Фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів
(визначення відносної густини, температури плавлення,
температури кипіння, ІЧ-, УФ-, ЯМР-спектроскопія,
Хроматографічні методи дослідження).
| 1. У фармакопейному аналізі визначення температури плавлення дозволяєпідтвердити: A * справжність і ступінь чистоти лікарської речовини B кількість летких речовин і води в препараті C втрату у вазі при висушуванні субстанції лікарської речовини D кількісний вміст лікарської речовини E стійкість лікарської речовини до впливу зовнішніх факторів | Визначення температури плавлення дозволяє встановити справжність та ступінь чистоти лікарського засобу. Наявність домішок призводить до зміни температури плавлення |
| 2. В аптеці виготовлені порошки дибазолу з цукром. Який вид контролю здійснив аналітик, зваживши окремо 3% від загальної кількості порошків? A * фізичний B органолептичний C письмовий D хімічний E опитувальний | Фізичний контроль полягає у перевірці загальної маси або об'єму лікарського засобу, кількості та маси окремих доз, що входять в цю лікарську форму, але не менше трьох доз. |
| 3. Визначення температури плавлення проводять різними методами залежно від фізичних властивостей лікарських речовин. Вкажіть метод, який використовують для визначення температури плавлення твердих речовин, що легко перетворюються в порошок: A * капілярний B перегонки C за допомогою пікнометра D потенціометричний E за допомогою ареометра | Для визначення температури плавлення твердих речовин, які легко перетворюються на порошок, застосовують капілярний метод. У цьому методі температура плавлення являє собою температуру, за якої остання тверда часточка згущеного стовпчика речовини в капілярній трубці переходить у рідку фазу. |
| 4. Хіміку-аналітику для визначення середньоїмаси таблеток глібенкламіду необхідно відібрати: A * 20 таблеток B 10 таблеток C 5 таблеток D 50 таблеток E 30 таблеток | 20 таблеток |
| 5. Кількісне визначення субстанції рутину проводять спектрофотометричним методом. Розрахувати кількісний вміст провізор-аналітик має можливість, якщо виміряє: A * Оптичну густину B рН розчину C Кут обертання D Температуру плавлення E Показник заломлення | Оптична густина розчину являє собою десятковий логарифм оберненої величини пропускання для монохроматичного випромінювання і виражається співвідношенням: A = log10(1/T) = log10(I0/I), де І0 – інтенсивність падаючого монохроматичного випромінювання; І - інтенсивність монохроматичного випромінювання, яке пройшло. Якщо співвідношення А1/А2 знаходиться в межах 0,875±0,004, то вміст рутину у відсотках обчислюють за формулою: Х = А2 ∙ 1000 / 325,5 ∙ а Якщо співвідношення А1/А2 перевищує 0,879, то вміст рутину у відсотках обчислюють за формулою: Х = (14,60 ∙А2 – 13,18 ∙ А1) / а |
Визначення показника заломлення та концентрації розчинів органічних л/з методом рефрактометрії. Визначення оптичного обертання та концентрації розчинів орг. л/з методом поляриметрії.
| 1.Провізор-аналітик контролює стан рефрактометра. Для його калібрування він використовував воду очищену. Яке значення показника заломлення повинно бути у води очищеної? A * 1,3330 B 1,3110 C 1,3220 D 1,3440 E 1,3550 | Значення показника заломлення води очищеної становить 1,3330, що використовується з метою перевірки справності рефрактометра. |
| 2. Фармацевтичне підприємство випускає розчин кордіаміну. При проведенні контролю його якості хімік-аналітик визначив кількісний вміст методом рефрактометрії. Для цього він виміряв: A * показник заломлення B в'язкість C щільність D інтенсивність поглинання E кут обертання | За допомогою рефрактометру визначають показник заломлення. Концентрацію речовини обчислюють за формулою: X = (n-n0)/F, де Х – концентрація розчину; n – показник заломлення розчину; n0 – показник заломлення розчинника при тій самій температурі; F – фактор, що дорівнює величині приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%. |
| 3. Аналітик отримав для аналізу субстанцію глюкози. Для визначення її доброякісності він виміряв кут обертання її водного розчину. Ці дослідження він проводив, користуючись A * Поляриметром B Рефрактометром C Спектрофотометром D Потенціометром E Фотоелектрокалориметром | Визначення величини кута обертання розчину глюкози проводили на приладі поляриметрі. Питоме оптичне обертання обчислювали за формулою:
 де α – кут обертання, виміряний при температурі (20±0,5)°С, у градусах;
[α]20D – величина питомого оптичного обертання, у градусах;
с – концентрація розчину, у г/л;
l – довжина поляриметричної трубки, у дециметрах
|
| 4. Аналітик отримав для аналізу субстанцію глюкози. Для визначення її доброякісності він скористався поляриметром. При цьому він вимірював: A * Кут обертання B Показник заломлення C Оптичну густину D Температуру плавлення E Питому вагу | Визначення питомого обертання розчину глюкози проводили на приладі поляриметрі, вимірявши кут обертання. Питоме оптичне обертання обчислювали за формулою:
де α – кут обертання, виміряний при температурі (20±0,5)°С, у градусах;
[α]20D – величина питомого оптичного обертання, у градусах;
с – концентрація розчину, у г/л;
l – довжина поляриметричної трубки, у дециметрах
|
| 5. При випробуванні на чистоту субстанції етилморфіну гідрохлориду необхідно визначити питоме оптичне обертання. Це дослідження проводять з використанням: A * поляриметра B спектрофотометра C фотоелектроколориметри D рефрактометра E полярографа | Визначення питомого оптичного обертання розчину етилморфіну гідрохлориду проводили на приладі поляриметрі, вимірявши кут обертання. Питоме оптичне обертання обчислювали за формулою:
де α – кут обертання, виміряний при температурі (20±0,5)°С, у градусах;
[α]20D – величина питомого оптичного обертання, у градусах;
с – концентрація розчину, у г/л;
l – довжина поляриметричної трубки, у дециметрах.
|
| 6. Кут оптичного обертання речовин, який визначають при температурі 20 °С, у товщині шару 1 дециметр і довжині хвилі лінії Д спектру натрію (λ = 589,3 нм),у перерахунку на вміст 1 г речовини в 1 мл розчину називають: A * Питомим оптичним обертанням B Оптичною густиною C Показником заломлення D Відносною густиною E Показником розподілення | Питоме оптичне обертання, виражене в радіанах (рад), являє собою обертання, викликане шаром рідини або розчину завтовшки 1 дециметр, який містить 1г оптично активної речовини в 1 см3 при проходженні крізь нього поляризованого світла з довжиною хвилі лінії Д спектру натрію (λ = 589,3 нм) при температурі 20 °С. |
| 7. Для кількісного визначення 10% розчину кальцію хлориду використовують фізико-хімічний метод, вимірюючи показник заломлення за допомогою: A * Рефрактометра B УФ-спектрофотометра C Газового хроматографа D Потенціометра E Поляриметра | За допомогою рефрактометру визначають показник заломлення. Концентрацію речовини обчислюють за формулою: X = (n-n0)/F, де Х – концентрація розчину; n – показник заломлення розчину; n0 – показник заломлення розчинника при тій самій температурі; F – фактор, що дорівнює величині приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%. |