Агафонов С. Правовий статус Президента України // Право України. - 2000. - №9 . - С.24-26 2 страница
3. Підстави конституційно-правової відповідальності. Поняття конституційно-правового делікту, його склад.
4. Суб'єкти конституційно-правової відповідальності. Держава як суб'єкт конституційно-правової відповідальності.
5. Конституційно-правові санкції, особливості і види.
Самостійна робота
Творчо-аналітичне завдання №1:
Проаналізувавши норми Конституції України, визначте та запишіть особливості конституційно-правової відповідальності:
1. Президента України;
2. Кабінету Міністрів України;
3. Народних депутатів України
Творчо-аналітичне завдання №2:
Громадянин Ткаленко, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на території загальноосвітньої школи посперечався з товаришем, що зніме прапор України. При групі неповнолітніх він виліз на флагшток, на якому кріпився Державний Прапор України, зірвав його, після чого, виражаючи своє цинічне ставлення до державного символу, розстелив прапор на клумбі біля будівлі школи. Дайте юридичну оцінку цим діям. Чи можна вважати громадянина Ткаленка суб’єктом конституційно-правової відповідальності, враховуючи те, що державні символи як атрибути держави встановлені Конституцією України?
Теми рефератів
1. Імпічмент як форма конституційно-правової відповідальності глави держави: український та зарубіжний досвід.
2. Конституційно-правова відповідальність за правопорушення у сфері виборчого права.
Методичні рекомендації
При підготовці до семінарського заняття необхідно визначити зміст наступних термінів:конституційно-правова відповідальність, конституційно-правовий делікт, суб’єкти конституційно-правової відповідальності, позитивна та ретроспективна конституційно-правова відповідальність, конституційно-правові санкції.
Питання для самоконтролю
1. В чому полягає сутність поняття «конституційно-правова відповідальність»?
2. Які особливості має конституційно-правова відповідальність у порівнянні з іншими видами юридичної відповідальності?
3. Як співвідносяться поняття “конституційно-правова відповідальність” та “конституційна відповідальність”?
4. В чому полягає політичний характер конституційно-правової відповідальності?
5. Чи можна вважати конституційно-правову відповідальність інститутом конституційного права?
6. Що таке конституційно-правовий делікт?
7. Визначте особливості позитивної та ретроспективної конституційно-правової відповідальності.
8. Що таке конституційно-правова санкція?
9. Які види конституційно-правових санкцій Ви знаєте?
10. Чи може держава бути суб’єктом конституційно-правової відповідальності?
Рекомендована література до теми
Основна література:
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. ( зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
2. Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2003 від 10.12.2003 р. (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 51. – Ст. 2704.
Навчальна та науково-монографічна література:
1. Збірник ситуаційних задач з конституційного права України: навчальний посібник для курсантів і студентів денної та заочної форм навчання /Укладачі: О.В. Мошак, А.С. Мазуренко. – Одеса:ОДУВС, 2015. – 71 с.
2. Конституційне право України: навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни для студентів денної форми навчання. – видання 3-тє, доповнене та перероблене./ Укл. О.В. Мошак, М.М. Юрченко. – Одеса: ОДУВС, 2012. – 180 с.
3. Конституційне право України в схемах: навчальний посібник/Ю.В.Градова, М.К.Гопич, О.М. Дунаєва, О.В. Мошак, В.Х. Ярмакі . - Одеса: ОДУВС, 2013. – 141 с.
4. Конституційне право України в схемах і таблицях : навч. посіб. для студентів юрид. вузів та ф-тів / Ф. В. Веніславський ; [наук. ред.: В. П. Колісник] ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Право, 2014. – 374 с.
5. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. - 336 с.
6. Конституційне право України: підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. — 4-те вид., переробл. і доопр.— К.: Вид-во «Ліра-К», 2012. — 576 с.
7. Кравченко В.В.Конституційне право України: навч. посібник. - 6-е вид.-К.: Атіка, 2007. – 592 с.
