Слухання твору Л. ван Бетховена
«Варіаціїна тему української народної пісні „їхав козак за Дунай"
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
· Як називають зміни основної музичної теми?
· Завдяки яким елементам музичної мови змінюється характер музики?
Учні виходять із класу під музику (М. Різоль «Варіації на тему української народної пісні „Їхав козак за Дунай“»).
Урок 14. КОЛИ ПІСНЯ ЖАРТУЄ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив- ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики, засоби музичної виразності; опанувати поняття «жартівлива пісня», «частівка»; розвивати уяву; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до музики та співу, до вивчення народної музичної творчості.
Музичний матеріал: М. Різоль «Варіації на тему української народної пісні "їхав козак за Дунай"», Р. Щедрін «Пустотливі частівки», українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи», С. Климовський «їхав козак за Дунай».
Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники:підручник; портрет Р. Щедріна.
Тип уроку:комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (М. Різоль «Варіації на тему української народної пісні „їхав козак за Дунай“»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сьогодні на уроці ми поговоримо про один із яскравих музичних жанрів пісенної творчості. Але щоб назвати цей жанр, ви маєте знайти одну із його рис, прослухавши невеличкий віршик.
Негренята босоногі «Глянь, шкарпетку носоріг
Жартували з носорогом: Начепив собі на ріг».
Так, це — жарт. Українському народу притаманна ця риса, адже жарт допомагає у житті, створює гарний настрій, а іноді лікує ледачих, жадібних, заздрісних. Як називають пісні, яким притаманна ця особливість? Саме про жартівливі пісні ми сьогодні й поговоримо.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Жартівливі пісня — це дотепні, гумористичні твори про смішне, комічне в житті, про вади людського характеру, що зображені у доброзичливому тоні. Жартівливі пісні народ створював надзвичайно легко і швидко. Такі пісні потребують аудиторії, адже розраховані на співучасть, на те, щоб жарт був почутим, розвеселив слухачів. Жартівливі пісні часто виконують як приспівки до танцю. У жартівливих піснях постійно звучить протиставлення: бідних і багатих, щедрих і скупих, роботящих і ледарів, скромних і хвалькуватих, кмітливих і недотеп, вродливих і негарних.
Особливий вид жартівливих пісень — частівка. Під час гулянь, на святах виконавці по черзі у коротеньких куплетах висміювали ледащих, злих, боягузів, брехунів. Частівка — це коротенька пісенька з двох або чотирьох рядків. Співають її під акомпанемент різних народних інструментів, частіше — під гармонь або балалайку.
На думку вчених, частівка з’явилася 3—4 століття тому, її носіями були мандрівні артисти. Згодом частівка стала народною піснею гумористичного характеру.
Частівки — жартівливі пісні у формі куплетів, що виконуються на одну мелодію.
Найголовніше в частівці — бадьоро та весело її заспівати. Однак чи всі це вміють робити?
· Послухайте жартівливий вірш Грицька Бойка «Як невдаха виступав» (с. 61 підручника) та визначте: чи вмів головний герой гарно співати?
Для того щоб частівка була вдалою, слід правильно дібрати пісню або створити її. Спробуймо всі разом заспівати частівки.
Чудова пісня з серця лине, Співайте, люди, хор любите,
Хто любить спів, той хор не кине. І будьте завжди яко діти,
А як співає дехто з нас... Душа блаженно завмирає,
Краще б і не приходив у клас. Тихіше, люди, хор співає.
Ух!!! Ух!!!
Під впливом яскравих російських частівок російський композитор Родіон Щедрін написав твір «Пустотливі частівки». Музичну основу цього твору становлять російські частівки, у яких відображено найрізноманітніші риси національного характеру: пустощі, завзятість, відкритість і водночас тихий смуток, сором’язливість. І ось що цікаво: виконують ці частівки не співаки, а цілий оркестр, у якому інструменти солірують по черзі, немов насміхаючись та розважаючи слухачів.
· Послухайте твір Р. Щедріна «Пустотливі частівки» та поміркуйте: якими
засобами композиторові вдалося передати жартівливий характер частівок?
Слухання твору Р. Щедріна «Пустотливі частівки»
· Які інструменти звучать найяскравіше?
