Обробка гною на свинарських комплексах.
До основних схем обробки гною на свинарських підприємствах відноситься таке:
— зберігання та гарантування рідкого гною в нерозділеному вигляді в секційних сховищах – відгодівельні ферми до 12 тис. свиней на рік, фермерські господарства;
— механічна обробка рідкого гною, яка полягає в розділенні його на фракції з наступним зберіганням і гарантуванням фракцій на наземних секційних майданчиках (тверда фракція) і в секційних гноєсховищах (рідка фракція) - ферми промислового типу на 12-14 тис. голів, фермерські господарства;
— механічна обробка рідкого гною, яка полягає в розділенні його на фракції, компостуванні твердої фракції гною з торфом або з іншими наповнювачами на наземних секційних майданчиках, зберіганні та гарантуванні рідкої фракції в секційних гноєсховищах – промислові ферми до 12 тис. свиней;
— штучна біологічна очистка застосовується для комплексів на 54-108 тис. свиней на рік. Проектні показники тваринницьких стоків, які надходять на очисні споруди, як правило, по показниках БСК5 повинні бути 3,6 тис. мг/л, а після очистки – 15-20 мг/л. Фактично стоки надходять на очисні споруди з показниками біля 15 тис. мг/л, а після очисних споруд мають 200-250 мг/л. Недотримання проектних показників є порушенням водоохоронного законодавства і винні в цьому посадові особи притягаються до адміністративної відповідальності.
9.4.3. Обробка гною на комплексах великої рогатої худоби (ВРХ).
До основних схем обробки гною на комплексах ВРХ належить наступне:
— підстилковий гній, видалений з виробничих приміщень за допомогою транспортерів різних типів, карантинується, зберігається, дегільментизується, а на випадок виникнення епізоотії – знезаражується на секційних майданчиках або в секційних гноєсховищах. При видаленні гною гідравлічним методом – в секційних заглиблених гноєсховищах – молочні ферми, відгодівельні підприємства;
— глибока незмінювана підстилка, що видаляється з виробничих приміщень і відгодівельних майданчиків, може зберігатися як у гноєсховищах, так і на підготовлених польових майданчиках;
— розділення рідкого гною на фракції в горизонтальних відстійниках – гноєнагромаджувачах періодичної дії або за допомогою механічних засобів – великі відгодівельні комплекси.
9.5. Об’єкти перевірки на тваринницьких комплексах.
При проведенні екологічного контролю тваринницьких комплексів перевіряється загальна інформація про об’єкт, санітарний стан його території і виконання вимог попередніх перевірок, стан водопостачання і водовідведення, умови обробки і зберігання гною та утилізації стічних вод, наявність фактів залпових скидів. Розглянемо ці питання більш детальніше.
9.5.1. Інформація по об’єкту.
На першому етапі перевірки державний інспектор виявляє:
— найменування і адресу об’єкту (область, район, господарство, населений пункт);
— відомчу підпорядкованість;
— потужність ( кількість голів на рік одноразового утримання);
— напрямок виробництва (свинарський, великої рогатої худоби, вівчарський, по виробництву молока і т. д.);
— розташування об’єкту по відношенню до оточуючих водойм, річок, на які може здійснюватися вплив.
Поряд з цим, він повинен одержати уявлення про:
— загальний санітарний стан території об’єкту, що перевіряється і можливість його негативного впливу на оточуюче середовище, зокрема, на якість поверхневих і підземних вод;
— стан виконання вимог попередніх перевірок об’єкту контролюючими органами, відомчих природоохоронних планів і програм, постанов місцевої адміністрації з питань охорони водних ресурсів.
Стан водопостачання.
Після вирішення всіх питань першого етапу перевірки державний інспектор переходить до інших. При розгляданні умов і стану водопостачання він вивчає:
— проектне та фактичне водопостачання, в т. ч. з поверхневих і підземних джерел;
— кількість використаної води на виробничі та побутові потреби (по ліміту і фактично);
— ведення обліку використаної води (наявність водовимірювальної апаратури, правильність ведення журналів обліку);
— наявність дозволу на спеціальне водокористування;
— наявність затверджених на поточний рік в установленому порядку лімітів на використання води;
— наявність паспортів на свердловини, їх технічний стан і дотримання проектного режиму експлуатації, винесення в натуру меж поясів санітарної охорони;
— достовірність даних статистичної звітності - 2-ТП-водгосп, їх відповідність фактичному використанню води, правильність платежів за використання води і водовідведення, додержання водокористувачем встановлених лімітів, норм ТДС (ТПС), виконання планів заходів по досягненню ГДС (визначаються на основі аналізу облікових і звітних матеріалів, показників вимірювальних приладів, даних лабораторних аналізів тощо);
— визначаються об’єми повторного використання води в оборотних системах та підраховується процент економії свіжої води. Повторно можуть використовуватись освітлені, дезодоровані і, при необхідності, знезаражені поверхневі стоки та біологічно оброблена рідка фракція для промивки каналів від гною усередині приміщень.
