Залежно від ступеня використання вантажопідйомності автомобіля

Класифікація вантажів.

Вантаж, що перевозиться автомобільним транспортом, класифікується залежно від ступеня використання вантажопідйомності, способу навантаження й розвантаження й умов перевезення.

вантажі поділяться на п'ять класів:

до 1-го класу відносяться вантажі, що забезпечують коефіцієнт використання вантажопідйомності 1,0;

до 2-го класу – вантажі, що забезпечують коефіцієнт використання вантажопід-йомності від 0,71 до 0,99;

до 3-го класу – вантажі, що забезпечують коефіцієнт використання вантажопідйомності від 0,51 до 0,70;

до 4-го класу – вантажі, що забезпечують коефіцієнт використання вантажопідйомності від 0,41 до 0,50;

до 5-го класу – вантажі, що забезпечують коефіцієнт ви-користання вантажопідйомності до 0,4 [1].

Залежно від способу навантаження й розвантаження вантажі поді-ляютьсяна три групи:

1) штучні,

2) навалювальні

3) наливні.

Штучні вантажі поділяться на тарні, безтарні й відрізняються між

собою обсягом, формою й масою.

Вантажі, що перевозяться насипом, дрі-бно штучні в тарі або без тари, які можна складати в штабелі або купи, ві-дносять до навалювальних.

Наливнівантажі, як правило, безтарні і їх перевозять у цистернах,

установлених на автомобілях замість вантажної платформи.

Залежно від умов перевезення й зберігання вантажі бувають:

великогабаритні, довгомірні, великої маси, невеликої маси, антисанітарні, продо-вольчі й небезпечні.

До великогабаритних відносяться вантажі, які не можна помістити

на звичайну вантажну платформу, а перевезення їх ускладнено.

До вантажів великої маси відносяться вантажі, маса яких перевищує

250 кг, а для катних вантажів – більше 400 кг.

Великогабаритні вантажі, що виступають більш ніж на 2 м довжини кузова, називаються довгомірними. Для їх перевезення застосовують причепи розпуски.

До небезпечнихвідносяться вантажі, які за своїми властивостями

можуть призвести до руйнування автомобіля, оточуючих споруджень або

нанести травми людям. Залежно від ступеня небезпеки, створюваної під час перевезення, вантажі підрозділяють на дев'ять груп:

1) вибухові речовини;

2) гази стислі, зріджені, розчинені під тиском;

3) легко займані рідини, суміші рідин, а також рідини, що містять

тверді речовини в розчині або суспензії, які виділяють легкозаймисті пари,

що мають температуру спалаху в закритій посудині +61 °С й нижче;

4) легкозаймисті речовини й матеріали (крім класифікованих як вибухові), здатні під час перевезення легко загорятися від зовнішніх джерел запалення в результаті тертя, поглинання вологи, мимовільних хімічних перетворень, а також при нагріванні;

5) речовини, що окисляють, тобто речовини й органічні перекиси, які здатні легко виділяти кисень, підтримуючи горіння, а також можуть у відповідних умовах або в суміші з іншими речовинами викликати самоза-палювання й вибух;

6) отрутні й інфекційні речовини, здатні викликати смерть, отруєння або захворювання при влученні усередину організму або зіткненні зі шкірою й слизистою оболонкою;

7) радіоактивні речовини;

8) їдкі й корозійні речовини, які викликають ушкодження шкіри, п о-разки слизистих оболонок очей й дихальних шляхів, а також корозію ме-талів, ушкодження транспортних засобів, споруджень або вантажів і мо-жуть викликати пожежу при взаємодії з органічними матеріалами або де-якими хімічними речовинами;

9) інші небезпечні вантажі.

До швидкопсувних відносяться вантажі, які зберігають і перевозять при певній температурі. Для їхнього зберігання створюють спеціально об-ладнані приміщення, а перевозять у кузовах-рефрижераторах, обладнаних холодильною установкою.

Для перевезення антисанітарнихвантажів призначені автомобілі, що

мають спеціальні кузови, а якщо таких автомобілів немає, то їх перевозять

у спеціально пристосованій, міцній тарі, що добре закривається.

Для забезпечення збереження вантажу, зручності його навантаження

й розвантаження вантаж упаковують у тару.

Упакування й тара.

