Додатковий матеріал до уроку

Кафедра біології

І.Л. Вікторенко

Методичні рекомендації, що забезпечують самостійну роботу студентів

спеціальності 6.010100 ПОЧАТКОВЕ НАВЧАННЯ

з курсу

«Методика викладання природознавства в початкових класах»

 

Слов’янськ, 2011

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ – 36 годин

(30 балів)

Тема 1. Предмет і завдання, методи дослідження методики навчання природознавства. Основні етапи розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці в школі – 5 годин (4 бали).

Зміст

Завдання виконуються за вибором студента.

За матеріалом «Основні етапи розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці в школі» виконати наступні завдання:

1. Висвітліть в таблиці основні віхи становлення і розвитку методики викладання природознавства до ХХ століття. Підготуйтесь до співбесіди.

 

Викладання природознавства в початкових класах

Протягом ХVІІІ-ХХст.

Етапи розвитку методики викладання природознавства Визначні події становлення і розвитку методики природознавства
     

Оцінювання: 4 бали.

2. Підготуйтесь до співбесіди за запитаннями:

v Яке значення педагогічної діяльності В.Ф.Зуєва для становлення методики природознавства?

v Назвіть найбільш відомі вам педагогічні праці та підручники К.Д.Ушинського. Охарактеризуйте його ставлення до викладання природознавства в початковій школі.

v Сформулюйте основні позиції поглядів О.Я.Герда на викладання природознавства в початкових класах. Визначте його недоліки.

v Охарактеризуйте розвиток методики природознавства з 1917 по 1930 роки. Мотивуйте свої міркування.

v Яке значення для подальшого розвитку методики природознавства мали роботи К.П. Ягодовського.

v Що викликало перебудову початкової школи в 70-х роках і як вона вплинула на навчання природознавству?

v Виходячи із знання основних праць В.О.Сухомлинського, назвіть його погляди стосовно ролі природи в навчанні дитини. В чому їх актуальність?

v Охарактеризуйте стан методики викладання природознавства в період 80-90 рр. XX ст. Назвіть типові зміни, які відбулися в цей період.

v З'ясуйте вплив розбудови незалежної Української держави на розвиток методики викладання природознавства в початкових класах.

Оцінювання: 3 бали.

3. Тест-контроль.

1. Засновником наукової методики викладання природознавства
вважається:

а) В.Ф. Зуєв;

б) О.Я. Герд;

в) К. Д. Ушинський.

2. Розробкою предметних уроків займались:

а) В. Ф.Зуєв, О.Я. Герд, В.П. Вахтєров;

б) О.Я. Герд, В.ВП. Вахтєров;

в) В.П.Вахтеров, К.П. Ягодовський, Л.С.Севрук.

3. Основні праці К.П.Ягодовського:

а) «Уроки по естествознанию в начальной школе», «Практические занятия по естествознанию в начальной школе», «Уголок природы в начальной школе», «Учебное кино на уроках естествознания»;

б) «Вопросы общей методики природоведения», «Уголок природы в начальной школе», «Уроки по естествознанию в начальной школе», «Как преподавать естествознание в начальной школе».

Оцінювання: 2 бали.

 

Рекомендована література:

Біда О.А. «Я і Україна» та сільськогосподарська праця: Методика викладання (теоретичні основи). Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних факультетів ВНЗ та класоводів. – Умань: РВЦ «Софія». – 2006. – Вид. 1. – С.14-51.

Примітка. Можна використати додаткові джерела (див. Список літератури до курсу).

Тема 2. Матеріально-технічне оснащення курсу природознавства – 5 години (5 балів).

Зміст

Завдання виконуються за вибором студента.

За матеріалом «Матеріально-технічне оснащення курсу природознавства» виконати наступні завдання:

1. Підготуйтесь до співбесіди за запитаннями:

v У чому ви вбачаєте значення матеріальної бази для уроків природознавства та сільськогосподарської праці?

v У чому, на ваш)' думку, перевага технічних засобів навчання?

v Розкрийте значення класу-кабінету в навчанні природознавству.

v Які з зазначених наочних посібників з природознавства відносяться до натуральних, а які до ілюстративних: плодово-ягідні рослини, моделі глобусів, квітів, таблиці, навчальні фільми, портрети, мінерали.

v Доведіть, що натуральні наочні посібники мають перевагу над ілюстративними.

v Яке значення має організація навчально-дослідної земельної ділянки?

v Яке обладнання потрібне для роботи на ділянці?

v Якими вміннями і навичками повинні оволодіти учні 3-го класу при проведенні дослідницької роботи на пришкільній ділянці?

v Яким має бути план роботи на навчально-дослідній земельній ділянці?

v Які практичні навички слід виробити в учнів при посіві насіння і посадці розсади у відкритий ґрунт?

