Фелізано куаво, міре мукачо! Карамбоа!
( Прийміть у подарунок наш запальний танок.)
Музика до конкурсу
Конкурси для учнів 11 класу
Конкурс» Яка смакота»
4 тарілки, на них лежать нарізані лимони. Учасники повинні їх швиденько з’їсти, промовляючи: « Ой, яка смакота!». Перемагає той, хто швидше це зробить із усмішкою.
Новорічний конкурс "Застебни ґудзики"
Викликаються кілька пар. Гравцям-чоловікам видаються товсті зимові рукавиці. Їхнє завдання - якнайшвидше застебнути більшу кількість ґудзиків на сорочці або халаті, який надягається поверх одягу їх партнерок по грі.
Снігуронька 2: Дідусь, а ти українську якось мову ще пам’ятаєш?
Дід Мороз: Ой, ой-ой-ой! Здається, другий удар по моїй бідній голові також не пройшов безслідно. Я, здається, згадав, кого треба привітати, куди йти!
Снігуроньки (хором):Не може бути!
Дід Мороз: Місце таке незвичайне, екзотичне, неблизьке, недалеке, назва така тепла-тепла, майже рідна – це ж .. Мар’янівський НВК, з рідною Україною.
Снігуронька 1: Ну і кого ти візьмеш з собою на свято: її чи мене?
Дід Мороз: Це спільна справа! І потім, ми з першого класу разом, і за все, що ми робимо, відповідаємо теж разом.
Снігуронька 1: Добре, дідусю, ми згодні.
Снігуронька 2: Ми не підведемо. Адже ми одна сім’я!
Виступ вчителів « Новий рік на Україні»
Новий рік на Україні ( вчителі)
Вед:1 Вітаємо з Новим роком!
Вед:2 Та почекай вітати!
В 1: А чого б то?
( прибиральниця поруч стирає підлогу, полоще ганчірку, викручує, розправляє на швабрі)
В 2: Прибиральниця ще підлогу не стерла, а ти вже зі своїми вітаннями.
В 1: Нема коли чекати! Новий рік уже на порозі.
В 2: А ганчірка на підлозі
В 1: Та не встигнемо ж привітати, мусимо поспішати.
В 2 : Ну тоді давай ти . Перша будеш.
В.1: З новим роком вас вітаю
Щастя від душі бажаю;
І щоб був наступний рік …
Я збилася. Я слова забула. На швабру задивилася. Давай уже ти…
Прибиральниця: У вас своя робота, а в мене своя. Я теж може хочу вчасно роботу зробити. Не заважайте. ( Йде, непомітно міняє відро)
В 2 : З Новим роком йдем до хати,
Щоб Вам щастя побажати,
Бажаєм Вам щастя, здоров’я і сил…
А прибиральниця ондечки не побачила, погано підлогу в кутку стерла. Треба їй підказати….
В 1 : Не відволікайся! Вітай!
Прибиральниця: Все ви бачите. А в мене своя робота. Я б на вашому місці уже сто разів поспіла привітати. Ось тільки воду виллю. ( рвучко висипає з відра конфетті на глядачів, які впевнені, що у відрі брудна вода)
В.2: А може, разом привітаємо?
В.1: Гаразд. З Новим роком вас вітаю,
Щастя від душі бажаю;
І щоб був наступний рік
Значно кращий, ніж торік
В.2: Щоб ви з успіхом трудились
Та на свята веселились
Аби грошей повен міх
Заробили ви за рік.
( із - за ширми чути якийсь галас , жінки лають своїх чоловіків ,виходять Параска та Палажка)
В.1: Чого ви так репетуєте?
Палажка: Оце біда-а-а. Десь мого Марка вітром здуло. Ще з самого ранку, а вже ніч на дворі . новий рік на порозі, свят вечір у двері стукає, Різдво Господнє не за горами . Роботи вдома непочатий край, і кабанця зарізати треба, і дров до печі на святки нарубати, попрати , в хаті по прибирати, ще й і підбілити, а він десь запропастився.
Параска: Біда, біда! А мій ні- ні. Ні до кума, ні до куми, все додому тащить, все додому. Та й він не без ганжу.
Палажка : А що ж йому таке? Наче й з лиця гарний, і до танців вдатний, і пожартувати, а як заспіваєєєєє…
Параска: Е-е- е кумонько, сплюньте три рази і по дерев’яці постукайте. Скажу я вам то все правда та є гандж є, ледачкуватий до брудної роботи ні – ні « Не царське це діло». Ох – хо – хо…
Палажка: Да, Парасю, як би молодість знала… Траплялися ж гарні, й багаті, й працьовиті і розумні! Ні , мені Марка требуло, а Вам Степана. Тьху!