До перевезення будь-яким видом транспорту більшість вантажів приймається в упакуванні. Упакування забезпечує збереження вантажів

при транспортуванні й виконанні вантажно-розвантажувальних робіт. Крім того, що упакування є важливою умовою забезпечення збереження вантажів, воно ще дозволяє формувати вантажні одиниці (за габаритами або масі), контролювати й враховувати кількісні показники вантажів при їхньому відвантаженні й видачі, раціонально використовувати вантажний обсяг транспортних засобів, забезпечувати умови для виконання вантаж-но-розвантажувальних робіт, пакетування й маркування вантажів.

Основним елементом упакування, що представляє собою пристрій

для розміщення продукції, є тара. Для перевезення вантажів використову-ється транспортна тара (тара, що утворює самостійну транспортну одини-цю). Однак умовами договору перевезення може бути передбачено, що вантажі приймаються до перевезення в споживчому впакуванні.

Тип і якість упакування закріплюються в нормативно-технічній до-кументації на транспортування конкретних видів вантажів – стандартах,

технічних умовах, правилах упакування вантажів під час перевезення.

Класифікацію тари здійснюють залежно від форми.

Найпоширені-шими видами тари, що використовується при транспортуванні вантажів, є:

1. Ящики – закрита з усіх боків транспортна тара з корпусом, що має

в перетині, паралельному дну, переважно форму прямокутника, із дном, двома торцевими й бічними стінками, із кришкою або без неї, виготовлена з дощок, фанери, пластмаси, металу або комбінації пакувальних матеріалів. Ящики призначені для впакування важких і крихких вантажів.

2. Бочки – транспортна тара з корпусом циліндричної або параболіч-ної форми з обручами. Бочки можуть бути виготовлені з металу, пластмаси або дерева. Бочки застосовуються для транспортування переважно рідких вантажів у великих кількостях.

3. Барабани – транспортна тара із гладким або гофрованим корпусом

циліндричної форми, без обручів, із плоским дном. Барабан має циліндри-чну форму у вигляді обичайки (відкритий циліндричний чи конічний еле-мент конструкції), що складається з багатьох шарів паперу, скріплених

один з одним.

Дно й кришки виготовляються з багатошарового паперу,

клеєної фанери, жерсті або з комбінації цих матеріалів. Обичайка й днища

з'єднуються за допомогою металевої стрічки. Кришки фіксуються за до-помогою зажимно-запірних пристроїв. Барабани можуть використовува-тися для перевезення пастоподібних або рідких речовин за умови просо-чення внутрішніх стінок або застосування придатних штучних матеріалів.

4. Мішки – транспортна м'яка тара з корпусом у формі рукава, із

дном і горловиною. Горловина мішка може бути закрита або відкрита. Мішки повинні надійно закриватися. Повинні бути виключені випадки мимові-льного відкриття. Використання мішків для впакування вантажів, чутливих до стиску, або вантажів, які при незначному ушкодженні мішків під впливом повітря або пилу можуть втрачати свою цінність, вважається недоцільним.

5. Короби – розглядаються як достатнє впакування в тому випадку,

якщо вони виготовлені з міцного плетива, забезпечують схоронність пере-везених вантажів і затвори сконструйовані таким чином, щоб був виключений доступ до вантажу під час транспортування. Міцність короба по-винна відповідати масі вантажу. Ручки й підлоги повинні мати таку міцність, щоб вони не ушкоджувалися при нормальній обробці вантажів. Якщо в короб упаковується вантаж, що не витримує тиску, то короб забезпе-чується міцними кришками й конструюється таким чином, щоб без ушкодження для вантажу його можна було ставити на інший короб.

6. Скляні балони – можуть розглядатися як достатнє впакування тільки в тому випадку, якщо скляні посудини обгорнені еластичним легким матеріалом, покладені в товстостінну захисну ємність, що має кришки й ручки. М'я-кий шар повинен розподілятися рівномірно й мати товщину не менш 4 см.

7. Рулони, пакети – можуть використовуватися як упакування, якщо

вони містять вантажі, які можуть піддаватися механічним зусиллям

(стиск, удари, поштовхи) і забрудненню, упаковані в досить стійкий матеріал і надійно закриті. Посилення впакування досягається за рахунок де-рев'яних планок. Незалежно від цього рулони повинні міцно обв'язуватися. Упакування з паперу, тканини, гофрованого картону,пластмасової плівки не може вважатися достатнім.

