УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ФАХОВИХ МЕТОДИК

Галузь знань – 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки – 6.010102 Початкова освіта

(усіх форм навчання)


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Одним із видів індивідуальної роботи студентів є курсова робота, рівень виконання якої свідчить про ступінь засвоєння ними здобутих знань. Основна мета курсової роботи з фахових методик – вивчення та аналіз одного з питань теорії та практики з методичної підготовки.

Курсова робота повинна відображати здатність студента працювати з науковою літературою, поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю, розробляти і формулювати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення процесів, які були проаналізовані в роботі.

Тема курсової роботи повинна бути актуальною, включати певну галузеву проблему, а об’єкт дослідження – відповідати визначеній темі.

Мета курсової роботи – систематизувати, закріпити та розширити теоретичні знання, поєднати їх з практичними матеріалами, ознайомитися з методами, напрацьованими іншими дослідниками, а також науково обґрунтувати результати власних досліджень.

Зміст роботи та якість її оформлення повинні відповідати сучасним вимогам до таких робіт. При оцінюванні курсової роботи береться до уваги не лише якість самої курсової роботи, а й відповідність її оформлення стандартам. Невідповідність в оформленні курсової роботи встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи або взагалі вона може бути не допущена до захисту. Тому її оформленню треба приділити особливу увагу.

 

ПОРЯДОК ВИБОРУ ТЕМИ

Тематика курсових робіт формується на початку навчального року, затверджується на засіданні кафедри і поновлюється щорічно.

Студентам надається можливість подавати власні пропозиції щодо тематики курсових робіт на розгляд фахової кафедри. Після того, як розгляд пропозицій студентів і затвердження тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку, запропонованого кафедрою.

Тема курсової роботи затверджується науковим керівником і має відповідати певному напряму, який характеризує ту чи іншу категорію фахових методик.

 

СТРУКТУРА РОБОТИ

Підготовка курсової роботи потребує систематизації теоретичних знань і поєднання їх з практичними матеріалами.

Курсова робота умовно складається зі вступу, кількох розділів теоретичної і практичної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі, шляхом критичного аналізу, потрібно обґрунтувати актуальність вибраної теми для даної галузі науки і практики та необхідність її дослідження; вказати, хто з вчених займався цією проблемою.

Сформулювати мету роботи і визначити завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Визначити об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище щодо проблемної ситуації, вибраного для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми курсової роботи, зазначеної на титульному аркуші.

У вступі вказуються методи дослідження та експериментальна база дослідження.

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

 

Основна частина складається з теоретичної та практичної, де розкривається зміст теми дослідження.

Перша частина (Розділ 1) курсової роботи є теоретичним дослідженням, мета якого – систематизація здобутих знань з фахових методик відповідно до вибраної теми.

У розділі аналізуються думки щодо проблем, що досліджуються, наводиться огляд літературних джерел, їх критичний аналіз та узагальнення. В огляді літератури необхідно окреслити основні етапи розвитку наукової думки за проблемою, що досліджується. Обов’язково повинні бути посилання на використані джерела.

Обсяг першого розділу – не більше 35 % загального обсягу курсової роботи.

У другій частині (практичній (експериментальній)) (Розділ 2) варто описати засоби, технології, методи і форми удосконалення певного аспекту навчально-виховного процесу, педагогічний досвід роботи з відповідної проблеми навчально-виховного закладу (окремого вчителя), використовуючи матеріали спостережень, бесід із учителями, дітьми, батьками або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним у цій частині роботи є описання власного дослідження.

Кожен параграф і розділ необхідно завершувати лаконічними висновками, що логічно узагальнюють викладене. При цьому треба пам’ятати, що дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається у науковому середовищі. Робота, автор якої допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії підготовки без права її повторного захисту.

Висновки. У висновках викладаються найважливіші наукові та практичні результати, одержані в результаті дослідження. За змістом висновки мають бути пов’язані зі структурою роботи і випливати із завдань дослідження.

Висновки повинні бути стислими та повною мірою відображати матеріал, викладений в курсовій роботі.