Оцінювання: 4 бали.

2. Завдання практичного характеру.

1. Складіть схему, яка б відтворювала класифікацію наочних посібників.

2. Складіть перелік обладнання уроку природознавства та сільськогосподарської праці (за вибором).

3. Під час проходження педагогічної практики проведіть в одному класі урок з використанням натуральних наочних посібників, а в другому (однакова тема) — ілюстративних. Порівняйте рівень засвоєння знань учнями в обох класах. Зробіть висновок.

4. Опрацюйте журнали «Початкова школа» та «Рідна школа» з приводу виявлення статей про обладнання класу-кабінету з природознавства, та класифікації природознавчих наочних посібників для початкових класів.

5. Розробіть схему проведення досліду та фенологічних спостережень на навчально-дослідній земельній ділянці з учнями 3-го класу (за вибором).

6. Доведіть, що навчально-дослідна земельна ділянка є практичною базою для вивчення природи молодшими школярами.

Оцінювання: 5 балів.

3. Тест-контроль.

1. До фіксованих об'єктів живої природи відносяться наочні посібники:

а) гербарії, колекції, аплікації, вологі препарати;

б) вологі препарати, гербарії, колекції насіння;

в) гербарії, колекції насіння, моделі квітів.

2. До натуральних наочних посібників відносяться:

а) тварини куточка живої природи, гербарії, таблиці;

б) гербарії, тварини куточка живої природи, декоративні рослини;

в) декоративні рослини, гербарії, термометри.

3. Наочні посібники з природознавства класифікуються так:

а) живої і неживої природи;

б) натуральні й ілюстративні;

в) площинні, об'ємні, екранні.

4. До площинних наочних посібників відносяться:

а) картки, схеми, слайди, муляжі плодів;

б) діапозитиви, схеми, слайди, портрети;

в) картки, слайди, портрети, аплікації, муляжі квіток.

5. До об'єктів неживої природи відносяться наочні посібники:

а) мінерали, корисні копалини, добрива, термометр;

б) корисні копалини, мінерали, ґрунт, гірські породи;

в) корисні копалини, гірські породи, ґрунт, схеми.

6. До об'єктів живої природи відносяться наочні посібники:

а) кімнатні рослини, тварини куточка живої природи, гербарії, мінерали;

б) кімнатні рослини, тварини куточка живої природи, овочеві рослини;

в) тварини куточка живої природи, овочеві рослини, опудала, корисні

копалини.

7. Визначте овочі, які вирощують учні 2-го класу на навчально-дослідній земельній ділянці:

а) горох, квасоля, соя, буряк;

б) горох, боби, цибуля на перо, квасоля, соя;

в) квасоля, морква, соя, горох, боби.

8. Визначте овочі, які вирощують учні 3-го класу на навчально-дослідній земельній ділянці:

а) картопля, буряк, морква, горох, петрушка;

б) буряк, морква, петрушка, редька, редиска;

в) морква, петрушка, огірки, буряк, редька.

9. Визначте овочі, які вирощують учні 4-го класу на навчально-дослідній земельній ділянці:

а) картопля, морква, капуста, помідори, огірки;

б) картопля, капуста, помідори, огірки, кабачки;

в) картопля, капуста, кукурудза, соя, помідори, кабачки.

10. Визначте план спостережень за плодовими деревами саду восени:

а) на яких деревах саду і коли почало змінюватись забарвлення листків;

— плоди яких дикорослих дерев дозріли у вересні, жовтні, листопаді;

— чи спостерігалось повторне цвітіння на окремих деревах саду;

б) на яких деревах саду і коли почало змінюватись забарвлення листків;
—плоди яких дерев саду дозріли у вересні, жовтні, листопаді;

—чи спостерігалось повторне цвітіння на окремих деревах саду;

в) на яких деревах саду і коли почало змінюватись забарвлення листків;
—коли почався і закінчився листопад на деревах лісу;

—чи спостерігалось повторне цвітіння на окремих деревах саду.

