Лекція 9. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТА НОВІ КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СУЧАСНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

Лекція 8. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ОБ'ЄКТОМ

 

Для здійснення можливості реалізації виробничого менеджменту, кожний виробничий об'єкт (об'єкт управління або керуючий об'єкт) повинен мати свою спеціально спроектовану систему управління (керуючу систему). Проект системи управління встановлює порядок її побудови, архітектуру і організацію її функціонування.

Розробка і впровадження системи управління складається з трьох етапів: передпроектний етап (підготовка до розділення системи); розробка проекту системи; впровадження системи.

 

На етапі підготовки до розробки системи: видається директивний документ про початок і терміни виконання робіт з розробки системи і визначається підрозділ, координуючий організацію управління:

- організується технічне навчання менеджерів і ведучих фахівців підрозділів, а також вивчення всім колективом передового досвіду управління;

- проводиться обстеження і аналіз існуючої системи управління;

- розробляються техніко-економічні обґрунтування.

 

На етапі розробки проекту системи здійснюється розробка технічного завдання, технічного проекту і робочого проекту системи.

Технічне завдання встановлює основні вимоги до системи, порядок її розробки і затверджується вищестоящою організацією.

Технічний проект системи містить принципові проектні рішення, що дають повне уявлення про зміст управління в системі, про її структуру, склад підсистем, напрямки реалізації функцій і задач управління.

Робочий проект системи являє собою комплект нормативно-технічних документів (стандартів, положень, посадових інструкцій, правил і т.д.), необхідних для забезпечення функціонування системи, а також комплект планів заходів щодо впровадження цих документів.

На етапі впровадження системи видаються директиви введення в дію затверджених стандартів системи управління і про виконання заходів по їх впровадженні, а також впровадження іншої необхідної нормативно-технічної документації, що регламентує управління.

 

У числі заходів щодо впровадження системи передбачається:

- навчання керівного складу і виконавців, придбання та освоєння необхідної техніки управління і т.д.;

- організація системи ведення нормативно-технічної документації системи, що забезпечує контроль за її впровадженням;

- дослідне функціонування системи.

За результатами досвідченого функціонування уточнюється порядок взаємодії підрозділів у процесі управління і при необхідності коригується проектна документація. За результатами впровадження оцінюється перевага системи та (або) уточнюється її розрахункова економічна ефективність, складається акт про її впровадження, який затверджується вищестоящою організацією і реєструється відповідно до встановленого порядку.

Лекція 9. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТА НОВІ КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СУЧАСНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

 

Проведення реструктуризації в різних галузях народного господарства пов'язане з роботами по вдосконаленню організації та управління виробництвом і зі збільшуючими масштабами використання систем управління з швидко прогресуючими коштами обчислювальної техніки. Так, для управління сучасним виробництвом використовуються:

- ЕОМ великогабаритні та персональні;

- мікропроцесори;

- засоби телекомунікації;

- електронні друкарські машинки, термінальні пристрої із вбудованою мікро ЕОМ;

- засоби автоматизованої обробки текстової інформації.

 

Сучасні ЕОМ здатні одночасно обробляти текстову, цифрову та графічну інформацію.

У системі оперативного управління виробництвом ЕОМ використовується для:

- розробки оперативних планів виробництва і контролю за їх виконанням;

- контролю руху запасів матеріалів, необхідних для процесу виробництва;

- розрахунку заробітної плати;

- контролю за надходженням замовлень;

- аналізу даних про збут продукції;

- реєстрації надходження платежів;

- ведення обліку та звітності.

 

У сучасних умовах набуло розвитку використання ЕОМ для автоматичного друкування тексту з голосу без використання друкарки. Такі ЕОМ дозволяють на 60-70% скоротити витрати на введення інформації. Крім того, вони використовуються для передачі інформації голосом між керівниками різних рівнів управління. В особливості це стосується термінальних пристроїв, сприймаючих інформацію з голосу.

Розвиток систем телекомунікацій дозволило об’єднати всі технічні засоби обробки цифрової і текстової інформації в єдину систему внутрішньовиробничої інформації.

До нових технічних засобів можна віднести наступні: копіювальний пристрій з вбудованою мікроЕОМ для автоматизації процесу копіювання та розсилання документів; електронні друкарські машинки та композери для автоматизації процесу передруку документів і матеріалів; інформаційні бази даних для зберігання текстів різних матеріалів або їх індексів; телекомунікаційний виробничий зв'язок, який забезпечує систематичну тісну взаємодію та координацію діяльності керівників підрозділів; фотоскладальну техніку; пристрої оптичного зчитування; комплексну систему, що поєднує ЕОМ з мікрофільмування; електронну пошту; диктофонну техніку і ін.

На деяких виробничих підприємствах і в великих промислових фірмах створені автоматизовані системи управління адміністративно-конторською діяльністю, що припускає спеціалізацію управлінського апарату на виконання конкретних функцій: підготування матеріалів до нарад, складання ділових листів, обслуговування управлінців шляхом отримання і надання в їх розпорядження необхідної інформації, виконання всіх видів конторських робіт та ін.

Широке розповсюдження для управління виробничими процесами стосовно апарату управління отримали останнім часом автоматизовані робочі місця (АРМ), які створюються за функціональним принципом і використовуються як лінійним керівником підприємств та організацій (директор, головний інженер, керівники служб: економічної, виробничої, технологічної тощо), так і окремими спеціалістами (конструктор, бухгалтер, нормувальник та ін.)

Використання нових технічних засобів у сполученні з сучасними комп'ютерними технологіями дозволяють істотно підвищити ефективне функціонування систем управління виробництвом.