Список використаних джерел включає тільки ті праці та джерела, на які робилися посилання, чи які використовувалися у при написанні курсової роботи.

Додатки передбачають таблиці, схеми, малюнки, зразки планів-конспектів уроків, дидактичного матеріалу, робіт учнів, анкети, тести тощо. Вони розміщуються в кінці роботи після списку використаних джерел.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна бути виконана й оформлена з дотриманням вимог до наукових робіт. Оптимальний обсяг курсової роботи – 30-35 друкованих сторінок, список використаної літератури – близько 20 джерел.

Обов’язковою вимогою до курсової роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання. Цитати з цих джерел наводяться в тексті виключно українською мовою.

Текст курсової роботи набирається на комп’ютері на одному звороті аркуша білого паперу формату А4 (210 × 297 мм). Сторінки обмежуються полями: ліве – 25 мм, верхнє та нижнє – 20, праве – 10 мм. Відстань між заголовком і текстом – 15-20 мм. Шрифт – чорного кольору. Щільність тексту однакова по всій роботі. Сторінка повинна містити не менше 28-30 рядків по 57-60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів).

Рекомендована гарнітура – Times New Roman, кегль – 14, інтервал між рядками – 1,5.

Курсова робота має бути надрукована чітко, без помилок і виправлень.

Текст курсової роботи може ілюструватись кресленнями, рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами та таблицями.

Курсова робота починається з титульної сторінки за формою, наведеною в додатку. Вона є першою сторінкою курсової роботи, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Далі номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша. За титульною сторінкою наводяться послідовно зміст, вступ, розділи в порядку подання, висновки, список використаних джерел, додатки.

Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів – після закінчення попереднього.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Нумерація розділів та підрозділів.Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.

Параграфи нумеруються в межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між ними ставиться крапка. Позначку параграфа (§) в дипломних роботах не використовують. У кінці номера параграфа має стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій параграф другого розділу). У тому самому рядку дається заголовок параграфа.

 

Виразність і мова тексту. Курсова робота повинна бути написана логічно, послідовно, грамотною літературною мовою. Не слід вживати дуже довгих складних побудов речень та надто коротких, лаконічних фраз.

Стиль наукової мови – безособовий монолог, тому виклад ведеться від третьої особи множини. Але нагнітання в тексті займенника «ми» створює негативне враження. Тому автори застосовують конструкції, які виключають займенник «ми», тобто вживають неозначено-особові речення: «спостерігаємо, встановлюємо, маємо на увазі» тощо.

В окремих випадках використовують такі вирази, як «на наш погляд», «на нашу думку», «на думку автора праці», «можна стверджувати», «проведені досліди підтвердили», «дають підстави вважати, робити висновки» тощо.

При згадуванні в тексті прізвищ, їхні ініціали вказують перед прізвищем (наприклад: К.Д.Ушинський), а не після прізвища, як це прийнято у списках літератури.

 

Порядок посилань на літературні джерела. Посилання на літературні джерела в тексті наводяться у квадратних дужках [].Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки.

Наприклад: «у працях [1 - 7] ...» або [1, с.7] (Джерело розміщене під номером 1 у «Списку використаних джерел» у кінці роботи, сторінка 7).

 

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується в кінці видання Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Наприклад:

1. Актуальні проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу. – Режим доступу: http: // ua. textreferat.com/referat-13445-1.html

2. Алексюк, А. М. Педагогіка вищої освіти України : історія, теорія : підручник / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.

3. Балан, Е. Л. Дидактическое взаимодействие преподавателей и студентов как фактор оптимизации процесса обучения: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Е. Л. Балан. - Одеса, 1994. – 173 с.

4. Бібік, Н. М. Соціалізація школяра – у базовому змісті початкової освіти / Н. М. Бібік // Початкова школа. – 1998. – №12. – С. 10-12.

5. Коберник. Г. І. Інтерактивні технології навчання як засіб формування основ життєвої компетентності молодшого школяра / Г. Коберник // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / редкол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) [та ін.] – Умань : Софія, 2008. – Вип. 27. – С. 10-16.