Вокально-хорова робота
Учитель. Добрий жарт здатний підвищити настрій будь-кому, допомогти у будь-якій справі. У народі кажуть, що одного разу полтавська піснярка Маруся Чурай пожартувала над своїм коханим. І не просто пожартувала, а піснею: так з’явилася пісня «Грицю, Грицю, до роботи» (с. 60 підручника), яку нині вважають українською народною.
· Послухайте цю пісню. Яку рису характеру Гриця висміяно в цьому творі?
Слухання української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи»
Отже, у пісні йдеться про лінивого хлопця, який щоразу знаходить причину, аби не виконувати роботу, яку просять зробити. Проте коли йдеться про обід... Можна сказати, що в образі ледачого Гриця зображено людину, яка хоче мати все, не докладаючи зусиль.
Розучування української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи» (виконання у ролях)
Продовження розучування пісні С. Климовського «їхав козак за Дунай»
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
· Доведіть, що музика танців може примусити посміхатися.
· Що таке частівка?
· У якій країні вона найбільше поширена?
Учні виходять із класу під музику (Р. Щедрін «Пустотливі частівки»).
Урок 15. ПІСЕННИЙ КАЛЕНДАР
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров’язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики та засоби її виразності, про вокальну та інструментальну музику; опанувати поняття «обрядові пісні», «веснянки», «купальські пісні», «жниварські пісні», «колядки», «щедрівки»; розвивати уяву, уміння імпровізувати; удосконалювати вокально-хорові навички; прищеплювати музичну культуру та найкращі моральні якості (доброту, співчуття, людяність, любов до рідного краю та народних традицій), інтерес до музики та співу, до вивчення народної музичної творчості.
Музичний матеріал:Р. Щедрін «Пустотливі частівки», колядка «Коляд, коляд, колядниця», щедрівка «Щедрівочка щедрувала», і. Островерхий «Ой, щедрівко», поспівка «Іде, іде дід, дід», українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи».
Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники:підручник; зображення колядників або щедрівників.
Тип уроку:комбінований урок.
Хід уроку:
Учні входять до класу під музику (Р. Щедрін «Пустотливі частівки»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Невдовзі свято Нового року, і ми відчуваємо передноворічне хвилювання. Що принесе новий рік? Як краще привітати близьких і друзів із цим святом? Ну звісно ж піснею! Але пісні, у яких ми бажаємо щастя й добробуту добрим людям,— особливі. Чи знаєте ви такі? Сьогодні ми їх обов’язково вивчимо!
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Наші предки були сміливими, працьовитими людьми, але вони інакше сприймали природні явища. Тому людям здавалося, що ними керують якісь вищі, невідомі сили. Давні слов’яни вірили в сили природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на неї: викликати дощ, вимолити тепло, домогтися кращого врожаю. Кожної пори року люди створювали особливі пісні. В українській пісенній творчості значне місце посідає жанр, пов’язаний із порами року, тобто із календарем. Кожної пори року виконували особливі календарно-обрядові пісні, що мали б забезпечити людині успіх у господарюванні, принести щастя та добробут. Навесні ми співаємо веснянки. У давнину їх. співали на сільських майданах і галявинах. Улітку звучали купальські пісні, що виконували на свято Івана Купала. Ближче до осені — жниварські, у яких люди славили землю за те, що дала їм гарний урожай. Щоби дізнатися, із якими саме піснями на нас чекає зустріч сьогодні, послухайте вірші.
КОЛЯДИН, КОЛЯДИН.,
Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин, я у батька один,
По коліна кожушок, дайте, дядьку, пиріжок.
ЩЕДРИК-ВЕДРИК
Щедрик-ведрик,. Дайте вареник,
Грудочку масла, Кільце ковбаски,
Решетце вівса, І колядка вся!
Календарно-обрядові пісні — старовинний жанр пісень, що виконуються під час народних календарних світ: Нового року, Різдва, Масниці тощо
Так, це — колядки та щедрівки. На новорічні свята наші предки влаштовували гучні карнавальні ходи із перевдяганнями, піснями, танцями. Біля кожної хати вони співали новорічні вітальні пісні — щедрівки, величали господе рів, бажали в новому році доброго врожаю, щедрували.
