Ринок товарів та його кон'юнктура

 

Кон'юнктура ринку — це ситуація на конкретному товарному ринку, що визначається співвідношенням попиту і пропозиції на певний товар (послугу), яка склалась на даний момент часу. Вона залежить від циклічності економічного розвитку, державних політичних та економічних рішень, різного роду подій тощо.

У ході аналізу ринку використовують інформацію про стан і поповнення товарного асортименту, товарних запасів, виконання заявок і замовлень промисловості, виробничі програми підприємств, проведення оптових ярмарок, товарні біржі, товарообіг і його товарне забезпечення, ефективність рекламної діяльності щодо формування потенційних покупців нових товарів і т. ін.

Джерелами інформації є офіційна державна статистика, відомча статистика, дані вибіркових обстежень і опитувань населення.

Статистичне дослідження ринку товарів і послуг передбачає вивчення таких питань:

· оцінка стану ринку і вплив на нього окремих факторів;

· оцінка стану, розвитку і результатів діяльності конкретних міністерств, відомств, підвідомчих підприємств і організацій щодо поставок, задоволення заявок і замовлень, які можуть обгрунтувати потреби ринку;

· вивчення обсягів споживання, оцінка споживчих якостей виробів, ступінь і характер незадоволеного попиту населення;

· вивчення думки населення про асортимент і якість товарів та послуг у формі споживчих оцінок, намірів, мотиви поведінки покупців, характеристики використання товарів і послуг;

· опитування спеціалістів торгівлі і промисловості про рух товарів, попит на товари та послуги;

· проведення експертних оцінок про ступінь збалансованості ринку, перспективи розвитку асортименту, пріоритети окремих економічних рішень тощо.

Важливим принципом аналізу товарного ринку є врахування вимог окремих груп споживачів.

Групування споживачів проводять за такими ознаками: поведінка на ринку, специфіка споживчих вимог. Диференціація споживчих вимог лежить в основі сегментації ринку. Сегментація провадиться на рівні споживачів, груп товарів і послуг, асортиментно-якісної структури ринку і т. ін.

Для характеристики ринкових процесів застосовують систему показників, що характеризує обсяг і структуру попиту та пропозиції, ступінь їх збалансованості на основі вивчення відповідних причинно-наслідкових зв'язків як у сучасному, так і майбутньому періоді.

При цьому ринок як сферу обміну розглядають у взаємозв'язку з іншими стадіями суспільного відтворення. Так, використовують показники, пов'язані з виробництвом (формування пропозиції товарів, збалансованість виробництва з попитом, співвідношення продуктивності й оплати праці), розподілом (частка фонду споживання в національному доході, пропорції грошових доходів і товарної маси), споживанням (обсяг і склад товарної маси, реалізація на ринку).

Дослідження ринку охоплюють соціальний, соціально-психологічний (потреби, структура споживання тощо), економічний (попит, конкурентноздатність), технологічний (спосіб виробництва), дизайнерський (естетичні, ергономічні властивості), медичний (безпечність експлуатації) та інші аспекти.

Процес аналізу ринку складається з вивчення таких питань:

· географічне положення ринку, сегментації, місткості, товарної і фірмової структури, кон'юнктури, тенденції розвитку тощо;

· здатність товару задовольняти потреби споживачів, новизна, конкурентноздатність, відповідність законодавчим нормам і правилам;

· сегментація споживачів, їх потреби, ступінь задоволення по­треб, вплив на них факторів;

· склад конкурентів, методи і результати їх діяльності.

Вивчають питання збалансованості попиту і пропозиції. А саме: процес формування попиту, регіональне розміщення виробництва і ринкової діяльності у взаємозв'язку з асортиментом і якістю товарів та послуг, виконання програм розвитку асортименту та якості товарів і послуг за регіональними споживчими комплексами; економіко-соціологічне дослідження формування ринків нових товарів та послуг з урахуванням споживчих потреб різних груп споживачів. На підставі цих досліджень характеризують кон'юнктуру ринку.

