Різновид листя на рослинах
Гетерофілія(різнолистність) - відмінності листя всіх формацій за формою, розрізаністю, розмірами (капуста, евкаліпт).
Анізофілія(нерівнолистність) – відмінність за розмірами в одному вузлі (гіркокаштан).
Суниця
водяний жовтець
Метаморфози листка
Вусики характерні для лазаючих рослин, у яких частина листка або навіть весь листок перетворюються на нитковидні вирости. Чудовий приклад — горох посівний. У нього на вусики перетворена верхня частина рахісу та 3-7 листочків. Виноград теж має вусики, проте вони не листкового походження, оскільки, по-перше, відходять з пазухи листка, а по-друге — можуть галузитись, що властиво пагону, а не листку.
Колючки виникають як пристосування до посушливих умов зростання, напр., у кактусів, таким чином зменшуються втрати води рослиною. Колючками можуть ставати закінчення жилок, рахіс, прилистки. Такі колючки захищають рослину від поїдання тваринами. Колючки пагоневого походження також легко відрізнити від листкових: вони знаходяться в пазусі листка та інколи галузяться (напр., колючки глоду, сливи, гледичії, барбарису — це все приклади видозмін пагону).
Ловильні апарати, певно, найвищий ступінь спеціалізації листка. Вони властиві комахоїдним рослинам. Зростаючи на бідних ґрунтах, росичка, непе́нтес та інші комахоїдні рослини, змушені були шукати додаткове джерело поживних речовин, а саме джерело азоту. В процесі еволюції в них виникли ловильні апарати, пристосовані для полювання на комах та інших дрібних тварин.
дуб каштанолистий; яблуня домашня; горох посівний; барбарис звичаний.
молочай; акація біла; акація (мімоза); непентіс
АНАТОМІЧНА БУДОВА ЛИСТКА
Лист виникає екзогенно на конусі наростання, трохи нижче від верхівки. Всі частини листка закладаються ще в брунці, тобто анатомічна структура листка формується в апексі одночасно з формуванням стебла. Покриви листа є продовженням покриву молодого стебла. Провідна система листа вливається в провідну систему стебла. СВП, що виходять з листка, утворюють в стеблі листові сліди. Багато спільного в анатомічній будові черешка листка і стебла, що підкреслює спільність їх філогенезу. Разом з тим, спостерігаються і істотні відмінності, які пояснюються іншою функцією листка і порівняльної його недовговічністю в порівнянні зі стеблом.
У пластинці листка розрізняють 4 групи тканин:
1. Покривна тканина - епідерма або шкірка.
2. Основна, поживна тканина – мезофіл.
3. Механічна тканина - склеренхіма, коленхіма, склереїди.
4. Провідна тканина - судинно-волокнисті пучки.
Шкірочка або епідерміс складається з одного шару щільно зімкнутих клітин, що мають пластинчасту форму. Міжклітинники не утворюються. Зовнішні стінки потовщені і нерідко вкриті кутикулою. У рослин посушливих місць зростання кутикула значно потовщена. Місцями, переважно на нижньому боці у наземних рослин розташовуються продихи.
На поверхні листка клітини шкірки не скрізь однакові: на нижній стороні вони більш дрібні і стінки їх більш звивисті. Більш великі клітини верхнього епідермісу є своєрідними віконцями, якими проникає світло у всередину. Зазвичай в епідермальних клітинах містяться лейкопласти. Виключенням є мохоподібні, деякі папороті, а з покритонасінних - деякі сукуленти мають м'ясисті стебла і листя, і ефемери, які проводять короткочасний спосіб життя і мають тонку пластинку листка, де м'якоть листка не багатошарова.
У клітинах верхнього епідермісу, рідше нижнього, в клітинному соці часто міститься антоціан, що забарвлює листок і черешок в різні кольори. При збільшенні кількості антоціану, листок набуває фіолетового відтінку. Якщо на листках є волоски, то вони розташовуються переважно на нижньому боці. У деяких рослин в шкірці є цистоліти. У більшості дерев і чагарників продихи знаходяться тільки на нижній стороні листка. У наземних трав вони розташовані на обох сторонах, але на верхній поверхні кількість їх менша. Нема продихів на верхній стороні листка у рослин з щільними шкірястими краями і у рослин з тонкими ніжними листками. У водоплаваючих листків продихи розташовані на верхній стороні листка, у водних рослин, що живуть в сильно затемнених місцях, продихи не утворюються або їх дуже мало.
Кількість продихів на 1мм2 - від 40 до 300. По поверхні листка вони розподілені нерівномірно. Найбільш тісно вони розташовані в середній частині листової пластинки. Над тяжами механічної тканини продихи не утворюються. Нерідко продихи заховані в особливих заглибленнях, жолобках і оточені пучками волосків, що ускладнюють циркуляцію повітря. У деяких рослин під епідермісом утворюється особливий шар клітин, що підсилює міцність листа. Часто оболонки їх товстішають, дерев'яніють і виконують механічну функцію, а у рослин посушливих місць проживання - захищають від зайвого випаровування, у рослин помірного поясу - від дії зимових вітрів, що висушують. Цей шар клітин називається гіподермою (під шкіркою). Зазвичай гіподерма одношарова, але може бути 2-3 - шарової. Клітини гіподерми можуть перетворитися і в водозапасаючі (солерос).
Мезофіл - це асимілююча тканина, м'якоть листка, де відбуваються процеси дихання, фотосинтезу і транспірації. У рослин з тонкими листовими пластинками мезофіл складається з тонкостінної зеленої паренхіми або хлоренхіми, іноді включає вмістища виділень, водоносні клітини, ідіобласти з друзами та ефірними оліями. Клітини мезофілу живі, містять значну кількість хлоропластів. У типових різнобічних (дорсовентральних) листках мезофіл ділиться на палісадну (стовбчасту) і губчасту паренхіму. У листі голонасінних рослин родини Лютикові спостерігається складчаста паренхіма.
Палісадна паренхіма складається з клітин витягнутих у довжину і має вигляд циліндричних стовпчиків, розташованих перпендикулярно поверхні листа в один, два і більше шарів. Довжина їх перевищує ширину в 3-5 разів, але зустрічаються і більш вузькі клітини. Нерідко 2-3 клітини палісадної паренхіми спираються на більш велику клітину, яка виконує в цьому випадку функцію збираючоїклітини, тобто в неї відводяться асимілянти ряду суміжних клітин. Хлоропласти знаходяться на довгих стінках, фотосинтез може протікати тільки при розсіяному світлі. Пряме світло руйнує хлоропласти.
Під палісадною паренхімою знаходиться губчаста паренхіма, що складається з 2-7 шарів округлих клітин, або віддалених в тому ж напрямку, що і палісадні клітини. Клітини губчастої паренхіми зв'язуються між собою пухко, в силу чого утворюються великі міжклітиники, заповнені повітрям. Вони формують сильно розгалужену систему повітряних каналів, які пов'язані через дихальну порожнину, розташовану під продихами, з самими продихами. Завдяки такому розташуванню клітин губчастої тканини забезпечується доступ повітря до кожної клітини. Клітини губчастої тканини містять в 3-4 рази менше хлоропластів, ніж клітини палісадні тканини. У губчастої тканини в основному відбуваються процеси газообміну і транспірації, необхідні для припливу до асимілюючих клітин нових порцій води з розчиненими в ній мінеральними речовинами.
