Сутністьта зміст педагогічної культури викладача ВНЗ
Лекція 5
Тема: Вплив педагогічної культури на професійний розвиток викладача.
План
1. Сутність та зміст педагогічної культури.
2. Структура педагогічної культури викладача.
3. Педагогічна культура та розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості викладача вищої школи.
4. Педагогічна культура та педагогічна майстерність.
Список використаної літератури
1. Гриньова В. М. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу / Гриньова В. М. // Вища освіта України. – 2006. – №4. – С. 58-62.
2. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / Гриньова В. М. – К., 2000. – 417 с.
3. Уваркіна О. Сутність і зміст професійної культури спеціаліста / Уваркіна О. // Вища освіта в Україні. – 2005. – №4. – С. 68-78.
4.Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посібник / Ягупов В. В. – К.: Либідь, 2002. – 560.
Сутністьта зміст педагогічної культури викладача ВНЗ
З поняттям «педагогічна культура» в педагогічній літературі ми вперше зустрічаємося в роботах відомого педагога В.О.Сухомлинського, особливо в його книзі «Серце віддаю дітям». Він зазначає в числі найбільш значущих рис педагога прихильність до дітей і вважає, що основою високої педагогічної культури є виховання почуттів вчителя.
В.Сухомлинський підкреслює також важливість іншого елемента педагогічної культури - емоційної культури вчителя, дається взнаки при спілкуванні вчителя з учнем. В іншому випадку він протиставляє педагогічну культуру батьків, оволодівають необхідними педагогічними знаннями, «педагогічному безкультур'ю». [131, с. 129]
Педагогічну культуру В. Сухомлинський розглядає як ємне, багатогранне поняття, що охоплює різні сторони особистісних проявів діяльності вчителя. Видатний педагог писав, що педагогічне безкультур’я і невігластво починаються там, де вчитель, не розуміючи духовного світу дитини, намагається перетворити дитячу беззахисність на клітку. Вчитель повинен знати і відчувати, що на його совісті доля кожної дитини, що від його духовної культури й ідейного багатства залежить розум, здоров’я, щастя людини, яку виховує школа
В.Луговий розглядає педагогічну культуру як полі компонентну властивість особистості педагога, що включає потреби, здібності, педагогічну уяву, мислення, емоційність, художній талант, педагогічні методи і стилі. Культура педагога, на думку вченого, містить загальноосвітню, спеціально-професійну, спеціально-предметну складові
О.Гармаш визначає педагогічну культуру вчителя як системне, динамічне утворення, яке ґрунтується на загальній культурі особистості. До змісту даного утворення дослідниця включає знання, культурні цінності, способи культурної діяльності, прагнення особистості брати активну участь у розвитку культурних традицій, створення нових зразків, еталонів, пошуках нових способів діяльності [43].
На думку Т.Іванової, яка розглядає педагогічну культуру як інтегративну підсистему в цілісній соціальній системі, у діалектичному взаємозв’язку із суспільними процесами і явищами, головним завданням педагогічної культури та проблемою вищої школи є удосконалення гуманітарної підготовки вчителя [70].
О.Рудницька визначає педагогічну культуру як сукупність сформованих якостей особистості вчителя, які знаходять свою проекцію в його вміннях та проявляються в різних аспектах професійних відносин і діяльності.
Слід зауважити, що дослідниками робилися спроби поєднати ці поняття. Так І.Ісаєв ввів поняття „професійно-педагогічна культура”, розглядаючи його як узагальнений показник професійної компетентності і метод професійного самовдосконалення. У структурі даного утворення вчений виділяв аксіологічний, технологічний та особистісно-творчий компоненти.
Значний внесок у розробку питання педагогічної культури зробила В.Гриньова, яка найбільш глибоко і детально досліджує педагогічну культуру майбутнього вчителя, в якій вона (педагогічна культура) постає як один з елементів педагогічної системи. Розглядаючи цю систему в єдності її структурних і функціональних компонентів, автор вважає, що педагогічна культура – це цілісна сутнісна характеристика особистості вчителя, показник рівня його професійної підготовки, умова ефективної педагогічної діяльності.
Аналіз наукових публікацій останніх років засвідчує появу нових підходів з питань педагогічної культури. С.Одарюк поняття «педагогічна культура» розуміє досить широко: як динамічну систему загальнолюдських цінностей і творчих засобів освоєння педагогічної діяльності й особистісних досягнень людини. До педагогічної культури вона відносить і народну педагогіку, систему народної освіти, стан педагогіки взагалі, рівень підготовки вчителів, педагогічну освіченість людей .
Деякі вчені ототожнюють поняття «педагогічна культура» з поняттям «професіоналізм педагога». Б.Дьяченко визначає його як психолого-педагогічний феномен, який ґрунтується на педагогічній культурі й професійній самосвідомості, що являє собою складну діалектичну взаємодію педагогічного мислення, педагогічних здібностей, професійних знань і вмінь, індивідуально-особистісних характеристик педагога, які виявляються в його духовності, інтелігентності, гуманізмі й реалізуються в творчій педагогічній діяльності.