Основним завдання вивчення кон'юнктури ринку є аналіз поточних змін у сфері виробництва і збуту (реалізації) товарів під впливом основних факторів, зокрема, зміни цін, співвідношення попиту і пропозиції, а також сил на ринку, визначення форм та методів конкурентної боротьби. Зокрема, визначають характер і можливості взаємного пристосування попиту і пропозиції, особливості реакції цих елементів ринкового механізму на зміни цін різних товарів та товарних груп. Кількісний бік цієї залежності визначається поняттям «цінова еластичність попиту і пропозиції», під якою розуміють ступінь реакції попиту і пропозиції на відносну зміну рівняння ринкової ціни.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує, на скільки відсотків змінюється попит при зміні ціни на один відсоток. Його розраховують за формулою:

 

(8.1)

 

де D — обсяг попиту;

p — ціна.

Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції показує, на скільки відсотків змінюється пропозиція товарів при зміні ціни на один відсоток, і обчислюється за формулою:

 

(8.2)

 

де S — обсяг пропозиції.

Висновки:

• Е > 1 — еластичність випереджаюча;

• Е = 1 — одинична еластичність;

• Е < 1 — товар вважають нееластичним.

Висока (стабільна) кон'юнктура характеризується відносною сталістю високих цін та активністю споживачів і постачальників. Кон'юнктура, що знижується, зумовлена затоварюванням ринку (пропозиція перевищує попит). При цьому спостерігається зниження ринкових цін, скорочення договорів.

Ринок споживчих товарів складається з двох основних частин: ринку продовольчих та ринку непродовольчих товарів. У межах кожної частини можна вирізнити ринки окремих товарів, наприклад, м'яса та м'ясопродуктів, харчових жирів, текстильних товарів, взуття, швейних машин і т. ін.

Товарні ринки розвиваються в рамках регіональних ринків, які характеризуються сукупністю специфічних умов, за яких здійснюється реалізація споживчих товарів у межах певних регіонів.

Товарні ринки можуть досліджуватись або за галузевою ознакою (наприклад, ринок текстильних товарів), або за принципом споживчого призначення та властивостей споживчої вартості (ринок товарів господарського призначення), або як умови реалізації тільки одного товару (ринок швейних машин). Масштаби аналізу в кожному разі залежать від конкретних цілей.

Головні завдання вивчення товарного ринку такі:

· моніторинг ринкової кон'юнктури, виявлення зрушень і змін у попиті населення та товарній пропозиції, оцінювання динаміки цін і їх впливу на розвиток виробництва та реалізації товарів та товарно-грошового обороту;

· прогнозування, розробка розвитку ринку, оцінювання його місткості, обсягів та структури платоспроможного попиту, пропозиції товарів, еволюції цін, торговельної та споживчої інфраструктури;

· визначення потреби в ресурсах для вироблення конкретних виробів (власні ресурси, завезення з інших регіонів, імпорт);

· оцінювання відповідності якості та асортименту виробів споживчому попиту; визначення незадоволених потреб і запитів (нових та існуючих) за групами споживачів та сегментами ринку для вироблення і здійснення маркетингових програм і організації в їх межах випуску й продажу товарів, які відповідають потребам ринку.

Інформаційною базою досліджень кон'юнктури ринку є дані державної і відомчої звітності. Основним джерелом інформації про внутрішньо групову структуру продажу окремих товарів є дані ви­біркового обліку. Моніторинг на базі опитувань спеціалістів торгівлі дає змогу:

· розглядати явища, що аналізуються, у динаміці і встановлювати тенденції та закономірності зміни попиту;

· виявляти тенденції у взаємозв'язку з основними факторами;

· вивчати думку спеціалістів про споживчі характеристики окремих товарів, відповідність цих характеристик вимогам споживачів.