Поблизу межі між палісадною і губчастою тканинами розташовуються дрібні провідні пучки. В місцях проходження великих судинно-волокнистих пучків, в жилках, паренхіма переривається.
Верхня сторона листка зазвичай яскраво-зелена, нижня - в наслідок меншого вмісту хлорофілу і великої кількості повітроносних міжклітнників - більш бліда. У рівносторонніх листках (ізолатеральних) паренхіма на обох сторонах листової пластинки однакова.
Провідна система представлена дрібними і великими жилками. Найбільш великі жилки містять кілька провідних пучків (до 7), забезпечених нерідко обкладками зі склеренхімних клітин. Розміщуються вони або в центрі, або у вигляді кола, частіше підковоподібно. Найбільші пучки розміщені посередині. Провідні пучки в листках зазвичай колатеральні. Ксилема знаходиться в морфологічно верхній, а флоема - у нижній частині пучка. Пучки здебільшого закриті і лише у дерев, чагарників і небагатьох трав - відкриті, але камбій в них функціонує слабо. Якщо в стеблі пучки біколатеральні, то такі ж будуть і в листках. Ксилема і флоема СВП великих жилок містять всі гістологічні елементи (повідна, механічна паренхіма). У міру розгалуження вони спрощуються. Спочатку зникають механічні тканини, потім ситовидні трубки, потім судини. Жилки закінчуються трахеїдами. Пучки завжди оточені одним шаром тонкостінних щільно зімкнутих паренхімних клітин, що утворюють обкладку. Ці клітини витягнуті уздовж жилок і не містять хлоропластів. Продукти асиміляції з мезофілу надходять спочатку в клітини обкладки, а потім розносяться по них до флоеми більш великих жилок.
Механічна тканина представлена в листі коленхімою і склеренхімою. Склеренхіма розташовується при пучках тільки під флоемою або у вигляді 2-х тяжів під флоемою і над ксилемою або у вигляді суцільного кільця. Нерідко склеренхіма представлена ще тяжами, що примикають до шкірки. Коленхіма розміщується під шкіркою навпроти пучків. У великих листках міститьсясоковитий багатошаровий мезофіл нерідко знаходяться астросклереїди (чай).
Основні тканини листка.
Типи асиміляційних тканин листка.
Мезофіл (паренхіма листа), залежно від форми розрізняють 3 типи хлоренхіми:
1) стовбчаста або палісадна;
2) губчаста;
3) складчатая паренхіма.
Під епідермою витягнуті перпендикулярно клітини їїрозташовують щільно один до одного ясно виражених міжклітинників. Хлоропласти знаходяться на довгих стінках в постійному русі і пряма дія світла використовується тільки тоді, коли вони перебувають на коротких стінках. При дії прямих сонячних променів хлоропласти руйнуються
Залежно від розташування асиміляційної тканини класифікують 3 типа:
I. тип - дорсовентральний лист, спинна сторона відрізняється від черевної, лист односторонній;
II. тип - ізолатеральний лист - рівносторонній. Верхній і нижній один тип тканини. Характерно для південних рослин, сильне сонце. Олеандр - листя розташовані під невеликим кутом;
III. тип - радіальний лист - характерний для хвойних, складчаста хлоренхіма.
Анатомічна будова дорсовентрального листка на прикладі камелії. З усіх боків він оточений епідермою, кутикулою, а у субтропічних рослин воском. Верхня епідерма відрізняється від нижньої. Звивистість країв дводольних дозволяє щільно змикатися. Відсутні міжклітинники, зовнішні стінки потовщені, в порівнянні з тангентальними і радіальними, у водних структура нижньої епідерми відрізняється:
1) клітини дрібніші, більш звивисті в контурі;
2) зовнішні стінки тонші, менша товщина кутикули і воску;
3) продихів більше на верхній поверхні - 70-80% всіх продихів листка.
У водних - продихи тільки на верхній стороні листа. Зазвичай у дерев на 1мм2 від 40-300, у яблуні 250 продихів. Під епідермісом стовпчастий мезофіл в 3-4 шари. Губчастий мезофіл 2-7 шарів. Провідна система листка, у вигляді жилок СВП, центральна жилка найбільш розвинена. Колатеральний СВП відкритий, має камбій на ранніх стадіях розвитку, надалі відсутня. З зовні СВП сформований, оточений кільцем склеренхімної тканини, над і під пучком розвинена жива коленхіма, пластинчаста.
Розташування ксилеми і флоеми. Ксилема до верхньої сторони листка. Флоема - до нижньої. При більш дрібних пучках відпадає склеренхіма кільце, потім зміни відбуваються в флоемі і ксилемі. У ксилемі випадають судини, залишаються тільки трахеіди.
Будова листка камелії японської (Camelia japonica) з дорсовентральним типом мезофілу: 1 - верхня епідерма, 2 - стовбчаста паренхіма, 3 - губчаста паренхіма, 4 - клітина з друзою, 5 - склереїда, 6 - провідний пучок, 7 - нижня епідерма, 8 - продих.
Анатомічна будова ізолатерального пучка олеандра.Стовпчаста паренхіма з нижньої і верхньої сторони. Часто виникає багатошарова епідерма.
А Б
Рис. А, Б – мезофіл диференційований на стовпчастий і губчастий (рута, олеандр). 2 – багатошарова епідерма, 3 – крипти з продихами, 4 – губчастий мезофіл, 5 – стовпчастий мезофіл.
Анатомічна будова радіального листка сосни.Він відрізняється тим, що в рослині пучки яскраво виражені ЦОЦ і складчаста паренхіма. Лист сосни оточений епідермою, поверхневий шар кутину і воску багаторічний, зимує 5 років і більше
Ендодерма продукує шар мертвих клітин з сильно потовщеними оболонками, майже вся внутрішня порожнина зникає, невелика хрестоподібна порожнина залишається, дерев'яніє і відмирає
Під епідермою шар гіподерми - представлений шаром мертвих клітин з сильно потовщеною і здерев’янілою оболонкою.
Нагадує склеренхіму, водоутримуючу тканину, накопичується вода в літні місяці, взимку замерзає і оберігає внутрішній мезофіл відвипаровування, продихи занурені під гіподермою, радіально розташована складчастая паренхіма.
Ендодерма з плямами Каспарі. У ЦОЦ є 2 СВП (в сосні) в ялини (1 СВП). Ксилема представлена тільки трахеідами, якщо ми простежимо флоемну частину, то в ній присутні тільки ситовидні елементи, відсутні клітини-супутниці. З нижньої частини пучки армовані механічної тканиною. Основна тканина отримала назву трансфузійної, яка оточує СВП. Одні клітини мертві, одні живі чергуються в СВП і складчастою хлоренхімою. По живим клітинам трансфузійних клітин відтікають від складчастої хлоренхіми і надходять у луб’яну частину СВП.
Листя, що виросли в тіні і на світлі змінюють анатомічну структуру. Світлові листя мають:
1) більшу товщину і жорсткість;
2) відрізняються клітини епідерми, менш звивисті і більш товстостінні;
3) більша кількість продихів на одиницю поверхні;
4) більш потужний розвиток стовбчастої тканини. Світлові листя бідні хлорофілом.