Оцінювання: 3 бали.

Рекомендована література:

Біда О.А. «Я і Україна» та сільськогосподарська праця: Методика викладання (теоретичні основи). Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних факультетів ВНЗ та класоводів. – Умань: РВЦ «Софія». – 2006. – Вид. 1. – С.84-119.

Примітка. Можна використати додаткові джерела (див. Список літератури до курсу).

Тема 3. Форми організації процесу навчання природознавства – 12 годин (8 балів).

Зміст

Завдання виконуються за вибором студента. Кожне завдання оцінюється в 8 балів.

1. Ознайомтесь із пропонованим планом-конспектом уроку, визначте вжиті методи та прийоми, подайте до кожного з них методичний коментар, змоделюйте пропущений етап, визначте мету уроку.

Тема: «Орієнтування за місцевими ознаками. Компас» (4 клас).

Мета:

 

 

Тип уроку:поточний урок-екскурсія.

Обладнання:

 

 

Хід уроку-екскурсії Використані Коментар
методи (роди, види) прийоми
І. Організація класу. Цей етап розпочинається в класі. 1.Повідомлення теми і маршруту екскурсії. 2. Акту­алізація знань учнів про правила дорожнього руху: - Яким боком вулиці треба йти, щоб не перешкоджати перехожим? - У якому місці і як слід переходити вулицю? - Як слід поводити себе на вулиці? 3. Ознайомлення з місцем екскурсії. Вчитель пропонує завдання: - назвіть ознаки пори року у природі; - прочитайте напам’ять (виконує один учень) невеликий вірш про природу в цю пору року і т. ін.; - порівняйте його зміст з картинами живої природи. 4. Повторення правил поведінки в природі.        
IІ. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація. 1. Розповідь учителя: У Івасика й Марійки тато – лісник. Хатинка лісника стоїть біля лісового озерця. Мама приготувала обід і попросила віднести татові. Вона наказала іти лісовою стежиною і не звертати вбік. Івасик запитав, у якому напрямку розташовані лісове озеро і хатинка. Мама відповіла, що це на південь від їхньої хати. Діти зібралися і пішли до лісу. В лісі Марійка помітила великий білий гриб. Вона показала його братикові, і діти, бігаючи від дерева до дерева, почали збирати гриби і звернули зі стежки. Через деякий час діти помітили, що ліс став густіший, а стежки ніде не було видно. Сонце сховалося за хмари, і в гілках шумів вітер. Марійка заплакала, а Івасик думав, як вибратися з гущавини й принести обід татові. Він згадав, що хатка лісника знаходиться у південному на­прямку. А як визначити, де південь? У яку місцевість потрапили діти? Чи можна визначити сторони гори­зонту в лісі? Чому? Учитель повідомляє, що допомогти дітям зможе той, хто добре працю­ватиме на уроці, тема якого «Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. Компас». На цьому уроці учні зможуть дізнатися, як визначи­ти сторони горизонту в лісі у хмарну погоду за допомогою дерев, трав'янистих рослин, деяких тварин, а також познайомляться з цікавим приладом – компасом, який допоможе орієнтуватися у будь-якій місцевості і в різний час доби.        
ІII. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок. 1.Фронтальна бесіда: - Що називається горизонтом? - Що нази­вається лінією горизонту? - За яких умов розширюється горизонт? - Чи можна довести, що лінія горизонту – це уявна лінія? Як це зробити? - Скільки основних сторін має горизонт? Назвіть їх. - Назвіть проміжні сторони горизонту. - Що означає орієнтуватися на місцевості? 2. Завдання для груп учнів на картках. 1. Визначте південь і назвіть об'єкти неживої природи, які знаходять­ся у цьому напрямку. 2. Визначте захід і назвіть зроблені людиною предмети, які знахо­дяться у цьому напрямку. 3. Визначте напрям вітру. Для «середніх» і «слабких» учнів картки готують з певною мірою допомоги. Наприклад: а) для «середніх» учнів. Визначити, в якій стороні південь, можна за Сонцем. Для цього не­обхідно стати до Сонця... (спиною, обличчям). Південь буде... (попереду, позаду). б) Для «слабких» учнів. Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. З цією метою треба виконати такі дії: 1. Стати до Сонця спиною. Південь буде позаду. Повернутись на південь, подивитись і назвати предмети неживої природи, які розташовані у цьому напрямку.      
IV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.          
V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок. 1. Фронтальна бесіда: - Назвіть основні (проміжні) сторони горизонту. - За допомогою яких ознак визначаються сторони горизонту? - Який прилад призначений для визначення сторін горизонту? Отже, основні і проміжні сторони горизон­ту можна визначити за Сонцем, за місцевими ознаками, а найточніше – за компасом. (Загальний висновок робить учитель, а учні повторюють).      
VI. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок. 1. Практична робота. За допомогою компаса визначте, в якому напрямку від місця екс­курсії розташована школа. В якому напрямку ми йшли від школи до місця екскурсії? Якщо учням складно сформулювати відповідь, то учи­тель навчає їх міркувати: школа розташована на... (північ) від місця екскурсії. Протилежна сторона ... (півночі) — це ... (південь). Отже, ми йшли на... (південь). 2. Гра. Кожній групі дається завдання (на картці) відшукати важливий пакет за такими даними (для різних груп різні): пройти 5 кроків на північ, 15 – на північний схід, 2 – на південь і т. ін. У пакеті можуть бути загадки, малюнки-сюрпризи, ребуси або частина загального малюнка для класу чи двох-трьох груп, які треба скласти разом. Умовою гри с швидкість виконання завдання.      
VII. Підсумок уроку. Які способи орієнтування на місцевості були вам відомі до сьо­годнішнього уроку? Про які ви дізналися на уроці? Яку тему потрібно було засвоїти, щоб про них дізнатися? Оцінювання роботи учнів на уроці, мотивація оцінок з урахуванням участі у роботі групи. Загальна оцінка діяльності всього класу.      
VIII. Домашнє завдання. Прочитайте статті у підручнику. Знайдіть відповіді на запитання після тексту. Дайте відповідь своїми словами.        