Параска: А пам’ятаєш, пам’ятаєш як у школі на Новорічному вечорі Стецько до мене залицявся. Ой було ж.
( виходить за ширми Стецько)
Стецько: А кажуть люди, що я дурний! Тю… І який це я дурний? Я вже восьмий годок у школу ходжу! А ще кажуть, що в мене не всі вдома! І правда, що не всі. Я ж зараз у школі, а вдома один батько! Якщо хочете знати, то я найкраще вчуся. Не вірите, га? Он, подивіться, одні перші номери! ( демонструє розгорнутий щоденник з одиницею) Це не те, що в Уляни! Як не дев’ятий, то десятий, а то й самий останній – дванадцятий! А я – перший!
( виходить Уляна)
Уляна: Що це ти про мене базікаєш? Ба, як запишався!
Стецько: А це кажу людям, що ти дівка хоч і файна, та до науки не гожа.
Уляна: Так це ж чому?
Стецько: А через те, що в твоєму щоденнику вчителі завжди останні номери пишуть. У хвості плетешся!
Уляна: У якому ще хвості? Що ти мелеш?
Стецько: А подивися! ( показує щоденник, де велика червона одиниця) у мене завжди перші. Ага!
Уляна: Ой Стецю, дурний ти дурний. Облиш ці оцінки, давай про Новий рік та Різдво поговоримо. Он скільки людей зібралося.
Стецько: І я святкую. Колядувати піду. А як чмихну за святою вечерею батько обіцяв велосипеда подарувати.
Уляна: Та як би хоч жигуля.
Стецько: А ще, ще, батько казав, як висватаєм тебе то купить хату, дасть свиноматку, перепише дідову землю.
Уляна: Ой Стецю, не буду я твою хату білити, свиней годувати, города сапати.
Стецько: То наймемо когось.
Уляна: Ти що, де ж наймити зараз? І взагалі, Стецю, поїду я в місто, в інститут вступати, там найду гарного, розумного і багатого.
Стецько: Улясю, так не буває. У місті одні бідні, другі багаті, одні розумні, інші – дурні. А лише я - і розумний, і гарний, і багатий.
Уляна: Бридкий ти Стецьку. Бридкий та поганий. Я за тебе не піду.
( ховаються за ширму)
Палажка: Да , кумонько, прогадали ви, прогадали. Он який Стецько зараз став. Джипарою їздить, цепками золотими обвішаний, будинок триповерховий , жінка – Барбі, а наймитів : і садовник, і водій, і гувернантка,і повариха.
Параска: Та ні кумонько, не прогадала, таки мій Степан і лагідний, і привітний і фігуру спортивну має той не бідуємо, не бідуємо. А твій Марко таки в чарку любить заглянути?
Палажка: О- хо- хо , а як я в інституті вчилася в Києві, траплявся ж таки жених і гарний і розумний, а модний…
( музика , виходить Голофастов )
Голофастов: Ніякого в людей пойнятія нєту, ніякой делікатной фантазії. Так і смердить від них мужичим духом, так і пре! А вонт у мєня в голове такой водевіль, что только мерсі, потому – образований чоловік! Да што, впрочєм, про ніх? От якби Проні нє пропустіть! Треба налягти на женітьбу. Здається, я єй понравілся! Ну, а кому я нє нравлюся, га? А вона багата:дом, сад, а в магазінє дєнєг повні скрині. Одна надєжда на придане, бо інакшє моєй парікмахтерськой конєц! Такий скрут, что хоч вєшайся. Та тільки ж Пронька поганюча. Як суща жаба і на носі барадавка! Аж вот і вона. ( виходить Проня)
Проня: Гаспадін Голофастов, здається?
Голофастов: Моє серце розпалилося, як щіпці, поки я дожидав мамзелю.
Проня: Таки дожидався, я ж нарочно не спішила.
Голофастов: От ви красавіца неписана. Та што мнє краса. Саме главне – ум і обхождєніє: делікатні хранцюзькі манєри. Щоб вийшов шик!
Проня: Разумєється, нє мужицькі ( до глядачів) Ну пєрвий у Києві кавалєр!
Голофастов: Ну й розумні ви Проня Прокопівна, розум у вас – без мила бриє.
Проня: Якби це людніша публіка, то я б себе показала! Та на весь Київ! А то тут нє з кєм зайтися – нєобразованость одна. Ото тільки з вами і пріятно разговарівать.
Голофастов: Якби ви гулять виходили, то я б цілу ніч міг ноги біть проходкою.