6. Кодлюк, Я. П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті: підручник для магістрантів та студ. пед. ф-тів / Я. П. Кодлюк. – К. : Наш час, 2006. – 368 с.

7. Кокарєва, І. Інтерактивні технології у навчанні / І. Кокарєва // Початкова школа. – 2006. – № 2. – С.19-21.

8. Сухомлинский, В. А. Сердце отдаю детям. Рождение гражданина. Письма к сыну / В. А. Сухомлинский . – 2-е изд. – К. : Рад. шк., 1987. – 544 с.

9. Сухомлинський, В. О. Вибрані твори : в 5 т / В. О. Сухомлинський . – К. : Рад. школа, 1976. – Т. 2. – С. 211.

10. Технологія // Словник іншомовних слів / уклад. С. П. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К. : Наук. думка, 2000. – С. 573.

11. Технологія // Сучасний тлумачний словник української мови : 50000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського.–Х. : ШКОЛА, 2006. – С. 652.

12. Толковый словарь русского языка. – Режим доступу: http : // www.megabook.ru/ ojigov/. – Загол. з екрану.

13. Традиції та інновації викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 27-28 травня 2004р.) / Національний гірничий ун-т, Інститут гуманітарних проблем ; редкол.: Ю. В. Пушкін – Донецьк : Донецький НГУ, 2004. – 124 с.

14. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн. : навч. посіб. / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Кн.1. – 624 с.

15. Управління школою, що змінюється. Порадник сучасного директора / О. Пометун, Л. Середняк, І. Сущенко, О. Янушевич. – Тернопіль: Астон, 2005. – 192 с.

16. Урок в развивающем обучении: книга для учителя / А. К. Дусавицкий, Е. М. Кондратюк, И. Н. Толмачева, З. И. Шилкунова. – М. : Вита –Пресс, 2008. – 288 с.

 

Додатокповинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток....» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

 

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентами на кафедру фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі. Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки. Керівником здійснюється попереднє оцінювання якості курсової роботи та робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту.

Узагальнені критерії оцінювання якості виконання курсової роботи:

Назва частини роботи Критерії оцінювання роботи Максимальна кількість балів
Вступ Рівень актуальності проблеми
Наявність, повнота і відповідність вимогам до науково-дослідного апарату
 
Теоретичний розділ Теоретична обґрунтованість проблеми та шляхів її розв’язання, наявність аналізу ключових понять
Критичність аналізу, наявність власної позиції
 
Практичний розділ Відповідність емпіричних матеріалів теоретичним посилкам. Повнота емпіричного дослідження
Обґрунтованість висновків, що випливають з результатів емпіричних досліджень
Наявність наочного представлення емпіричних матеріалів (графіки, діаграми, таблиці)
 
Висновки Повнота висновків та їх відповідність завданням
Список використаних джерел Правильність оформлення літературних джерел
Відповідність використаних літературних джерел темі дослідження
Наявність сучасних видань (за останні 6 років)
Логічний зв’язок з посиланнями в тексті
Достатність кількості джерел (не менше 40)
 
Захист роботи Відповідність доповіді змісту випускної кваліфікаційної роботи
Повнота відповідей на запитання
Якість вербального висвітлення доповіді
 
Наявність додатків
Наявність у роботі граматичних, орфографічних, технічних помилок -5
РАЗОМ

 

Курсову роботу студент захищає в навчальній групі. Доповідь, як правило, триває близько 5-7 хвилин. Орієнтовна структура доповіді повинна відображати структуру курсової роботи. Особливу увагу слід приділити характеристиці власного внеску в розробку проблеми.

Після доповіді студент відповідає на запитання викладачів. Під час захисту оцінюються: якість виконаної студентом курсової роботи, рівень знань і набутих навичок за темою, вміння аналізувати практичну діяльність, логічно та аргументовано викладати думки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну думку.

