Загальні основи і принципи бухгалтерського обліку в банках
Тема
1. Про банки і банківську діяльність: закон України від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ.
2. Про бухгалтерський облік та звітність в Україні: закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV
3. Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банківських установах України: положення, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566.
4. Про організацію операційної діяльності в банках України: інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 254.
5. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280.
Відповідно до законодавства України методологію бухгалтерського обліку в банках регулює Національний банк України.
Національний банк України розробляє нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку з орієнтацією на законодавство України, вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), а також з урахуванням практики діяльності підвідомчих установ.
МСФЗ є орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі, вони передбачають, що в разі дотримання їм у всіх важливих аспектах, звітність будь якого суб’єкта буде доступна для розуміння не лише внутрішнім а й зовнішнім користувачам такої інформації.
Використання МСФЗ забезпечує: зменшення ризику для кредиторів і інвесторів; поглиблення міжнародної кооперації в галузі бухгалтерського обліку; однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників у всьому світі.
Принципи обліку – це загальні, концептуальні основи, на яких будується бухгалтерський облік і на базі яких складається бухгалтерська звітність.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах:
1. Повне висвітлення –
2. Превалювання сутності над формою –
3. Автономність –
4. Обачність –
.5. Безперервність –
6. Нарахування та відповідність доходів і витрат –
7. Послідовність –
8. Історична (фактична) собівартість –
9. Принцип єдиного грошового вимірника –
10. Принцип періодичності–
Чинниками, що впливають на розвиток законодавчої бази з питань бухгалтерського обліку в банках на даний час є:
- зміни у законодавстві України;
- внесення змін до МСФЗ;
- розвиток економічної ситуації в країні, наслідком чого є виникнення і впровадження в практику банківництва нових напрямів роботи з клієнтами, нових банківських продуктів, необхідність урахування нових обставин і чинників під час надання послуг і визначення їх ціни.
Фінансовий, управлінський та податковий облік: зміст та призначення
Бухгалтерський облік у банках - це система обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про господарську діяльність банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
В "Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", яке затверджено постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998 р., визначено, що:
Фінансовий облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про фінансовий стан, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю й використання своїх ресурсів.
Податковий облік складається з правил ведення бухгалтерського обліку, яких вимагають дотримуватися урядові органи, що наділені повноваженнями збору податків.
Облікова політика банку
Зміст облікової політики банку формується з бухгалтерських стандартів, рекомендацій, тлумачень, правил і положень, що використовуються при складанні фінансової звітності.
Основне призначення облікової політики полягає в:
- упорядкуванні облікового процесу в установі;
- забезпеченні методологічного та методичного відображення майна банку, фінансово-господарських операцій та результатів його діяльності;
- наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;
- забезпеченні ефективності обліку.
Кожен банк самостійно розробляє облікову політику.
Положення про облікову політику банку затверджується наказом до початку нового календарного року.
Національний банк України зобов’язав банки:
· визначити свою облікову політику шляхом опису обліку всіх операцій банку, з визначенням методів оцінки своїх активів;
· розробити та затвердити форми регістрів обліку;
· визначити процедури перевірки тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку;
· визначити порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів.
Основні принципи облікової політики, методи оцінки, професійні судження, що були використані в процесі складання фінансової звітності бак має стисло викласти в примітці до фінансової звітності.
Зміни положень облікової політики на наступний рік та причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку.
Не вважається зміною в обліковій політиці:
-нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;
-нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.
План рахунків бухгалтерського обліку банків України
План рахунків фінансових банківських установ — систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій і для забезпечення потреб складання фінансової звітності.
Діючий план рахунків, затверджений постановою Правління НБУ № 280 від 17.06.2004 р., впроваджено у банках з 1 січня 2005р.
Структура Плану рахунків
Усі рахунки в Плані згруповані в класи. Кожний клас розподілений на:
· рахунки II порядку (двозначні — розділ);
· рахунки ІІІ порядку (тризначні — група);
· рахунки IV порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).
У структурі плану рахунків виділяється дев’ять класів
Класи плану рахунків банку
Кожен об’єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для побудови звітності.
Загальні параметри стосуються всіх рахунків, передбачених Планом рахунків бухгалтерського обліку.
Призначення спеціальних параметрів – формувати інформацію, що включається до статистичної звітності.
Формування повної інформації через загальні та спеціальні параметри уможливлює запровадження сучасних інформаційних технологій.
Номер аналітичного рахунку вказує на зовнішнє подання ідентифікатора рахунку при розрахунках та у банківських документах.
Номер має до 14 цифр.
перші п’ять жорстко регламентовано.
Інші (від 0 до 9 цифр) банк формує самостійно відповідно до власних можливостей та потреб.
Усі номери рахунків аналітичного обліку формуються за такою схемою:
Формування номера аналітичного рахунку