Загальна оцінка результатів тестування

Готовими до шкільного навчання вважаються діти, які отримали за першими трьома завданнями від 3 до 6 балів. Група дітей, які отримали 7-9 балів, представляє собою середній рівень розвитку готовності до шкільного навчання. Діти, які отримали 9-11 балів, потребують додаткового обстеження для отримання більш надійних даних. Особливу увагу слід звернути на групу дітей, які отримали 12-15 балів, що засвідчує рівень розвитку нижче норми. Такі діти потребують індивідуального обстеження інтелектуального розвитку, розвитку особистісних, мотиваційних якостей.

Методика Керна-Йерасека дає попереднє орієнтування у рівні розвитку готовності до шкільного навчання.

Практичні завдання :

1. Укладання збірки методик для визначення готовності дитини до навчання у школі

2. За вибором студента:

- Доповідь “Навчання дитини читанню за методикою Зайцева”

- Укладання плану-конспекту заняття з ознайомлення дитини з природою або з формування у неї елементарних математичних уявлень (тематика й форма заняття – за вибором)

Л і т е р а т у р а :

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні// Дошкільне виховання. – 1999. - № 1.

2. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа. – М., 1994.

3. Волков Б., Волкова Н. Період дошкільного дитинства: Готовність дитини до навчання у школі // Дитячий садок. - 2001. - № 32 (серпень). – С. 3.

4. Добірка тестів для визначення готовності дитини до навчання у школі// Бібліотека вихователя дитячого садка – 2001. - № 10-11.

5. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению. – М., 1991.

6. Клименко В. Можливості психіки шестиліток// Психологічна допомога батькам / Упоряд.О. Плавник. – К., 2002.- С. 68-91.

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть взаємозв’язок понять “підготовка” і “готовність” дитини до школи.

2. Спробуйте спрогнозувати, як складеться шкільне навчання дитини при відсутності одного (будь-якого) компоненту її готовності до школи.

3. Що входить у поняття спеціальної готовності дитини до школи?

4. Розкрийте зміст роботи гувернера із забезпечення психологічної готовності дитини до школи.

Тема 14.

Допомога дитині в оволодінні шкільною програмою

Та подоланні навчальних ускладнень

Теоретичні питання :

Психогігієнічні основи побудови навчального процесу для молодшого школяра Основні вимоги до організації виконання молодшим школярем домашніх завдань.

Психогігієнічні основи побудови навчального процесу для молодшого школяра.Зі школою можуть бути пов’язані фактори, які спричиняють виникнення відхилень у психічному здоров’ї учнів; серед них виділимо два: вікові кризи в період 6-7-ми років і у віці статевого дозрівання, велике розумове навантаження — основний зміст життя у шкільному віці. Наукові поняття тільки тоді засвоюються дитиною, а не просто фіксуються пам’яттю, коли виникають та складаються асоціативні образи за допомогою величезної роботи мислення, почуттів, уяви, які перевіряються психомоторними діями з предметами, їх моделями чи схемами. Не всім це дається легко. Найчастіше навчання призводить до перевантажень, що руйнують здоров’я. Виділяють п’ять станів психічного навантаження: оптимальний, стан норми, стомленості, втоми, перевтоми.

Два перші стани не порушують психічного здоров’я дитини, але три наступні — його руйнують. Подаємо їх коротку характеристику.

·Стомлення — суб’єктивне виявлення втоми, яке супроводжується ослабленням організму, відчуттям певної розбитості, небажанням працювати.

·Втома— відсутність або зниження працездатності всього організму чи окремих органів і систем органів внаслідок виконання роботи.

·Перевтома — хронічний стан, який може призвести до захворювання. Характеризується низкою ознак: послабленням психічних функцій (мислення, сприймання, засвоєння, пам’яті, уваги тощо), головними болями, порушенням нормального сну або навіть безсонням, погіршенням апетиту, апатією тощо.

Боротьба з перевтомою учнів, регламентація навчального навантаження є суттєвим елементом охорони їхнього психічного здоров’я. Спинимося на деяких аспектах цієї важливої проблеми.

