Системи протипожежної сигналізації.

 

Усі об’єкти торговельного підприємства необхідно забезпечити засобами пожежної сигналізації.

Пожежну сигналізацію складають:

• оповіщувачі (датчики), що подають сигнал про пожежу безпосередньо з об’єкта;

• система електричних проводів до приймальної станції, яка призначена для передачі від датчиків сигналів про пожежу;

• приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від датчиків

Сигнал тривоги подається диспетчеру підприємства чи на пост пожежного захисту.

 
Лінії систем пожежної сигналізації виконуються кабелями напругою 60 В. Датчики підключають променевим чи кільцевим способом (рис. 2).

Рис. 2. –Схема систем електричної пожежної сигналізації:

а – променева (радіальна); б – шлейфна (кільцева);

1 – датчики-оповіщувачі; 2 – приймальна станція; 3 – блок резервного живлення від акумуляторів; 4 – блок живлення відмережі(з перетворенням струму); 5 – система переключення з одного живлення на інше; 6 – лінійні елементи (проводка)

 

Припроменевому способі кожен датчик з’єднаний із приймальною станцією парою самостійних проводів, що утворять окремий промінь, у який може бути включено до 3–4 датчиків.

Прикільцевому способі датчики включаються послідовно в однопровідну лінію, початок і кінець якої з’єдна­ні з приймальною станцією. У кільцеву схему включається до 50 датчиків.

За принципом дії датчики поділяються на:

· теплові;

· димові;

· світлові;

· комбіновані.

Теплові датчики(рис. 3) – реагують на підвищення температури довкілля та поділяються на: максимальні, що спрацьовують при підвищенні температури до встановленого критичного значення; диференційні – спрацьовують при під­вищенні температури довкілля з певною швидкістю; макси­мально-диференційні.

 
 

 


Рис. 3. – Теплові автоматичні оповіщувачі:

а – плавкий замикаючий; б – плавкий, що розмикає; в – що самовідновлюється;

1 – біметалева пластинка; 2, 3 – контакти; 4 – ізолююча основа; 5 – регулювальний гвинт

 

Димові датчики – поділяються на іонізаційні та фотоелектричні. Димові датчики не можна встановлювати в приміщеннях з температурою повітря нижче 30° С і вище 60°С, відносною вологістю вище 80%, а також у дуже запилених приміщеннях і місцях, де можуть бути пари кислот.

Світлові датчики – реагують на ультрафіолетове чи інфрачервоне випромінювання.

Комбіновані датчики – побудовані на принципах роботи теплових і димових датчиків.

В адміністративних приміщеннях різних закладів, готельних номерах вста­новлюються теплові датчики, в коридорах – димові. Датчики встановлюються на відстані 2 м від стін і 4 м один від одного.

Система пожежної сигналізації являє собою модульну адресно-аналогову пожежну станцію. Різноманітні пожежні датчики дозволяють вибрати для кожного приміщення торговельного підприємства найбільш придатний фізичний принцип виявлення загоряння: оптичний, іонізаційний, тепловий. На шляхах евакуації встановлюються адресні ручні датчики. Система покликана з високим ступенем імовірності виявляти пожежу на ранній стадії загоряння, забезпечувати локалізацію вогнища заго­ряння, швидко реагувати на появу "чорного" диму. Система інтегрується ЕОМ та існуючими цифровими мережами передачі даних.

До розповсюджених автоматичних систем гасіння пожежі відно­сять спринклерні та дренчерні установки. Вони являють собою розга­лужену мережу трубопроводів зі спринклерними або дренчерними головками і розташовуються під стелею приміщення, яке потрібно захистити, або в інших місцях - залежно від типу і властивостей вогнегасячих речовин.

Автоматичними установками пожежогасіння обладнуються будівлі готелів з умовною висотою понад 26,5 м.

По використанню вогнегасної речовини системи автоматичного пожежогасіння поділяються на такі види:

· газове (CO2, аргон, азот, фреони);

· водяне (вода);

· пінне та водо-пінне (вода з піноутворювачем);

· порошкове (порошки спеціального хімічного складу);

· аерозольні системи пожежогасіння (подібні до порошків, але частки на порядок менше по розмірах);

· системи тонкодисперсної води (тонкорозпиленої води).

Пожежогасіння тонкорозпиленою водою здійснюється за допомогою розпилювальних головок, що також є датчиками. За рахунок подачі води під високим тискомропід забезпечується отримання крапель величиною менше 100 мікрон, що гарантує наступні переваги:

· скорочення витрат на придбання резервуарів і ємностей для зберігання води;

· відсутність необхідності секціонування захищаються обсягів, як при використанні установок об'ємного гасіння;

· істотне зниження шкоди, заподіяної пролитої водою, в порівнянні зі звичайними спринклерними і дренчерних системами з діаметром крапель 0,4–2 мм.

У водяних спринклерних установках водорозпилюючі головки (одночасно є датчиками) (рис. 4) спрацьовують при температурі 72, 99, 141, 182 0С при підвищенні температури у зоні дії спринклерної головки. Сплав, який з'єднує пластини замка, що закриває вихід води, плавиться, замок розпадається і розпи­лена завдяки спеціальній розетці вода починає падати на джерело займання. Кількість спринклерних головок визначають з розрахунку 12 м2 підлоги на одну головку.

Дренчерна головка за зовнішнім виглядом мало відрізняється від спринклерної. Але вона відкрита - не має легкоплавкого замка. Вмикання дренчерної установки при пожежі у приміщенні, що потребує захисту, здійснюється або за допомогою пускового вентиля, який відкривається вручну, або за допомогою спеціального клапана, обладна­ного легкоплавким замком. В обох випадках вода поступає до всіх дренчерів і в розпиленому стані одночасно починає зрощувати всю площу, над якою розташовані дренчерні головки. Таким чином можуть створюватися водяні завіси або здійснюватися гасіння пожеж на великій площі. Замки спринклерних головок та контрольні клапани дренчерних установок розраховані на температуру розкривання 72, 93, 141 та 182°С у залежності від можливої температури при пожежі у приміщенні, що потребує захисту.

 

 

 


Рис. 4. – Датчики-розпилювачі сплинкерних систем пожежегасіння

 

Одним з варіантів стаціонарних автоматичних установок пожежогасіння є системи автоматичні модульні САМ-3,САМ-6, САМ-9, у яких використовуються вогнегасні порошки. У цих системах принцип дії закачних порошкових вогнегасників суміщено з принципом дії теплово­го замка. При досягненні певної температури, що є свідченням вини­кнення у приміщенні пожежі, спрацьовує тепловий замок і автоматично починається розпилення порошка. Це забезпечує ефективне застосуван­ня таких САМ для протипожежного захисту об'єктів без участі людини.