Таблиця 1. Орієнтовний регламент виконання курсової роботи

Етап Зміст виконуваних робіт Рекомендовані терміни виконання робіт
Вибір і затвердження теми курсової роботи Студент ознайомлюється з рекомендованою тематикою робіт і вибирає конкретну тему, після чого затверджує її у наукового керівника Для студентів денної форми навчання – впродовж 1-3 тижнів 5 семестру Для студентів заочної форми навчання – впродовж лекційного періоду
Складання і затвердження плану курсової роботи Студент ознайомлюється з літературними джерелами щодо обраної проблеми, складає перший варіант плану роботи та подає його науковому керівникові для затвердження Для студентів денної форми навчання – впродовж 4 тижня семестру Для студентів заочної форми навчання – впродовж лекційного періоду (але не пізніше останнього дня сесії)
Добір та вивчення літератури. Здійснення дослідження Складання бібліографії, поглиблене вивчення підібраної літератури. Класифікація, систематизація та опрацювання відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи зібраного матеріалу; у разі необхідності підбирається додаткова інформація. Формулювання власних висновків по суті обраної проблеми дослідження. Вирішення на консультаціях з науковим керівником питань, які виникають під час виконання дослідження, з подальшим коригуванням отриманих результатів Для студентів денної форми навчання – впродовж 5-10 тижнів семестру Для студентів заочної форми навчання – впродовж періоду, відведеного для самостійної роботи студентів між двома черговими сесіями
Написання та оформлення роботи Підготовка письмового варіанта тексту, оформлення курсової роботи згідно із вимогами, подання остаточно відкоригованого варіанта курсової роботи на кафедру Для студентів денної форми навчання – робота виконується протягом 11-13 тижня та має бути подана на кафедру протягом 14 тижня Для студентів заочної форми навчання подання виконаної роботи до методичного центру факультету заочного навчання згідно графіка навчального процесу.
Підготовка до захисту і захист курсової роботи Ознайомлення із висновком наукового керівника на курсову роботу. Підготовка до захисту та захист результатів дослідження у вигляді виступу на засіданні комісії Для студентів денної форми навчання – робота має бути захищена протягом 15-16 тижня згідно графіка захисту курсових робіт. Для студентів заочної форми навчання – згідно графіка навчального процесу

 

 


УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

КАФЕДРА ФАХОВИХ МЕТОДИК ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціал

 

м. Умань - 20 __рік

 

 


 

Зміст

 

Вступ ...................................................................................................2

 

Розділ 1 (Назва) ................................................................................. 5

 

1.1. (Назва) ..........................................................................................5

1.2. (Назва) ......................................................................................... 9

1.3. (Назва) ........................................................................................13

 

Розділ 2. (Назва) .............................................................................. 16

 

2.1. (Назва) ........................................................................................16

2.2. (Назва) ........................................................................................19

2.3. (Назва) ....................................................................................... 19

 

Висновки .......................................................................................... 22

 

Список використаних джерел..........................................................25

 

Додатки ............................................................................................. 27

 

 


  ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ З МЕТОДИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Прізвище студента
1. Активізація навчально-пізнавальної діяльності на уроках рідної мови  
2. Аудіювання на уроках української мови.  
3. Вивчення правопису ненаголошених е, и в корені слова  
4. Вивчення словникових слів на уроках української мови.  
5. Використання методів проблемного навчання на уроках рідної мови.  
6. Використання народознавчого матеріалу на уроках навчання грамоти.  
7. Використання творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення процесу навчання рідної мови.  
8. Виховання інтересу у молодших школярів до книги  
9. Виховання любові до рідної мови через народні традиції  
10. Виховання патріотичних почуттів на уроках читання в початкових класах  
11. Диференціація на уроках розвитку мовлення.  
12. Диференційований підхід до навчання рідної мови.  
13. Диференційований підхід до навчання школярів рідної мови  
14. Диференційований підхід до формування навички читання у чотирирічній початковій школі.  
15. Диференційовані завдання в період навчання грамоти.  
16. Екологічне виховання молодших школярів на уроках читання  
17. Загадка як засіб емоційного впливу на розвиток пізнавальних здібностей учнів  
18. Засвоєння найважливіших текстологічних понять як засіб удосконалення зв’язного мовлення.  
19. Засоби зв'язності тексту у початковому навчанні рідної мови  
20. Збагачення лексичного запасу на уроках читання.  
21. Знання про текст як система орієнтирів у побудові висловлювань різних типів.  
22. Ігри на уроках читання як один із засобів естетичного виховання.  
23. Казка як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів  
24. Критичне мислення і диференціація на уроках читання.  
25. Лексична робота на уроках української мови і читання  
26. Методика роботи над загадками і скоромовками на уроці читання.  
27. Мовленнєві ситуації як засіб формування комунікативних уміь.  
28. Організація процесу пізнання та активізація мислення першокласників через навчання грамоти.  
29. Особливості аналізу художнього твору на уроках читання у 3-4 класах  
30. Особливості вивчення букварної лексики  
31. Особливості вивчення дієслова у початкових класах  
32. Особливості вивчення категорії іменника в 3 класі  
33. Особливості вивчення лексичного значення слова у початкових класах  
34. Особливості вивчення теми текст у початкових класах  
35. Особливості вивчення української народної казки.  
36. Особливості навчанню виразному читанню поетичних творів  
37. Особливості навчання виразному читанню  
38. Особливості навчання виразному читанню поетичних творів.  
39. Підготовка учнів до сприйняття нових художніх творів на уроках українського читання  
40. Пізнавальні завдання на уроках рідної мови для розвитку творчих здібностей особистості.  
41. Поетичні твори у всебічному розвитку особистості школяра  
42. Прийоми розвитку свідомого читання молодших школярів  
43. Проблемно-пізнавальні завдання на уроках читання як засіб розвитку мислення.  
44. Пропедевтика вивчення лексичних понять і будови слова в період навчання грамоти.  
45. Пропедевтика літературних знань у початкових класах.  
46. Робота над творами у початкових класах  
47. Розвиток активного словника учнів початкових класів.  
48. Розвиток діалогічного мовлення молодших школярів.  
49. Розвиток духовних цінностей молодших школярів на уроках рідної мови.  
50. Розвиток духовних цінностей молодших школярів на уроках читання.  
51. Розвиток зв’язного мовлення і мислення в період навчання грамоти  
52. Розвиток зв'язного мовлення на уроках рідної мови.  
53. Розвиток інтересу до вивчення української мови  
54. Розвиток інтересу у молодших школярів до вивчення мови  
55. Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках рідної мови.  
56. Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.  
57. Розвиток творчих здібностей на уроках читання  
58. Розвиток творчого мислення школярів на уроках рідної мови.  
59. Розвиток усного мовлення на уроках читання  
60. Роль гри у збагаченні словникового запасу молодших школярів  
61. Роль гри у розвитку особистості молодшого школяра  
62. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів.  
63. Роль уроків позакласного читання у розвитку інтересу до читання  
64. Стимулювання творчої активності молодших школярів у процесі складання казок на уроках української мови та читання  
65. Увиразнення мовлення учнів класу емоційно забарвленою лексикою.  
66. Увиразнення синонімами мовлення молодших школярів.  
67. Удосконалення мовлення молодших школярів під час вивчення синтаксису.  
68. Усний переказ як засіб розвитку зв’язного мовлення.  
69. Формування алгоритмічної культури школярів у процесі мовленнєвої діяльності.  
70. Формування в молодших школярів орфографічної грамотності з опорою на вміння і навички з фонетики і орфографії  
71. Формування графіко-орфографічних умінь і навичок молодших школярів.  
72. Формування навичок каліграфічно правильного письма в учнів 2-4 класів.  
73. Формування образного мовлення дітей при вивченні теми «Прикметник».  
74. Формування прийомів самостійної роботи на уроках читання.  
75. Формування читацьких якостей у молодших школярів  
76. Фразеологізми та крилаті вислови на уроках української мови  
77. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури.  
78. Шляхи вдосконалення техніки читання молодших школярів.  
79. Шляхи удосконалення ефективності уроку української мови  
80. Використання літератури рідного краю на уроках рідної мови і читання  

 

 

  ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ Прізвище студента
  Виховні можливості уроків математики в початкових класах.  
  Формування в учнів умінь і навичок самостійної роботи в процес навчання математики в І-ІУ класах.  
  Методика навчання учнів розв'язування простих текстових задач  
  Система роботи вчителя по формуванню в учнів свідомих і міцних обчислювальних навичок у процесі проведення усної лічби.  
  Технічні засоби навчання на уроках математики в початкових класах і методика їх викладання.  
  Методика проведення позакласних занять з математики в початкових класах.  
  Методика вивчення табличного множення і ділення в концентрі "Сотня".  
  Методика вивчення нумерації в концентрі "Багатоцифрові числа".  
  Елементи геометрії та методика їх вивчення в початкових класах  
  Шляхи удосконалення навчання математики в малокомплектній школі.  
  Формування поняття площі прямокутника в учнів початкових класів.  
  Методика навчання учнів розв'язування складених текстових задач.  
  Розвиток пізнавальної активності молодших школярів в процесі вивчення величин  
  Прийоми порівняння при вивченні математики в початкових класах.  
  .Формування інтересу до математики в учнів початкових класів.  
  Математичні задачі як предмет навчання в початкових класах.  
  Шляхи підвищення ефективності уроку математики.  
  Форми і методи перевірки знань, умінь і навичок з математики в початкових класах. Норми оцінок.  
  Інтеграція змісту навчання на уроках математики в початкових класах.  
  Особливості вивчення величин учнями початкових класів.  
  Особливості вивчення концентру „Десяток”.  
  Система роботи вчителя по формуванню в учнів свідомих і міцних обчислювальних навичок у процесі проведення усної лічби.  
23. Особливості вивчення концентру „Сотня”.  
24. Методика проведення позакласних занять з математики в початкових класах.  
25. Методика вивчення табличного множення і ділення в концентрі “Сотня”.  
26. Методика вивчення нумерації в концентрі “Багатоцифрові числа”.  
27. Методика вивчення елементів алгебри в початковому курсі математики  
28. Елементи геометрії та методика їх вивчення в початкових класах.  
29. Шляхи удосконалення навчання математики в малокомплектній школі.  
30. Формування в учнів початкових класів елементів алгоритмічної культури при вивченні множення багатоцифрових чисел.  
31. Формування в учнів початкових класів елементів алгоритмічної культури при вивченні ділення багатоцифрових чисел  
32. Формування поняття про площу прямокутника в учнів початкових класів.  
33. Методи навчання на уроках математики в початкових класах.  
34. Методика навчання учнів розв’язування складених текстових задач.  
35. Методи первинного ознайомлення учнів з новим матеріалом на уроці математики та умови ефективності їх використання  
36. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення математики в початкових класах  
37. Попередження неуспішності молодших школярів з математики.  
38. Використання елементів проблемного навчання на уроках математики в початкових класах.  
39. Методика навчання математики при роботі з шестилітками.  
40. Роль дидактичних ігор в активізації діяльності учнів на уроках математики в початкових класах.  
41. Домашня робота як одна із форм організації навчальної діяльності учнів.  
42. Формування в учнів початкових класів алгоритмічної культури.  
43. Удосконалення навчання математики в початкових класах за допомогою методичної системи укрупнення дидактичних одиниць.  
44. Екологічне виховання на уроках математики в I-IV класах.  
45. Активізація навчальної математики в початкових класах шляхом реалізації принципів та ідей педагогіки співробітництва.  
46. Особливості самостійної роботи молодших школярів при розв’язуванні складених задач  
47. Нестандартні уроки математики в початкових класах  
48. Взаємодія вчителя і учнів молодших класів при розв’язуванні «важких» мисленнєвих задач  
49. Виховання любові до рідного краю при вивченні математики  
50. Ефективність використання дидактичних ігор на уроках математики в початкових класах  
51. Розвиток мислення у молодших школярів на уроках математики  
52. Нестандартні уроки математики в початкових класах.  
53. Урок математики в умовах демократизації і гуманізації школи.  
54. Інтеграція змісту навчання на уроках математики в початкових класах.  
55. Здійснення національного виховання молодших школярів на інтегрованих роках  
56. Математичні задачі як предмет навчання в початкових класах.  
57. Виховні можливості уроків математики в початкових класах.  