8. Кравченко В.В.Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посібник.-К.: Атіка, 2002. – 192 с.
9. МайданникО. О.Конституційне правоУкраїни: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2011. - 380 с.
10.Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Ін Юре, 2004.-368 с.
11.Фрицький О.Ф.Конституційне право України: підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком-Інтер, 2006. -512 с.
12.Шляхтун П.П. Конституційне право України: підручник. - 2-ге вид.- К.:Освіта України, 2010. – 525 с.
13.Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів: довід. вид. – К.: Либідь, 2005. – 568 с.
Додаткова література:
1. Барабаш Ю. Парламентська відповідальність Уряду в конституційній практиці країн ЄС та України/ /Право України.-2007.-№4 .-С. 12-16.
2. Кафарський B.І. Політична і конституційно-правова відповідальність суб'єктів державно-політичних відносин //Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 124-131.
3. Книш В.В. Методологічні проблеми визначення дефініції «конституційно-правова відповідальність суб'єктів державно-політичних відносин»//Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 131-137.
4. Книш В.В. Проблеми формування юридичних дефініцій у процесі дослідження конституційно-правової відповідальності суб'єктів державно-політичних відносин //Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. - С.132-137.
5. Козюбра М.І. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб'єкти // Право України. - 2001. - №2. - С.92-95.
6. Красникова А. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме // Юридический вестник. – 2001. - №2. – С.90-93
7. Кривенко Л. Конституційна відповідальність глави держави // Віче. - 2001- № 10.- С.3-18.
8. Кресіна І.О., Коваленко А.А., Балан С.В.Інститут імпічменту: порівняльно-правовий аналіз. - К.: Ін-т Корецького, 2004. – 176 с.
9. Наливайко Л. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності у сучасній конституційній теорії // Право України. – 1999. – № 10. – С.45-50.
10. Майданик О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб”єкти // Право України. – 2001.- №2.- С.92-.96.
11. Пащенко А.О. Конституційна відповідальність: проблема "позитивного" та "негативного" аспекту (загальнотеоретичні питання) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2000. - №12. - С.93-97.
12. Селіванов А. Політика і право в рішеннях Верховної Ради України та конституційна відповідальність посадових осіб //Право України.-2005.-№3 .-С.4 -9.
13. Слободян Н.М. Теоретичні проблеми суб'єктивної сторони конституційних деліктів // Правова держава: Щорічник наук. пр. — 2006. — Вип. 17. — С. 140-148.
14. Слободяник Т. М. Підстави, форми їх реалізації та санкції конституційно-правової відповідальності представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування / Т. М. Слободяник // Право і суспільство. - 2015. - № 2. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pis_2015_2_11.pdf.
15. Федоренко В. Конституційно-правова відповідальність Президента у демократичних країнах //Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2013. - №95. – 87-91.
Тема № 5.Громадянство України. -2 год.
1. Поняття і принципи громадянства України.
2. Набуття громадянства України.
3. Припинення громадянства України.
4.Система органів, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України. Процедури з питань громадянства України.
Самостійна робота
Творчо-аналітичне завдання №1
Особа без громадянства Листян, перебуваючи на території України 5 років, порушила клопотання про набуття громадянства України. Разом із нею проживає її дитина 14 років, також особа без громадянства. Як вирішити зазначену справу? До компетенції якого органу належить вирішення даного питання? До якого органу Листян повинна була подати заяву про набуття громадянства України? Як вирішується питання про громадянство дитини?
Творчо-аналітичне завдання №2
Канадський громадянин українського походження М.Яремчук звернувся до комісії з питань громадянства при Президенті України з проханням прийняти його до громадянства України. Який порядок вирішення цього питання?
Теми рефератів
1. Прийняття до громадянства: український та зарубіжний досвід.
2. Реалізація норм міжнародного права у законодавстві України про громадянство.