Рис. Будова листка (хвої) сосни звичайної (Pinus sylvestris) з радіальним типом мезофілу: А - детальний малюнок; Б - схематичний. 1 - епідерма, 2 – продиховий апарат, 3 - гіподерма, 4 - складчаста паренхіма, 5 - смоляний хід, 6 - ендодерма, 7 - ксилема, 8 - флоема, 7-8 - провідний пучок, 9 - склеренхіма, 10 - паренхіма.
ТЕСТИ
1. Зібрані кладодії (філокладії), які є видозміною…
A. кореня
B. листа
C. пагона*
D. кореневища
E. квітки
Кладодії – видозмінений пагін зі сплющеним стеблом, яке має форму листка і виконує його функцію.
2. З метою визначення органу і належності рослини до класу, проаналізовано поперечні зрізи і виявлено: епідерма без продихів і трихом; у широкій первинній корі і центральному циліндрі переважає запасаюча паренхіма, клітини епідерми з U-подібними потовщеннями, механічні тканини відсутні. Висновок: це…
A. корінь однодольної
B. кореневище однодольної*
C. кореневище дводольної
D. корінь дводольної
E. коренеплід дводольної
Кореневища однодольних рослин мають добре розвинуту первинну кору, представлену багатошаровою запасаючою паренхімою і 1-,2-, рідше багаторядною ендодермою з U-подібними потовщеннями клітинних оболонок. Центральний циліндр містить колатеральні закриті чи центрофлоемні провідні пучки. Серцевина не виражена, слабко виражена чи порожниста.
3. До складного підземного органа кульбаби звичайної входить стрижневий корінь, гіпокотиль та нижня вкорочена і здерев'яніла частина пагонів. Усі вони разом утворюють...
A. стеблокоренеплід
B. багатоголове кореневище
C. кореневі бульби, або шишки
D. стеблокорінь, або каудекс*
4. У більшості ефемероїдів на цибулинах, бульбах, кореневищах виявлені контрактильні корені, які здатні до...
A. інтенсивного росту в товщину
B. поздовжнього розтягування і заглиблення в ґрунт
C. поздовжнього скорочення і заглиблення в ґрунт*
D. значного галуження
E. асиміляції
Контрактильні корені здатні до поздовжнього скорочення і заглиблення в ґрунт.
5. У стеблі тополі, що є хазяїном для напівпаразитичної омели білої, між корою і деревиною розпізнані поздовжні тяжі "корових коренів" з додатковими бруньками та гаусторіями - коренями, що служать...
A. присосками*
B. причіпками
C. пневматофорами
D. азотфіксуючими бульбочками
Рослинам паразитичним і напівпаразитичним властиві гаусторії, або корені-присоски, які розвиваються у тканинах вищої рослини господаря.
6. При мікроаналізі представлених кореневищ в одному з них ідентифіковані центроксилемні провідні пучки. Отже, саме це кореневище належить .
A. папороті чоловічій*
B. перстачу (клас дводольні)
C. конвалії( клас однодольні)
D. пирію ( клас однодольні)
E. м'яті ( клас дводольні)
Концентричні пучки закриті. Центроксилемні пучки формуються у папоротевидних. Центроксилемні – якщо флоема оточує ксилему.
7. Підземний пагін з вузлами, меживузлями, лусковидними листками, бруньками і придатковими коренями називається:
A. кореневище*
B. коренеплід
C. коренецибулина
D. столон
E. підземна бульба
Кореневище – підземна видозмінена частина стебла, що своїм зовнішнім виглядом дещо нагадує корінь. Кореневище відрізняється від кореня анатомічною будовою, а також відсутністю кореневого чохлика, наявністю бруньок і лускуватих листків. Від вузлів кореневища відходять додаткові корені. Кореневище утворює надземні пагони.
8. При дослідженні осьового органу було встановлено, що основний об’єм займає центральний осьовий циліндр, в якому безсистемно розташовані закриті колатеральні пучки. Це свідчить що даний орган є…
A. корінь однодольної рослини
B. стебло однодольної рослини *
C. корінь дводольної рослини
D. кореневище дводольної рослини
E. стебло дводольної рослини
Закриті колатеральні пучки розподілені по всій площі центрального циліндру, причому, на його периферії пучки дрібні, багаточисельні, а в середній частині вони більші і малочисельні - характерні ознаки для стебла однодольної рослини. Серцевина морфологічно не виражена, чи стебло порожнисте (тип соломини).
9. При розгляді лікарської сировини було виявлене листя, порізане вздовж листової пластинки, а сегменти розташовані віялоподібно. Це листя:
A. пальчатопластинчасті
B. пальчасторозсічені*
C. пальчаторозділені
D. перисторозсічені
E. перистороздільні
Пальчасторозсічені - розчленовані на сегменти від 2/3 до головної жилки або основи пластинки. Роздільні – розчленовані на долі від1/2 до 2/3 половини пластинки. Лопатеві – розчленовані на лопаті від 1/3 до 1/2 половини пластинки.
10. У пагонів рослини рано відмирає верхівкова брунька, а їх подальше наростання забезпечує пара супротивних бічних бруньок. Тож галуження пагонів ...
A. дихотомічне
B. псевдодихотомічне*
C. моноподіальне
D. симподіальне
E. нерівно дихотомічне
Якщо у пагонів рослини рано відмирає верхівкова брунька, а їх подальше наростання забезпечує пара супротивних бічних бруньок, то галуження пагонів псевдотихотомічне.
11. Для макроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має...
A. столон
B. бульба
C. цибулина*
D. коренебульба
E. бульбоцибулина
Пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має цибулина.
12. Пагони хмелю звичайного обвивають опору і прикріплюються за допомогою утворів епідерми, тобто вони -...
A. прямостоячі
B. лежачі
C. виткі*
D. повзучі
E. припідняті
Виткі пагони обкручуються навколо опори.
13. Відмічено, що у пагона з почерговими листками апікальна брунька рано припинила свій розвиток, а ріст забезпечила найближча бічна брунька. Отже, галуження пагона...
A. несправжньодихотомічне
B. рівнодихотомічне
C. моноподіальне
D. нерівнодихотомічне
E. симподіальне*
Симподіальне галуження – верхівкова брунька припиняє свій розвиток, а з найближчої бічної бруньки розвивається бічний пагін другого порядку, що росте в напрямку головної осі, ніби заміщуючи її.
14. Роздивляючись пазушні колючки глоду, студентка визначила, що вони являють собою видозміну ...
A. черешка
B. прилистків
C. листкової пластини
D. пагона*
E. складного листка
Пазушні колючки глоду є видозміною пагона.
15. Шафран розмножується вегетативно - бульбоцибулинами, які є видозміною ...
A. надземного пагона
B. додаткових коренів
C. бічних коренів
D. головного кореня
E. підземного пагона*
Бульбоцибулини є видозміною пагона.
16. При мікроаналізі трави череди трироздільної, були зроблені зрізи стебел, які відрізнялися за формою і забарвленням від основної маси із чотиригранних стебел. Отримані дані засвідчили, що це стебла іншої рослини, яка відноситься до класу однодольних, оскільки провідні пучки ...
A. закриті колатеральні, розташовані по колу
B. закриті колатеральні, розташовані безладно*
C. відкриті колатеральні, розташовані по колу
D. відкриті колатеральні, розташовані безладно
До класу однодольних відносяться рослини, провідні пучки котрих закриті колатеральні, розташовані безладно.
17. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав'янистій дводольній рослині, має вторинну, перехідну будову, оскільки ...
A. пучки відкриті, приблизно однакові за розміром, відділені серцевинними променями
B. пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою*
C. пучки закриті, розкидані по всьому центральному циліндру
D. пучки відсутні
Трав’янистадводольна рослина має пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою.
18. При дослідженні осьового органу було встановлено, що основний об’єм займає центральний осьовий циліндр, в якому безсистемно розташовані закриті колатеральні пучки. Це свідчить що даний орган є…
A. корінь однодольної рослини
B. стебло однодольної рослини *
C. корінь дводольної рослини
D. кореневище дводольної рослини
E. стебло дводольної рослини
Закриті колатеральні пучки розподілені по всій площі центрального циліндру, причому, на його периферії пучки дрібні, багаточисельні, а в середній частині вони більші і малочислені - характерні ознаки для стебла однодольної рослини. Серцевина морфологічно не виражена, чи стебло порожнисте (тип соломини).
19. При розгляді лікарської сировини було виявлене листя, порізане вздовж листової пластинки, а сегменти розташовані віялоподібно. Це листя:
A. пальчатопластинчасті
B. пльчасторозсічені*
C. пальчаторозділені
D. перисторозсічені
E. перистороздільні
Пальчасторозсічені - розчленовані на сегменти від 2/3 до головної жилки або основи пластинки. Роздільні – розчленовані на долі від1/2 до 2/3 половини пластинки. Лопатеві – розчленовані на лопаті від 1/3 до 1/2 половини пластинки.
20. До перистого листя, у якого надрізанність листової пластинки складає близько 1/3 половин листової пластинки, відноситься листя:
A. перистолопатеві*
B. пальчатолопатеві
C. перистороздільні
D. пальчатороздільні
E. перисторозсічені
За ступенем розчленування та відносними розмірами вільних частин прості розчленовані листки бувають:розсічені - розчленовані на сегменти від 2/3 до головної жилки або основи пластинки;роздільні – розчленовані на долі від ½ до 2/3 половини пластинки.; лопатеві – розчленовані на лопаті від 1/3 до 1/2 половини пластинки.
21. Листя реліктового дерева гінкго дволопатевого мають характерну форму. Особливістю будови листя є роздвоєння жилок у верхній частині. Як називається таке жилкування?
A. перисте
B. пальчате
C. перисто-петлевидне
D. дихотомічне*
E. сітчасте
Відкрите дихотомічне або вилчасте жилкування – роздвоєння жилок першого порядку на однакові жилки наступного порядку. Характерне для деяких папоротей,плаунів та гінкго дволопатевого. Дихотомічне або вилчасте наростання: головна вісь рано припиняє ріст, верхівкова меристема роздвоюється, дає пару бічних осей, що потім рівно чи нерівно-вилчасто розгалужуються.
22. Голчате листя хвої не гине навіть в люті морози, на відміну від листя листових порід. Вони захищені товстою епідермою, під якою розташований ще один шар клітин. Як він називається?
A. ксилема
B. ендодерма
C. гіподерма*
D. склеренхіма,
E. губчаста паренхіма
Гіподерма – захисно-механічна і водонакопичуюча тканина, яка переревається лише під продихами. Характерна для радіального, або центричного типу будови листка хвойних.
23. Встановлено, що надземну частину гороху посівного утримують в просторі вусики, які є видозміною:
A. верхніх листочків складного листа*
B. верхівкових пагонів.
C. всього складного листа
D. прилистків
E. нижніх листочків складного листа
Листя гороху перисто-складні з великими, напівсерповидними прилистками та верхівковими розгалуженими вусиками. Верхні листки видозмінюються у вусики.
24. У австралійських акацій асиміляційну функцію в посушливий період виконують розширені і сплощенні черешки складного листя:
A. кладодії
B. ловчі апарати
C. філодії*
D. колючки
E. вусики
Філодії – фотосинтезуючі черешки сплощено – листоподібно розширений черешок видозміненого листка, що виконує функцію листкової пластинки; пристосування до зменшення транспірації (австралійські акації, чина південна).
25. У одному із запропонованих мікропрепаратів стебел визначена наявність схизогенних смоляних ходів, перидерми без сочевичок, відсутність судин в річних кільцях деревини. Можна припустити, що це стебло:
A. гарбуза
B. сосни*
C. соняшнику
D. липи
E. кукурудзи
Це стебло сосни. Анатомічна будова стебел голонасінних відрізняється від стебел покритонасінних. Деревина складається тільки з трахеїд. Перидерма без сочевичок, але з тріщиними. Річні кільця деревини складають широкопросвітні весняні трахеїди з облямованими порами, що виконують провідну функцію і вузькопросвітні волокнисті осінні трахеїди без облямованих пор, що виконують опорну функцію. Усі частини стебла пронизані смоляними ходами.
26. Мікроаналіз кореневища виявив відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані кільцем, що може свідчити про приналежність рослини до класу:
A. хвойних
B. папоротевидних
C. дводольних*
D. гнетових
E. однодольних
Колатеральні пучки характеризуються розташуванням флоеми і ксилеми пліч-о-пліч, на одному радіусі. Колатеральні пучки можуть бути закритими ( однодольні рослини) і відкритими (дводольні).
27. При мікроскопічному аналізі зрізу кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до:
A. дводольних
B. голонасінних
C. водоростей
D. папоротей*
E. однодольних
Центроксилемні або амфікрибральні провідні пучки характерні для папоротевидних. Центроксилемні пучки відносяться до концентричних пучків, закритих, флоема оточує ксилему.
28. При мікроскопічному аналізі стебла виявлено: покривна тканина - епідерма, центральний осьовий циліндр - включає серцевину і відкриті провідні пучки, розташовані по кругу на периферії стебла. Визначите тип будови даного стебла.
A. пучковий первинний
B. пучковий вторинний*
C. непучковий вторинний
D. непучковий первинний
E. перехідний
Пучковий вторинний тип будови стебла характеризується наявністю постійних колатеральних або біколатеральних пучків утворених спочатку прокамбієм, а потім - пучковим камбієм. Для дводольних рослин характерна вторинна пучкова, перехідна і безпучкова будова.
29. Листок сонцелюбивого евкаліпта під епідермою, покритою кутикулою, містить декілька рядів палісадної паренхіми. У центрі листка знаходяться клітини губчастої паренхіми, в яких зустрічаються друзи оксалата кальцію. Жилка листка має кристалоносну обкладку з призматичних кристалів: До якого типу будови відноситься цей лист?
A. дорзивентральний
B. різносторонній
C. ізолатеральний *
D. біфаціальний
E. радіальний
За анатомічною будовою виділяють три типи листових пластинок: дорзовентральний (різносторонній – до верхньої епідерми примикає палісадна хлоренхіма до нижньої епідерми – губчаста); ізолатеральний (рівносторонній - до верхньої і нижньої епідерми примикає палісадна хлоренхіма);радіальний (центричний) тип характерний голкоподібному листку хвойних, складчаста хлоренхіма утвороює петлеподібні вирости.