У випадку виявлення перевищення проектних норм інспектор складає відповідний припис.
9.5.3. Стан водовідведення.
Для визначення умов і стану водовідведення на тваринницькому комплексі державний інспектор повинен вивчити:
— склад очисних споруд, їх потужність, технічний стан, проектну і фактичну кількість стоків, що надходять, дотримання проектного режиму експлуатації та ефективність роботи споруд в цілому, використання очищених стічних вод в оборотних системах, об’єми повторно використаної води, показники економії свіжої води, проблеми утилізації активного мулу;
— проектний об’єм накопичувачів стічних вод, їх технічний стан та фактичне заповнення;
— якість очищення стічних вод, стан відомчого лабораторного контролю: наявність приміщень та обладнання лабораторії, свідоцтво про атестацію, затвердження графіків і пунктів відбору проб води на аналіз, погодження методик, відповідність результатів аналізів відомчої лабораторії результатам, одержаним іншими лабораторіями;
— вплив скиду стічних вод на поверхневі води.
9.5.4. Обробка і зберігання гною, утилізація стічних вод.
На цьому етапі роботи розглядаються умови обробки і зберігання гною, в т.ч. методи розділення його на фракції, а також умови утилізації стічних вод. При цьому вивчається:
— кількість очищених стічних вод, що використовуються для зрошення с/г культур (проектна і фактична);
— дотримання норм поливу;
— склад культур, що використовуються на зрошувальних землях;
— контроль за забрудненням підземних вод (наявність спостережних свердловин, систематичність спостережень, встановлення факту забруднення та його ліквідації тощо).
9.5.5. Аварійні забруднення.
Велику небезпеку для навколишнього природного середовища мають залпові скиди стічних вод або аварійні зливи рідкого гною з гноєсховищ. Тому, державний інспектор повинен встановити:
— наявність фактів залпових скидів або аварійного забруднення водойм, об’ємів скидів;
— наявність планів заходів по попередженню залпових скидів, їх виконання;
— наявність плану дій персоналу у випадках аварійного забруднення;
— наявність аварійної бригади, її оснащеність технічними засобами та ін.
9.6. Оформлення результатів перевірки.
Закінчується перевірка складанням серії документів і насамперед «Акту перевірки».
Акт перевірки екологічного стану об’єкту – це об’єктивне відображення екологічної ситуації, яка склалася на час перевірки. В «Акті» в довільній формі викладаються результати перевірки по всіх питаннях, зазначених в цих методичних рекомендаціях, а також додається оцінка екологічного стану об’єкту і його впливу на оточуюче середовище. «Акт перевірки» є документом, на основі якого складаються послідуючі документи (протоколи про порушення природоохоронного законодавства, постанови про накладення штрафів, обов’язкові приписи і т. ін.). Закінчується акт рекомендаціями (пропозиціями), які по характеру повинні давати напрямок і ціль природоохоронної роботи.
Примітка: складання інших інспекторських документів, пов’язаних з вжиттям адміністративних заходів (протоколи про порушення природоохоронного законодавства, постанови про накладення штрафів, обов’язкові приписи і т. ін. регламентується окремими методичними рекомендаціями).
10.Порядок планування, проведення і оформлення перевірок умов використання та охорони земель, а також застосування заходів впливу до порушників земельного законодавства.
Навчальні питання.
10.1. Юридичні аспекти державного контролю за використанням і охороною земель.
10.2. Методи здійснення державного контролю.
10.3. Види перевірок.
10.3.1. Планові перевірки.
10.3.2. Позапланові перевірки.
10.3.3. Оперативні перевірки.
10.4. Порядок проведення перевірок.
10.5. Оформлення документів за результатами перевірок.
10.6. Порядок застосування заходів впливу до порушників земельного законодавства.
10.7. Форми документів (акта, протоколу, припису) за результатами перевірок.
10.1. Юридичні аспекти державного контролю за використанням і охороною земель.
Державний контроль за використанням і охороною земель регламентується законами України та іншими нормативно-правовими документами. Відмітимо деякі з них.
Закони України:
— «Про охорону земель»;
— «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Наказ Мінприроди:
— «Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» (Наказ №171 від 27.10.1997р.).
