Дотримання вимог природоохоронного законодавства 7 страница

14. Базовий і можливі види виконання (звичайні, вибуховопожежо-небезпечні , корозійно стійкі).

15. Умови обмеження використання обладнання, яке рекомендується, і технологічних заходів (температура, вологість).

16. Інші особливості, які характеризують ГОУ і технічні заходи.

17. Поштові реквізити організації розробника (калькотримач).

18. Поштові реквізити організації виробника.

19. Від яких джерел виділення (технологічного обладнання) організація не має змоги знизити викиди забруднюючих речовин (з причини відсутності інформації або з інших причин).

20. Посада, прізвище, ім’я, по батькові і телефони того хто заповнює лист з інформацією.

8. Перевірка водоохоронної діяльності і нормативи часу при здійсненні інспектування.

Навчальні питання.

8.1. Загальні відомості.

8.2. Перевірка водоспоживання.

8.3. Перевірка водовідведення.

8.4. Перевірка санітарного стану території об’єкту і потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод.

8.5. Перевірка водоохоронної діяльності.

8.6. Відбір проб води.

8.6.1. Загальні вимоги до відбору проб, види проб і техніка безпеки.

8.6.2. Місця відбору, час та частота відбору проб.

8.6.3. Обладнання, посуд та способи відбору проб.

8.6.4. Реєстрація, зберігання та транспортування проб.

8.7. Нормативи часу при перевірці підприємств на дотримання водоохоронного законодавства.

8.7.1. Загальні відомості.

8.7.2. Нормативи часу.

8.1. Загальні відомості.

По кожному об’єкту, який підлягає перевірці, для оцінки його впливу на стан поверхневих і підземних вод, проведення кількісних розрахунків і вжиття заходів по усуненню негативних наслідків цього впливу необхідно провести перевірку його водоспоживання і водовідведення, санітарного стану території і потенційних джерел забруднення вод, оцінити його водоохоронну діяльність взагалі.

8.2. Перевірка водоспоживання.

При перевірці водоспоживання встановлюється:

а) наявність самостійних водозаборів поверхневих і підземних вод, проектно-технічної документації на водозабірні споруди і водопровідну мережу, актів приймання їх в експлуатацію, дозволів на спеціальне чи відособлене водокористування, дозволів (ліцензій) на буріння свердловин на воду, затверджених лімітів на забір поверхневих і підземних вод. Відповідність оформлення і погодження цих документів установленому порядку;

б) технічний стан водозаборів і водопровідної мережі, зношеність обладнання, ступінь аварійності системи водопостачання, додержання проектного режиму її експлуатації (навантаження на водопровідну мережу і основні споруди і т. ін.), діюча система протиаварійних заходів, наявність інструкцій і настанов по попередженню аварій і ліквідації їх наслідків, журналів обліку тощо. Зафіксовані випадки аварій за звітний період, прийняті заходи по їх ліквідації, розміри нанесених збитків, достатність санкцій, застосованих органами державного контролю до осіб, відповідальних за виникнення аварійних ситуацій, платежі за аварійну перевитрату води тощо;

в) обладнання споруд по забору поверхневих вод рибозахисними пристроями, відповідність їх проектним параметрам і ефективність роботи;

г) наявність погоджених і затверджених в установленому порядку зон і поясів санітарної охорони, водозаборів, винесення їх меж в натуру, додержання санітарного режиму на цих територіях відповідно до діючих норм і правил охорони джерел водопостачання;

д) наявність в межах контрольованої об’єктом території, особливо в межах зон санітарної охорони свердловин, які не експлуатуються і потребують проведення ліквідаційного тампонажу. Додержання правил ведення цих робіт, правильність оформлення актів ліквідаційного тампонажу тощо;

е) первинний облік водоспоживання. Організація системи первинного обліку. Обладнання водозаборів поверхневих і підземних вод контрольно-вимірювальною апаратурою і надійність її роботи. Досконалість і ступінь достовірності методів побічного (якщо вони є) обліку витрат води в порівнянні з прямими. Правильність ведення журналів обліку води ПОД-11 і ПОД-12;

є) звітність по водоспоживанню. Відповідність об’ємів використаної води затвердженим лімітам. Достовірність статистичної звітності 2-ТП (водгосп) і 7-ГР, відповідність платежів за фактично використані об’єми води, в тому числі і понадлімітні, діючим нормативам.