30. Серед наданих зразків наземних видозмін пагонів є те, що розвиваються з бічних бруньок в пазухах листя або в суцвіттях і що забезпечують вегетативне розмноження. Це…
A. наземні бульби
B. кладодії
C. повітряні цибулини*
D. усики
E. колючки
Повітряні цибулини – утворюються в пазухах листків надземного пагона, або суцвіттях: зонтик з плівчастим, видовжено-гострим покривальцем і повітряними цибулинами – «діткам»;. служать для вегетативного розмноження (часник).
31. У пагона апікальна брунька рано припиняє свій розвиток, а зростання забезпечують дві бічні бруньки, розміщені супротивно під верхівкою. Таке галуження пагона:
A. кущіння
B. моноподіальне
C. нерівнодихотомічне
D. рівнодихотомічне
E. несправжньодихотомічне*
Несправжньодихотомічне галуження – одночасний розвиток двох супротивних бокових пагнів, поєднанне з відмиранням верхівкової бруньки (точки росту).
32. Пагони хмелю обвиваються навколо опори і піднімаються вгору, значить вони:
A. повзучі
B. прямостоячі
C. чіпкі
D. лежачі
E. виткі*
У рослин, що не мають достатньо розвиненої скелетної системи механічних тканин, слабкі пагони обкручуються навколо якої-небудь твердої опори (хміль ,березка, квасоля). Такі пагони називаються виткими.
33. При вивченні зрізів стебла Tiliacordata в корі виявлені тяжі волокон у складі…
A. серцевинних променів
B. пластинчастої коленхіми
C. твердого лубу*
D. весняної деревини
E. м'якого лубу
Твердий луб – товстостінна флоема ( первина прокамбіальна, вторинна камбіальна), або твердий луб складають механічні тканини – луб’яні чи склеренхімні волокна.
34. У листі досліджуваної рослини по центру проходить чітко виражена головна жилка, від якої рівномірно відходять бічні жилки. Яке це жилкування?
A. пальчасте
B. дугове
C. перисте*
D. дихотомічне
E. паралельне
Жилкування або нервація листка – це характер проходження і галуження жилок (провідних пучків) в мезофілі листової пластинки. Відкрите – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю пластинки. Перисте –(пірчасте) – коли по центру уздовж листової пластинки проходить більш менш виражена головна або центральна жилка, від якої в обидва боки рівномірно відходять бічні жилки. Пальчасте – від основи листкової пластинки віялоподібно відходять декілька одинакових жилок, які в разі пальчатосітчатого жилкування багаторазово галузяться. При дуговому і паралельному жилкуванні кожна жилка проходить уздовж листкової пластинки окремо і з’єднуються вони лише на верхівці пластинки. Для дводольних рослин характерно перисте і пальчасте, для однодольних – паралельне і дугове.
35. Найбільш примітивне дихотомічне наростання характерне для…
A. пагонів хвоща польового
B. пагонів сосни
C. пагонів шипшини
D. пагонів кінського каштана
E. слоєвища фукусу*
Фукус – бентоносна макроводорость. Слань дихотомічно розгалужена, гілки плоскі з поздовжнім ребром. Це наростання характерне для гінкго білоба та плауна баранця.
36. Земляна груша (топінамбур) розмножується підземними видозміненими пагонами - …
A. вусами
B. кореневищами
C. бульбами*
D. цибулинами
E. бульбоцибулинами
Топінамбур – підземні органи бульби. Вони великі, кулясті, грушовидні, веретеновидні або яйцевидні, жовто-білі, фіолетово-червоні або сіро-коричневі. Підземні органи – бульби, скупчені біля основи підземного стебла. Підземні видозмінені пагони: столони, кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини.
37. Листя дуба звичайного за формою і ступенем надрізанності листової пластинки…
A. трійчасто-роздільні
B. перисто-лопатеві*
C. перисто-розсічені
D. пальчасто-лопатеві
E. пальчасто-роздільні
Листки почергові, короткочерешкові, довгасто – оберненояйцевидні, перисто-лопатеві: лопаті нерівні, тупі, цілокраї. Дорослі листки знизу опушені.
38. Листя рудерального злаку – пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини лінійної листової пластинки, яка охоплює міжвузловину, утворюючи …
A. листкову піхву*
B. черешок
C. філодій
D. кладодій
E. розтруб
Листки шорсткуваті, піхвові. При переході пластинки у піхву є плівчастий язичок, вушка. Листкова основа може бути у вигляді листкової подушечки – невеличкого потовщення основи черешка чи листкової подушки, розширеної піхви, яка більш менш охоплює стебло.
39. У представників родини Lamiaceae пари листків сусідніх вузлів розташовані у взаємно перпендикулярних площинах, тобто…
A. кільчасто
B. дворядно-супротивно
C. навхрест-супротивно*
D. спірально
E. мутовчасто
Для родини ясноткові одна з діагностичних ознак - листя навхрест супротивні. Характер взаємного розташування на стеблі називається листкорозміщенням. Буває:
1) почергове або спіральне (у вузлах по одному листку;
2) дворядно-супротивне і навхрест супротивне (у вузлах по 2 листки);
3) кільчасте або мутовчасте (у вузлах більше 2-х листків).
40. Для стебел однодольних рослин характерний певний тип судинно-волокнистих провідних пучків, а саме…
A. радіальний
B. центроксилемний
C. центрофлоемний
D. відкриті колатеральні
E. закриті колатеральні*
Для стебел однодольних рослин характерна наявність закритих колатеральних пучків. Вони розподілені по всій площі центрального циліндра, що зумовлено пальмовим типом проходження листкових слідів – провідних пучків жилок стебла, які входять у вузол стебла. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, численніші, а в центральній частині – крупніші і їх кількість менша. Серцевина морфологічно не виражена чи стебло порожнє (тип соломини).
41. При дослідженні лікарської рослини встановлено, що його підземні органи мають вузли, міжвузля, лускоподібні листки, бруньки і додаткові корені, тобто цей підземний орган:
A. коренецибулина
B. бульба
C. столон
D. кореневище*
E. коренеплід
Кореневище – підземна видозміна пагона, пристосована до накопичення живильних речовин і до вегетативного відновлення рослини, більш-менш довговічний потовщений чи непотовщений пагін з додатковими коренями, верхівкою і бічними бруньками, з лусковидними листками або без них.
42. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що кутова коленхіма розташована ділянками…
A. в пучках
B. над жилками*
C. навколо жилок
D. в мезофілі
Коленхіма типова для двосім’ядольних рослин, розташовується в стеблах під покривною тканиною ділянками, суцільними або переривчастим кільцем. В ребристих крилатих черешках і стеблах коленхіма заповнює виступи, у листках-зміцнює край листкової пластинки і жилки. Коленхіма відноситься до механічних тканин.
43. Простий перистий листок визначений роздільним, оскільки розчленованість пластинки сягає...
A. головної жилки
B. половини півпластинки листка*
C. третини півпластинки
D. четвертини півпластинки
Розсічені-розрізані на сегменти до основи пластинки (у трійчастих і пластинчастих листках) або до головної жилки (у перистих).
44. Простий пальчастий листок є лопатевим, оскільки розчленованість сягає...
A. основи пластинки
B. більше ніж половини півпластинки*
C. менше ніж третини півпластинки
D. більше ніж четвертини півпластинки
E. більше ніж третини півпластинки, але менше половини
Лопатеві – розчленування складає більше 1/3,але менше 1/2 півпластинки, вільні частини – лопаті.