Переключання видів роботи рід час домашніх занять. В учнів перших класів тривалість уроку — 35 хвилин, що слід знати гувернерові. Отже він мусить продумати всі дрібниці, для того щоб раціональніше використати з більшою ефективністю продуктивний час занять: перші 3-5 хвилин — це процес входження у ритм (але спершу ця фаза може тривати 5-8 хвилин), наступні 8-10 хвилин — найвища працездатність, коли активно діє увага. За умови вдалої ігрової форми можна цю фазу проводити упродовж 15-18 хвилин. Але варто не забувати про фізкультхвилинки, яких повинно бути дві (як мінімум одна за умови високої зацікавленості роботою дітей). Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що біоритмологічний оптимум розумової працездатності у дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. У ці години помітна найбільша ефективність засвоєння матеріалу за найменших психофізіологічних витрат організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів складні предмети повинні проводитись на 2-3 уроці.

При складанні розкладу домашніх занять доцільно користуватися таблицею І.Г.Сівкова (1975р.), у якій складність кожного предмета визначається в балах

 

Навчальний предмет Кількість балів
Математика
Українська мова
Іноземна мова
Читання
Природознавство
Фізкультура
Трудове навчання
Образотворче мистецтво
Музика та співи

Дуже важливо знати, як побудувати урок, щоб він якнайменше втомлював дитину і давав їй можливість активно включати в дію своє мислення, почуття та уяву. Відомий гігієніст С.М.Громбах активно вивчав це питання, провівши відповідні дослідження. Було запропоновано кожен урок оцінювати за трьома параметрами: складності (С — залежно від характеру розумової діяльності), насиченості (Н — за кількістю видів навчальної діяльності, елементів уроку, яким були зайняті школярі), характеристики емоційного стану учнів (Е — яка складається з оцінки позитивних реакцій дітей на навчальне навантаження, особливостей викладу вчителем матеріалу, форми і характеру навчального завдання тощо).

Зіставлення всіх цих даних показало, що кожний окремий показник (складність, насиченість, емоційність) різною мірою впливають на рівень втоми від уроку. Як свідчать досліджен­ня, уроки читання, української мови, математики і природознавства практично однаково впливають на функціональний стан організму учнів та динаміку їх працездатності.

За умови такої класифікації найскладнішими виявились уроки природознавства. На цих уроках більшою мірою вимагалося розв’язання логічних задач і творчого застосування знань. Це і природно: тому що природознавство — інтегрований курс різних наук, що являє собою цілісну картину світу.

Наступні за складністю — уроки математики, української мови і читання. За насиченістю навчальними елементами (або видами навчальної діяльності) перше місце посідає читання, потім — математика, українська мова, природознавство. Найсильніші емоційні реакції викликали уроки природознавства, за ними — уроки математики, читання, української мови.

Складається враження, що низька характеристика одного показника уроку повністю компенсується високою характеристикою іншого. Наприклад, за високої складності уроків природознавства працездатність підтримується, мабуть, найсильнішим емоційним фоном. Водночас аналіз функціонального стану організму і втомлюваності показав, що втомлюваність від уроку визначається не якимось одним фактором, а співвідношенням, сукупністю трьох основних факторів: складності, насиченості навчальними предметами, емоційним станом учнів. При цьому оптимальними можуть бути і високий, і середній, і низький рівень кожного з цих показників.

Співвідношення основних факторів навчального процесу, що забезпечують позитивну і негативну реакцію молодших школярів на навчальне навантаження(за С.М.Громбахом)

Навчальний предмет Позитивний ступінь вираженості факторів навчального процесу Негативний ступінь вираженості факторів навчального процесу
Читання Св Нв Ес Св Нс Ев Сс Нв Ев Сн Нн Ев Сн Нс Ес Сс Нв Ен Сс Нс Ес Сс Нв Ев
Українська мова Сс Нв Ев Сн Нс Ев Св Нн Ев Сс Нс Ес Сн Нн Ен Сс Нс Ен Св Нв Ен Сн Нс Ес Сн Нн Ес
Математика Сс Нс Ес Сс Нв Ес Сн Нс Ес Св Нв Ев Сн Нс Ев Св Нс Ев Сс Нн Ен Св Нс Ен
Природознавство Сс Нс Ес Сс Нв Ес Св Нв Ес Св Нн Ес Сс Нв Ев Св Нс Ев Сс Нс Ев Сн Нс Ес

У таблиці позначення факторів навчального процесу: С — складність; Н — насиченість; Е — емоційність. Ступені вираженості факторів: н — низька; с — середня; в — висока.

Таблиця переконливо і наочно показує, що не треба боятися розраховувати всі фактори навчального процесу — радість і подив, зміну видів діяльності і обсяг навчального матеріалу, інтенсивність роботи і її тривалість. Навпаки, знання та врахування цих закономірностей не сприятимуть тому, що діти втомляться від радості.