Дещо розширює поняття педагогічної культури Я. Черньонков. Він розглядає категорію «культура майбутнього вчителя» як таку, що складається з особистісної та професійної культури, ставлячи знак рівності між професійною і педагогічною культурою. На основі порівняльного аналізу сутності споріднених понять «професійна культура вчителя» і «педагогічна культура» ним запропоновано таке визначення професійної культури: «Професійна культура вчителя – це складне, інтегральне утворення у цілісній професійній структурі його особистості, уособлення різних видів особистісної культури, сукупність професійно важливих якостей та характеристик, інтеріоризованих сенсожиттєвих і світоглядних цінностей та установок, умова ефективної професійної діяльності, професійної самоактуалізації, досягнення соціально-професійної зрілості» .
Вперше у вітчизняній педагогіці проблема педагогічної культури як наукова проблема була поставлена А Барабанщикова. Розуміючи педагогічну культуру викладача як певну ступінь оволодіння їм педагогічним досвідом людству ступінь його досконалості в педагогічній діяльності , як досягнутий рівень розвитку його особистості. автор виділяє складові педагогічної культури. До них він відносить педагогічну ерудицію та інтелігентність, педагогічна майстерність, вміння поєднувати педагогічну й наукову діяльність, систему професійно-педагогічних якостей, педагогічне спілкування і поведінку, вимогливість, потреба у самовдосконаленні.
Педагогічну культуру, яка характеризується функціями передачі знань, умінь, навичок і формування на цій основі світогляду учнів, розвитку їх інтелектуальних сил і здібностей, емоційно-вольової й дійово-практичної сфер; забезпечення адекватної поведінки в суспільстві; формування естетичного ставлення до дійсності; зміцнення здоров'я учнів та розвитку їх фізичних сил і здібностей .
Педагогічна культура – це не лише результат і якісна характеристика професійно-педагогічної діяльності та особистісної культури особистості, що вказує на рівень його духовного розвитку, сформованість педагогічних знань, умінь, навичок, а також здібностей та почуттів до педагогічної діяльності, але й сам процес перетворення як вихователя, так і вихованця.
Значна увага в сучасних дослідженнях приділена вивченню педагогічної культури майбутнього вчителя. Зокрема, Г.Бєлоусова стверджує, що педагогічна культура майбутнього вчителя – це сутнісна характеристика особистості і діяльності педагога як суб’єкта педагогічної діяльності і виховних відносин; це – “володіння необхідними для успішної діяльності особистісними якостями, професійними знаннями й уміннями, активною педагогічною позицією, творчим досвідом вирішення завдань навчання і виховання учнів” .
Гармаш О.Б. відзначає, що педагогічна культура являє собою інтегральне, системне, динамічне утворення особистості вчителя, яке визначає тип, стиль і способи його професійної поведінки та діяльності. Для нас особливо цікавою є та сторона розмірковувань, де автор відзначає, що педагогічна культура поєднує в собі високий рівень загального і професійного розвитку вчителя: його психолого-педагогічну компетентність, професійно-етичну вихованість, мотиваційно-цілісне ставлення до педагогічної діяльності.
У зв'язку з цим зазначимо, що педагогічна культура поєднує в собі систему знань, умінь та навичок, систему цінностей та мотивів педагога, які реалізуються через його професійну поведінку, стиль, педагогічний такт, функції і методи діяльності.
Ми погоджуємося з думкою вчених, які відзначають, що педагогічна культура є інтегральною соціальною якістю особистості, яка передбачає наявність певного рівня психолого-педагогічної підготовки (знань, умінь) і певних особистісних якостей (педагогічна спрямованість, моральна вихованість, педагогічний такт, культура мови тощо); синтезу високого професіоналізму у внутрішніх властивостях педагога, володіння методикою викладання і наявністю культуротворчих здібностей.
Досить часто серед досліджень зустрічається підхід до визначення педагогічної культури як до певного рівня розвитку особистості педагога. Так А. Лобач, вважає, що педагогічна культура - це інтегральне динамічне утворення, що відбиває досягнутий рівень знань і практичних навичок , які забезпечують ефективність діяльності педагога.
Особливий інтерес для нас представляє дослідження І.Ісаєва, в якому він розглядає професійну педагогічну культуру, як міру і спосіб творчої самореалізації особистості в різноманітних видах педагогічної діяльності і спілкування, спрямовану на освоєння, передачу і створення педагогічних цінностей і технологій.
Можна виділити три основні підходи до визначення сутності педагогічної культури:
– педагогічна культура як частина загальнолюдської культури, що включає характеристики педагогічного процесу в історичному розвитку, сукупність цінностей, які характеризують особистість, освітній заклад, державу, суспільство в цілому (О. Бондаревська, О. Гармаш, Є. Захарченко, О. Одарюк, П. Щербань та ін.);
– педагогічна культура як вищий рівень педагогічної майстерності, педагогічної освіченості, професійної компетентності та людської індивідуальності, що формується у процесі професійної діяльності (А. Барабанщиков, С. Муцинов, М. Скрипник, В. Сухомлинський та ін.);
– педагогічна культура як складна система цінностей – регуляторів педагогічної діяльності (В. Гриньова, І. Ісаєв, Т. Колодько, Н. Крилова, Н. Мазур та ін.).
Педагогічну культуру викладача вищого навчального закладу визначено як органічний взаємозв’язок сукупності загальнокультурних і педагогічних цінностей, професійних знань, умінь, навичок, педагогічної майстерності, необхідних для успішного здійснення освітньо-виховного процесу у вищому навчальному закладі.