Vіі. Особливості вживання й перекладу дієслівних форм в МОВІ ФАХУ
Дієслова нечасто і специфічно вживаються в офіційно-діловому стилі. У їх відношеннях з іменником вони організують виклад думок, пов’язаних з діяльністю людини, з різноманітними процесами тощо.
У писемному діловому мовленні, особливо в актах, наказах, розпорядженнях, часто вживається інфінітив, який надає висловлюванню категоричного характеру, передає необхідність та обов’язковість дії: зарахувати, звільнити. У професійному мовленні інфінітив має вживатися із закінченням –ти, оскільки –ть властиве розмовній, художній мові.
Труднощі при перекладі з російської становлять дієприкметникові форми і породжують помилки такого роду: пишучий в усі інстанції, підвипивши молодики, нападаючий на нього, повеселівши хлопці.
Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові вживаються обмежено.Відповідниками російських активних дієприкметників теперішнього часу є:
1) Підрядні частини складнопідрядних речень – для позначення перебування у стані дії: обучающий студента преподаватель – викладач, який навчає студента; бегущий навстречу человек – людина, яка біжить назустріч; говорящий громко мужчина – чоловік, який голосно говорить;
2) Прикметники на –альний (-яльний). –ільний, -увальний (-ювальний), - ний на позначення властивостей суб’єктів та об’єктів дії: решающий – вирішальний; колеблющийся – коливний; меняющийся – мінливий;
3) Іменники на позначення об’єктів і суб’єктів дії: заведующий – завідувач; начинающий – початківець; командующий – командувач;
4) Дієприкметники, якщо вони набули прикметникового значення: волнующий – хвилюючий; знаючий – знаючий.
Російські активні дієприкметники минулого часу доконаного виду творяться від основи неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: замёрзший – замерзлий; засохший – засохлий.
Російські активні дієприкметники минулого часу недоконаного виду із суфіксом –вш- перекладаються описовою конструкцією: помогавший – який допоміг; подписавший – який підписав; нашедший – який знайшов.
Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів –н-, -ен-, -т-: завершений, набутий, вирішений.
У діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над описовими конструкціями (підрядними частинами складнопідрядного речення) при перекладі термінозворотів: бегущий фронт волны – рухомий фронт хвилі; выдерживаемый процесс – витримуваний процес
В офіційно-діловому стилі активно використовуються дієприслівники та дієприслівникові звороти, особливо кліше у зазначеній граматичній формі. Функція дієприслівника – вказівка на додаткову або супровідну дію, що надає висловлюванні чіткості та стислості.
Тому подані далі речення потребують коригування: Ідучи щодня на службу, зброя повинна вичищатися. Будучи на нараді, питання про зростання злочинності стояло надто гостро. Навчаючись разом в університеті, він залишився для мене другом на все життя.
ВИСНОВКИ ДО СЬОМОГО ПИТАННЯ
Як бачимо, дієслово багате на синонімічні варіанти і водночас складне за своїми зв’язками з іншими словами.
У текстах наукового стилю, зокрема правових, дієслово займає, поряд з іменником, досить важливе місце, оскільки є виразником багатьох юридичних процесуальних дій (допитати, заарештувати, звільнити), і правильне нормативне використання дієслівних форм є запорукою нормативності, правильного застосування фахового тексту.
ВИСНОВКИ ДО ТЕМИ
Граматичні форми характеризуються різною частотністю вживання в офіційно-діловому та науковому стилях, що зумовлено певними обмеження як на частиномовному рівні, так і в площині окремих грамем.
На відміну від лексичних засобів мови, морфологічні явища набувають певного стильового спрямування тільки в межах широкого контексту.
Для мови правника властиве вживання стилістично нейтральних граматичних форм, виважене використання можливих синонімічних варіантів на рівні морфології, суворі обмеження, які стосуються не тільки власне мовних чинників (наприклад, уникнення граматичних діалектних варіантів, розмовних форм), так і екстралінгвальних, викликаних вимогами етикету, уникнення фамільярності, доречності в окремих видах документів тощо.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ДАНОЇ ТЕМИ:
Готуючись до теми необхідно
а) опрацювати навчальну і наукову літературу, що зазначена в лекції;
б) визначити сутність поняття «граматична категорія», «лексико-граматичні розряди слів»;
в) дайте відповідь на питання:
- Які дієслівні форми переважають у мові фаху?
- Які особливості перекладу дієслівних форм з російської мови?