Колядки співають на одне із найбільших релігійних свят — Різдво, що при падає на 7 січня. Із ним пов’язують народження Ісуса Христа. Здебільшого колядки виконували хлопці. У гумористичних колядках колядники символічно вимагають за колядування ковбасу, гроші, пироги, вареники, а коли їм відмовляють — діти жартома погрожують рознести хату, викрутити роги у волів.
· Послухайте колядку. Яким є характер цієї пісні?
Слухання колядки «Коляд, коляд, колядниця»
Передноворічний вечір називають щедрим. Пісні, що співали цього дня називали відповідно щедрівками. Назва «щедрівка», що збереглася до нашого часу лише в Україні, свідчить про призначення цього виду творчості: накликати щедрість природи величальними піснями. У цей вечір щедрували переваж но дівчата. Перед тим як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой, чи є, чи нема, пан-господар вдома?», а вже зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві, господині, їхнім дітям та решті родини. Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець убраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана хлопцем), Дід-поводи] із Козою (символом родючості й добробуту), а також Чорт, Ведмідь, Циган Циганка та ін.
· Послухайте щедрівку «Щедрівочка щедрувала» та скажіть: яким є харак
тер цієї новорічної пісні?
Слухання щедрівки «Щедрівочка щедрувала»
Вокально-хорова робота
Учитель. Послухайте поспівку «Іде, іде дід, дід» та скажіть: про якого діда в ній ідеться?
Розучування та виконання щедрівки «Щедрівочка щедрувала» з елементами інсценування
Поет-пісняр Володимир Кленц любив новорічні свята і написав віри для дітей, а композитор Іван Островерхий поклав ці рядки на музику. Так з’явилася пісня «Ой, щедрівко» (с. 64—65 підручника).
· Послухайте твір «Ой, щедрівко». Про що в ній ідеться?
Слухання пісні і. Островерхого «Ой, щедрівко»
· Який вечір зображено в цій пісні?
Розучування пісні і. Островерхого «Ой, щедрівко» за нотним записом (визначення характеру, виконання з проплескуванням ритму та пульсу мелодії)
Продовження розучування української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи)
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (І. Островерхий «Ой, щедрівко»).
Урок 16. ПІДІБ'ЄМО ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ
Мета (формувати компетентності):
· ключові:уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; орієнтуватися у часі; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (дотримувати норми культури мовлення й культури поведінки); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; формувати правильну поставу); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на попередніх уроках);
· предметні: узагальнити вивчений упродовж семестру матеріал; з'ясувати ступінь засвоєння та розуміння музики (як мистецтва, що розповідає про життя людей і навколишній світ), ступінь усвідомлення особливостей емоційного змісту музики; усвідомити необхідність музики як складової життя людини; розвивати вміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; прищеплювати шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу.
Музичний матеріал:пісні та музичні твори, прослухані та вивчені впродовж І семестру.
Обладнання:фонохрестоматія; ТЗН; дитячі музичні інструменти (бубон, брязкальця).Наочні посібники:картки із завданнями (за кількістю учнів); ілюстрації до творів В. Косенка «Пасторальна» та «Колискова», М. Лисенка «Дума Кобзаря» (із опери «Тарас Бульба»), Р. Щедріна «Пустотливі частівки».
Тип уроку:урок узагальнення знань, умінь і навичок.
Форма проведення уроку:урок-гра.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (І. Островерхий «Ой, щедрівко»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Добігає кінця календарний рік, у якому ви стали третьокласниками. З’ясуймо, що нового ви дізналися за цей час! На уроках музичного мистецтва ви з’ясували, що музика може зображати різні рухи, картини природи, а також передавати настрій і почуття людини. Дізналися про мешканців країни Співучих Мелодій, гостювали у пісні.
· Яке значення має пісня в житті людини?
· Яку пісню вважають найпершою в житті людини?
· Що таке гімн? Яка пісня є Державним Гімном України?
ОСНОВНА ЧАСТИНА
4.
Перевірка засвоєння учнями знань, умінь і навичок
Методичний коментар.Учитель має так спрямувати роботу учнів, щоби наприкінці уроку не залишилося тих, хто не впорався з жодним завданням.
