Поняття та принципи митного контролю

Тема 5. Митний контроль

1. Поняття та принципи митного контролю.

2. Види митного контролю.

3. Форми митного контролю.

Рекомендована література:

Базова:

1. Митний кодекс України: Кодекс від 13.03.2012 № 4495-VI // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua /laws/show/4495-17

2. Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 467 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/467-2012-%D0%BF

3. Про затвердження Інструкції з організації роботи посадових осіб митних органів під час здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України. Наказ Міністерства фінансів України від 05.02.2013 № 61 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0312-13

4. Про організацію і здійснення прикордонного та митного контролю пасажирських поїздів під час їх руху. Наказ Адміністрація Держкордонслужби, Мінфін України, Мінінфраструктури; від 30.12.2011 № 1067/1852/661 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/z0115-12

5. Про затвердження Порядку створення зон митного контролю. Наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 583. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0879-12

Допоміжна:

1. Бойко В.М. Митне право України. Т.1.: навчальний посібник – К.: Алерта, 2015. – 528 с.

2. Бойко В.М. Митне право України. Т.2.: навчальний посібник – К.: Алерта, 2015. – 618 с.

3. Головко М. П. Митний контроль за переміщенням фізичних осіб через митний кордон України : навч. посіб. / М. П. Головко, С. В. Сорокіна ; Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. – Х. : Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі, 2012. – 131 с.

4. Митне право Європи : хрестоматія / Держ. ВНЗ «Ужгород. нац. ун– т» ; [уклад. Л. М. Дорофеєва]. – Ужгород : Бреза, 2014. – 526 с.

5. Науково-практичний коментар Митного кодексу України : станом на 11 липня 2014 р. / авт. кол. А. І. Суббот, Т. О. Мацелик, В. М. Вишновецький. – К. : ЦУЛ., 2014. – 664 с.

6. Базилюк І. О. Форми та методи експортного контролю / І. О. Базилюк // Митна справа. – №1. – 2012. – С. 74-82.

7. Білуха М. Т. Митний контроль : організація і методологія / М. Т. Білуха, Т. В. Микитенко // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – 2014. – №1(64). – С. 181-187.

8. Брачук А. О. Митні експертизи : поняття, характеристика та види // Митна справа. – 2015. – №3. – С. 62-67.

9. Дегтярьова С. В. Поняття й ознаки митного контролю в Україні // Митна справа. – 2015. – №1. – С. 58-64.

10. Ломейко Ю. А. Митне регулювання і контроль у контексті розвитку зовнішньоекономічних відносин в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – № 4 (166). – С. 75-93.

 

Поняття та принципи митного контролю

 

Реалізація державної митної політики (державної політики у сфері державної митної справи) не можлива без ефективної системи митного контролю.

Митний контроль є одним з найважливіших інститутів митного права.

Митний контроль пропонують розглядати у широкому та вузькому розумінні.

Митний контроль в широкому розумінні – це засіб забезпечення законності та дисципліни у сфері управління дердавною митною справою.

Митний контроль у вузькому розумінні – це діяльність посадових осіб митних органів, спрямована на забезпечення дотримання чинного законодавства з питань державної митної справи.

Відповідно до Митного кодексу ЄС, митний контроль – це певні дії митних органів з метою забезпечення правильного застосування митного та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення, транзит, передачу, зберігання і кінцеве використання товарів, що переміщуються між митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність і пересування в межах митної території товарів, що не походять з Співтовариства, та товарів, поміщених під режим випуску для внутрішнього споживання.

Відповідно до пп. 24 п. 1 ст.4 МКУ, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм МКУ, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання митного законодавства.

Митному контролю підлягають всі товари та ТЗ:

- товари (будь-яке рухоме майно, в т.ч. валюта, валютні цінності, речі, предмети (крім культурних цінностей), послуги, права інтелектуальної власності, інші немайнові права, електрична та теплова енергія, газ);

- ТЗ (ТЗ, що використовуються для міжнародних перевезень пасажирів та товарів, транспортне обладнання є предметом митного контролю як ТЗ; ТЗ, що переміщуються в інших цілях є предметом митного контролю як товар).