8.3. Перевірка водовідведення.

При інспекційній перевірці водовідведення з підприємства (об’єкта) вивчається:

а) система розділення, очищення і відведення промислових і госппобутових стоків, наявність очисних споруд промислових і госппобутових стоків, каналізаційної мережі, самостійних випусків стічних вод у природні або спеціально створені об’єкти (водойми, річки, складки рельєфу, поверхневі чи підземні поля фільтрації, шламонакопичувачі тощо). Розміщення і впорядкування водовипусків у відповідності до діючих норм і вимог, наявність проектно-технічної документації на них, актів приймання в експлуатацію, дозволів на скидання стічних вод (дозволів на спеціальне чи відособлене водокористування), затверджених лімітів та гранично допустимих скидів (ГДС), тимчасово погоджених скидів (ТПС), планів заходів по досягненню ГДС, відповідність оформлення і погодження вказаної документації установленому порядку;

б) технічний стан водовипусків, очисних споруд і каналізаційної мережі, зношеність обладнання, ступінь аварійності, додержання проектного режиму експлуатації, фактичне навантаження в порівнянні з допустимим проектним, вплив ступені зношеності обладнання очисних споруд і фактичного режиму їх експлуатації на якість очистки стічних вод (ефективність роботи очисних споруд), стан проблеми видалення, складування і утилізації твердого осаду, діюча система протиаварійних заходів, наявність інструкцій і настанов по попередженню аварій і ліквідації їх наслідків, журналів обліку тощо. Зафіксовані випадки аварій за звітний період, вжиті заходи по їх ліквідації, розміри нанесених збитків і достатність санкцій, застосованих до осіб, відповідальних за виникнення аварійних ситуацій, платежі за аварійне забруднення поверхневих чи підземних вод тощо;

в) відомчий лабораторний контроль. Наявність окремих приміщень відомчої лабораторії, відповідність їх робочої площі і об’єму діючим нормам, свідоцтва про атестацію, обладнання лабораторії, забезпеченість реактивами та матеріалами, методиками по відбору і аналізу проб води, знання, вміння персоналу виконувати ці роботи, відповідність результатів аналізів відомчої лабораторії результатам, одержаним іншими лабораторіями (санітарно-епідеміологічної служби, органів охорони природи тощо). При здійсненні спільної перевірки з відбором проб контрольні проби відбираються спеціалістами інспекційного органу і відомчої лабораторії одночасно з одних і тих же точок, що оформляється спеціальним актом;

г) зливова каналізація. Ступінь охоплення території об’єкту її системою, мережа по відведенню зливових стоків і очисні споруди, їхній технічний стан (зношеність, ступінь аварійності тощо), наявність проектно-технічної документації на ці об’єкти, актів приймання їх в експлуатацію, дозволів на скидання зливових стоків у відкриті водойми чи інші природні або штучні об’єкти, затверджених ГДС чи ТПС на скидання зливових стоків, їх додержання, відповідність оформлення і погодження вказаних документів установленому порядку. Відомчий лабораторний контроль за впливом зливових стічних вод на навколишнє середовище (включаючи водні об’єкти) у місцях їх випуску;

д) первинний облік стічних вод, які відводяться з території об’єкту. Організація системи первинного обліку, обладнання водовипусків контрольно-вимірювальною апаратурою і надійність її роботи, досконалість і ступінь достовірності побічних методів обліку стічних вод у порівнянні з прямими (якщо вони застосовуються). Правильність ведення журналів ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13;

е) звітність по водовідведенню. Достовірність статистичної звітності 2-ТП (водгосп) – відповідність об’ємів фактично відведених стічних вод різних категорій і кількості скинутих разом з ними забруднюючих речовин даним, наведеним у статистичній звітності, відповідність кількості скинутих забруднюючих речовин встановленим лімітам і стягнутим платежам за забруднення згідно з Постановою Кабінетів Міністрів України від 13.01.92р. №18 , включаючи і платежі за понадлімітні скиди.

8.4. Перевірка санітарного стану території об’єкту і потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод.

