РОБОТА ОПЕРАТОРА НА ВЕРСТАТАХ З ПК

4.1. Характеристика токарного центру з ПК моделі Lynx 220LM

Виробничу практику я проходжу на АТ «Мотор Січ» в цеху № 50. Працюю в якості оператора на двох верстатах з ЧПУ:

1.Токарний центр Lynx220LM

2.Токарний верстат зі ЧПУ серії DLТ

Рис.1 Токарський центр Lynx220LM

Компактний високошвидкісний центр, який виконує токарні та фрезерні операції. Токарний центр Lynx220LM з контр-шпинделем і з системою ЧПУ Fanuc 0iTD створений для виробників, яким потрібен невеликий, надійний і високоефективний верстат для обробки складних деталей з однієї установки.

Технічні характеристики
Комплектація
типи деталей

Токарно-револьверні / Інструменти моторизований

Torretta двунаправленная автоматично, без підйомного контролюється електродвигуном з гідравлічним затиском і призматичним атаки типу
Станції вежі (24 позицій індексації у разі використання подвійних Державки) N. 12Максимум інструмент всередині / зовні мм. 20x20 / 32
Швидкість обертання ут. Моторизований змінна продовження. об / хв 60-6000
Потужність / Крутний момент двигуна ут. моторизовані (прод. / 10 хв.), кВт. 1,1 /3,7-М. 7/23Ємність плоскогубці типу ER 20 з атаки ТКМ 45 Можливість жорсткого нарізування різьблення вагони Ось хід X / Z осі мм 175/550
Швидкість швидка вісь X / вісь Z м / хв 30/36 Діаметр кульки осі гвинта осі X / Z мм 28/32 осі З Монітор 8,4 "кольоровий РК-дисплей, Чак гідравлічне управління.
Вісь С безперервним і вежі з 12 моторизованих станцій, серія статичних супортів використовуються моторизовані головки і 6, для налагодження інструменту,
Евакуація чіпи бічній доріжці, збирати руку шматок з висувним ящиком і інтерфейс зарядного пристрою. Завод високого тиску 6 бар. Жовтий кінець сигнальна лампа цикл. Машина не має бабки. Серія Lynx створена для виробництва невеликих деталей з неперевершеною точністю. Високошвидкісне індексування револьверної головки і швидкі переміщення мінімізують перерву між операціями, що забезпечує ефективну продуктивність.
Досягнуте якість виробництва і ультра-жорстка конструкція верстатів в поєднанні з передовими технічними характеристиками, дозволяють виробляти чудові машини з винятковими технічними даними.
Токарний центр оснащений револьверній головкою і системою ЧПУ Fanuc 0iTC і призначений для обробки деталей в патроні, в центрах і з подачею прутка через шпиндель. Верстат, тип С оснащений 8-дюймовим патроном з додатковим великим отвором (Ø66 мм)

Стандартний комплект поставки:

- Система подачі МОР.

- Педаль (Вкл. / Викл.)

- Повний захист (огорожу) робочої зони.

Комплект ручного інструменту для обслуговування верстата.
- Гідростанція

- Гідравлічний патрон із затискним гідроциліндром.

- Вирівнюючі черевики з гвинтами і підкладками.

- Мастильне устаткування.

- Сенсорна панель управління.

- Стандартний набір інструментального оснащення.

- Освітлення робочої зони.

- Інструкція по експлуатації (російською мовою).

Таблиця 1

Технічна інформація верстата

4.2 Основні відомості про РТК

Розрахунково-технологічна карта - це стандартизований документ, що містить необхідні відомості, інструкції для персоналу, що виконує якийсь технологічний процес або технічне обслуговування об'єкта.
Розрахунково-технологічна карта повинна відповідати на питання:
Які операції необхідно виконувати?
В якій послідовності виконуються операції?
З якою періодичністю необхідно виконувати операції (при повторенні операції більш ніж один раз)?
Скільки йде часу на виконання кожної операції?
Результат виконання кожної операції?
Які необхідні інструменти і матеріали для виконання операції?
Розрахунково-технологічні карти розробляються у випадках:
- високої складності виконуваних операцій;
- наявність спірних елементів в операціях, неоднозначностей;
- при необхідності визначення трудовитрат на експлуатацію об'єкта.
Як правило, РТК складається для кожного об'єкта окремо і оформляється у вигляді таблиці. В одній РТК можуть бути враховані різні, але схожі моделі об'єктів. Розрахунково-технологічна карта складається технічними службами підприємства і затверджується керівником підприємства (головним інженером, головним агрономом).