Методичні рекомендації
При підготовці до семінарського заняття необхідно визначити зміст наступних термінів:правовий статус, громадянство, підданство, національність, філіація, натуралізація, доміцілій, репатріація, оптація, експатріація, денатуралізація, апатриди, біпатриди.
Питання для самоконтролю
1.Чому громадянство визначається як “стійкий правовий зв’язок особи і держави”?
2. На яких принципах побудовано громадянство України?
3.Чому в конституційному законодавстві України запроваджено принцип єдиного громадянства?
4. Які документи підтверджують приналежність до громадянства України?
5. Які органи приймають заяви про вступ до громадянства України?
6. В яких випадках втрачається громадянство України?
7.Для кого встановлено спрощений порядок набуття громадянства України?
8.Які органи державної влади уповноважені вирішувати питання щодо надання громадянства України?
1. Чому законодавство України не визнає автоматичної втрати громадянства?
Рекомендована література до теми
Основна література:
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
2. Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня № 1680-XII 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 617.
3. Закон України „Про громадянство України” від 18 січня 2001 р. № 2235-ІІІ (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст.65.
4. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 р. № 1382-IV // Офіційний вісник України. - 2004. - № 1.- Ст. 4.
5. Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень: затв. Указом Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 р. // Офіц. вісн. України. – 2006 р. – № 26. – Ст. 1875.
Навчальна та науково-монографічна література:
1. Збірник ситуаційних задач з конституційного права України: навчальний посібник для курсантів і студентів денної та заочної форм навчання /Укладачі: О.В. Мошак, А.С. Мазуренко. – Одеса:ОДУВС, 2015. – 71 с.
2. Конституційне право України: навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни для студентів денної форми навчання. – видання 3-тє, доповнене та перероблене./ Укл. О.В. Мошак, М.М. Юрченко. – Одеса: ОДУВС, 2012. – 180 с.
3. Конституційне право України в схемах: навчальний посібник/Ю.В.Градова, М.К.Гопич, О.М. Дунаєва, О.В. Мошак, В.Х. Ярмакі . - Одеса: ОДУВС, 2013. – 141 с.
4. Конституційне право України в схемах і таблицях : навч. посіб. для студентів юрид. вузів та ф-тів / Ф. В. Веніславський ; [наук. ред.: В. П. Колісник] ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Право, 2014. – 374 с.
5. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. - 336 с.
6. Конституційне право України: підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. — 4-те вид., переробл. і доопр.— К.: Вид-во «Ліра-К», 2012. — 576 с.
7. Кравченко В.В.Конституційне право України: навч. посібник. - 6-е вид.-К.: Атіка, 2007. – 592 с.
8. Кравченко В.В.Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посібник.-К.: Атіка, 2002. – 192 с.
9. МайданникО. О.Конституційне правоУкраїни: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2011. - 380 с.
10. Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Ін Юре, 2004.-368 с.
11. Фрицький О.Ф.Конституційне право України: підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком-Інтер, 2006. -512 с.
12. Шляхтун П.П. Конституційне право України: підручник. - 2-ге вид.- К.:Освіта України, 2010. – 525 с.
13. Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів: довід. вид. – К.: Либідь, 2005. – 568 с.
Додаткова література :
1. Копиленко О. Щодо Закону про громадянство України // Право України. - 2001. - № 10. – С.13-19.
2. Лотюк О. Принципи громадянства України відповідно до Конституції України // Право України. - 1998. - № 7. - С. 9-14..
3. Майданник О. Про інститут громадянства України: [Коментар до законодавства] // Право України. - 1999. - № 2. - С. 70-75.
4. Максименко С. Шенгенська конфенція і право людини на вільне пересування та вибір місця проживання // Право України. – 2000. - № 5. – С.14-16.
5. Подима Я.В. Конституційно-правовий принцип єдиного громадянства України // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 239-245.
6. Суржинський М. І. Інститут громадянства України: конституційно-правовий аспект: [монографія]. - К. : Наукова Думка, 2011. - 214 с.