 

 

2. Побудувати інтерактивний урок. (Тема за вибором студента; уточнюється під час консультації з викладачем).

Інструктивний матеріал.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. О.І.Пометун і Л.В.Пироженко (Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / За ред. О.І. Пометун. – К.: АСК., 2003. – 192 с, Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – № 16-17 (88-89). – 128 с.) пропонують структуру таких занять, яка складається з п'яти елементів:

а) мотивація (5% часу заняття);

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (5%);

в) надання необхідної інформації (10-15% часу заняття);

г) інтерактивна вправа – центральна частина заняття (50-60%);

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (5-15% часу заняття).

Розглянемо особливості структурних елементів уроку на прикладі уроку на тему «До природи не неси шкоди» курсу «Я і Україна» у другому класі.

Мета етапу «мотивації» - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. На думку Пометун О. і Пироженко Л. суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.

З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути: коротка розповідь учителя, бесіда, інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон» тощо). Наприклад, при проведенні уроку з курсу «Я і Україна» у другому класі на тему «До природи не неси шкоди» етап мотивації навчальної діяльності можна здійснити із використанням технології «мозковий штурм».

Для активізації роботи і зацікавленості учнів можна розпочати з короткого мозкового штурму запитанням: «Які чинники сприяють погіршенню екологічного стану в твоїй місцевості?». Записують на дошці перелік таких чинників.

Якщо необхідно, можна додати разом з дітьми думки щодо причин загострення екологічної проблеми.

Після закінчення подання ідей та отримання переліку чинників запитайте, які думки, почуття викликає у них цей перелік.

Слід відмітити, що мотивація готує учнів до сприйняття матеріалу, налаштовує їх до розв'язання певних проблем і стає «місточком» для представлення теми уроку.

Метою наступного етапу уроку «оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів» є забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності, того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

За Пометун О. і Пироженко Л. формулювання очікуваних результатів уроку по суті є тим, що ми традиційно називаємо дидактичною метою уроку. Результати мають бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів, наприклад:

- знання: пояснювати суть явища, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти... тощо;

- уміння і навички: дискутувати, аргументувати думку, дати власну оцінку, проаналізувати тощо;

- ставлення: сформувати та висловлювати своє ставлення до....
Учитель має попросити одного з учнів оголосити очікувані результати, що заздалегідь записані на дошці і нагадати, що наприкінці уроку буде здійснена перевірка того, наскільки вони досягли таких результатів.