Метою митного контролю є перевірка додержання митного законодавства та виявлення за допомогою форм контролю наявних порушень митних правил.

Мета митного контролю конкретизується у завданнях:

- виявлення відповідності проведення митних операцій та дій вимогам митного законодавства;

- виявлення ступеня дотримання фізичними та юридичними особами митних правил при переміщенні товарів та ТЗ через митний кордон;

- захист економічних інтересів.

Ознаки митного контролю:

- митний контроль є інструментом реалізації державної митної політики;

- митний контроль здійснюється відповідно митного законодавства;

- реалізація митного контролю пов’язана із застосуванням уповноваженим суб’єктом владно-примусових заходів;

- митний контроль реалізується за допомогою особливих форм;

- митний контроль здійснюється у визначених зонах контролю та у визначені строки.

Отже, сутність митного контролю за дотриманням законодавства України полягає у встановленні факту відповідності поведінки суб’єктів переміщення встановленим митним правилам.

 

Види митного контролю

 

На підставі аналізу митного законодавства, можна виділити наступні критерії класифікації митного контролю.

1)за предметом:

а) загальний:

- товарів (ручної поклажі, супроводжуваного багажу, несупроводжуваного багажу, валюти і валютних цінностей, енергоносіїв, лікарських засобів, культурних та історичних цінностей);

- ТЗ (автотранспортних, залізничних засобів; морських, річкових та повітряних суден; трубопровідного транспорту; лінії електропередач).

б) спеціальний:

- зброї та боєприпасів;

- наркотичних речовин;

- сильнодіючих хімічних речовин.

2) за напрямком переміщення товарів:

а) імпортних товарів;

б) експортних товарів;

в) транзитних товарів.

3) за формою:

а) перевірка документів та відомостей про товари, ТЗКП;

б) огляд та переогляд;

в) облік товарів та ТЗКП;

г) усне опитування;

д) огляд територій та приміщень.

4) за джерелами одержання інформації:

а) документальний;

б) фактичний.

5) за правовим режимом об’єкта:

а) звичайний;

б) спрощений;

в) спеціальний.

6) за кількістю разів переміщення товарів, ТЗ протягом певного часу:

а) первинний;

б) вторинний.

7) за характером участі у здійснення контролю митних органів різних держав:

а) односторонній (спрощений);

б) двосторонній;

в) спільний (на підставі міжнародних договорів)

Форми митного контролю

Відповідно до статті 336 МКУ, до форм митного контролю належать:

1) перевірки документів та відомостей, які надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до МКУ та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

 

Характеристика форм митного контролю:

Відповідно до статті 337 МКУ,перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон Україниздійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов’язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 338 МКУ, огляд та переогляд товарів, транспортних засобів

Огляд проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Види огляду:

ідентифікаційний - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу;

частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу;

повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов’язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

 

Відповідно до статті 339 МКУ, огляд та переогляд ручної поклажі, багажу здійснюється, якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю (фітосанітарний, радіаційний, екологічний, ветеринарний, санітарно-епідеміологічний) чи товари при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, орган доходів і зборів має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:

1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;

2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;

3) у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України.

Про здійснення огляду та переогляду складається акт.

 

Відповідно до статті 340 МКУ, особистий огляд, проводиться як виняткова форма митного контролю за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

Перед початком огляду посадова особа органу доходів і зборів повинна:

- пред’явити громадянину письмове рішення керівника (факт ознайомлення засвідчується написом на рішенні);

- ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду;

- запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари (уразі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові).

Під час проведення особистого огляду складається протокол. Копія протоколу надається громадянинові.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

Відповідно до статті 341 МКУ, облік товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України здійснюється на підставі митних декларацій на товари та національних реєстраційних документів транспортних засобів.