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1. Загальні відомості по ОП

Охорона праці - система забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, психофізичні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи. Функціями охорони праці є дослідження санітарії та гігієни праці, проведення заходів щодо зниження впливу шкідливих чинників на організм працівників у процесі праці. Основним методом охорони праці є використання техніки безпеки. При цьому вирішуються дві основні задачі: створення машин та інструментів, при роботі з якими виключена небезпека для людини, і розробка спеціальних засобів захисту, що забезпечують безпеку людини в процесі праці, а також проводиться навчання працюючих безпечним прийомам праці та використання засобів захисту, створюються умови для безпечної роботи.
Основна мета поліпшення умов праці - досягнення соціального ефекту, тобто забезпечення безпеки праці, збереження життя і здоров'я працюючих, скорочення кількості нещасних випадків і захворювань на виробництві.

Електробезпека

Електробезпе́ка — система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, що обслуговує електроустановки і електроустаткування.

Способи захисту

• электричка ізоляція
• захист від випадкового дотику до струмовідних частин
• захисне заземлення, занулення, зрівнювання електричних потенціалів
• захисне відключення
• застосування наднизької (безпечної) напруги
• контроль і профілактика пошкодження ізоляції
• захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу
• електричне розділення кіл
• застосування індивідуальних захисних засобів

Гальванічне розділення кіл

Розгалужена електрична мережа великої протяжності має значну ємність і невеликий опір фаз відносно землі. У цьому випадку навіть дотик до 1 фази є дуже небезпечним. Якщо єдину мережу розділити на ряд невеликих мереж такої ж напруги, то небезпека ураження різко знижується. Зазвичай поділ мереж здійснюється шляхом підключення окремих електроустановок через розділювальні трансформатори. Захисне розділення мереж допускається лише для мереж до 1000 Вольт.

Електрична ізоляція

Шар діелектрика, яким покривають поверхню струмопровідних елементів, або конструкція з непровідні матеріалу, за допомогою якої струмопровідні частини відокремлюються від інших частин електрообладнання, називається електричною ізоляцією. Опір ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм.

Види ізоляції

Подвійна ізоляція

• робоча — електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом;
• додаткова — електрична ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом в разі ушкодження робочої ізоляції;
• подвійна — ізоляція, яка складається з робочої та додаткової ізоляції;
• посилена — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує захист від ураження електричним струмом не менше ніж подвійна ізоляція.

Захист від випадкового дотику до струмопровідних частин

Для виключення небезпеки дотику до струмопровідних частин електрообладнання необхідно забезпечити їх недоступність. Це досягається за допомогою розташування струмопровідних частин на недоступній висоті або в недоступному місці, а якщо таке розташування неможливе — застосування огорож і бар'єрів.

Пожежна безпека

Вогонь, що вийшов з-під контролю, здатний створити осередок пожежі.

Пожежа – це процес неконтрольованого горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі і є небезпечним для людей, матеріальних цінностей та навколишнього середовища.

Процес горіння, як правило, спричиняють речовини, що мають підвищену вогненебезпечність.

Тривалість пожежі залежить від характеру горючої речовини і величини пожежного навантаження, тобто маси горючих матеріалів на одиницю площі.

Початок пожежі можна уявити собі так: якщо в холодну горючу речовину ввести тепловий імпульс, вона розігрівається і внаслідок окислення киснем починає виділяти тепло, яке розігріває сусідні шари, в яких також починається хімічна реакція. Швидкість пошарового розігрівання створює ланцюгову реакцію і визначає інтенсивність пожежі, що є її найважливішою характеристикою.

Простір у якому розвивається пожежа, умовно поділяють на три зони:

– Зона теплової дії – це простір, де проходить процес теплообміну між поверхнею полум’я та горючою речовиною;

– Зона горіння – це частина простору, де відбувається процес термічного розкладання або випаровування горючої речовини;

– Зона задимлення – це частина простору, що межує з зоною горіння, заповненого димовими газами, що становлять загрозу для життя і здоров‘я людей.

Найбільш загальною властивістю пожежі є здатність вогнища пересуватися шляхом передавання теплоти від зони горіння в суміжні зони.

Пожежну небезпеку речовин і матеріалів визначає сукупність їхніх характеристик під час горіння; шлях поширення вогню та види негативних наслідків.

Пожежна безпека об’єктів – це такий стан, коли пожежа унеможливлюється, а при її виникненні забезпечується захист людей та матеріальних цінностей.

Пожежна безпека об’єктів забезпечується шляхом створення системи пожежної профілактики та активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика – це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання можливого виникнення пожежі та зменшення її негативних наслідків.