При перевірці санітарного стану території об’єкту і можливих джерел забруднення поверхневих і підземних вод виявляється:

а) загальний санітарний стан території об’єкту, наявність засмічених та захаращених ділянок промисловими та побутовими відходами, забрудненість території розливами нафтопродуктів або інших рідких шкідливих речовин, розсипами твердих хімікатів тощо, стан проблеми накопичення відходів, їх переробки і утилізації, збирання та видалення сміття і т. ін., оцінка впливу загального санітарного стану території об’єкту на навколишнє середовище і, зокрема, на поверхневі і підземні води;

б) наявність накопичувачів, відстійників, полів фільтрації, технічних ставків, проектно-технічної документації на ці об’єкти, актів приймання їх в експлуатацію, проектні об’єми і фактичне заповнення на час перевірки, дотримання проектного режиму експлуатації, об’єми твердих або рідких відходів, які накопичуються в них щорічно, їх токсичність, стан огороджувальних дамб, можливість аварійного руйнування останніх та надходження забруднень у відкриті водойми або фільтрування разом з водою у підземні водоносні горизонти, система заходів по попередженню аварій і ліквідації їх наслідків, інструкції, настанови по боротьбі з аваріями, журнали обліку аварій, зафіксовані випадки аварій в минулому і вжиті заходи по їх ліквідації, достатність санкцій, застосованих до осіб, відповідальних за виникнення аварійних ситуацій, платежі за аварійне забруднення навколишнього середовища;

в) санкціоновані (дозовані) скиди з накопичувачів, відстійників тощо, дозволи на скиди і їх дотримання, платежі на відшкодування нанесених збитків, цілість пломб, накладених на випуски після дозволених скидів, наявність самовільно обладнаних випусків та можливість або фактичне здійснення несанкціонованих (залпових) скидів;

г) інші потенційні джерела забруднення поверхневих і підземних вод – склади паливно-мастильних матеріалів, сировини, хімічних речовин тощо, пункти заправки і миття транспортних засобів, локальні очисні споруди, якими за діючими нормативами повинні бути обладнані такі об’єкти, проектно-технічна документація на них, акти приймання в експлуатацію, ефективність роботи очисних споруд і пристроїв, зв'язок із загальною системою зливової каналізації і характер впливу на останню, відомчий лабораторний контроль, можливість впливу на стан поверхневих і підземних вод в цілому.

8.5. Перевірка водоохоронної діяльності.

Для загальної оцінки водоохоронної діяльності об’єкта перевіряється:

а) економія і раціональне використання свіжої води, діючи системи оборотного і повторного водопостачання, ступінь використання для побутових і промислових потреб очищених промислових, побутових і зливових стічних вод;

б) будівництво і реконструкція водоохоронних об’єктів (очисних споруд, систем оборотного і повторного водопостачання), хід будівництва, освоєння виділених коштів, дотримання встановлених строків будівництва і пуско-налагоджувальних робіт;

в) виконання приписів, попереджень попередніх перевірок об’єкту контролюючими органами, відомчих природоохоронних планів і програм, постанов Уряду та місцевої адміністрації з питань охорони водних ресурсів.

8.6. Відбір проб води.

В деяких випадках при перевірці водоохоронної діяльності підприємства (об’єкта) виникає необхідність аналітичного контролю, наприклад, стічних вод, що ним скидаються в річки, водоймища та ін. Відбір проб такої води регламентується відповідною інструкцією.

8.6.1. Загальні вимоги до відбору проб, види проб і техніка безпеки.

Загальні вимоги до відбору проб

Відібрана проба повинна з найбільш можливою повнотою репрезентувати показники складу та властивостей об’єкту контролю на даний момент або за певний інтервал часу. Способи відбору та зберігання проб мають забезпечити сталість складу та властивостей об’єкту контролю в інтервалі часу між відбором та їхнім аналізом.

Програма відбору проб (види проб, місця відбору, періодичність, способи відбору, перелік показників, що контролюються та ін.) визначається поставленою метою.

Систематичний відбір проб з метою контролю скидів стічних вод проводиться водокористувачем. Вибірковий або контрольний відбір проб застосовують для забезпечення контролю діяльності водокористувачів. Такий відбір проб здійснюють підрозділи аналітичного контролю органів Мінекобезпеки України на місцях.