Наводимо приклад проведення даного етапу на уроці на тему «До природи не неси шкоди».

Очікувані результати уроку. Після цього уроку учні зможуть:

- визначати чинники, що сприяють погіршенню екологічного стану довкілля;

- встановлювати причини, що викликають погіршення екологічного стану явищ та предметів неживої і живої природи;

- пояснювати виникнення таких причин;

- визначати своє ставлення до заподіювання шкоди природі;

- розробляти заходи щодо відшкодовування збитків, завданих природі;

- набути навичок роботи при використанні технології «Навчаючи – учусь».

Досягти результатів у інтерактивній моделі ми можемо, залучивши учнів до діяльності, розпочавши з ними спільний процес руху до результатів навчання.

Мета наступного етапу уроку «Надання необхідної інформації» – дати дітям достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути: читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності.

Розглянемо проведення цієї частини уроку при вивченні теми «До природи не неси шкоди» курсу «Я і Україна» в 2-му класі.

Учитель повідомляє учням, що для успішного опрацювання й засвоєння матеріалу уроку треба оволодіти додатковою інформацією, яка активізує їхні опорні знання. При цьому методом „Мікрофон" діти по черзі читають підібраний матеріал (тексти, вірші, висловлювання відомих людей тощо) про екологічний стан у країні, на планеті Земля.

Додатковий матеріал до уроку

Лілея

Зацвіла лілея

Сонячна така!

Тішуся я нею,

Тішиться ріка.

Біло-білосніжно

Світиться вона.

Довга її ніжка

Досягає дна.

Скільки білій квітці

Променів дано,

Що від неї світиться

Все піщане дно.

П.Киритчинський

2.Охорона природи стала загальнодержавною справою. Це зобов'язує всіх громадян брати активну участь в охороні природи, особливі обов'язки накладає й на учнів шкіл. В Україні діють товариства охорони природи та юних друзів природи.

3.Лісова бригада

В лісі сталася біда –

Гусінь листя об'їда:

І на дубі, і на клені,

І на ясені зеленім.

Солов'ї, шпаки, синиці

Вмить злетілись, як годиться,

І давай сурмить тривогу!

- Гей, пташки! На допомогу! К.Приходько

4.Значному забрудненню навколишнього середовища сприяла аварія на Чорнобильській АЕС. Наслідки цієї аварії досить негативно вплинули на погіршення здоров'я населення України.

5.У 30 км зоні ЧАЕС і в лісі, де немає радіації, в один і той же час почали рости сосонки. Сосонки в ЗО км зоні за два роки виросли до 60 см, а сосонки, що нормально розвивалися - до 20 см. Хоча в цій зоні дерева швидко ростуть, так як вона радіоактивна, але деревина не придатна для використання в народному господарстві.

6. «Червона книга» - документ-звинувачення, пред'явлений людству природою. Червоний колір її обкладинки немовби закликає вжити термінових природоохоронних заходів: якщо залишилось дві тисячі або менше особин даного виду, їх треба рятувати, бо вони можуть на завжди зникнути з нашої планети.

7. Хімічна обробка картоплі, викорчовування чагарників і розорювання місць пробування є причиною того, що метелик бражник мертва голова, хоч і поширений по всій території України, однак трапляються лише поодинокі особини. Тому цю тварину занесено до Червоної книги України.

8. Коли вчені проводили перепис лелек білих, у зв'язку із зменшенням їх чисельності, юннати багатьох шкіл Вінницької, Рівненської, Житомирської та інших областей нашої країни детально облікували всі гнізда. Юннати можуть допомагати в розробці ряду наукових питань охорони й використання птахів.

9. Австрійські вчені підрахували, що об капот радіатора й вітрове скло одного автомобіля, який пройшов 10 тисяч кілометрів, розбивається біля 1,6 млн. комах. Одного разу на узбіччі дороги на відстані 100 м нарахували 600 мертвих гнойовиків.

Бернард Гржимек.

10.Конвалія.

Травневий ліс дарує неперевершені пахощі конвалії. Під гарними широкими листками на стрілочках висять білі духмяні дзвоники. Люди цінують конвалію не тільки за красу і приємний запах, а й за її цілющі властивості, адже вона лікує людині серце, діє заспокійливо. Конвалія занесена до Червоної книги України.

