Життєвий шлях і творення взірців

Не тільки теоріями розвитку особистості відрізняються біблійна і сучасна психологія, а й концепціями життєвого шляху людини, які формувалися з метою найбільш повного і адекватного дослідження її психологічних і духовних особливостей. Доповнюючи розуміння особистості, ці концепції виявляли рушійні сили її розвитку, вплив особистісних властивостей на пізнання, ін.

У книзі «Буття» Мойсей говорить, що і сама людина, і обидві її половини (чоловік і жінка) створені за образом і подобою Божою, за Його Словом, що вони розвиватимуться далі як єдине ціле, завдяки догляду за рай-садом і побудові родинних стосунків (перша концепція життєвого шляху). Іншими словами, усвідомлення ролі життєвого шляху повстало з уявленнями про людину в цілому і про особистість, зокрема. У той же час у Новому Заповіті більш детально висвітлюються ті аспекти життєвого шляху особистості, які поєднані із взаємостосунками з Богом.

З одного боку особистість знаходиться під впливом оточення (подій, стосунків, традицій, законів), а з іншого боку, вона структурує і організує своє життя, регулює його хід, обирає і здійснює обраний напрям, ін. У давніх текстах віддзеркалюється життєвий шлях міфічних (Психея) і історичних героїв (Мойсей), стратегія-спосіб-образ організації їх життя (Пречиста Діва Марія), його мета і завдання (Іоанн Хреститель). А також життєва, психологічна і особистісна перспектива, простір і час життя, ініціатива і відповідальність (Ісус Христос), стиль життя, життєвий план, сценарій (Св. апостоли), ін.

Так, життєвою метою Іоанна Хрестителя (уявлення про основні результати і події, які мають відбутися у житті, які все інтегрують і виправдають людське існування) було приготувати шлях Тому, Хто йтиме за ним. А його життєвим завданням (реалізація життєвої мети у реальних життєвих обставинах) було закликати людей до каяття і хрестити їх водою на ознаку очищення від гріхів.

Життєвою перспективою Ісуса Христа (сукупність обставин і подій, які забезпечують ефективність зростання) стали такі важливі обставини, як шлях, який був підготовлений для Нього Іоанном Хрестителем, а також подія хрещення і сходження на Нього Духа Божого. Крім того, навчання-опікування учнів, зцілення і проповіді, перетворення води у вино, постійне спілкування з Богом, Воскресіння.

Психологічною перспективою (здатність передбачати майбутнє) було передбачення Своєї смерті, Воскресіння на третій день, хрещення учнів Святим Духом віри, надії, любові (на 50 день після Воскресіння) й вогнем Благої вісті про царство небесне (внутрішній світ), завдяки їх власному досвіду поєднання з Живим Богом і подолання Ним смерті смертю. А також подальше розповсюдження ними Євангелія (Благої вісті) серед людей.

Особистісною перспективою (готовність до майбутнього) Ісуса Христа виявилася Його психологічна готовність до подолання смерті смертю.

З точки зору сучасної психології для одних людей життєвий план є стратегією їх життя, де сукупність життєвих тактик утворює життєвий сценарій і де особистість сама визначає своє відношення до життя, гармонійно чи дисгармонійно поєднує між собою трагедію, драму і комедію. А для інших людей життєвий план – це прогнозування власного життя і його реалізації в уявленнях і переживаннях дитинства, а сценарії життя – це поступове розгортання життєвого плану, який обмежує і структурує життєвий простір особистості.

Такий план формується на основі сильних вражень від подій, оповідей, історій, казок, міфів, картин. Його складовими стають герої, з якими себе ідентифікує дитина, та антигерої, з якими вона змагається чи бореться. Ідеальний герой визначає напрям особистісного розвитку, а сюжет стає моделлю подій. Обрані сценарії і моделі поведінки, сприяючи або ж ні досягненню успіхів, допомагають структурувати життя, задавати йому певний напрям, забезпечують можливість досягнення життєвої мети.

За традицією культурно-історичним порівняльним аналізом, відбором і усвідомленням творчих можливостей багаторівневого сприйняття взірців займалися виключно жерці. І сьогодні, вивчаючи Біблію, читач залучається до цього процесу поступового історичного добору. Поряд з цим існує новітня індустрія клонування-творення взірців, а точніше, сплощення набутого (вже й колобок-око лоба став квадратним).

Заселення порожніми (без будь-якого змісту) «квадратними колобками» інформаційного простору зробило його мерехтливим, тісним, задушним од їх розтиражованої настирної примітивності. У ньому відсутня таємниця міфу, легенди, казки і загадка безстрашної відкритості і щирості героя. З поля зору давно зникли життєдайні образи слова, мови, душі, їх відносин між собою, високий злет уяви, інтуїції, духовної творчості, ін.

Це спонукало частину молоді до фільтрації і нехтування працею із здобування знань. Викликало де-еволюцію сфери пізнання, почуттів, волі, самоусвідомлення, системи відносин із світом культури, природи, людей. Далеко не всі сучасники замислюються над тим, яке світло-кров і для чого тече під їх «шкіряним одягом». Декому достатньо ідеї Ч. Дарвіна, яка сприяла сплощенню надскладних уявлень про походження людини за образом і подобою Божою. Навіть, коли сам дослідник мав за мету тільки пояснити біологічний устрій «шкіряного» скафандра для існування у матеріальному вимірі життя на землі. Адже напружуватися і думати про маятник «біологічне-духовне» у проміжному полі мови, про швидкість розповсюдження нової ідеї чи інформаційно-енергетичне відчуття своєї судженої пари на відстані і телепатичне спілкування з нею стало надмірним.

Цікаво:

1) Який образ мови можна споживати, щоб не отруїтися ним?

2) Яке життя важливіше: у лоні матері, після народження чи після смерті?

3) Чому, якщо чоловік не кохає жінку і бажає зняти напругу через секс, бо інакше не вміє, то він скидає-передає їй свою негативну-агресивну енергію?

4) У чому полягає зміна домінуючих економіко-психологічних типів у суспільстві й у владі?

5) Запишіть своє питання.