ІІІ. ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ З БІОБЕЗПЕКИ
З метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах необхідно постійно здійснювати:
- нагляд за клінічним станом птиці;
- проведення моніторингових досліджень щодо виявлення антитіл до вірусу грипу птиці та встановлення вірусу грипу серед різних видів диких перелітних та синантропних птиці, птиці птахогосподарств та особистих селянських господарств, іншої птиці, яка утримується в неволі, тощо;
- контроль та оцінку загрози, що може виникнути від диких перелітних та синантропних птиці, щодо будь-якого вірусу грипу птиці;
- моніторинг наявності збудників пташиного грипу у ссавців.
Для профілактики захворювання птиці на грип керівники та спеціалісти птахогосподарств зобов'язані виконувати вимоги, передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування та іншими нормативно-правовими актами.
Власники особистих селянських господарств, діяльність яких пов'язана з утриманням птиці, зобов'язані виконувати положення Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах та з метою профілактики захворювання птиці на грип:
- здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- виконувати вказівки спеціалістів ветеринарної медицини та проводити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та боротьби з грипом птиці;
- виконувати проведення заходів, направлених на попередження виникнення грипу птиці;
- повідомляти спеціалістів ветеринарної медицини про всі випадки загибелі птиці або про не властиву їм поведінку;
- до прибуття спеціалістів ветеринарної медицини ізолювати підозрілу на захворювання птицю.
Увезення на територію України живої птиці, продукції і сировини птахівництва здійснюється відповідно до Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно‑санітарного контролю та нагляду.
Керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств організовують захист господарства від занесення вірусу грипу птиці та його розповсюдження у господарстві та за його межами.
Для цього необхідно:
- завозити інкубаційні яйця, добовий/ремонтний молодняк тільки з територій та господарств, благополучних щодо грипу та інших інфекційних захворювань;
- проводити інкубацію завезених яєць в окремому інкубаторії в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у цьому господарстві;
- не допускати змішування в інкубаційних та вивідних інкубаторах яєць, доставлених з різних господарств;
- проводити дезінфекцію інкубаційних яєць перед закладкою в інкубатор;
- вирощувати ремонтний молодняк ізольовано від дорослої птиці, дотримуватися термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проводити якісну підготовку приміщень до посадки наступної партії птиці, підтримувати ветеринарно-санітарні вимоги в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях; організовувати роботу птахогосподарств у закритому режимі, підтримувати у робочому стані ветеринарно-санітарні об'єкти (дезбар'єри, санпропускники, дезкилими тощо).
Перед вибіркою молодняку з метою запобігання поширенню вірусу грипу видаляють пух продуванням з лотків і підлоги вивідних шаф. Відразу після вибірки молодняку відходи інкубації збирають у герметичну металеву тару (діжки, контейнери) із кришкою і негайно відправляють на знищення (спалювання), а вивідні шафи і лотки дезінфікують, миють 0,5 % розчином кальцинованої соди або іншими ветеринарними препаратами, дозволеними для використання та рекомендованими при грипі птиці, потім повторно дезінфікують вологим методом "по-чистому" або парами формальдегіду чи іншими дозволеними в Україні деззасобами згідно з настановами щодо їх застосування.
Після виведення партії молодняку проводять вологе прибирання і дезінфекцію у вивідному залі. Перерва у вивідних шафах між черговими партіями виведеного молодняку повинна становити не менше трьох діб.
Керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств повинні періодично організовувати проведення аерозольної дезінфекції приміщень, не звільняючи їх від птиці розчином молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю чи іншими дозволеними в Україні деззасобами, рекомендованими для цієї мети.
Спеціалісти ветеринарної медицини здійснюють нагляд за дотриманням зоогігієнічних та ветеринарно-санітарних вимог при транспортуванні, утриманні та годівлі птиці, будівництві об'єктів птахівництва.