45. На периферії центрального циліндра стебла дводольної трав’янистої рослини по колу розташовані відкриті колатеральні провідні пучки приблизно однакового розміру. Це вказує, що будова стебла…
A. вторинна, перехідна
B. вторинна, непучкова
C. первинна, непучкова
D. первинна, пучкова
E. вторинна, пучкова*
Для стебел двосім’ядольних рослин характерна будова вторинна, пучкова. В залежності закладання камбію, може бути пучковий і безпучковий тип будови. Серцевина стебла буває повною, однорідною, а також може бути порожнистою (селерові, гвоздичні, губоцвіті).
46. При мікроаналізі трави череди трироздільної, були зроблені зрізи стебел, які відрізнялися за формою і забарвленням від основної маси із чотиригранних стебел. Отримані дані засвідчили, що це стебла іншої рослини, яка відноситься до класу однодольних, оскільки провідні пучки…
A. закриті колатеральні, розташовані по колу*
B. закриті колатеральні, розташовані безладно
C. відкриті колатеральні, розташовані по колу
D. відкриті колатеральні, розташовані безладно
Будова однорічних стебел односім’ядольних рослин первинна, пучкова. На периферії осьового циліндра пучки дрібні, численні,а в центральній частині-крупніші, їх кількість менше. Пучки закриті колатеральні.
47. У верхівкових, добре освітлених листків липи мезофіл диференційований і дещо відрізняється від мезофілу низових, мало освітлених листків, а саме - ...
A. більшою кількістью шарів стовпчастої хлоренхіми*
B. меншою кількістю шарів стовпчастої хлоренхіми
C. наявністю тільки складчастої хлоренхіми
D. наявністю тільки хлоренхіми
Стовпчаста або палісадна паренхіма щільна, складається з видовжених, розташованих перпендикулярно до поверхні листка клітин з великою кількістю хлоропластів, що забезпечують інтенсивний фотосинтез. Верхівкові добре освітлені листки липи відрізняються більшою кількістю шарів стовпчастої паренхіми.
48. У посушливий період листки степової рослини – ковили скручуються для зменшення випаровування завдяки наявності в епідермі особливих клітин - ...
A. базисних
B. побічних
C. замикаючих
D. секреторних
E. моторних*
Моторні клітини - групи крупних тонкостінних клітин в епідермі і субепідермальній зоні мезофілу листків злакових (ковиль), розташовані продольними тяжами між жилками.
При недоліку вологи тургор зменшується перш за все у цих клітинах, вони зменшуються у об’ємі і тим самим сприяють стягуванню країв листкової пластинки, скручують її в трубку, завдяки цьому попереджається зайва транспірація.
49. Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...
A. епідерма, відкриті провідні пучки
B. перидерма, річні кільця у деревині*
C. епідерма, закриті провідні пучки
D. перидерма, відкриті провідні пучки
Покривна тканини гілок деревних рослин перидерма з сочевичками або кірка. Діагностичне значення для кори має склад перидерми і характер розташування елементів вторинної кори – твердого (товстостінного) і м’якого(тонкостінного) лубу. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
50. У сосни з верхівкової бруньки росте головний пагін, а з бічних бруньок – бічні пагони, причому верхівкова брунькова пагона гальмує розвиток бічних бруньок. Ці ознаки властиві типу галуження…
A. моноподіальному*
B. дихотомічному
C. несправжньодихотомічному
D. симподіальному
E. колоновидному
Моноподіальний тип наростання характеризується тим, що верхівкова брунька забезпечує поступове наростання головної осі, а бічні осі розвинені слабше і не перевищують головну вісь.
51. В листках рослин виділяються центральна жилка, від якої відходять бічні, що в свою чергу, неодноразово галузяться, утворюючи сітку дрібних жилок, тобто жилкування листків…
A. перистосітчасте*
B. дугове
C. паралельне
D. пальчастосітчасте
E. дихотомічне
Перисте жилкування – коли по центру уздовж листової пластинки проходить більш-менш чітко виражена головна жилка (центральна), від якої в обидва боки рівномірно відходять бічні жилки. Доходячи до краю листкової пластинки багаторазово галузяться, утворюючи густу мережу жилок з анастомозами – перисто-сітчасте жилкування.
52. Для листків односім’ядольних рослин характерний тип жилкування:
A. дугове*
B. перистокрайове
C. перистосітчасте
D. пальчатопетлеве
E. пальчатосітчасте
При дуговому жилкуванні кожна жилка проходить уздовж листковоїпластинки окремо і з’єднуються лише на верхівці пластинки.
У представників класу однодольних відкрите дугове і паралельне жилкування. Відкрите – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю жилки.
53. На молодих пагонах евкаліпту кулястого листки супротивні, яйцевидні, на старих чергові видовжені, на найстаріших – серповидно зігнуті, шкірясті. Як називається це явище?
A. гетерофілія*
B. гетеростилія
C. гетероталізм
D. гетеротрофність
Гетерофілія – явище різнолистності в однієї рослини. Прикладом може бути евкаліпт, у якого молоді рослини мають округле супротивне листя. З віком форма листка рослини змінюється. Листки дорослого евкаліпта мають серповидну форму.
54. У мезофілі хвоїнок ялини виявлені порожнини, вистелені зсередини живими товстостінними клітинами, які виконують захисну і водоутримуючу функцію. Це тканина - …
A. ендодерма
B. кристалоносна обкладка
C. гіподерма*
D. коленхіма
E. склеренхіма
Хвоя вічнозелених рослин відрізняється наявністю пристосувань до зменшення випаровування, перенесення низьких температур. У хвоїнок соснових епідермальні клітини товстостінні, вкриті багатошаровою кутикулою. Продихи численні, розміщені повздовжніми рядами, добре помітні з поверхні як світлі смуги на темному тлі, оскільки передній дворик продиху заповнений білуватою зернистою речовиною. Під епідермою міститься гіподерма – опорно-захисна і водонакопичувальна тканина, яка переривається під продихами. Мезофіл представлений складчатою паренхімою.
55. У центральному циліндрі стебел дводольних рослин серцевина:
A. завжди відсутня
B. розвинута слабо, не має чітких обрисів
C. завжди зруйнована
D. займає незначну площу або відсутня
E. є, добре розвинута і окреслена*
56. На зрізі розпізнані: серцевина, широкі кільця вторинної ксилеми і флоеми з вузьким кільцем камбію між ними. Це зріз ..
A. стебло однодольної
B. стебла дводольної*
C. кореня однодольної
D. кореневище однодольної
E. стебла голонасінних
Для анатомічної будови стебла дводольної рослини характерна наявність відкритих колатеральних пучків навколо серцевини, які розділені серцевинними променями.
57. Розглянутий зріз центрального циліндру квітконосного стебла. Визначено, що навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу.
A. бріопсиди ( листостеблові мохи)
B. ліліопсиди (однодольні)
C. магноліопсиди (дводольні)*
D. еквізетопсиди (хвощевидні)
E. поліподіопсиди ( папоротевидні)
Навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу магноліопсиди (дводольні).
