Умови успішної педагогічної роботи
Вихователь зважено використовує різні фактори впливу на інтелектуальну та емоційно-вольову сферу дітей задля формування у них гармонійного сприймання природи. Формування у дітей основ екологічного світогляду має відбуватися системно – під час занять, під час прогулянок, організованих екскурсій, в умовах родинного виховання.
У приміщенні групи має бути обладнане місце природничого змісту, воно може розміщуватись у кількох місцях: на вікнах — кімнатні рослини куточку природи чи в центрі — об'єкти для спостережень, досліджень, календар, поличка з книжками, правилами поведінки тощо. Об'єкти мають бути постійними (акваріум, пташки у клітці, інші живі об'єкти) і змінними. Важливо щоб тут завжди було приємно, красиво, охайно, щоб з'являлось щось нове, цікаве, щоб діти постійно проявляли навички догляду і турботи, поглиблювали свої інтерес.
Відповідні умови мають бути забезпечені і на майданчику та за допомогою батьків удома.
Важливою умовою успішного виховання в дітей інтересу до світу природи, емоційного, пізнавального і моральної ставлення до неї є обізнаність педагогів, їх власна екологічна свідомість і готовність до змістовних, захоплюючих бесід з дітьми про природу, її явища і об'єкти.
Заглиблення в певне питання, можливість займатися ним систематично (спостереження за сходами насіння ящику, за ростом рослин, способом життя тварин, станом погоди тощо), тематичне планування — це умов формування у дитини цілісної картини світу природи світобачення на противагу фрагментарним, окремим явленням, якими діти оволодівають при епізодичній роботі.
У родинному колі
Своєчасно ознайомлювати батьків з тими питаннями, які досліджують у природі діти в садочку, радити батькам продовжувати дослідження з дітьми, а також збагачувати їхній досвід естетичними враженнями під час екскурсій, тривалих поїздок на відпочинок ( на річку, у село, до моря, у ліс, поле тощо).
Показники успішного розвитку дітей
Виражені позитивні емоційно-естетичні реакції на явища та об'єкти природи;
виражене прагнення до взаємодії з природою на чуттєво-ігровій основі з домінуванням етичних та естетичних мотивів;
виражений інтерес до інформації природничого характеру, бажання зрозуміти суть явищ, визначити взаємозв'язки;
прагнення до самостійних дій у природі (доглянути дерево, кущ, протидіяти тим, хто шкодить природі тощо);
відтворення естетичної своєрідності природи в різних видах гри (рольових, драматизаціях, подорожах) і творчості (словесній, музично-пластичній, образотворчій, предметній) ;
пізнавальна активність дітей в усіх видах організованої діяльності щодо засвоєння програмного матеріалу; виникнення інтересу до способів досягнення результату, спостережливість;
широке орієнтування в природному оточенні, виділення найважливіших ознак сезонів, взаємозв'язку між висотою сонця і температурою повітря, опадами, змінами в рослинному і тваринному світі, праці людей; усвідомлення необхідності дбати про своє здоров'я кожної пори року.
Математична скарбничка
Завдання і зміст
Основне завдання вихователя — здійснити поступовий перехід від сприймання математичного змісту в грі, в побуті, спостереженнях та інших видах діяльності до цілеспрямованого його осмислення й засвоєння на заняттях, у спільній з ровесниками діяльності.
Діти повторюють і закріплюють раніше вивчене з кожного розділу, осмислюють його. Водночас матеріал кожного розділу розширюється і збагачується, що дає можливість більш повно й узагальнено сприйняти різні компоненти математичного змісту.
Число і цифра. Лічба предметів у межах 10 (розміщення предметів хаотичне, лінійне, по колу). Порядкова і кількісна лічба. Загальні властивості чисел натурального ряду: не тільки дане, а будь-яке число можна утворити додаванням 1 до попереднього; будь-яке число більше, ніж кожне з попередніх чисел, і менше кожного з наступних. Називання чисел від 1 до 10, від будь-якого числа до 10, від 10 до будь-якого. Ознайомлення з цифрами від 0 до 9. Встановлення відповідності між цифрою та її назвою (числом), між числом і гру предметів, що позначаються цим числом. Порівняння чисел на основі попереднього встановлення відношень між предметними множинами, упорядкування числових карток (у сторону збільшення чи зменшення) у зростаючому та спадаючому порядку. Вивчення у межах 10 за допомогою розкладання предметних множин на дві частини.
Множина. Засвоєння понять усі, кожний, будь-які, останній. Практичні дії з множинами: операції об'єднання і вилучення частини з множини за певною ознакою. Збільшення або зменшення на 1. Порівняння двох множин кількістю і визначення відношень «на скільки більше?» «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж».
Додавання та віднімання. Задачі. Складання прикладів на додавання і віднімання за малюнками, практичними діями, використовуючи сюжети найпростіших казок, різні життєві ситуації. Викладання прикладів на додавання і віднімання в межах 5 за допомогою цифрових карток. Знаки «+» (додати), « —» (відняти), « = » (дорівнює), «≠» (не дорівнює). Читання прикладів. Прийоми прилічування і відлічування по 1. Додавання і віднімання в межах 5 за допомогою шкали лінійки. Задачі на знаходження суми і остачі. Складання та розв'язування задач за допомогою малюнків та практичних дій з фішками.
Величина предметів. Порівняння предметів за висотою, шириною, товщиною, довжиною, загальною величиною. Побудова упорядкованих послідовних рядів: великий, маленький, найменший та ін. Використання еталонних, та інших способів вимірювання. Використання в мові у різних життєвих ситуаціях слова – терміни, що означають різні параметри величини.
Геометричні фігури. Трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, круг, квадрат та їх особливості. Розпізнавання геометричних фігур, їх властивостей. Серіація геометричних фігур за певною ознакою (величина, висота, товщина, колір) та за двома ознаками (величина і колір або товщина і колір тощо). Заохочення мовленнєвої активності.
Орієнтування в просторі. Розміщення предметів на таблиці прямокутної форми із зображенням двох-трьох рядків і стовпчиків. Визначення розміщення предметів за двома координатами — назвою рядка і стовпчика. Визначення розташування предмета відносно іншого. Просторове розміщення на площині (на столі, в зошиті). Проміжні напрямки (верхній правий кут, нижній лівий тощо). Використання в мові термінів, що означають різні напрямки і просторові відношення між предметами. Схеми, плани як моделі просторового розміщення.
Орієнтування в часі. Ознайомлення зтижнем як проміжною одиницею вимірювання часу між добою. Встановлення послідовності днів тижня з опорою на порядкові числівники («Сьогодні четвертий день тижня – четвер»). Назва поточного місяця, попереднього і наступного. Ознайомлення з різними видами календарів та користування ними.