 

Відповідно до статті 342 МКУ, усне опитування громадян та посадових осіб підприємств- це отримання посадовою особою органу доходів і зборів інформації, що має значення для здійснення митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією.

У разі необхідності під час проведення усного опитування складається протокол. Про складення протоколу особа, яка опитується, попереджається перед початком опитування.

Відповідно до статті 343 МКУ,огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів може здійснюватися посадовими особами органу доходів і зборів за письмовим рішенням керівника цього органу або особи, яка виконує його обов’язки, з метою:

1) перевірки законності ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України, дотримання порядку їх ввезення, а також правильності нарахування та повноти сплати митних платежів;

2) перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів, транспортних засобів комерційного призначення відомостям, заявленим у митній декларації;

3) перевірки дотримання встановлених МКУ та іншими законами України правил провадження діяльності, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів.

Огляд проводиться після пред’явлення особі, у володінні (користуванні) якої перебуває територія, особі, відповідальній за експлуатацію складу організації - отримувача гуманітарної допомоги, утримувачеві складу тимчасового зберігання, митного складу, магазину безмитної торгівлі, вільної митної зони або уповноваженій ним особі відповідного рішення та службового посвідчення посадової особи органу доходів і зборів.

Огляд повинен здійснюватися не більш як протягом одного дня, якщо інше не встановлено законодавством.

За результатами огляду складається акт.

 

Відповідно до статті 344 МКУ,перевірка обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем- це проведення органами доходів і зборів дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари, транспортні засоби комерційного призначення вимогам, встановленим митним законодавством.

Перевірка обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, як форма митного контролю здійснюється стосовно:

1) підприємств, які здійснюють види діяльності, такі як митна брокерська діяльність, магазин безмитної торгівлі, митний склад, склад тимчасового зберігання;

2) підприємств, до яких застосовуються спеціальні спрощення (УЕО);

3) підприємств, які здійснюють операції з товарами, поміщеними у митний режим, що передбачає ведення обліку таких товарів.

За результатами перевірки обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, посадовими особами органу доходів і зборів складається акт, один примірник якого надається керівнику підприємства, що перевірялося.

Відповідно до стаття 345 МКУ, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірокдотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов’язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

 

Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених МКУ.

Документальною плановою виїзною перевіркоювважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється.

Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців.

Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

 

Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної органом доходів і зборів, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи. Проведення такої позапланової документальної виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тільки за умови, що стосовно посадових осіб органу доходів і зборів, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або кримінальне провадження. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає орган доходів і зборів, що проводитиме таку перевірку;

2) виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;

3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;

4) розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання підприємства банкрутом;

5) підприємством подано в установленому порядку органу доходів і зборів заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об’єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

 

Тривалістьдокументальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. У зазначений строк не включаються:

1) період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з’ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;

2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України;

3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;

4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.

Строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного органу доходів і зборів, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:

1) заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);

2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об’єктів;

3) випадки, передбачені абзацом третім пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України;

4) випадки, коли в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи органу доходів і зборів, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, яке перевіряється, не надані документи, необхідні для з’ясування питань такої перевірки.

 

Посадові особи органів доходів і зборів під час проведення документальних виїзних перевірок підприємств з метою з’ясування питань перевірки мають право проводити зустрічні звірки.

Підставою для проведення зустрічної звірки є потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, безпосередньо або опосередковано залученої до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України, у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї території, чи від будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та даними, необхідними для прийняття рішення за результатами перевірки, якщо така особа не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на письмовий запит органу доходів і зборів протягом трьох робочих днів з дати отримання запиту.

За результатами зустрічної звірки складається довідка, яка у десятиденний строк після завершення звірки надається для підписання керівнику підприємства, на якому проводилася звірка.

Посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення та за умови пред’явлення під розписку посвідчення на право проведення перевірки.