Наталія Зубицька.

Центральною частиною заняття є інтерактивна вправа, яка займає біля 50-60% часу. Метою цього етапу уроку є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. О.І.Пометун та Л.В.Пироженко пропонують певну послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи. Наприклад, інтерактивна частина уроку із застосуванням технології „Навчаючи - учусь" проводиться у такій послідовності:

- Інструктаж – учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань (2-3 хв.).

- Учитель роздає дітям підготовлені ним картки (по одній на кожного учня) різного кольору з інформацією, фактами, що стосується теми уроку. Одержану інформацію необхідно опанувати і ознайомити з нею інших учнів, у яких картки іншого кольору.

Інформація на картках приблизно такого змісту:

1. Під впливом господарської діяльності людини рослинний покрив України дуже змінився: поспіль (за винятком кількох заповідних ділянок) розорано степи, ліси на значних площах викорчувано і замінено на сільськогосподарські угіддя, осушено багато боліт тощо. Тому проблема збереження рослинного світу стала надзвичайно актуальною, життєво важливою.

2. Більшість із джерел, про які тобі розповідають дорослі, знайомі і сусіди, тепер забруднені, засипані сміттям. Спробуй знову їх відшукати, організуй у своєму класі або в школі бригаду для їх очищення. Сміття повантажте на візок і вивезіть. Щоб до джерела було зручно підійти, обкладіть його краї великим плоским камінням, яке перед тим треба обмити, щоб воно не забруднювало воду.

3. Серед наших рік у найгіршому екологічному стані – Дніпро. Багато води в нього потрапило з радіоактивними речовинами. Ще й досі сніг і дощі змивають забруднений ґрунт у річки. Для зменшення змиву такого ґрунту споруджено 136 захисних фільтруючих дамб. Дніпрові води використовують і на промислових підприємствах і для харчування. Воду рік потрібно берегти. Кожен повинен боротися за чистоту рік: не кидати сміття, банок, не зливати різних рідин.

4. Обстеження багатьох річок, ставків показує: там, де вода підходить до присадибних ділянок, у переважній більшості береги голі. Тут у гонитві за метрами і сотками орють уздовж схилів і копають до самої води. От і замулюють джерела, річки і ставки. Люди, напевне забувають, що коли вода буде біля городу і садиби, то й земля щедріше родитиме. Захисту ставків і річок від замулення та забруднення сприяють насадження деревних та чагарникових порід шириною до 10-18 м.

5. Як свідчать дані багатьох дослідників останніх років, багаторазові проходи по полю тракторів та іншої сільськогосподарської техніки призводять до значного ущільнення ґрунту, погіршення його агротехнічних властивостей і в кінцевому результаті зниження врожаю. Для зменшення негативного впливу сільськогосподарської техніки на ґрунт слід переходити
до застосування технологій, що передбачають меншого перебування тракторів на полях та застосування знарядь, які в меншій мірі руйнують структуру ґрунту.

6. Південні степи – це царство ковили – це сріблясте, сиве море, що хвилюється від вітру. Однак масиви таких степів можна бачити зараз лише на заповідних територіях, наприклад, у заповіднику Асканія-Нова. Зараз природний покрив степів сильно порушено у зв'язку із розоренням степових ділянок, інтенсивним випасом худоби, а також у зв'язку із знищенням ковили на букети. Тому майже всі види ковили стають зникаючими і занесені до Червоної книги України.

7. Причиною зникнення підсніжника звичайного стала наша непомірна «любов» до нього. Підсніжник, як одна з перших весняних рослин з гарними квітами, є об'єктом масового збирання. Десятки й сотні тисяч квіток нещадно зриваються на весняні букети. Часто разом з квітками вириваються і цибулини, що призводить до знищення рослин. У багатьох місцях їх уже немає. Тому підсніжник занесено на сторінки Червоної книги України.

8. Вчені підрахували, що ту кількість комах, яку синичка знищує за 2 місяці, мешканцям одного мурашника рижих лісових мурашок потрібен один день. Проте вони часто страждають від людей, які розорюють їх житла. Одні просто, із цікавості розкопують мурашники, щоб побачити, як вони тягнуть у безпечне місце «мурашині яйця» - личинок. Інші розорюють мурашники, щоб добути личинок, якими годують птахів, що живуть у клітках. Так чи інакше, мурашники розорюються дуже активно. Учні молодших класів при допомозі старших повинні огороджувати мурашники своєї місцевості.

