Організація робочого місця та безпека праці
Завдання до дипломної
на тему:
Плетіння декоративної ( Качки )
Учня групи № 43
Практична робота
1.Пояснювальна записка
2.Графічна частина (проект)
Дата видачі «_____»_____________2016р.
Термін виконання роботи «_____»___________2016р.
Майстер в/н : Гордій І.В _______________
Викладач: Кметь І Б_______________
Тернопіль 2016
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації
Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну
Дипломна робота на тему:
Плетіння декоративної ( Качки )
Професія:«Виробник художніх виробів з лози;
Виконав учень групи №43
Керівник Кметь І. Б.
Консультант: : Гордій І.В.
Тернопіль 2016
Зміст
Вступ.
1. Характеристика виробу.
2. Організація робочого місця, та безпека праці.
3. Використані матеріали.
4. Інструменти та обладнання.
5. Технологічний процес.
6. Ілюстрації
7. Собівартість виробу.
Використана література.
Вступ
Лозоплетіння — одне з найдавніших ремесел по виготовленню господарсько-побутового призначення та художніх виробів. Плетіння в Україні виникало в районах річок, водойм, де росло багато природного матеріалу, та була необхідність в плетених виробах. Це й предмети побутового вжитку, й рибальське начиння, і плетені капкани для дичини, кошики для овочів, фруктів, грибів. Рівень майстерності, якості і міцності виробів залежали від техніки опанування майстра ремеслом. Залежно від матеріалу, художнє плетіння поділяють на лозоплетіння, рогозоплетіння та плетення соломкою. Кожний з цих видів має свої художні особливості. Лоза – найпоширеніший матеріал, який завдяки своїй міцності і зручності в роботі став основою для виготовлення різноманітних побутових виробів великих і малих форм. Вербові заготовки для плетіння Види і породи верби. Більше 350 порід верби росте на нашій планеті в усіх географічних зонах – від тундри до пустинь; більшість видів в помірно холодних областях Європи, Азії і Середньої Америки, зустрічається верба в субтропічних зонах Африки, Південної Америки. Верба – стародавня рослина. Усі рослини можна поділити на два великих види: кущові та деревовидні. Кущові ростуть всюди: по берегах рік і озер, вздовж шосейних і залізничних доріг, на болотах і змілілих руслах річок Лоза кущової верби – основний матеріал для плетіння.
Для плетіння використовували гнучкі легкодоступні матеріали: лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо. Із дранки — тонких фанеро подібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпарювали у печі, гнули короби для сівби — сіяники. З вужчих і тонших смужок дранки, дуба, лика плели різноманітні кошелі та кошики
Для плетіння декоративної качечки застосовують однорічні та дворічні пагони верби. Кращим часом заготовки прутів вважається рання весна (коли ріст ще не почався) і пізня осінь (коли він вже повністю припинився). Вибравши кущ з тонкими молодими пагонами довжиною не менше 60 — 70 сантиметрів, зріжте одну з гілок і уважно розгляньте зріз. Якщо на ньому деревина має червонувато-коричневий відтінок, а серцевина велика і пухка, то заготовлювати прути з такого куща не слід: вони, як правило, бувають ламкими. Для плетіння придатні вербові прути товщиною у комля до 5 мм і вербових палиць завтовшки від 15 до 40 мм. І ті, й інші повинні бути прямими, гнучкими, із здоровою деревиною, з тонкою серцевиною, гладкою поверхнею без болючих наростів, пошкоджень і сучків, рівного забарвлення.
Плетіння-одне з найдавніших ремесел. Воно виникло, як і кераміка, раніше, ніж обробка дерева, металу, які потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися багаточисельні свідоцтва про плетені предмети першої необхідності з античної епохи. Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетіння, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості. Найбільшого розквіту в багатьох країнах світу досягло мистецтво виготовлення плетених виробів в другій половині ХlХ і початку ХХ століть. На вишукані меблі, кошики інші предмети домашнього побуту виконані з обкореної лози, пофарбовані барвниками, а інколи і позолочені, з`явився такий попит, що в Франції в провінції Шампань для посадки лози розкорчовувались навіть виноградники. Цим ремеслом почали займатись багато людей і навіть відкривали спеціальні школи.
Ажурне плетення. Всі попередні види плетення належать до суцільного густого плетення. Ажурним називається плетення відкритими чарунками. Види цього плетення різноманітні. У виготовленні плетених меблів застосовують прості і досить складні рисунки фігур. Для більшої міцності ажурне плетення в окремих місцях скріплюють або мотузочкою в два прути, з’єднуючи комлеві кінці прутів цією мотузкою, або товстішими прутами і пластиною, які обвивають разом з прутами стрічкою. При цьому застосовують два види обвивки: всередині плетення прути обвивають стрічкою, а утворені кінці прутів обвивають разом з крайніми стояками; основи обвивають перехресною обвивкою через прут.
Розділ 1
Характеристика виробу
Характеристика виробу
Плетені вироби з лози – один з найстародавніших промислів на Україні, процес досить тривалий і кропіткий. Вироби використовували для збереження, транспортування та перенесення продуктів, для виготовлення огорож, господарських приміщень. Традиційне плетіння охоплює широку сферу предметів від елементів будівництва, меблів до дрібних виробів та іграшок. Плетіння було глухе та ажурне. Ажурне плетіння застосовували переважно при плетінні меблів. На початку 30-х років лозоплетіння з кустарного промислу перетворились на фабричне виробництво.
Лозоплетіння розвивалося в тих місцевостях, де росла лоза. Вона податлива до гнуття і при згинанні чи сплетінні не ламається. Віками нагромаджувались технічні прийоми обробки матеріалу для плетіння, уміння використовувати його практичні можливості та художні особливості.
Характерними рисами виробів із лози є те, що вони легкі,зручні,досить міцні і можуть використовуватись в різних природніх умовах. В основі конструкції форм предметів лежить їхня практична доцільність. Найбільш поширеним є виготовлення кошиків, квітів, хлібниць, підставок для вазонів, бутлів, підносів.
У багатьох місцевостях Гуцульщини народні майстри лозоплетіння спеціалізуються на виготовленні меблів – столів різної форми, крісел, шаф, книжкових стелажів, ліжок. Плетені меблі у всіх асоціюються з особливим домашнім затишком. Саме ці речі створюють ту душевну атмосферу, яка, здавалося, назавжди канула в лету разом з минулим, розміреним і спокійним життям, старовинними садибами і зворушливими чаювання під квітучими яблунями. Плетені вироби умовно утворюють 6 родів: меблі, декоративна пластика, побутові предмети, кошики, предмети одягу, іграшки.
Заготівля лози проводиться восени протягом двох місяців. Стебло лози повинно бути довжиною 1200-1500 см. Після того, як лозу зрізали, стебла зв'язують в пучки до 10 кг. Для отримання необхідної сировини, пучки потрібно відварювати протягом двох годин. Тому вручну стебла очищають від кори, головне при очистці - не пошкодити стебло і сушать у спеціальних сушках. Зберігають сировину у приміщенні, яке постійно провітрюється. Вентиляція - одна з обов'язкових умов зберігання лози. Перед тим, як починати процес плетіння, лозу знову замочують у воді протягом двох годин. Тільки після цього її можна використовувати для роботи (вона стає придатною для обробки).
Розділ 2
Організація робочого місця та безпека праці