Проня: Ночью? Что ви! Щоб якої оказії не вийшло, я баришня , а ви ж мужчина. Ото дньом я так люблю гулять по саду з кніжкою – та щоб у нєй про любов писалося, щоб аж смола кіпєла!
Голофастов: да щоб аж волос смаліла! Но лучче нам самим роман про любов світь, чим кнігах читать.
Проня: Ах, нє гогаварітє мнє про любов! Хіба ж ви нє знаєте, що безневинній дівиці стидно, ето же скандаль!
Голофастов: Що ви! Я же прошу у вас руку і серце.
Проня: Только тут, ночью, прі мєсяце, аж моторошно слухать, аж серце тьопається. Ви завтра приходьте до нас прєдложеніє дєлать.
Голофастов: Прийду, прийду, моя канфеточко!
( ховається за ширму)
Параска: Ох і розумний був кавалєр. То ж твоя мама, хай їй гикнеться, Марка на приміті мала, бо в нього бач батько голову колгоспу возив та й до колгоспної комори доступ мав, а що Марко розбещений та то їй і байдуже.
Палажка: Не гнівіть кумо Бога, яка ж мати гірше хотіла своїй доні? А воно ж сужене як ряжане. Он кума Одарка Карасиха, яка вже красуня, моторна, розумна до всякої роботи вдатна і погуляти й пожартувати і зварити і спекти, а нажило отаке нещастя як той Іван.
( виходять Одарка та Іван)
Одарка
Відкіля це ти узявся,
Де ти досі пропадав?
Хоч би бога побоявся,
Хоч би трохи сором мав!
Де ж це так ти веселився,
Де ж це так бенкетував?
Як крізь землю провалився!..
Дома чом не ночував?
Іван
Ось послухай, що вчинилось..
Страх мене бере й тепер!
Лишенько таке зробилось,
Трохи, трохи я не вмер!
Занедужав на дорозі, —
Та й набрався ж я біди!!
Так що ледве вже на возі
Привезли мене сюди!..
Одарка
Чи це ж випив на дорогу,
Чи в дорозі вже напивсь?
Іван
Ні, не пив, не пив, їй-богу!
От не гріх, що й забоживсь.
Одарка
Випив, мабуть, з добру кварту
Або випив цілий ківш!
Іван
Ні, не пив, кажу без жарту:
Випив чарочку — не більш.
Одарка
Ти гуляєш дні і ночі,
Я ж, сердешна, все одна,
Ізсушила карі очі,
Сидя в хаті, у вікна...
Цілу ніч я ждала, ждала, —
Поки зіронька зійшла, —
Все в віконце виглядала,
Ніч в сльозах всю провела!
Іван
Ой лукава вража жінка,
Зараз в сльози — голосить!
Бач... злякати чоловіка,
Щоб не знав він, що й робить.
Одарка
Ой коли б я перше знала,
З чоловіком як-то жить...
Лучче вік би дівувала,
Ніж тепер так сльози лить!
Жить не хочу більш з тобою,
Їй же богу, розведусь...
Лучче буду жить вдовою
І без тебе обійдусь!..
Іван
От, і в мене вражі очі
Плачуть трохи, далебі,
Бо не спали вже дві ночі...
Треба ж трапиться біді?!
Збився, бачиш, я з дороги
І прийшлось хоч пропадать!
Та спасибі, — до небоги
Втрапив якось ночувать.
Одарка
Так оце ти у небоги
Цілі сутки пропадав?
Щоб на тебе перелоги,
Щоб тебе нечистий взяв!..
Постривай же, мій козаче,
Будеш, будеш пам'ятать, —
Будеш тямить, небораче,
Як-то жінку шанувать!
Макогоном руки й ноги
Поламаю! — будеш знать
Ночувати у небоги, —
Дома як не ночувать!
Іван
Ей, Одарко, годі, буде,
Перестань-бо вже кричать.
Одарка
Ні! Нехай же чують люди,
Ні, не буду я мовчать!
Іван
Жить не хоче більш зі мною.
Хоче, хоче розвестись...
Ей, Одарко, бог з тобою,
Ну-бо, — годі, вгомонись!
Одарка
Жить не хочу більш з тобою,
Їй же богу, розведусь, —
Лучче буду жить вдовою
І без тебе обійдусь.
( ховаються за ширму)
Параска: Ой кумонько, а давай підглянемо, що ж там наші бідні чоловіки роблять, бо ж свято, гляди колядники нагрянуть. А ми тут з тобою спогадами забавляємося.
( Марко та Степан. )
Автор:
– А бідний Марко та бідний Степан, схлипуючи, варили їсти….
Марко:
– І як вона ту картоплю оббирає, я ж її і так, і сяк – нічого не виходить! Степане, а чи потрібна в борщі вода?