Накази Державного комітету України по земельних ресурсах:
— «Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» (Наказ №312 від 12.12.2003р.);
— «Інструкція з оформлення державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції та її територіальних органів матеріалів про адміністративні правопорушення» (Наказ №205 від 28.04.2009р.).
Методичні рекомендації:
— «Про контроль за дотриманням природоохоронного законодавства при рекультивації порушених земель та зберіганні родючого шару ґрунту»;
— «Про організацію і проведення перевірок меліоративних систем»;
— «Про контроль за транспортуванням, зберіганням і застосуванням пестицидів та мінеральних добрив».
Згадуваний «Порядок» визначає підготовчі заходи, які необхідно зробити перед початком проведення перевірки, встановлює процедуру планування та проведення перевірок і оформлення матеріалів за їх результатами.
Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи.
Юридичні та фізичні особи, які використовують земельні ділянки, зобов’язані безперешкодно допускати державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель (далі – державні інспектори) на земельні ділянки, що перебувають у їх власності чи користуванні, та надавати для ознайомлення і перевірки документи, які засвідчують це право.
«Інструкція» визначає порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель та її територіальних органів порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення.
Вимоги «Інструкції» є обов’язковими для державних інспекторів з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції та її територіальних органів, яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення.
10.2. Методи здійснення державного контролю.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом:
— проведення перевірок;
— розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
— участі в роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних, гідротехнічних споруд та інших об’єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та збереження охорони земель;
— розгляду документації із землеустрою, пов’язаної з використанням та охороною земель.
10.3. Види перевірок.
Держземінспекція та її територіальні органи ( далі – інспекційні органи Держкомзему) проводять такі види перевірок: а) планові, б) позапланові, в) оперативні. Розглянемо їх детальніше.
10.3.1. Планові перевірки.
Планові перевірки з питань додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства проводяться не частіше одного разу на календарний рік.
Планові перевірки проводяться у відповідності до квартальних планів робіт, затверджених керівниками інспекційних органів Держкомзему.
Інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевіряти, повідомлення про проведення перевірки.
У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання.
Тривалість планової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів. У разі виникнення обставин, що вимагають продовження терміну перевірки, його може бути продовжено наказом керівника відповідного інспекційного органу Держкомзему або особою, яка виконує його обов’язки, але не більше ніж на 5 робочих днів. Подальше продовження терміну проведення планової перевірки не допускається.
10.3.2. Позапланові перевірки.
Позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему.
У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин:
а) отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції;
б) отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів;
в) проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту;
г) виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему;
д) за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів;
е) при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки;
є) у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства;
ж) за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.
Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів. У разі виникнення обставин, що вимагають продовження терміну перевірки, його може бути продовжено наказом керівника відповідного інспекційного органу Держкомзему або особи, яка виконує його обов’язки, але не більше ніж на 3 робочих дні. Подальше продовження терміну проведення позапланової перевірки не допускається.
10.3.3.Оперативні перевірки.
Оперативні перевірки проводяться у разі:
— виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів;
— здійснення контролю за станом виконання раніше виданих приписів;
— знищення або пошкодження протиерозійних, гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межових знаків.
Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб.
Тривалість оперативної перевірки не повинна перевищувати п’яти робочих днів. Подальше продовження терміну проведення оперативної перевірки не допускається.
10.4. Порядок проведення перевірок.
Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
При проведенні перевірки державний інспектор:
а) установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем;
б) при встановлені факту зміни власника чи користувача об’єкта нерухомості уживає заходів для з’ясування особи фактичного власника чи користувача;
в) установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;
г) перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
д) перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення;
е) уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.
При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор:
а) з’ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства;
б) установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства;
в) установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину;
г) обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.
10.5. Оформлення документів за результатами перевірок.
При проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (додаток 1).
Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі – акт) складається за результатами перевірки:
— якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства;
— при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах);
— при неможливості встановити особу порушника.
Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий – вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичних осіб, які перевірялись. При проведенні спеціальних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.
При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
Копія акта може бути надана іншим зацікавленим державним органам, громадянам чи громадським організаціям на їх запит.
В акті державний інспектор зазначає:
а) дату та місце складання акта;
б) посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;
в) посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;
г) посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;
д) місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;
е) місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
є) категорію земель та склад угідь;
ж) цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
з) наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
и) обставини порушення земельного законодавства;
і) суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив’язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
10.6. Порядок застосування заходів впливу до порушників земельного законодавства.