Гра «Сам собі вчитель»
· Складіть схему «Календарно-обрядові пісні». (Учні отримують схему із п’ятьма порожніми колами довкола центрального.)
· Допишіть пропущені літери у словах.
| К | .. | м | .. | .. | .. | р | |||
| с | .. | .. | X | .. | ч | ||||
| в | .. | .. | н | .. | в | Е | … | ь |
Гра «Телевізор»
· Що має знати виконавець, аби прочитати музику? Звісно, ноти й ритм — тривалість звуків. Чи пам’ятаєте ви різновиди тривалості звуків? Уявіть, що повернулися додому та ввімкнули телевізор, а на екрані — знаки. Уважно розгляньте їх і запам’ятайте. Що це за знаки? Назвіть їх та проплескайте (групою чи індивідуально — на розсуд учителя).
Гра «Композитор»
Тепер, діти, будем грати, Плескати, стукати
Віршики ритмізувати, І ногою тупати.
· Простукайте пульс віршика: сильна доля — плескати, слабка — тупати ногою.
· Складіть власну мелодію на запропонований текст.
Любе сонце в небі сяє,
В хоровод усіх збирає.
· Оберіть кращий варіант мелодії та розучіть її зі словами.
Гра «Оркестр»
· Як називають велику групу музикантів, що грають на різних музичних інструментах? Ви, як шанувальники музики, об’єднайтеся в оркестр дитячих інструментів і виконайте супровід до поспівки, яку щойно склали.
Учні розучують та виконують на бубоні та брязкальцях ритмічний супровід до поспівки зі співом.
Конкурс «Концерт»
Той, хто голос гарний має,
Нехай пісню заспіває!
· Позмагайтеся у найкращому виконанні вивчених пісень (І. Островерхий «Ой, щедрівко», українські народні пісні «Грицю, Грицю, до роботи», «їхав козак за Дунай», О. Лобова «Колискова школі»).
Творча гра «Про що розповідає музика»
· Мандруючи країною Співучих Мелодій, ви навчилися розрізняти різні настрої, почули невеличкі музичні історії, споглядали картини природи, дізналися про історичне минуле нашої Батьківщини. Ви залюбки співали, крокували й танцювали. Чи не так? А чи гарно запам’ятали ви самі твори, що ми слухали на наших уроках? Пересвідчимось у цьому! Доберіть ілюстрацію до твору, що звучить, і пригадайте його назву.
Учні слухають музичні твори (В. Косенко «Пасторальна», «Колискова»; М. Лисенко «Дума Кобзаря» (із опери «Тарас Бульба»); Р. Щедрін «Пустотливі частівки»). Учні добирають до прослуханого твору ілюстрації з-поміж розміщених на дошці.
Конкурс колядників та щедрувальників
· Об’єднайтеся у групи по 4—6 осіб і виконайте колядки та щедрівки з інсценуванням.
Підбиваються загальні підсумки. Визначаються переможці.
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
· Що вам удалося сьогодні на уроці? Що було складно зробити?
· Ви були і композиторами, і виконавцями, і слухачами. Що вам подобається найбільше: виконувати, слухати чи складати музику?
Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді. Учні виходять із класу під музику (українська народна пісня «Щедрик»).
II семестр. ЗАПРОШУЮТЬ ТАНЕЦЬ І МАРШ
Урок 17. ЯК КРОКУЄ МУЗИКА
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розширити уявлення про особливості емоційного змісту музики та засоби музичної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних образів; опанувати поняття «пульс», «метр»; формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати творчі здібності; прищеплювати інтерес до музики та співу, до творчості.
Музичний матеріал:українська народна пісня «Щедрик»; П. Чайковський «Марш» і «Вальс сніжинок» (із балету «Лускунчик»), «Марш дерев'яних солдатиків» (із «Дитячого альбому»); Л. Кніпер «Чому ведмідь узимку спить».
Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники:підручник; портрет П. Чайковського.
Тип уроку:урок уведення в тему.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (українська народна пісня «Щедрик»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Як ви рухаєтеся, поспішаючи до школи? Так, ви йдете швидко. А якщо ви втомлені або вам не потрібно нікуди поспішати? Так, ваші кроки вповільнюються. А чи може музика крокувати? Дізнаємося про це сьогодні на уроці.