Основні причини конфліктів в організаціях
Деякі типи організаційних структур і відносин ніби сприяють конфлікту, що виникає із взаємозалежності завдань. Причиною таких конфліктів може бути взаємозалежність виробничих відносин.
З одного боку, лінійний персонал залежить від штабного тому, що потребує допомоги фахівців.
З другого боку, штабний персонал залежить від лінійного, бо потребує його підтримки в той момент, коли з'ясовує недоліки у виробничому процесі, або коли виступає у ролі консультанта. Більше того, штабний персонал при застосуванні своїх рекомендацій, як правило, залежить від лінійного.
Визначені типи організаційних структур також збільшують можливість конфлікту. Така можливість збільшується при матричній структурі організації, де порушується принцип єдиноначальності. Можливість конфлікту також велика у функціональних структурах, оскільки кожна велика функція приділяє особливу увагу в основному своїй власній галузі спеціалізації.
В організаціях, де основою організаційної схеми є відділи (за якими б ознаками вони не складались: продуктовий, споживчий або територіальний) керівники взаємозалежних підрозділів підпорядковуються одному загальному керівництву більш високого рівня, тим самим зменшуючи можливість конфлікту, який виникає з чисто структурних приводів.
Різниця у цілях
Можливість конфлікту збільшується у міру того, як організації стають більш спеціалізованими та розбиваються на підрозділи. Це походить від того, що спеціалізовані підрозділи самі формулюють свої цілі і можуть приділяти більшу увагу їх досягненням, ніж досягненню цілей всієї організації.
Різниця в уявленнях та цінностях
Уявлення про якусь ситуацію залежить від бажання досягти визначеної цілі. Замість того, щоб об'єктивно оцінити ситуацію, люди можуть розглядати тільки ті погляди, альтернативи та аспекти ситуації, які, за їх думкою, сприятливі для їх групи та особистих потреб. Різниця в цінностях - дуже поширена причина конфлікту. Наприклад, підлеглий вважає, що завжди має право на висловлювання своєї думки, у той час як керівник може вважати, що підлеглий має право висловлювати свої думки тільки тоді, коли його запитують, і беззаперечно робити те, що йому наказують.
Різниця в манері поведінки та життєвій свідомості
Ці різниці також можуть збільшити можливість виникнення конфлікту. Люди з рисами характеру, які роблять їх більшою мірою авторитарними, догматичними, які не враховують такого поняття як самоповага, швидше вступають у конфлікти.
Різниця у життєвій свідомості, цінностях, освіті, віці та соціальних характеристиках зменшують ступінь взаєморозуміння та співробітництва між представниками різних підрозділів.
Незадовільні комунікації
Незадовільна передача інформації є як причиною, так і наслідком конфлікту. Вона може діяти як каталізатор конфлікту, заважаючи окремим робітникам чи групі з'ясувати ситуацію чи точку зору інших.
Якщо керівництво не може довести до відома підлеглих, що нова схема оплати праці, пов'язана з продуктивністю, покликана не "вичавлювати соки" з робітників, а збільшувати прибуток компанії та її становища серед конкурентів, підлеглі можуть відреагувати таким чином, що затримують темп роботи.
Інші поширені проблеми передачі інформації, які викликають конфлікт - неоднозначні критерії якості, неспроможність чітко визначити посадові обов'язки та функції усіх співробітників і підрозділів, а також висунення взаємовиключних вимог до роботи.
Ці проблеми можуть виникати або поширюватися через неспроможність керівників розробити і довести до відома підлеглих чітке визначення посадових обов'язків.
4. Стадії процесу організаційних змін.
У процесі свого розвитку організації проходять кілька етапів, при цьому перехід від одного етапу до іншого не випадковий. Цикл починається з народження організації і закінчується її старінням і оновленням.