У разі виявлення порушення вимог земельного законодавства, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 2).
Протокол складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол оформляється державною мовою.
Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком. Не допускається заповнення протоколу олівцем. У разі здійснення виправлень вони засвідчуються підписом державного інспектора, який склав протокол, та особи, на яку він складається. Після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений, не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, що занесені до протоколу, а також внесення додаткових записів.
У протоколі зазначаються:
а) дата та місце його складання;
б) посада (у точній відповідності до вимог частини другої статті 2381 КУпАП), прізвище, ім’я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень);
в) відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім’я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка);
г) місце, час учинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол;
д) законодавчі та інші нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов’язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо);
е) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності);
є) пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання у ньому обов’язково робиться запис про це;
ж) інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад: відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності);
з) якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва, про це також зазначається у протоколі.
У протоколі обов’язково робиться відмітка про роз’яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов’язки, що передбачені статтею 268 КУпАП, а також про попередження її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов’язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2), із зазначенням відомостей про час і місце розгляду справи.
Якщо державний інспектор під час складання протоколу не може одразу визначити час і місце розгляду справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, направляється повідомлення про розгляд справи про адміністративні правопорушення.
Протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та державним інспектором, який його склав, а за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами. Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу та надання пояснень не припиняє провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же державним інспектором, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. При цьому викладаються відомості про всі виявлені правопорушення та обов’язково зазначаються посилання на всі законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушені, а також статті КУпАП, які передбачають відповідальність за виявлені порушення.
Якщо особу, на яку складається протокол за порушення земельного законодавства, неможливо встановити на місці вчинення правопорушення, державні інспектори можуть доставляти таких осіб до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол також складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з порушенням вимог земельного законодавства військовослужбовцями та призваними на збори військовозобов’язаними, а також особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які несуть відповідальність за дисциплінарними статутами.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (додаток 3). Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий – вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство.
У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу, інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог пункту «б» статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», інспекційний орган Держкомзему може внести до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування клопотання щодо припинення порушення земельного законодавства.
Інспекційний орган Держкомзему, керуючись вимогами статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», має право звернутись до відповідного органу прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництв, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
10.7. Форми документів (акта, протоколу, припису) за результатами перевірок.
Додаток 1.
Державний комітет України по земельних ресурсах
_____________________________________________________________
(найменування інспекції та її адреса)
АКТ
перевірки дотримання вимог земельного законодавства
«___»___________20__р. ________________________
(місце складання акта)
Нами (мною), ________________________________________________
(повні назви інспекторських посад, прізвища, ім’я
_____________________________________________________________
та по батькові осіб, що проводили перевірку)
за участю ____________________________________________________
(повні назви посад, прізвища, ім’я та по батькові осіб, що були залучені до перевірки)
У присутності ________________________________________________
(назва посади, прізвище, ім’я та по батькові представника юридичної особи
_____________________________________________________________
чи прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, що перевіряється)
відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка з питання
_____________________________________________________________
(зазначити, з якого питання проводиться перевірка, назва підприємства, установи чи організації, прізвище, ім’я та по батькові керівника (представника ) юридичної особи чи фізичної особи , які перевіряються) _____________________________________________________________
Місцезнаходження юридичної та фізичної особи, які перевіряються________________________________________________
У результаті перевірки встановлено:
_____________________________________________________________
(зазначити результати перевірки , при виявленні порушення земельного законодавства вказати його суть
_____________________________________________________________з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені , місце розташування земельної ділянки,
_____________________________________________________________
її площа, категорія земель та склад угідь, фактична площа та стан використання земельної ділянки,
_____________________________________________________________
наявність документів, що посвідчують право на земельну ділянку тощо)
(зворотний бік акта)
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
План-схема земельної ділянки
Підписи осіб, які склали акт:
_________________________________________підпис_____________________
(прізвище та ініціали)
_________________________________________підпис________
Підписи осіб, які були присутні при перевірці:
____________________________________________підпис___________
(прізвище та ініціали)
____________________________________________підпис___________
Підпис представника юридичної чи фізичної особи, які перевірялись:
____________________________________________підпис___________
(прізвище та ініціали)
____________________________________________підпис___________
З актом ознайомлений, копію акта отримав
____________________________________________підпис___________
(прізвище та ініціали)
Копія акта відправлена поштою (у разі відмови отримання акта)
____________________________ __________ підпис ____________
(прізвище та ініціали особи, (дата)
яка відправила копію акта)
Начальник Державної інспекції
з контролю за використанням і