Умови успішної педагогічної роботи

Вихователь використовує оптимальні можливості для забезпечення позитивних емоційних вражень від контакту вихованців з довкіллям; для створення піднесеного, радісного настрою під час спілкування дітей з дивовижною і загадковою природою; для належної активізації творчої інтерпретації дітьми прекрасного у природі; для залучення кожної дитини до спостережень за конкретними об’єктами і явищами природи, експе­риментування з природним матеріалом.

У приміщенні групи і на майданчику слід обладнати куточки для спостережень природничого характеру, активно використовувати природний матеріал для ігор, занять різного виду.

У родинному колі

Батьки залучають дітей до спостережень у садку, на полі, галявині, на городі, догляду за квітами і свійськими тваринами, виконання простих доручень в природі.

Показники успішного розвитку дітей

Позитивні емоційні реакції на явища і об'єкти природи;

виражений інтерес до інформації природничого характеру;

прагнення до взаємодії з природою;

прагнення до практичної діяльності в природі;

пізнавальна активність дітей у засвоєнні матеріалу природничого змісту;

художньо-творча активність відображення природи;

елементарне відтворення естетичної своєрідності природи у різних видах діяльності (пластичних рухах, грі, праці, малюванні, ліпленні, аплікації та ін.);

широке орієнтування в природному оточенні, виділення найважливіших ознак сезонів (тепло — холодно, дощ — сніг), ознак пристосування природних об'єктів з найближ­чого оточення до умов зовнішнього середовища (де живе, як росте, як пересувається).

Математична скарбничка

Завдання і зміст

Розширення і збагачення первинної орієнтації дитини в кількісних відношеннях навколишньої дійсності. Формування певних способів діяльності дитини, які необхідні їй для задоволення пізнавальних потреб.

Використання математичного матеріалу як основи для розвитку й удосконалення сенсорних дій.

Формування уявлень про число. Лічба в межах трьох у прямому порядку. Слухання й сприймання числівників у мові. (Використовувати лічилочки, побутові ситуації). Утворення чисел 2 і 3 способом додавання одиниці до попереднього числа. Ігри з кубиками, картками та пазлами, на яких зображені цифри (без вимоги їх запам'ятовування).

Лічба. Формування уявлень про множину. Порів­няння контрастних за кількістю предметів (один – багато, багато - мало). Порівняння чисельності множин шля­хом накладання та прикладання предметів однієї множини на предмети іншої (більше, менше, стільки ж). Упорядкування двох-трьох множин предметів за ознакою кількості. Практичні вправи на об'єднання двох груп предметів і визначення кількості способом перелічування предметів у новоутвореній множині у межах 3. Сприймання запитання: «Скільки всього стало?». Практичні вправи на вилучення за будь­-якою ознакою частини предметів у межах 3 і визначення кількості способом перелічування предметів, що залишились. Сприймання запитання: «Скільки залишилося?».

Ознайомлення з величиною предметів. Порівняння величин предметів (великий ~ маленький, довгий ~ короткий, високий ~ низький). Практичне розрізнення, упорядкування й позначення у мові відповідними словами величин однакових і різних за розміром предметів.

Ознайомлення з формою предметів. Геометричні фігури. Розрізнення круга і квадрата, кулі й куба. Порівняння геометричних фігур з предметами, схожими за формою. Групування предметів за ознакою форми.

Орієнтування в просторі. Визначення просторового розміщення предметів відносно себе: вгорі - там, де голова; внизу - там, де ноги; попереду - рух обличчям до предмета; позаду - рух спиною до предмета. Про­сторові відношення: над, під, на, за, поруч, високо, низько. Визначення напрямків: вперед - назад, вгору - вниз.

Орієнтування в часі. Частини доби (ранок, день, вечір, ніч); часові відношення (тепер - пізніше, спочатку - потім, учора - завтра).