58. Основна паренхіма голковидного листа хвойних жива, з внутрішніми петлеподібними виростами оболонки, вздовж якої розташовані хлоропласти. Така паренхіма характерна для листків, будова яких …
A. ізолатеральна однорідна
B. ізолатеральна неоднорідна
C. дорзовентальна однорідна
D. дорзовентальна неоднорідна
E. радіальна*
Радіальний або центричний, тип характерний для голкоподібних листків хвойних і схожих з ними листків ксероморфних квіткових, у яких низьке співвідношення поверхні до об’єму.
59. В барбарису звичайному утворюються колючки, які є видозмінами …
A. листків*
B. прилистків
C. черешків
D. стебел
E. рахісів
Метаморфози листка і його частини пов’язані з функціями захисту, збереження вологи, збільшення фотосинтезуючої поверхні, зменшенням транспірації. На колючки можуть перетворюватися прості листочки барбарису.
60. Нижні стеблові листки Leonurus cardiaca надрізані до середини на 3 або 5 долей, тобто листки …
A. трійчасто або пальчастороздільні*
B. трійчасто або пальчасторозсічені
C. трійчасто або пальчастоскладні
D. непарно-перистоскладні
E. непарно-перистороздільні
Стеблові листки Leonurus cardiaca кропиви собачої родини Lamiaceae (прикореневі листки яйцевидні), п’яти-розділені на широкі, видовжені, зубчасті долі ,зелені, голі.
61. Для листів односім’ядольніх рослин характерний такий тип жилкування…
A. дугове*
B. перистосітчасте
C. перистопетельне
D. пальчатосітчасте
E. перистокрайове
Для листків однодольних характерне дугове жилкування: кожна жилка проходить уздовж листової пластинки і з’єднується лише на верхівці пластинки.
62. Видозмінами пагона є бульба кореневище та цибулина. Назвіть докази того, що бульба не є видозміненим коренем.
A. наявність бруньок вічок на бульбах*
B. наявність у бульбах крохмалю
C. наявність столонів з бульбами
D. наявність верхівкової бруньки
E. наявність додатковіх коренів
Підземні бульби резервують у підземних частинах видозмінених пагонів. Вони можуть розвиватися з верхівкових бруньок бічних підземних столонів (кортопля, топінамбур) із пазушних бруньок кореневищ (хвощ)і здатні формуватись вналідок розростання гіпокотилю і розеткових межвузлів (ріпа) . Наявність листкових рубців- брівок з пазушними бруньками- вічками.
63. У складних листках термопсису прилистки великі розташовані на верхівці черешка. Ці листки:
A. трійчастоскладні*
B. пальчатоскладні
C. двічіперистоскладні
D. парноперистоскладні
E. непарноперистоскладні
Для термопсису ланцетовидного характерні листки: черешкові, трійчасті, прилистки великі, довгасто-яйцевидні.
64. При морфологічному вивчені рослин , відмічено, що в основі складного листка є парні колючки, що є видозміною...
A. прилистків*
B. листочків
C. рахісів
D. черешків
E. приквітків
Прилистки- парні бічні вирости при основі, а зрідка в пазусі листка(гречкові) котрі захищають його в бруньках на ранній стадії розвитку.Прилистки можуть бути вільними, прирослими до черешка опадаючими (тоді листки лишаються безприлистків) шкірястими, розрослими у маленькі чи великі фотосинтезуючі листоподібні пластинки.
65. Листки пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини листовоі пластинки вона охоплює міжвузля і називається листовою...
A. піхвою*
B. розтрубом
C. філодієм
D. кладодієм
E. калусом
Піхва – розширена, трубкоподібна або жолобчаста нижня частина черешка або пластинки листка, що більш-менш повно обгортає стебло. Піхва захищає молоді ростучі частини стебла або пазушні бруньки, інколи збільшує міцність стебла.
66. Для мікроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має...
A. столон
B. бульба
C. цибулина*
D. коренебульба
E. бульбоцибулина
Цибулина – видозмінений підземной пагін з укороченим потовщеним стеблом – денцем, внутрішніми м’ясистими і зовнішніми сухими плівчастими листками – лусками. Служать для накопичування запасних речовин та вегетативного розмноження. Розрізняють цибулину просту або основну, та складну, що складається з кількох цибулинок-зубців, розміщених в пазухах основної цибулини.
67. Порівняльний аналіз поперечних зрізів кореневищ лікарських рослин – марени красильної (клас дводольних) і пирію повзучого (клас однодольних) дозволив виділити їх спільну ознаку – наявність .
A. камбію
B. епідерми з трихомами
C. радіального пучка
D. первинної кори і центрального циліндра*
Кореневища первинної будови характеризуються наявністю трьох систем тканин – покривної, первинної кори і центрального циліндра.
68. Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...
A. епідерма, відкриті провідні пучки
B. перидерма, річні кільця у деревині*
C. епідерма, закриті провідні пучки
D. перидерма, відкриті провідні пучки
Для багаторічних стебел деревних рослин характерна вторинна безпучкова будова. Виділяють кору – сукупність тканин, що над камбієм (покривна тканина, паренхіма кори, луб), деревину що під камбієм і серцевину. Покривні тканини – перидерма з сочевичками. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
69. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав’янистій дводольній рослині, має вторинну, перехідну будову, оскільки...
A. пучки відкриті, приблизно однакові за розміром, відділені серцевинними променями
B. пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою
C. пучки закриті, розкидані по всьому центральному циліндру*
D. пучки відсутні
Перехідний тип будови виникає, якщо є міжпучковий камбій, який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. Великі основні і дрібніші за них додаткові пучки при розростанні можуть поступово змикатися. При цьому ксилема утворює широке кільце, нерівномірне за товщиною, а флоема – більш чи менш вузьке, нерівномірне кільце. Інколи ситовидні трубки розташовуються ділянками, відокремленими паренхімою, склеренхімою чи склереїдами. Перетворення пучкового типу будови через перехідний до непучкового характерний для стебел рослин родин айстрові, бобові, губоцвіті, капустяні та ін.
70. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореневища встановлено: покривна тканина – перидерма; клітини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального циліндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина із чіткими межами. Така анатомічна будова свідчить, що рослина...
A. однодольна
B. дводольна*
C. голонасінна
D. папоротевидна
Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинну будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колатеральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.
71. При мікроскопічному аналізі кореневища виявлені відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані по колу, що може свідчити про приналежність родини до класу ...
A. дводольних*
B. однодольних
C. папоротевидних
D. хвойних
E. гнетових
Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колаткральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.
72. Із серії зрізів, зроблених зі стебел злаків, відібрані ті, що мають в середині порожнину і належать до типу ...
A. пальмового
B. соломини*
C. лілійного
Розташування тканин у стеблах злаків – порожнисте стебло типу соломини, в якому провідні пучки розташовані у 2-3 кола по периферії. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, чисельніші, а в центральній частині крупніші і їх кількість менша.
73. При морфологічному опису шавлії мускатної студенти звернули увагу на яскраві приквітники. Вони слугують для приваблення комах опилювачів і являють собою видозміну:
A. листка*
B. андроцея
C. пагона
D. квітконіжки
E. квітколожа
Видозміни листка, яскраві приквітники, у Шавлії мускатної (Salvia sclarea) слугують для приваблення комах опилювачів.
74. На вік дерева вказала кількість річних кілець приросту в ...
