток.

 

http://www.feb-web.ru/feb/feb/c11-17.htm – електронна бібліотека «Русская литература и фолькльор». Цікава з точки зору текстів і досліджень присвячених писемним пам’яткам доби Київської Русі. Актуальними є повнотекстові версії різних словників, довідників і т. д. «Родзинка» сайту – понад 40 томів (поч. з 1934 р.) масштабного видання «Труды отдела древнерусской литературы» - одного з головних друкованих органів русистів-медієвістів.

 

http://www.vse-imena.com/imena-100.html – на сайті є «святці» з іменами православних святих, а також статистика вживаності цих імен. Тож при вивченні антропоніміки не забувайте скористатися цим ресурсом.

 

http://alltorrents.com.ua/ – торрент, обмінник файлів, цікавий наявністю видань ХІХ – поч. ХХ ст., відсканованими версіями історичних джерел, таких як «Полное собрание русских летописей», тощо.

 


 

ДОДАТКИ

Додаток А

 

Скоропис другої половини ХVІІІ ст.

 


Скоропис другої половини ХVІІІ ст. (продовження)

 

 

 

(Черепнин Л. Русская палеография. – С.481-482.)