Мовні засоби, що використовуються під час прямого чи непрямого цитування використаних джерел
У розділі 1 можливе використання таких мовних формул: автор розглядає, розкриває, висвітлює, порушує, розв’язує проблему, занурюється у проблему, зупиняється на проблемі; вважає, відзначає, що; пише, що; наголошує, що; справедливо вказує на те, що; автор стверджує, аналізує, характеризує, переконливо доводить, порівнює, зіставляє, з’ясовує, покликається на, наголошує на важливості, формулює, виходить із того, що; автор припускає, висловлює припущення, пропонує; автор заперечує, стверджує, ігнорує, дорікає, критикує, не підтверджує висновку словами, спростовує, критично ставиться, ставить завдання, підтверджує висновок фактами, причину вбачає в тому, що.
Огляд літератури закінчують висновками і пропозиціями щодо завдань, які необхідно дослідити в контексті виконуваної роботи. Мовні кліше цього складника такі:
- Нам видається, що...; Ці обставини дають нам підстави припускати, що ...; Усе це дає змогу висловити нам такі припущення...; Зупинимося докладніше на...; Перейдемо до розгляду...; Продовжимо розгляд...;
- Урахування українськими вченими здобутків зарубіжних дослідників стимулювало нові підходи до...;
- На початку XXI ст. виразною стає тенденція до...; Як засвідчує аналізований матеріал...; За нашим спостереженням, найпомітніші зміни відбулися в ...; Упродовж останніх десятиліть активізувалося вивчення...; Наукова зацікавленість цією проблемою цілком обґрунтована.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення завдань і їх порівняльна оцінка, розробляють загальну методику проведення досліджень. У цьому розділі доцільно вказати етапи проведення емпіричного дослідження.
Здобувачі вищої освіти 2 курсу у другому розділі курсової роботи представляють лише констатувальний психологічний експеримент та методичні рекомендації щодо оптимізації досліджуваного психологічного процесу чи феномену.
Здобувачі вищої освіти 3–4 курсів у другому розділі курсової роботи розкривають констатувальний, формувальний та контрольний етапи психологічного експерименту.
Детальний опис психологічних методик подають якщо:
• Методика авторська чи автором модифікована/адаптована.
• Методика малопоширена, здебільшого невідома.
В обох випадках в даному розділі подають їх теоретичне обґрунтування та опис, натомість сам текст опитувальника, бланки для відповідей, тощо виносять у додатки.
Якщо робота містить експеримент, то у даному розділі доцільно вказати характеристики досліджуваних, якщо вони в експерименті враховуються наприклад:
- вік,
- стать,
- сиблінг-позиція,
- походження з повної чи неповної сім’ї.
Іноді ці характеристики подають у вигляді порівняльних таблиць.
У другому розділіобґрунтовано вибір напряму експериментального дослідження, викладено загальну методику, методи розв’язання завдань, описано хід емпіричного дослідження, умови та основні етапи експерименту. Здобувач вищої освіти повинен дати кількісну та якісну оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), розроблено психолого-педагогічні рекомендації з цієї проблеми.
Структура емпіричного (експериментального) дослідження:
1. Формулювання мети, гіпотези та завдань емпіричного дослідження.
2. Планування емпіричного дослідження та прогнозування достовірності отриманих результатів.
3. Вибір методів та підбір методик для перевірки гіпотези емпіричного дослідження (із повною змістовою назвою методики, абревіатурою назви, якщо вона є, і покликанням на автора методики в дужках (за І.І. Іваненком); якщо автора методики не вказано (за викладом В.В. Петренка); якщо необхідно, вказується й автор модифікації).
4. Практичне оволодіння методикою емпіричного дослідження як засобом розв’язання науково-дослідного завдання.
5. Кількісна та якісна обробка даних емпіричного дослідження.
6. Повний, стилістично правильний та грамотний опис процедури й результатів емпіричного дослідження, переконливість аргументації.
7. Унаочнення (схеми, діаграми, графіки, таблиці) та інтерпретація результатів емпіричного дослідження.
8. Формулювання висновків, отриманих у результаті емпіричного дослідження, рекомендацій щодо їх використання.
9. Обсяг вибірки для констатувального експерименту – не менше 50 осіб. Для формувального експерименту – 25.
Здобувачі вищої освіти 3–4 курсів обчислюють результати психологічного експерименту методами математичної статистики.
Студенти 3 курсу результати контрольного експерименту представляють з обчисленням: середнього арифметичного, % відношення, середнього квадратичного відхилення, статистичного критерія t - Ст’юдента для перевірки достовірності результатів експерименту.
Студенти 4 курсу результати контрольного експерименту представляють з обчисленням: статистичного критерія t - Ст’юдента, коефіцієнта кореляції χ2 – Пірсона, коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.