58. Методика проведення позакласних занять з математики в початкових класах.  
59. Розвиток творчого мислення учнів початкових класів на уроках математики.  
60. Роль дидактичних ігор в активізації діяльності учнів на уроках математики в початкових класах.  
61. Формування творчого мислення учнів початкових класів у процесі вивчення математики.  
62. Вдосконалення навчання молодих школярів через інтеграцію змісту навчання.  
63. Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у мало комплектній школі.  
64. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення математики в початкових класах.  
65. Елементи народознавчого матеріалу для розвитку інтересу до навчання на уроках математики в початкових класах.  
66. Міжпредметні зв’язки на уроках математики в початкових класах.  
67. Розвиток мислення на уроках математики в початкових класах  
68. Шляхи удосконалення навчання математики в малокомплектній школі.  
69. Методика навчання математики при роботі з шестилітками.  
70. Економічне виховання учнів початкових класів на уроках математики.  
71. Формування інтересу до математики в учнів початкових класів.  
72. Групова робота учнів на уроках математики.  
73. Психолого-педагогічні особливості формування обчислювальних навичок у молодших школярів на уроках математики.  
74. Формування інтересу до математики у молодших школярів.  
75. Система роботи вчителя по формуванню в учнів свідомих і міцних обчислювальних навичок.  
76. Екологічне виховання учнів на уроках математики.  
77. Екологічне виховання молодших школярів на уроках математики.  
78. Роль дидактичних ігор в активізації діяльності учнів на уроках математики в початкових класах.  
79. Економічне виховання молодших школярів на уроках математики.  
80. Формування мислення молодших школярів на уроках математики  
81. Математичні задачі як предмет навчання в початкових класах.  
82. Керування діяльністю учнів початкових класів під час розв’язання задач.  
83. Розвиток творчого мислення учнів у процесі розв’язування геометричних задач.  
84. Інтеграція змісту навчання предметів початкової школи як фактор розвитку наукового світогляду молодшого школяра.  
  Шляхи формування творчого мислення молодших школярів на уроках математики  
  Використання на уроках математики інтегрованого змісту для створення світоглядних уявлень про живу природу.  
  Формування інтересу до математики на уроках в початковій школі.  
  Вплив узагальнюючого повторення на якість знань учнів  
  Застосування інноваційних технологій на уроках математики.  
  Ефективність використання інтерактивних технологій на уроках математики в початкових класах.  
  Застосування інтерактивних технологій на уроках математики  
  Методи розвитку продуктивного мислення на уроках математики  
  Нетрадиційні уроки математики як засіб підвищення розвитку пізнавального інтересу молодших школярів  
  Методика вивчення концентру «Десяток»  
  Формування інтересу до математики в початкових класах  
  Значення дидактичних ігор на уроках математики в початкових класах  
  Використання дидактичного матеріалу на уроках математики.  
  Математичні задачі як предмет навчання математики .  
  Керування діяльністю учнів в початкових класах під час розв’язання задач.  
  Методика навчання учнів розв’язанню простих текстових задач.  
  Наочні посібники і ТЗН на уроках математики та методика їх використання  
  Вибір методів навчання на уроках математик.  
  Підвищення ефективності молодших школярів на уроках математики.  
  Навчально – наочні посібники і технічні засоби навчання на уроках математики в початкових класах. Та методика їх використання.  
  Роль нестандартних уроків з математики в навчально – виховному процесі початкової школи.  
  Позакласна робота з математики в початкових класах та метода її проведення.  
  Вибір методів навчання на уроках математики початкових класах.  
  Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі розв’язування нестандартних завдань.  
  Методика вивчення в концентрі 100  
  Диференційований підхід у навчанні учнів розв’язувати задачі.  
  Математичні задачі, як предмет навчання в початкових класах.  
  Формування інтересу до математики в учнів початкових класів.  
  Умови та засоби, ефективного застосування індивідуального підходу в навчанні молодших школярів математиці.  
  Елементи геометрії та методика їх вивчення в початкових класах.  
  Роль дидактичних ігор в активізації діяльності учнів на уроках математики  
  Формування інтересу до математики в учнів початкових класів.