Види проб

Проби поділяються на разові та об’єднані (усереднені). Разові проби використовують місцеві органи Мінекобезпеки України під час контролю складу стічних вод та впливу скидання стічних вод на водні об’єкти з метою встановлення можливого забруднення і ступеню забрудненості об’єкту контролю.

Разова проба характеризує склад та властивості води у даному місці на момент відбору. Її отримують однократним відбором усього необхідного для аналізу об’єму води у заданій точці місця відбору.

Об’єднана (усереднена) проба має характеризувати склад та властивості води з урахуванням неоднорідності їх кількісних та якісних характеристик у часі, просторі. Об’єднану пробу отримують злиттям декількох разових проб, що були відібрані одночасно у заданих місцях, або одержують об’єднання разових проб, що взяті в одному місці через задані інтервали часу.

Техніка безпеки при відборі проб

До відбору проб допускаються особи, що мають підготовку до виконання цієї роботи та пройшли відповідний інструктаж.

Відбір проб повинен вестись в присутності або після попереднього повідомлення особи, відповідальної за експлуатацію об’єкту, де встановлені місця відбору.

Місця, призначені для ручного відбору проб, мають бути обладнані захисними огорожами та мати вільний доступ.

У місцях відбору з підвищеною електронебезпекою слід дотримуватись загальних правил та конкретних інструкцій по електробезпеці для даного місця відбору.

Відбір проб у небезпечних місцях, до яких віднесені вільні випуски над відкритою водною поверхнею, а також з круч та колодязів, має виконуватись групою щонайменше з двох осіб, які забезпечені засобами страхування та рятування.

Відбір проб гарячих (понад 80°С) та радіоактивних вод має вестись відповідним обладнанням із застосуванням спецодягу для персоналу.

Відбір проб у небезпечних місцях, де можлива наявність шкідливих або токсичних газів, вогнезаймистих речовин, а також існує небезпека мікробіологічного або вірусного характеру, має забезпечуватись відповідними засобами індивідуального захисту персоналу, що веде відбір.

8.6.2. Місця відбору, час та частота відбору проб.

Місця відбору проб

Місця відбору проб визначають, базуючись на схемі розташування та взаємодії об’єктів контролю з урахуванням їхніх особливостей та мети контролю.

Вода у місці відбору повинна добре перемішуватись. Якщо це не виконується, то відбирають проби у різних по глибині місцях з відповідним усередненням за об’ємом.

Місця відбору проб окремих потоків мають бути розташовані перед ділянками їхнього змішування, поза зонами можливого впливу підбору.

Проби суміші вод різних потоків слід відбирати у місцях їхнього повного змішування, які визначаються розрахунком або експериментально.

Місця відбору проб повинні мати пристрої та стаціонарне обладнання для отримання проби води.

Місця відбору проб для стічних вод, що скидаються у водні об’єкти, мають бути обладнані водокористувачами засобами реєстрації вимірювання витрат. Бажано мати автоматичні пробовідбірні пристрої та засоби вимірювання витрат.

Час та частота відбору проб

Час та частоту відбору проб встановлюють у відповідності з метою контролю, з урахуванням особливостей об’єктів контролю, на основі наявних або спеціально одержаних даних щодо неоднорідності складу та властивостей вод об’єкту контролю.

Відбір проб водокористувачем повинен здійснюватись з частотою, що дозволяє контролювати неоднорідність складу або властивостей вод у прийнятих межах з прийнятою ймовірністю.

Проба води з відкритої водойми повинна бути відібрана до 12 години дня.

8.6.3. Обладнання, посуд та способи відбору проб.

Обладнання та способи відбору проб

Обладнання для відбору проб вручну або автоматично має відповідати вимогам ГОСТ 17.1.5.04.

Матеріал пробовідбірного обладнання, що контактує з пробою, не повинен змінювати її склад або властивості.

Стаціонарне обладнання пробовідбірних комунікацій у місцях відбору має бути проточним постійної дії без запірної арматури або має бути передбачена можливість його очищення від накопичених домішок.

При високій частоті відбору проб застосовують автоматичні пробовідбірники для отримання об’єднаної (усередненої) проби.

