IV. Класифікація фінансових ринків
Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватися в різних формах і різних методах, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Основними ознаками класифікації фінансового ринку є:
1.За терміном обігу фінансових активів:
- Ринок грошей – це ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обертання до одного року.
- Ринок капіталів – це ринок, що призначений для довгострокового інвестування коштів в основний капітал.
2.За видами фінансових активів, що обертаються на ринку:
- Ринок цінних паперів – об’єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів, емітованих підприємствами, фінансовими інститутами, державою.
- Валютний ринок – об’єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею.
- Страховий ринок – об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових послуг.
- Ринок золота та інших дорогоцінних металів і каміння. Фінансовими активами, що обертаються є золото, платина, срібло та дорогоцінні каміння.
- Ринок фінансових послуг – об’єктом купівлі-продажу виступає специфічний фінансовий товар – послуга, що має ціну та відповідні характеристики; та ін.
3. За умовами передачі фінансових ресурсів в користування:
- ринок позикового капіталу – ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під процент за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів;
- ринок акціонерного капіталу – кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду.
4. За умовами обертання фінансових інструментів (залежно від того, які фінансові активи пропонуються для продажу: нові чи емітовані раніше):
- первинний – ринок перших та повторних емісій, на якому здійснюється початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки;
- вторинний – ринок, на якому укладаються угоди щодо купівлі-продажу раніше випущених фінансових активів. Вторинного ринку кредитів в Україні практично немає.
5. За організаційними формами функціонування:
- біржовий (організований) ринок – найрозвиненіша форма регулярно функціонуючого ринку для укладання різноманітних угод з цінними паперами і отримання прибутку за рахунок курсової (цінової) різниці; це упорядкований ринок, де ступінь упорядкованості залежить від безлічі факторів, що знаходить своє відображення в правилах торгівлі;
- позабіржовий (неорганізований) ринок – ринок, на якому діють торгово-інформаційні системи (ТІС).
6. За швидкістю реалізації угод:
- ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод, який називають «ринок спот» і на якому угоди здійснюються за короткий термін (як правило до 3-х днів) і потребують негайної оплати;
- ринок з реалізацією угод в майбутньому («ринок своп») - предметом обігу на такому ринку є фондові, валютні, товарні деривативи.
7. За регіональною ознакою:
- місцевий фінансовий ринок, представлений операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торгівців цінними паперами з їх контрагентами – місцевими господарюючими суб’єктами і населенням;
- регіональний місцевий ринок – функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіональних фондових і валютних бірж;
- національний фінансовий ринок – включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;
- світовий (міжнародний) фінансовий ринок – це складова частина світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.
Фінансовий ринок може бути як повністюсегментований, так і повністюінтегрований. Якщо ринок повністю сегментований, інвестор з однієї країни не може вкласти кошти в цінні папери в іншій країні. В повністю інтегрованому ринку інвестор може інвестувати кошти будь-де.
Процес інтеграції фінансових ринків, який зараз триває в світі, пов’язаний із багатьма процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Найважливішу роль серед них відіграють: · розвиток новітніх технологій, які забезпечують високу ефективність інформаційної інфраструктури фінансового ринку та системи розрахунків; · концентрація діяльності учасників ринку в світових фінансових центрах; · інституціалізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо); · лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів.
ВИСНОВКИ З четвертого ПИТАННЯ:
Основними ознаками класифікації фінансового ринку є:
1.За терміном обігу фінансових активів:
2.За видами фінансових активів, що обертаються на ринку.
3. За умовами передачі фінансових ресурсів в користування.
4. За умовами обертання фінансових інструментів (залежно від того, які фінансові активи пропонуються для продажу: нові чи емітовані раніше).
5. За організаційними формами функціонування.
6. За швидкістю реалізації угод.
7. За регіональною ознакою.