Озброєння і бомбове навантаження.
РОЗДІЛ 1
Бойове застосування засобів повітряного нападу
1. Засоби повітряного нападу зарубіжних держав та їх основні характеристики.
2. Класифікація засобів повітряного нападу.
3. Призначення, тактико-технічні характеристики (ТТХ), завдання та тактика дій стратегічної авіації (СА).
4. Призначення та тактико-технічні характеристики літака В-52Н.
5. Призначення та тактико-технічні характеристики літака В-1В.
6. Призначення та тактико-технічні характеристики літака ТУ-95МС, Ту-160.
7. Призначення та тактико-технічні характеристики літака В-2А.
8. Призначення, тактико-технічні характеристики та завдання тактичної авіації (ТА).
9. Призначення та тактико-технічні характеристики літака F-16С/D.
10. Призначення та тактико-технічні характеристики літака “Тornado”.
11. Призначення та тактико-технічні характеристики літака F-15E.
12. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків МіГ-29, Су-27.
13. Призначення, тактико-технічні характеристики та завдання палубної авіації (ПА).
14. Призначення та тактико-технічні характеристики літака F/А-18С/D.
15. Призначення та тактико-технічні характеристики літака EF-2000.
16. Завдання, яке вирішує авіація противника при придушенні системи ППО.
17. Призначення, класифікація високоточної зброї (ВТЗ). Призначення, тактико-технічні характеристики літака A-10A.
18. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування крилатих ракет AGM-86B(C), AGM-129A.
19. Призначення та тактико-технічні характеристики стратегічних крилатих ракет BGM-109 C/D “Тomahawk”.
20. Призначення, тактико-технічні характеристики та тактика бойового застосування протирадіолокаційних ракет AGM-88 “НАRМ”.
21. Призначення та тактико-технічні характеристики протирадіолокаційних ракет “АLАRМ”.
22. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків F-117А.
23. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків F-22А.
24. Призначення та тактико-технічні характеристики літаків Rafale.
25. Призначення та тактико-технічні характеристики літака ЕА-6В, EF-18G.
26. Призначення, склад та основи бойового застосування літаків далекого радіолокаційного виявлення й управління Е-3А.
27. Призначення та тактико-технічні характеристики літака Е-2С/D.
28. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування безпілотних летальних апаратів RQ-1A, MQ-1B “Predator”.
29. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування безпілотних летальних апаратів MQ-9 “Riper”.
30. Призначення, тактико-технічні характеристики, способи бойового застосування безпілотних летальних апаратів RQ-4A “Global Hawk”,
31. Призначення, тактико-технічні характеристики літаків RC-135U, U-2S.
32. Призначення, тактико-технічні характеристики літаків AV-8B, MV-22 “Osprey”.
33. Підлітний час повітряного противника, методика його розрахунку.
34. Рубіж виконання завдання повітряним противником та методика його розрахунку.
35. Зміст методики оцінки повітряного противника командиром підрозділу ЗРВ. Висновки, які робить командир підрозділу ЗРВ з оцінки повітряного противника.
РОЗДІЛ 1
Бойове застосування засобів повітряного нападу
Засоби повітряного нападу зарубіжних держав та їх основні характеристики.
За прогнозами військових фахівців і різних організацій, у період до 2020 р. найбільше значення, як і раніше, будуть мати пілотовані літальні апарати військового призначення.
До літальних апаратів військового призначення відносяться:
- стратегічні бомбардувальники;
- винищувачі-бомбардувальники;
- тактичні винищувачі;
- штурмовики;
- літаки спеціального призначення;
- літаки й вертольоти палубної й армійської авіації.
Основними показниками бойових властивостей аеродинамічних засобів нападу є :
• швидкість польоту;
• діапазон висот бойового застосування;
• дальність (радіус) польоту;
• маневреність;
озброєння і бомбове навантаження.
Сукупність перерахованих показників, за винятком двох останніх, прийнято називати льотно-тактичними характеристиками літальних апаратів.
Максимальна швидкість (Vmax) - швидкість рівномірного прямолінійного горизонтального польоту літака при роботі рухової установки з найбільшою тягою, що дозволяється (без форсажу).
Крейсерська швидкість (Vкр) - швидкість горизонтального польоту, при якій досягається мінімальна витрата палива на кілометр шляху. Для дозвукових літаків:
Vкp = (0,7...0,8)×Vmax.
Для швидкостей польоту літаків і вертольотів установлена наступна градація діапазонів:
• швидкість до 100 м/с – малошвидкісні;
• від 100 до 300 м/с – дозвукові;
• від 300 до 640 м/с – швидкісні;
• більш 640 м/с – високошвидкісні.
Найвигідніша швидкість - швидкість польоту на мінімальній тязі двигунів, необхідної для горизонтального польоту, що забезпечує мінімальну витрату палива в одиницю часу і максимальну тривалість польоту.
Дальність польоту максимальна (Дmax) - максимальна відстань, що пролітає літак без бомбового й іншого навантаження з максимальним заправленням паливом. Максимальна дальність забезпечується при крейсерських режимах польоту літака.
Дальність польоту тактична (Дт) - максимальна відстань, що пролітається літаком з одним заправленням палива при штатному озброєнні і нормальному бомбовому навантаженні на оптимальній висоті.
Дт = (0, 7...0, 8)×Дпер
Бойовий радіус дії (Rбд) - найбільша відстань, на яку може видалитися літак для виконання бойового завдання при штатному озброєнні і нормальному бомбовому навантаженні і повернутися без проміжної посадки та дозаправлення на аеродром вильоту:
для груп літаків
Rбд = 0,3×Дт
для одиночних літаків на великих висотах
Rбд = 0,4×Дт.
Практична стеля літака (Нпр) - найбільша висота польоту, на якій у нього ще мається можливість при наборі висоти зі швидкістю не менш 5 м/с.
Бойова стеля (Нб) – висота польоту літака, на якій він здатний виконувати горизонтальний маневр із креном до 15...20° без утрати висоти й швидкості.
Динамічна стеля (Ндин) - висота, у момент виходу на яку літак має мінімальну швидкість, необхідну для збереження керованості.
Для висот польотів установлена наступна градація:
політ на висоті менш 200 м – гранично малі висоти;
від 200 м до 1000 м – малі висоти;
від 1000 м до 4000 м – середні висоти;
від 4000 м до 12 000 м – великі висоти;
від 12 000 м до 40 000 м – стратосферні висоти.
Маневреність– здатність літака змінювати з визначеною швидкістю параметри польоту: швидкість, висоту, напрямок. Маневреність характеризується перевантаженнями, що складають для бомбардувальників 2...3 одиниці, для винищувачів - до 10 одиниць.
Ефективна площа розсіювання (ЕПР) цілі — розмір еквівалентної металевої поверхні, від якої потік вторинного випромінювання створює в місці прийому такий саме потік, як і від реальної цілі.
Величина ЕПР залежить від електричних властивостей матеріалу конструкції літака і його покриття, співвідношення його геометричних розмірів і довжини хвилі, ракурсу опромінення, поляризаційних характеристик атмосфери й антен радіолокаційних станцій. Вимірюється в метрах квадратних і складає приблизно до 10 м2 для винищувачів і більш 10 м2 для бомбардувальників.
Маса порожнього літака - маса конструкції силової установки, систем з робочими рідинами і газами, незнімного устаткування, олії і залишків, що не зливаються, палива.
Маса спорядженого літака - маса порожнього літака, екіпажа з багажем і знімним устаткуванням.
Злітна маса - маса спорядженого літака з паливом і бойовим навантаженням.