7. Суржинський М. І. Констититуційно-правове регулювання громадянства України // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2007. - № 3 (37) - С 189-195.
8. Суржинський М.І. Подвійне ( множинне ) громадянство: світова практика // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 27. - С. 229 – 236.
9. Суржинський М.І. Система державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства пострадянських країн: порівняльний аналіз //Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 156-162.
10. Тодыка Ю.Н. Гражданство Украины: конституционно-правовой аспект/ Нац. юрид. академия Украины им. Ярослава Мудрого; Академия правовых наук Украины. - Х.: Факт, 2002. - 254 с.
11. Толкачова І.А. Підстави набуття громадянства в Україні і країнах СНД / І.А. Толкачова// Часопис Київського університету права. – 2013. - №2. – 101-105.
Тема № 6. Основи правового статусу громадян України. – 2 год.
1. Поняття основ правового статусу громадян України та його елементи.
2. Принципи правового статусу громадян України.
3. Основні конституційні) права і свободи громадян України.
4. Основні (конституційні) обов’язки громадян України.
5. Гарантії реалізації основних прав і свобод громадян України.
Самостійна робота
Творчо-аналітичне завдання№1
Громадянин України Коваль звернувся до Європейського суду з прав людини із скаргою про порушення його прав. Заявник стверджував, що умови його ув’язнення, відсутність належного лікування та медичної допомоги у період з 30 листопада 1998 року до 8 червня 2000 року були такими, що принижували гідність і суперечили положенням статті 3 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Він також стверджував, що у нього не було ефективних засобів юридичного захисту щодо його скарги відповідно до статті 3, що суперечить статті 13 Конвенції. Більше того, він стверджував, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції, оскільки провадження у справі щодо звернення застави в дохід держави, сплаченої дружиною заявника за його звільнення, було несправедливим.
У 2007 р. Європейський суд з прав людини визнав порушення прав позивача та зобов’язав Україну виплатити заявнику протягом трьох місяців від дати набрання рішенням статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції такі суми, які мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу: 1000 євро (тисячу євро) як відшкодування матеріальної шкоди; 4000 євро (чотири тисячі євро) як відшкодування моральної шкоди; 1000 євро (тисячу євро) як відшкодування судових витрат; будь-який податок, що може бути нарахований на зазначені вище суми.Керуючись Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду по правам людини» від 23 лютого 2006 р., визначте порядок виконання рішень суду.
Творчо-аналітичне завдання №2
Двоє громадян України 15 та 16 років звернулися до уповноваженого органу з питань реєстрації із заявою щодо створення громадського об’єднання зі статусом юридичної особи, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист їхніх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Проте їм було відмовлено у його реєстрації на підставі того, що заявники є неповнолітніми, а отже, не можуть здійснювати відповідні дії без письмової згоди батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників. Дайте юридичну оцінку рішенню уповноваженого органу із питань реєстрації.
Теми рефератів
1. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
2. Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.
Методичні рекомендації
При підготовці до семінарського заняття необхідно визначити зміст наступних термінів:права людини, система прав людини, громадянські права, політичні права, економічні права, соціальні права, культурні права, інформаційні права, обов‘язки громадян, гарантії прав і свобод.
Питання для самоконтролю
1. Що включає в себе поняття “правовий статус особи”?
2. Які основоположні принципи покладено в основу правового статусу громадян?
3. Який критерій покладено в основу класифікації прав та свобод громадянина?
4. Які конституційні права і свободи особи в Україні ви знаєте?
5. Які основні обов’язки громадян передбачені Конституцією України?
6. Що розуміється під свободою слова?
7. В чому полягає зміст поняття “свобода совісті”?
8. Які органи здійснюють в Україні захист прав і свобод людини і громадянина?
9. Які Ви знаєте гарантії реалізації громадянами України конституційних прав і свобод?
10. Хто здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні?