Об’єм проби при ручному відборі має бути принаймні у три рази більшим за об’єм, необхідний для одного визначення усіх показників. Практично достатньо 3 л.

При заповненні посуду пробою слід запобігати сильному перемішуванню, розриву струменя або захоплення повітря пробою.

Відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу.

Відбір проб стоячих вод або з відкритих випусків над поверхнею скидання проводять за допомогою пристосувань для дистанційного відбору, у т. ч. ручного типу.

Особливості відбору проб для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод.

Посуд для відбору та зберігання проб

Посуд для відбору та зберігання проб, а також засоби його герметизації, не повинні призводити до змін складу або властивостей проб. Завданням відбору, зберігання та транспортування проб задовольняє посуд, виготовлений з хімічно стійких матеріалів.

Посуд для відбору, зберігання, а також транспортування проб повинен мати маркіровку, що не змивається.

Для відбору проб води, в яких є нафтопродукти, використовується скляний посуд.

8.6.4. Реєстрація, зберігання та транспортування проб.

На відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:

— номер посуди (проби);

— назва проби, мета відбору;

— вид проби (разова або об’єднана) із зазначенням способу усереднення;

— спосіб відбору;

— пункт та місце відбору;

— дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);

— дата, час та відомості пор особу (осіб), яка відбирала пробу.

Дозволяється вносити в паспорт проби додаткові відомості, що роз’яснюють та уточнюють попередні, у тому числі:

— витрата води у місці відбору на момент відбору;

— показники складу та властивостей, що визначені на місці або у точці відбору;

— органолептичні показники та ін.

Зберігання проб припустиме лише у разі неможливості проведення аналізу відразу після відбору. При цьому необхідно врахувати можливі зміни у складі та властивостях проби.

Для збільшення строку зберігання проби її консервують, з урахуванням таких вимог:

— консерванти даного компоненту або групи компонентів не мають перешкоджувати визначенню інших показників;

— метод консервування проби має бути узгоджений з методикою визначення відповідних показників;

— конкретні засоби консервування та строки зберігання проби приймають у відповідності з методиками виконання вимірювань.

Посуд з пробами, призначений для транспортування, має бути упакований у тару, що забезпечує його непошкодженість.

Проби транспортують з додержанням необхідних заходів безпеки будь-яким видом транспорту, що забезпечує їхню непошкодженість та своєчасну доставку.

Проби повинні доставлятись не пізніше ніж через 3 години після відбору.

8.7. Нормативи часу при перевірці підприємств на дотримання водоохоронного законодавства.

Типові норми часу на проведення робіт по державному контролю за додержанням природоохоронного законодавства призначені для нормування праці і визначення чисельності інспекторського складу обласних (регіональних) та республіканської екологічних інспекцій.

Регламентуються норми часу на проведення інспекторських перевірок відповідними нормативними документами.

8.7.1. Загальні відомості.

Робота державного інспектора при перевірці додержання природоохоронного законодавства підприємствами умовно розділена на окремі операції.

Приблизні трудозатрати на проведення інспектором окремих видів робіт при повній перевірці підприємств встановлені на основі досвіду роботи інспекторського складу.

Всі промислові підприємства, в залежності від кількості джерел забруднення, об’ємів викидів і скидів забруднюючих речовин та впливу на стан забруднення природного середовища, розділені умовно на категорії. Виходячи з категорій підприємств, встановлений час повної перевірки по кожному природному ресурсу, що контролюється, а також періодичність перевірок підприємств в повному об’ємі. Перевірка підприємств в повному об’ємі проводиться не рідше одного разу на три роки.

Крім перевірок підприємств в повному обсязі, на протязі року можуть проводитись цільові перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі по виконанню раніше виданих приписів, виконанню запланованих природоохоронних заходів, перевірці достовірності статзвіту викидів, скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, нагляду за ходом будівництва або реконструкції об’єктів, перевірки по скаргах і т. п., на проведення яких необхідно спланувати до 30% часу, передбаченого повною перевіркою.

Може проводитись і оперативно-візуальна оцінка екологічної ситуації. При цьому інспектор обмежується лише швидким візуальним оглядом об’єкту. На цю перевірку необхідно передбачити до 25% часу, що планується для повної перевірки.

