Страховий ринок України: Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку

Лекція 6. Страхування

6.4. Страховий ринок України: Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку

Страховий ринок України: Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку

 

Страховий ринок України останнім часом динамічно розвивався, але досить складні умови національної економіки зна­чно погіршили його стан. Виявлення змін у тенден­ціях розвитку страхового ринку України дає мож­ливість прогнозувати стан ринку в майбутньому, впливати на негативні процеси, що відбуваються на цьому сегменті фінансового ринку.

Новою реальністю для страхових компаній ста­ло уповільнення зростання ринку на тлі погіршен­ня макроекономічної ситуації в країні. Економічний спад негативно впливає на такі фактори розвитку страхового ринку, як купівельна спроможність на­селення та незначні обсяги кредитування.

Серед 15 компаній-лідерів ризикового страху­вання в Україні міжнародними фінансовими кон­гломератами контролюються страхова компанія «АХА Страхування», яка входить до складу фран­цузького фінансового конгломерату «BNP Paribas», а також бельгійського «АХА», та страхова компанія «УНІКА», яка належить структурному підрозділу австрійського фінансового «RZB-UNIQA».

Серед 15 вітчизняних лідерів страхування жит­тя ще два страховика – «Граве Україна Страху­вання життя» і «Уніка Життя» – належать до ав­стрійських фінансових конгломератів «GRAWE» та «RZB-UNIQA».

Такі тенденції у діяльності страхових компа­ній, що контролюються міжнародними фінансовими конгломератами, є важливими з позиції значного обсягу нереалізованого потенціалу страхового рин­ку України та ефективності його функціонування та розвитку.

Вітчизняний страховий ринок у своєму розви­тку має багато проблем, які потребують своєчас­ного вирішення. Так, наприклад, Л. Хорін наводить такий перелік проблем страхового ринку України, об'єднавши їх у групи залежно від характеру:

економічні проблеми:

– падіння попиту на послуги страхових компа­ній з боку підприємств та населення, що зумовлено погіршенням фінансового стану останніх;

– невеликі обсяги і недосконала структура капі­талу страхових організацій (страховиків);

– неповернення депозитних коштів, не тільки достроково, а й після закінчення дії депозитних до­говорів, перш за все тими банками, де введено тим­часову адміністрацію або готується введення такої адміністрації;

– відсутність і нерозвиненість надійних інвести­ційних інструментів для довгострокового розміщен­ня страхових резервів;

– незабезпечення наявності страхового покрит­тя майна, що перебуває в заставі в комерційному банку, на весь період дії кредитного договору;

– нав'язування банками дискримінаційних умов співпраці зі страховими компаніями, зокрема вста­новлення непрозорих та дискримінаційних умов акредитації, нав'язування завищених розмірів ко­місійної винагороди та розміщення депозитних вкладів як умови співпраці;

– встановлення податковими органами дискри­мінаційних вимог для страховиків щодо оподатку­вання курсових різниць, а також для страховиків зі страхування життя – оподаткування інвестиційно­го доходу;

– недостатній контроль за наявності полісів обов'язкового страхування цивільно-правової від­повідальності автовласників;

– відсутність цілеспрямованої державної полі­тики у сфері страхування, що приводить до безсис­темного розвитку вітчизняного страхового ринку;

– недосконалість нормативно-правової бази, що регламентує розвиток страхової галузі;

– надмірна кількість законодавчо визначених видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення;

– недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страхо­вою діяльністю.

функціональні проблеми:

– низька прибутковість окремих видів страху­вання;

– нижча конкурентноздатність страхових ком­паній у порівнянні з комерційними банками в бо­ротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб;

– відсутність середньо- і довгострокового плану­вання страховими компаніями своєї діяльності;

– низький рівень кваліфікації кадрів;

– порушення діючого законодавства;

– зростання випадків страхового шахрайства;

інформаційно-аналітичні проблеми:

– значна інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій;

– відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітич­них матеріалів про стан і проблеми формування страхового ринку;

– недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних;

– відсутність банків даних про несумлінних страхувальників;

– відсутність рейтингів страхових компаній; по­гано організована рекламна діяльність на вітчизня­ному страховому ринку;

– непрозорість даних про структуру власності вітчизняного страхового ринку;

– соціально-психологічні проблеми:

– відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній.

Визначивши основні проблеми страхового ринку, можна сподіватися, що існуюча ситуація в Україні послужить могутнім каталізатором у реструкти­зації страхового ринку в цілому. Страховий ринок може змінитися, стати більш варіативним, здатним швидше реагувати на реалії дійсності, швидше ана­лізувати поточну ситуацію. Стабілізація страхового ринку в Україні буде залежати від наявності і об­сягу ресурсів, правильності їхнього використання і рішучих дій з боку держави в страховій сфері.

Література:

1. Закон України «Про страхування» в редакції Закону N 2745-III ( 2745-14 ) від 04.10.2001, (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 7, ст.50) із змінами.

2. Страхування: практикум: навч. Посіб. / за ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2011. – 607 с.

3. Поважний О. С. Фінанси у схемах і таблицях : навч.-метод. посіб. / О. С. Поважний. – К. : Ліра-К, 2014. – 440 с.

4. Юхименко П.І., Федосов В.М., Лазебник Л.Л. та ін. Теорія фінансів: Підручник / За ред. Проф. В.М. Федосова, С.І. Юрія. К.: Центр учбової літератури, 2010. – 576 с.

5. Коваленко Д. І. Фінанси, гроші та кредит:теорія та практика : навч. посіб. / Д. І. Коваленко. – К. : Ліра-К, 2013. 578 с.