Степан:
– Ти знаєш, щось не пригадую, чи є в борщі та вода, чи нема. Мені саме головне, аби там м'ясо було. Багато!
Марко:
– А що це ти ліпиш? Якась калапеця….
Степан:
– Ото в мене будуть вареники!
Марко:
– Оце?!!! Так воно ж ні на вареники, ні на галушки з млинцями ніяк не схоже! Його й собаки їсти не захочуть.
Степан:
– Мабуть, не захоче моя Палажка таке вариво їсти!
Марко:
– А в мене, дається, борщ пригорів, якийсь такий бридкий…
Степан:
– А смерди-и-ть! Та цим борщем і свиней потруїти можна!
Марко:
– Як і твоїми варениками!
Разом:
– І що ж воно тепер буде? Біда , та й годі!..
Палажка: Біда чи не біда , наші милі чоловічки, а хату та біля хати треба все довести до ладу ще й швиденько.. Вже ондечки Новий рік у ворота стукає.
Параска: Тай колядники до хати підходять.
( виходять всі учителі співають пісню…..)
Ведуча:Новий рік, Новий рік!
Почався часу новий лік,
З Новим роком вас вітаєм,
Всім достатку побажаєм,
Зичим радості й добра,
І канікулам ---- ура!
Пісня у виконанні Аліни та Інни Неїжкаш « Новий рік на Україні»
Дід Мороз: Дорогі мої друзі! Вітаю вас з Новим роком, в якому хтось з вас закінчить школу і, я сподіваюся, вдало дійде до інституту.
Снігуроньки (хором): Бажаємо, щоб збулося!
Дід Мороз: Для того щоб ця ваша мрія здійснилася, треба бути здоровим, працьовитим, витривалим!
Снігуроньки (хором): Бажаємо, щоб збулося!
Дід Мороз: Ну а ті, хто ще тільки вчиться в 10-му класі, нехай теж підкріплять свої успіхи відмінними оцінками і гарним настроєм!
Снігуроньки (хором): Бажаємо, щоб збулося!
(Пауза).
Снігуронька 1: Чого стоїмо? Кого чекаємо?
Снігуронька 2: З Новим роком! (Ляскає хлопавку).
Дід Мороз: Я зовсім забув про подарунки, ось і вони! Що там у мішку, цікаво?
Конкурси
Ну, а тепер танці для розігріву. Але не прості танці, а танці спина до спини. Попрошу підібрати 5 пар для конкурсу. Ставайте потилицями один до одного і танцюємо.
(Вальс, рок-н-рол, ча-ча, самбо. Дід Мороз вибирає найкращу пару)
Конкурс "Прыг-скок"
Участники конкурса становятся в одну линию. При слове ведущего "суша" все прыгают вперед, при слове "вода" — назад. Конкурс проводится в быстром темпе. Ведущий имеет право вместо слова "вода" произносить другие слова, например: море, река, залив, океан; вместо слова "суша" — берег, земля, остров. Прыгающие невпопад выбывают, победителем становится последний игрок — самый внимательный.
Новорічний конкурс «Смішинка»
Кожен гравець отримує яке-небудь ім'я, скажімо, хлопавка, льодяник, бурулька, гірлянда, голочка, ліхтарик, замет ... Ведучий обходить всіх по колу і задає різні питання: — Хто ти? — Хлопавка. — А яке сьогодні свято? — Льодяник. — А що це у тебе (показуючи на ніс)? — Бурулька. — А що капає з бурульки? — Гірлянда ... Кожен учасник повинен відповідати на будь-які питання своїм «іменем», при цьому «ім'я» можна схиляти відповідним чином. Відповідальні на питання не повинні сміятися. Хто засміється — вибуває з гри і віддає свій фант. Потім проводиться розіграш завдань для фантів.
Новорічний конкурс "Застебни ґудзики"
Викликаються кілька пар. Гравцям-чоловікам видаються товсті зимові рукавиці. Їхнє завдання - якнайшвидше застебнути більшу кількість ґудзиків на сорочці або халаті, який надягається поверх одягу їх партнерок по грі.
Конкурс « Нитки»
Учасники конкурсу спочатку тренуються , переступають нитки, які для них заплутали ведучі. А потім роблять це із зав’язаними очима. Але ниток вже немає.
Конкурс « З’їж банан»
Банан порізано на дрібні шматочки. Потрібно підчепити великою ложкою і з’їсти. Хто швидше.
Конкурс» Яка смакота»
4 тарілки, на них лежать нарізані лимони. Учасники повинні їх швиденько з’їсти, промовляючи: « Ой, яка смакота!». Перемагає той, хто швидше це зробить із усмішкою.