Організація праці бухгалтерів під час зовнішніх перевірок
Виїзні перевірки контролюючих органів мають масштабний і тривалий характер. Виділяють камеральні, документальні, фактичні перевірки та зустрічні звірки.
Камеральна перевірка – перевірка, яка проводиться у приміщенні органу фіскальної служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральні перевірки проводяться органами фіскальної служби в межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, встановлених Податковим кодексом України. Перевіряється вся податкова звітність суцільним порядком. Проводиться перевірка посадовими особами органу фіскальної служби без спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час її проведення не обов'язкова. У разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується перевіряючими особами, і після реєстрації в органі фіскальної служби вручається або надсилається для підписання протягом 3-х робочих днів платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Документальна перевірка – перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками.
Документальні перевірки можуть бути планові та позапланові, виїзними і невиїзними.
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцем знаходження підприємства або за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Строк проведення перевірок не повинен перевищувати 30 робочих днів для великих підприємств; 10 робочих днів – для суб'єктів малого підприємництва; не більше 20 робочих днів – для інших платників податків. Планова виїзна перевірка проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу не частіше одного разу на календарний рік. До проведення перевірки в якості експертів можуть залучатися фахівці будь-яких державних органів. Слід врахувати, що забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетом (крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами). Про день проведення планової перевірки підприємство дізнається з повідомлення відповідного органу, який зобов'язаний попередити підприємство за 10 днів до початку перевірки.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу. Вона проводиться лише на підставі рішення суду за наявності певних обставин.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою є перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, до органу державної фіскальної служби, в якому він перебуває на обліку.
При проведенні документальних перевірок бухгалтер підприємства має право вимагати:
1) проведення перевірки виключно в робочий час, встановлений правилами внутрішнього розпорядку даного підприємства;
2) внесення перевіряючими особами запису про перевірку в Журналі перевірок (за його наявності). Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в даному журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки;
3) ознайомлення керівника або уповноваженої особи з результатами перевірки;
4) невтручання і неперешкоджання здійсненню господарської діяльності під час проведення перевірок;
5) нерозголошення комерційної таємниці, що стає доступною при перевірці;
6) консультаційної допомоги перевіряючих щодо предмета та процедури проведення перевірки.
В цих умовах бухгалтер має право:
1) знайомитися з актами перевірок та фіксувати в них свої заперечення;
2) бути присутнім при проведенні перевірки (якщо бухгалтер уповноважений своєю посадовою інструкцією або іншим розпорядженням керівника представляти інтереси підприємства під час перевірок);
3) не підписувати акти перевірок, якщо згідно своєї посадової інструкції, він не зобов'язаний контролювати процеси, зазначені в цих актах;
4) не передавати перевіряючим особам оригінали первинних документів, за винятком випадків пред'явлення рішення суду про арешт активів підприємства.
Бухгалтер має право не допускати перевіряючих до планової перевірки без попереднього повідомлення, без пред'явлення перевіряючими особами службових посвідчень, без пред'явлення направлення на перевірку.
Результати перевірок оформлюються актом або довідкою (у разі не встановлення порушень).
У разі встановлення перевіркою завищення розмірів податків і інших платежів, перерахованих до бюджетів різного рівня, слід зажадати відображення зазначеного в акті перевірки. Акт перевірки підписується посадовими особами контролюючого органу, керівником підприємства та головним бухгалтером. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, посадові особи підприємства підписують акт із записом про заперечення, одночасно додаючи письмові пояснення та документи (їх копії), що підтверджують ці заперечення.
У разі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства, що перевіряється, від підписання акту перевірки службовими особами складається акт у довільній формі, що засвідчує факт такої відмови.
Не допускаються в акті перевірки:
1) різного роду виправлення, пропозиції та вказівки непідтверджених даних;
2) суб'єктивні припущення ревізора, які не мають обґрунтованих доказів;
3) визначення виду і розміру фінансових санкцій за виявлені порушення.
Неправильно складений акт перевірки може бути вагомим аргументом для скасування органом фіскальної служби (судом) рішення про застосування до підприємства фінансових санкцій.
Фактична перевірка – перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Перевірці підлягає:
1) дотримання порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій;
2) наявність документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ліцензій, патентів, свідоцтв;
3) дотримання порядку виробництва та обігу підакцизних товарів;
4) дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами фіскальної служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками.
Податкова міліція проводить перевірки тільки у випадку здійснення:
- оперативно-розшукової діяльності. Необхідною умовою для перевірок є наявність оперативно-розшукової справи;
- розслідування (досудового розслідування) кримінальної справи необхідною умовою є наявність кримінальної справи;
- перевірки заяв (повідомлень) про злочин до порушення кримінальної справи.
Міліція може проводити перевірку лише за наявності направлення. Такий напрям має містити дату видачі, назву підрозділу міліції, терміни проведення перевірки, посади, звання, прізвища, імена перевіряючих. Його необхідно завірити підписом начальника підрозділу міліції та печаткою органу міліції.
Перевіряючі мають право:
1) опитувати посадових осіб підприємства з їх згоди;
2) на підставі письмового запиту на перевірку вимагати пояснень від керівників підприємств, доступу до необхідної інформації та її копіювання на території підприємства, проведення інвентаризацій;
3) проводити обшук при наявності санкції прокурора і виїмку предметів і / або оригіналів документів у процесі виконання слідчих дій на підставі постанови слідчого про обшук або виїмку.
У свою чергу бухгалтер має право вимагати від перевіряючих:
1) припинити опитування при небажанні давати пояснення, крім випадків залучення в якості свідка;
2) пред'явити службове посвідчення, письмовий запит, направлення на перевірку;
3) розписатися в журналі реєстрації перевірок;
4) пред'явити рішення суду на проведення обшуку або на примусову виїмку документів.
У даних умовах з'являється необхідність у створенні окремого підрозділу бухгалтерії по роботі з контролюючими органами. В обов'язки такого підрозділу можуть входити:
· організація роботи по правовому супроводу перевірок, запитів контролюючих і правоохоронних органів;
· участь та захист інтересів підприємства, установи в адміністративному та судовому розгляді;
· розробка процедур по взаємовідносинах з контролюючими органами;
· надання консультацій з бухгалтерського обліку за напрямом діяльності підприємства, підрозділу;
· моніторинг законодавчих змін з бухгалтерського та податкового обліку та ін.