Нормативи часу.

Трудозатрати на проведення інспекторських перевірок промислових підприємств – водоспоживачів визначаються категорією цих підприємств, яких є три:

І категорія – підприємства із водоспоживанням більше 100 тис. куб. метрів на добу.

ІІ категорія – підприємства із водоспоживанням від 1 до 100 тис. куб. метрів на добу.

ІІІ категорія – підприємства із водоспоживанням менше 1 тис. куб. метрів на добу.

Крім промислових підприємств нормативи трудозатрат встановлені на проведення перевірок комунальних підприємств, сільськогосподарських об’єктів, морських та річкових суден.

Нижче, в таблиці, наведені нормативи трудозатрат на перевірку водоохоронної діяльності водоспоживачів.

Таблиця.

Нормативи трудозатрат на перевірку водоохоронної діяльності підприємств і організацій (в людино-годинах)

Додаток: В розділі «сільгоспоб’єкти» вказаний час перевірки стану водоспоживання та водовідведення тільки в них. При наявності в цих підприємствах підрозділів по переробці сільгосппродукції або тваринницьких комплексів (ферм) час на перевірку збільшується аналогічно перевіркам окремих підприємств (в залежності від категорій).

9. Екологічний контроль за впливом тваринницьких комплексів на водні об’єкти.

Навчальні питання.

9.1. Чим регламентується здійснення контролю.

9.2. Особливості забруднення вод тваринницькими комплексами.

9.3. Водопостачання комплексів і норми витрат води.

9.4. Основні схеми обробки гною.

9.4.1. Загальні відомості.

9.4.2. Обробка гною на свинарських комплексах.

9.4.3. Обробка гною на комплексах великої рогатої худоби (ВРХ).

9.5. Об’єкти перевірки на тваринницьких комплексах.

9.5.1. Інформація по об’єкту.

9.5.2. Стан водопостачання.

9.5.3. Стан водовідведення.

9.5.4. Обробка і зберігання гною, утилізація стічних вод.

9.5.5. Аварійні забруднення.

9.6. Оформлення результатів перевірки.

9.1. Чим регламентується здійснення контролю.

Проведення екологічного контролю за впливом тваринницьких комплексів на водні об’єкти регламентується відповідними методичними рекомендаціями, які розроблені у відповідності до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Методичних рекомендацій про порядок проведення інспекторських перевірок про дотримання природокористувачами вимог законодавства по охороні навколишнього природного середовища», «Методичних рекомендацій про порядок виявлення порушень та застосування заходів впливу до порушників природоохоронного законодавства» та інших законодавчих актів і призначені для використання спеціальними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України при здійсненні ними державного контролю за дотриманням вимог водоохоронного законодавства при господарській діяльності тваринницьких комплексів.

Методичні рекомендації є доповненням до наведених вище інструкцій і розроблені з метою визначення єдиного підходу до здійснення спеціалістами Державної екологічної інспекції державного контролю за дотриманням водоохоронного законодавства тваринницькими комплексами та попередженням їх негативного впливу на довкілля.

9.2. Особливості забруднення вод тваринницькими комплексами.

Тваринницькі комплекси – це підприємства, на яких виробництво яловичини, свинини, птиці поставлене на промислову основу. До них відносяться свинокомплекси, комплекси великої рогатої худоби (ВРХ), молочно-товарні ферми промислового типу та ін.

Досвід експлуатації діючих тваринницьких комплексів свідчить про інтенсивне забруднення ними навколишнього природного середовища, а тому головною темою перевірки є виявлення рівня впливу комплексу на стан поверхневих та підземних вод.

Головною відмінністю тваринницьких комплексів від промислових об’єктів є те, що забруднюючими речовинами, які утворюються на комплексі, є не хімічні речовини і важкі метали, що характерно для об’єктів промисловості, а органічні речовини та надзвичайно високі концентрації сполук азоту. Крім того, гноєві стоки можуть вміщувати залишки біологічно активних сполук (лікарські препарати, інсектициди, дезинфікуючі речовини, гормони), які використовуються в сучасному тваринництві для лікування і стимуляції росту тварин, дезинфекції і дезинсекції тваринницьких приміщень.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 789
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