Рекомендована література до теми
Основна література:
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
2. Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст.799.
3. Закон України „Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 р. № 2494-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст.529.
4. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 1.- Ст. 4.
5. Закон України „Про громадські об’єднання” від 22 березня 2012 № 4572-VI (зі змін.) // Голос України. – 2012. – 18 квітня. – №70.
6. Закон України „Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 р. № 2365-ІІІ (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.118.
7. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 р. № 281-ХІV (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст.2.
8. Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст.283;
9. Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст.650.
10. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-17 (зі змін.) // Відомості Верховної Ради. – 2011. - №32. – Ст.314.
11. Закон України „Про всеукраїнський референдум” від 6 листопада 2012 р. № 5475-VI // Голос України. – 2012. – 28 листопада. – № 226.
12. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. (зі змін.) № 393/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.
13. Закон України „Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 р. № 4061-VІ // Офіційний вісник України. – 2011. – № 97. – С. 16. - Ст. 3526.
1. Закон України „ Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 р. № 595-VIII //Офіційний вісник України. - 2015 . - № 64. -с. 11. – Ст. 2101.
14. Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. № 474-XIV (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст.291.
15. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р. №776/97-ВР (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №20. – Ст.99.
16. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
17. Національна стратегія у сфері прав людини: затв. Указом Президента України від 25 серпня 2015 р. № 501/2015 //Урядовий кур'єр. – 2015. – 2 вересня. - № 160.
Навчальна та науково-монографічна література:
1. Збірник ситуаційних задач з конституційного права України: навчальний посібник для курсантів і студентів денної та заочної форм навчання /Укладачі: О.В. Мошак, А.С. Мазуренко. – Одеса:ОДУВС, 2015. – 71 с.
2. Конституційне право України: навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни для студентів денної форми навчання. – видання 3-тє, доповнене та перероблене./ Укл. О.В. Мошак, М.М. Юрченко. – Одеса: ОДУВС, 2012. – 180 с.
3. Конституційне право України в схемах: навчальний посібник/Ю.В.Градова, М.К.Гопич, О.М. Дунаєва, О.В. Мошак, В.Х. Ярмакі . - Одеса: ОДУВС, 2013. – 141 с.
4. Конституційне право України в схемах і таблицях : навч. посіб. для студентів юрид. вузів та ф-тів / Ф. В. Веніславський ; [наук. ред.: В. П. Колісник] ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків : Право, 2014. – 374 с.
5. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. - 336 с.
6. Конституційне право України: підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. — 4-те вид., переробл. і доопр.— К.: Вид-во «Ліра-К», 2012. — 576 с.
7. Кравченко В.В.Конституційне право України: навч. посібник. - 6-е вид.-К.: Атіка, 2007. – 592 с.
8. Кравченко В.В.Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посібник.-К.: Атіка, 2002. – 192 с.
9. МайданникО. О.Конституційне правоУкраїни: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2011. - 380 с.
10. Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Ін Юре, 2004.-368 с.
11. Фрицький О.Ф.Конституційне право України: підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком-Інтер, 2006. -512 с.
12. Шляхтун П.П. Конституційне право України: підручник. - 2-ге вид.- К.:Освіта України, 2010. – 525 с.
13. Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів: довід. вид. – К.: Либідь, 2005. – 568 с.
Додаткова література :
1. Авдюгін Р.Г. Конституційно-правові засоби забезпечення прав людини в Україні //Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. - С.147-151.
2. Барабаш Ю. Г. Соціальні права громадян та можливості їх захисту Конституційним Судом України (частина перша) / Ю. Г. Барабаш // Публічне право. – 2011. – № 4. – С. 15-22.
3. Барабаш Ю. Г. Соціальні права громадян та можливості їх захисту Конституційним Судом України: (частина друга) / Ю. Г. Барабаш // Там же. – 2012. – № 1. – С. 15-23.