A. деревині*
B. лубі
C. пробці
D. серцевині
E. первинній корі
За кількістю річних кілець приросту в деревині визначають вік дерева. Річні кільця приросту утворюються у деревині внаслідок сезонної діяльності камбію, і складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
75. Розглянувши підземний орган Polygonatumodoratum виявлено, що він розміщений горизонтально, рівномірно потовщений з вузлами та міжвузлями і округлими вдавленнями, має верхівкову бруньку. Отже це …
A. кореневище*
B. головний корінь
C. коренеплід
D. коренева бульба
E. підземний столон
Кореневище – підземний, більш чи менш довговічний, видозмінений пагін багаторічних трав, чагарників, що слугує для запасання поживних речовин, вегетативного поновлення та розмноження. Зовні схожий на корінь, але відрізняється від нього наявністю рудиментарних листків, рубців від опалих листків, бічних і верхівкових бруньок, додаткових коренів і відсутністю кореневого чохлика.
76. При морфологічному опису барвінку малого встановлено,що він має пагін, який стелиться по землі і вкорінюється. Це дозволяє охарактеризувати пагін,як:
A. повзучий*
B. лежачий
C. виткий
D. лазячий
E. чіпкий
Повзучий пагін – це пагін, який стелиться по землі і вкорінюється у вузлах або по всій довжині.
77. У ялини верхівковою брунькою росте головний пагін, а з бічних бруньок – бокові пагони. Ці ознаки притаманні такому типу галуження:
A. моноподіальному*
B. дихотомічному
C. симподіальному
D. колоновидному
E. несправжньодихотомічному
Моноподіальне – це таке галуження, при якому верхівковим може бути лише один пагін. При втраті або загибелі верхівкового пагона ріст вгору фактично припиняється.
78. Назвіть приклад надземних видозмін пагона, які розвиваються з бічних бруньок, знаходяться у пазухах листків, або у суцвіттях та беруть участь у вегетативному розмноженні.
A. повітряні цибулини*
B. надземні бульби
C. кладодії
D. вусики
E. колючки
Повітряні цибулини – надземний видозмін пагона, який розвивається з бічних бруньок, знаходиться у пазухах листків, або у суцвіттях та бере участь у вегетативному розмноженні.
79. Під час мікроскопічного дослідження стебла рослини виявлено провідні пучки закритого типу, що дифузно (безсистемно) розташовані у центральному циліндрі. Така будова провідної системи притаманна....
A. односім’ядольним*
B. моховидним
C. хвощевидним
D. двосім’ядольним
E. папоротеподібним
Односімядольним притаманна провідна система з провідними пучками закритого типу, дифузно (безсистемно) розташовані у центральному циліндрі. Один із двох класів покритонасінних рослин, для яких характерно: зародок з однією сім’ядолею; коренева система мичкувата, жилкування паралельнн або дугове, будова осьових органів частіше первинна, провідні пучки закриті, розміщені в 2-3 кола або розсіяно, квітки тричленні.
80. Вкорочене здерев’яніле денце характерне для видів Alliumcepa. Воно є частиною видозміненого пагона, що має назву:
A. цибулина*
B. бульба
C. філокладій
D. вусик
E. кореневище
Цибулина (лат. bulbus) – спеціалізований видозмінений укорочений підземний, іноді надземний пагін, який служить для запасання поживних речовин, води, перенесення несприятливих періодів року і для вегетативного розмноження. Дляїхбудови характерна наявність видозміненого вкороченого сплющеного стебла – денця злусковидними м’ясистими, соковитими скупченими листками наверхньому Відденця відходять додаткові корені.
81. При дослідженні деревини хвойної рослини встановлено, що вона складається з клітин з загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками, які мають облямовані пори. Отже, ця тканина хвойних представлена лише:
A. трахеїдами*
B. судинами
C. ситовидними трубками
D. клітинами супутницями
E. луб’яними волокнами
Трахеїди -видовжені, мертві, порожні, зі здерев'янілими стінками клітини деревини рослин з лійкоподібними отворами (ямками), які входять один в одний, з’єднуючи клітини; проводять воду і мінеральні солі, виконують опорну (механічну) функцію.
82. Пагонам плаун-баранцязвичайного присутній такий тип галуження:
A. дихотомічний*
B. симподіальний
C. кущіння
D. мноподіальне
E. псевдодихотомічне
Дихотомічний тип галуження – головна вісь рано припиняє ріст, верхівкова меристема роздвоюються, дає пару бічних осей, що потім рівно чи не рівно вил часто розгалужуються. Так наростають водорості гриби.
83. Розглянуті листки хвоща польового, які утворюють…
A. піхву*
B. колючки
C. розтруб
D. кладодії
Хвощ польовий (Eqisetumarvense) – багаторічна рослина з бурувато-чорним кореневищем і кулястими бульбочками. Листки утворюють піхву, яка трубчаста, темно-коричнева, з 8-12 чорно-бурими зубцями, що часто зростаються попарно верхівками.
84. Бульби картоплі й топінамбура (земляної груші) розвиваються на підземних пагонах –
A. столонах*
B. кореневищах
C. бульбоцибулинах
D. цибулинах
E. коренебульбах
Столони – надземні (як у суниці) або підземні (як у пирію) пагони рослин, на кінцях яких з бруньок виростають нові рослини; надземні столони здебільшого називають вусами.
85. Встановити тип простого з перистим жилкуванням листка, у якого розчленування складає більше 1/3, але менше ½ півпластинки
A. перистолопатевий*
B. перисторозсічений
C. перистороздільний
D. пальчастороздільний
E. пальчастолопатевий
Листок у якого розчленування складає 1/3 півпластинки разом називається перистолопатевим.
86. Для листків односім’ядольних рослин характерне таке жилкування….
A. дугове*
B. перистокрайове
C. перистосітчасте
D. пальчатопетлеве
E. пальчатосітчасте
Дугове, або дугонервове жилкування – жилки проходять дугами від основи листкової пластинки до її верхівки. Характерне для одно сімядольних рослин.
87. При дослідженні листка алтеї лікарської до верхньої епідерми прилягає палісадна паренхіма, до нижньої – губчаста. До якого типу будови відноситься цей лист?
A. дорзо-вентральний*
B. радіальний
C. ізолатеральний
D. біфаціальний
E. епістоматичний
Дорзо-вентральну, або різносторонню, листкову пластинку мають листки з більш освітленою верхньою (вентральною) стороною і затіненою нижньою (дорсальною).
88. При мікроскопії стебла однодольної трав’янистої рослини виявлено: покривна тканина – епідерма, закриті провідні пучки, розташовані по колу на периферії стебла. Серцевина порожниста. Виявіть тип будови даного стебла ....
A. пучковий первинний*
B. пучковий вторинний
C. непучковий вторинний
D. непучковий первинний
E. перехідний
Для стебел однодольних рослин характерна первинна пучкова будова: закриті колатеральні пучки, розташовані дифузно, безладно.
89. До верхньої епідерми без продихів, що освітлена більше ніж нижня, прилягає стовпчаста паренхіма, до нижньої з продихами – губчаста. Такі ознаки має лист:
A. дорзо-вентральний (різносторонній), гіпостоматичний*
B. дорзо-вентральний (різносторонній), епістоматичний
C. дорзо-вентральний (різносторонній), амфістоматичний
D. ізолатеральний (рівносторонній), амфістоматичний
E. радіальний (центричний)