Спеціалісти державних установ ветеринарної медицини постійно здійснюють нагляд за птахопоголів'ям у населених пунктах, що розташовані в зоні обслуговування, відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому проводиться клінічний огляд птиці, вибіркове дослідження в лабораторіях ветеринарної медицини сироваток крові, зразків посліду, мазків з трахеї, синусів, клоаки, свіжих трупів птиці або патологічного матеріалу (у разі загибелі птиці).
У разі виявлення у домашньої, свійської чи іншої птиці, яка утримується в неволі, клінічних ознак чи патологічних змін, характерних для грипу птиці, або збільшення щоденної загибелі птиці (більш ніж у 3 рази), її пригнічення, зниження продуктивності (більше ніж на 5 %), зменшення споживання кормів та води (понад 5 %) негайно відправляють стандартні зразки для лабораторних досліджень від птиці, яка підозрюється у зараженні, та направляють до акредитованої лабораторії ветеринарної медицини. Як додаткові заходи відбирають стандартні набори зразків від птиці з кожної виробничої одиниці.
Якщо у стандартних наборах зразків були виявлені позитивні результати, для підтвердження спалаху високопатогенного грипу птиці необхідно відібрати зразки від будь-якої мертвої птиці, яка була виявлена під час здійснення вибірки, та по 60 проб трахеальних і клоакальних змивів від птиці з кожного пташника (вигулу, вольєра, партії або населеного пункту) або від всієї птиці, якщо в стаді утримується менше ніж 60 голів, та провести лабораторні дослідження.
При отриманні негативного результату лабораторних досліджень через 21 день проводяться повторний відбір зразків та відповідні лабораторні дослідження.
Залежно від результатів оцінки ризику державними органами ветеринарної медицини допускається відхилення від розміру стандартного набору зразків.
У птахогосподарстві необхідно організовувати постійні заходи, направлені на знищення гризунів, ектопаразитів і недопущення залітання диких, синантропних птиці у пташники, кормоцехи тощо.
Трупи птиці, відходи інкубації утилізують (у разі відсутності клінічного прояву хвороби) у спеціально обладнаному цеху утилізації. При цьому необхідно забезпечити повне знезараження відходів інкубації.
При відсутності обладнаного цеху утилізації трупи птиці та відходи інкубації знищують шляхом спалювання або утилізують іншим способом.
Послід складують на спеціальних ізольованих майданчиках з подальшим його знезаражуванням біотермічним або іншими методами.
Транспорт і тару, які використовували для перевезення курчат, відходів інкубації, дезінфікують після кожного використання або, якщо дезінфекція тари неможлива, її спалюють.
Проведення постійного моніторингу щодо наявності антитіл до вірусу грипу свійської та дикої птиці, а також лабораторні дослідження загиблої птиці або патологічного матеріалу від неї з метою оцінки ризиків та загроз виникнення пташиного грипу здійснюється згідно з планом моніторингу інфекційних хвороб птиці на території України.
Моніторинг проводиться в зонах ризику можливого виникнення грипу птиці, які визначають за такими критеріями:
- шляхи міграції диких перелітних птиці та місця найбільшої їх концентрації з врахуванням епізоотичного стану територій;
- кількість птахогосподарств та наявність в них птиці;
- наявність птиці в населених пунктах, які розташовані в радіусі до 10 км від птахогосподарств;
- розміщення населених пунктів біля великих водоймищ, де може бути контакт з дикою птицею.
Для лабораторних досліджень дикої та синантропної птиці направляють у державну лабораторію ветеринарної медицини сироватку крові, патматеріал, клоачні змиви, внутрішні органи (при діагностичному відстрілі птиці), зразки посліду, свіжі трупи загиблих птиці.
Від свійської птиці для моніторингових досліджень відбирають стандартний набір зразків.
Залежно від аналізу епізоотичного стану та результатів оцінки ризику державними органами ветеринарної медицини визначається кількість біоматеріалу, який відбирається від дикої та синантропної птиці.