4. Білоскурська О. Загальнотеоретичні дослідження конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні на сучасному етапі розвитку правової держави // Юридичний вісник. — 2010. — N 1. — С. 37-39.
5. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків // Право України. – 2004. – № 10. – С.85-88.
6. Борисова К. С. Право на житло в системі конституційних прав людини і громадянина / К. С. Борисова // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2014. - Вип. 63. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/dip_2014_63_16.pdf
7. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації // Право України. - 2001. - №12 . - С.32-34.
8. Езеров А. Политическое измерение прав и свобод человека и гражданина / А. Езеров // Юридичний вісник. - 2014. - № 1. - C. 28-34.
9. Клименко О. І. Поняття і зміст забезпечення конституційного права громадян України на мирні зібрання / О. І. Клименко // Держава і право. - 2013. - Вип. 59. - С. 110-115
10. Колінко Я. Поняття обмеження прав і свобод людини і громадянина в умовах надзвичайного стану / Я. Колінко // Юрид. Україна. – 2010. – № 8. – С. 25-31.
11. Пащенко О. Європейські стандарти у галузі прав людини: реалії та перспективи українського законодавства //Право України.-2006.-№4 .-С. 32-35.
12. Пожар О. Проблеми забезпечення права на особисту недоторканність в Україні та деякі шляхи їх вирішення / О. Пожар // Юридичний вісник. - 2014. - № 4. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/urid_2014_4_10.pdf.
13. Старобор О. Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні // Право України. — 2007. — N 4. — С. 30-32.
14. Тесленко М. Обов’язки людини і громадянина як складова конституційного механізму забезпечення правової охорони Конституції // Вісник КСУ. – 2007. - №2. – С.70-76.
15. Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине: Монография. – К.: Ін Юре, 2004.
16. Француз-Яковець Т. А. Гарантії забезпечення конституційно-правового статусу особи: Україна на шляху реалізації ідеалу правової, демократичної держави // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 4. – С. 97-107.
17. Француз-Яковець Т. А. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина (теоретико-методологічний аналіз) // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. статей. – Івано-Франківськ, 2004. – Вип. 12. – С. 41-49.
18. Шаповал В., Шаповал Т. Загальні характеристики конституційних статусів людини і громадянина в Україні // Право України. - – 2006. - №9. – С.47-52.
Тема №8 Референдуми в Україні. –2 год.
1. Поняття референдуму як форми безпосередньої демократії. Види референдумів.
2. Предмети всеукраїнського та місцевих референдумів.
3. Основні принципи і стадії проведення референдумів.
4. Відповідальність за порушення законодавства про референдуми.
Самостійна робота
Творчо-аналітичне завдання№1
Розташуйте в хронологічному порядку та охарактеризуйте основні стадії референдуму. Заповніть відповідну таблицю.
Творчо-аналітичне завдання№2
Вкажіть, які достоїнства та недоліки притаманні такій формі безпосередньої демократії, як референдум.
Теми рефератів
1. Референдум як особливий вид правотворчості: зарубіжний досвід.
2. Референдне право України: основні етапи та тенденції становлення.
Методичні рекомендації
При підготовці до семінарського заняття необхідно визначити зміст наступних термінів: плебісцит, референдум, всеукраїнський референдум, місцевий референдум, народна ініціатива референдуму; формула референдуму.
Питання для самоконтролю.
1. Проаналізуйте сутність народовладдя в Україні.
2. Яка, на Вашу думку, відмінність існує між поняттями “плебісцит”, “референдум”, “всенародне обговорення”?
3. Проаналізуйте роль і значення місцевих референдумів в утвердженні демократії.
4. Хто може бути ініціатором проведення референдуму?
5. Що розуміють під поняттям “формула референдуму”?
6. Який порядок призначення референдуму передбачено конституційним законодавством України?
7. Які питання не можуть виноситись на всеукраїнський і місцеві референдуми?
8. Як реалізуються рішення референдумів?
9. За якими критеріями можлива класифікація референдумів?