Активний пожежний захист – це система організаційних і технічних засобів для боротьби з пожежами й запобігання негативної дії на організм людини та обмеження матеріальних збитків.

Для запобігання пожежам розробляють:

• організаційні заходи – правильний добір режиму технологічного процесу, нагляд і контроль, навчання і т. ін..
• технічні заходи – відповідний монтаж електрообладнання, режим, що виключає іскроутворення або контакт горючих матеріалів з нагрітими поверхнями і т. ін..
• режимні заходи – заборона куріння, запалювання вогню, контроль за зберіганням мастильних матеріалів, промаслених ганчірок і т. ін..
• тактико-профілактичні заходи – швидка дія пожежних команд, забезпечення засобами пожежогасіння і т. ін.

Причини пожеж дуже різноманітні , а процеси горіння дуже складні і не зовсім ще вивчені, тому описаними вище заходами не завжди вдається забезпечити повну пожежну безпеку, потрібні пошуки нових та ефективних науково-технічних рішень.

Поже́жна безпе́ка — стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей

Причини:

Спричинити пожежу та вибух на підприємстві можуть: порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку» тощо.

Небезпечні фактори:

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того, на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який здійснює:

5.4. Вимоги безпеки при роботі на токарних верстатах

Для створення нормальних умов роботи, виключення травматизму і нещасних випадків токар зобов'язаний дотримуватися правила техніки безпеки.

До початку роботи: 1. Привести в порядок одяг: застебнути обшлаги рукавів, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, прибрати волосся під головний убір.

2. Привести в порядок робоче місце: прибрати все зайве, підготувати і акуратно розкласти інструменти і пристосування, скласти заготовки в призначений для них ящик.

3. Перевірити стан верстата: переконатися в надійність кріплення захисних щитків пасової передачі і гітари змінних коліс, подивитися, не обірваний чи заземлюючий провід, на холостому ходу перевірити справність кнопок «пуск» - «стоп», гальма, дію і фіксацію важеля керування верстатом.

Про всі виявлені несправності доповісти майстру. До їх усунення до роботи не приступати.

Під час роботи:

1. Надійно закріплювати інструменти» пристосування і заготовки.

2. Не користуватися несправними або значно зношеними пристосуваннями і ключамй.

3. При установці на верстаті важких предметів вагою більше 16 кГ застосовувати підйомні пристрої або вдаватися до допомоги підсобного робітника.

4. На ходу верстата не виробляти установку і зняття заготовок та інструментів, вимірювання деталі, регулювання, чищення та змащення верстата.

5. Видаляти Стружку з верстата тільки спеціальним гачком, щіткою або скребком,

6. Не спиратися ліктем на верстат і не притискатися до нього під час роботи.

7. При утворенні фонтануючої стружки працювати в окулярах або користуватися захисним екраном.

8. Дотримуватися порядку на робочому місці: правильно укладати заготовки і деталі, не захаращувати проходи, своєчасно прибирати стружку, стежити, щоб підлога не заливався охолоджуючою рідиною і маслом, під ногами мати суху дерев'яну решітку.

9. Не відкривати дверцята і кришки електрошаф, не виробляти якусь регулювання електроапаратури.

10. При появі іскор на деталях станй^чцщ!відчутті струму при зіткненні з ними роботу пре/ратит^^ирцнять заходи по виправленню електропроводки електрич^рм.

11. У нічний час світильник бути відрегульований так, щоб світло не зліпив глаза

12. Верстат під час роботи не можна залишати бБэч^/адзора.' При будь-якому навіть короткочасному припиненні роботи вимикати електродвигун. Після закінчення роботи відключити верстат від електромережі, привести в порядок робоче місце, змастити верстат.

Про всіх недоліках роботи верстата повідомити зміннику і мас- теру.

Необхідно постійно пам'ятати, що будь-яка помилка, неакуратність, неуважність під час роботи може стати причиною важкого нещасного випадку. Тому суворе виконання правил техніки безпеки є головною і основною вимогою, що пред'являються до працюючого на верстаті.

5.5. Вимоги безпеки при роботі на фрезерних верстатах

1 .ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.До роботи на фрезерному верстаті допускають особи, що пройшли інструктажі з охорони праці, про безпечні методи роботи. Ці знання періодично перевіряють, закріплюють. Проведення інструктажу з техніки безпеки оформляють у журналі.

1.2.Нещасні випадки можуть трапитись при:

- відсутності або несправності засобів захисту;

- неміцного кріплення деталі, інструменту;,

- несправності електрообладнання, заземлення, занулення;

- безладу на робочому місці.

1.3.Виконувати тільки ту роботу, яку доручив учитель.

• ⇐ Назад
• 123
• Далее ⇒