8. Клітки для тварин – повинні бути досить міцними, мати суцільну

підлогу й сконструйовані таким чином, щоб у кожному разі був доступ повітря. Відстань між брусками ґрат повинна бути такою, щоб тварини не могли просунути назовні частини тулуба. Двері й кришки повинні бути зафіксовані від ненавмисного відкривання.

9. Фляги – являють собою транспортну багато обертову тару з корпусом циліндричної форми й циліндричною горловиною, діаметр якої менше діаметра корпуса, із пристосуванням для переносу й кришкою з затвором.

10.Коробки – тара з корпусом різноманітної форми, із плоским дном,

що закривається кришкою, що знімається або повертається на шарнірі.

Вимоги до впакування й тари залежать від різноманітних факторів –

від виду вантажу, його маси, розміру, форми, ін. Також визначальним фактором при виборі впакування й тари є конструкція, склад і характеристи-ка продукції, що обумовлюють особливі правила обігу з вантажами при їхньому транспортуванні й вантажно-розвантажувальних роботах.

До транспортної тари-устаткування відносяться контейнери.

Під контейнером розуміється транспортне обладнання для перевезення й тимчасового зберігання вантажів з обсягом 1 м і більше, що має пристосування, які забезпечують механізовану установку й зняття його із транспортних засобів та призначене для багаторазового використання.

Контейнер являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для переміщення в ній вантажів.

Контейнер є пристосуванням, що має незмінні характеристики, і в

силу цього він є досить міцним, щоб служити для багаторазового використання. Його конструкція дозволяє здійснювати перевезення вантажів од-ним або декількома видами транспорту без проміжного перезатарювання вантажів, а також полегшує вантажні операції (перевантаження з одного транспорту на іншій), а також зберігання у контейнері вантажів.

Залежно від призначення контейнери класифікують на:

1. Універсальні (контейнери, призначені для перевезення широкої но-менклатури штучних вантажів у тарі, без неї або в полегшеному впакуванні).

2. Спеціалізовані(контейнери, призначені для багаторазового пере-везення й зберігання вантажів певної номенклатури (рідких, насипних, не-безпечних, швидкопсувних і інших)).

Спеціалізований контейнер являє собою обладнання, стандартне за розмірами і максимальною масою брутто.

Хід роботи

1. Ковбасні вироби.

1.1 За видами продукції – продукція харчової, м’ясо-молочної та рибної промисловості.

За фізичним станом цей вантаж твердий

За наявністю тари – тарний

За способом навантаження і розвантаження – штучний

Залежно від умов перевезення і зберігання – швидкопсувний

1.2. Вантажовідправник зобов’язаний надати для перевезення в рухомому складі субпродукти і м’ясні полу фабрикати – в затареному вигляді(коробки багаторазового використання) з температурою від 0 до +16, а також забезпечувати рухомий склад додатковим джерелом холоду (сухий лід).

Перевезення м’яса, субпродуктів та м’ясних напівфабрикатів здійснюються в авторефрижераторах, ізотермічних автомобілях-фургонах. Перевізники виконують вибір рухомого складу для перевезення м’яса, субпродуктів і м’ясних напівфабрикатів в залежності від температури зовнішнього повітря та тривалості перевезення.

2. Цемент

2.1. За видами продукції – мінеральна сировина, мінерально-будівельні вироби та вироби.

За наявністю тари – безтарний

За способом вантаження і розвантаження – навалочні

За спец. Властивостями – гіроскопічний

2.2. Під час перевезення цемент перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі повинні вживати заходів щодо забезпечення цілісності вантажу, не допускаючи попадання на цемент атмосферних опадів і його розпорошення.

Цемент перевозиться безтарним способом спеціалізованими автомобілями-цистернами, а також тарним способом(у мішках) автомобілями з бортовою платформою і брезентовим покриттям.

3. Телевізори – це тарно-штучні непродовольчі вантажі(побутова техніка), крихкий.

Телевізори потрібно упаковувати в картонні коробки, після чого складати в універсальні контейнери.

4. Вода у пляшках – це тарно-штучний продовольчий вантаж.

Вода пакується в поліетиленові паки після чого може складатися у

контейнери або на палети та перемотуватися пакувальною плівкою.

Висновок: в даній лабораторній роботі я здобув практичні навички в класифікації вантажів, а також вибору упакування й тари для їхнього транспортування.