- Роздавши картки, учням пропонується виконати завдання: прочитайте текст. Визначте чинники, які впливають на екологічний стан довкілля та причетність людини до його погіршення. Які заходи можна вжити, щоб запобігти зникнення рослин та тварин, а також погіршення стану важливих компонентів біосфери (води, повітря тощо).

- Учні упродовж 3 хвилин читають інформацію на картці, виконують запропоноване їм завдання, готуються до передання цієї інформації іншим. Учитель перевіряє, чи все їм зрозуміло.

- Учням пропонується ходити по класу і спілкуватися з однокласними, у яких картки іншого кольору, знайомити їх зі своєю інформацією, самому отримати інформацію від іншого учня. Упродовж 10 хвилин треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації. Нагадайте дітям, що вони можуть коротко занотувати отриману інформацію. При організації цієї частини уроку учням надається максимум можливостей для самостійної
роботи і навчання у співпраці один з одним.

- Після знайомства з усією інформацією відбувається усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або звіту кожного учня про набуті ним знання, про що вони дізналися від інших (5-10 хв.)

- В кінці цього фрагменту уроку доцільно організувати аналіз учнями власних дій і зіставити їх із діями інших однокласників, тобто здійснити рефлексію за запитаннями:

1. З якою метою ви робили цю вправу?

2. Які думки вона у вас викликала?

3. Які почуття?

4. Що особисто ви засвоїли, взнали?

При проведенні цієї частини даного етапу уроку (3-5 хв.) учні оцінюють власний рівень засвоєння матеріалу та порівнюють своє сприйняття з думками інших.

Після інтерактивної частини учні виконують завдання, що спрямовують їхні дії на роботу з підручником:

1. Розгляньте на с. 138 підручника «Я і Україна» (2 кл.) малюнки [Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Підруч. для 2 кл. – К.: Форум, 2002. – 144 с]. З'ясуйте, на яких малюнках зображена допомога людиною природі, на яких вона завдає їй шкоди. Опишіть можливі наслідки дій людини у природі, зображених на малюнках.

2. Прочитайте вірш О.Пархоменка «Казкова країна добра і краси». Дайте відповідь на питання: Про які чинники, що негативно впливають на екологічний стан довкілля, йдеться?

Підбиття підсумків уроку (20% часу). Це дуже важливий етап інтерактивного заняття. На ньому порівнюються одержані знання з очікуваними результатами, робляться висновки, закріплюється матеріал, аналізуються власні дії, отримані результати, складається план подальших дій. Зокрема, при проведенні підсумкового етапу інтерактивного уроку на тему «До природи не неси шкоди» необхідно:

- з'ясувати, що зроблено на уроці;

- виявити причини, які приводять до погіршення умов життя рослин, тварин;

- знайти можливості для поліпшення екологічної обстановки;

- запропонувати учням:

1. Підберіть свої приклади про причини, що сприяють зникненню рослин, тварин, обговоріть у парах та представте свої думки класу.

2. Створіть малюнки, які виражатимуть причини, що викликають погіршення умов існування предметів неживої та живої природи.

 

3. Розробіть фрагмент уроку «Я і Україна» (тема за вибором) для учнів 2-го класу з використанням комп’ютерних програм.

 

Тема 4. Особливості викладання природознавства в сільській малокомплектній школі – 5 годин (5 балів)

Зміст

1. Опрацюйте журнали «Початкова школа», та «Рідна школа» з метою виявлення статей про організацію навчально-виховної роботи в СМКШ на уроках ознайомлення з довкіллям та природознавства. Яка увага приділяється даному питанню на сторінках названих журналів за останні десять років.

Примітка: за необхідності можна скористатися списком рекомендованої літератури до курсу.

2. Складіть конспект уроку для малокомплектної школи з використанням різноманітних наочних посібників.

Примірна схема плану-конспекту уроку з природознавства в малокомплектній школі

Етапи уроку Зміст роботи на уроці в 3 класі Відведено часу, хв. Етапи уроку Зміст роботи на уроці в 4 класі Відведено часу, хв.
Тема уроку Мета уроку Обладнання Тема уроку Мета уроку Обладнання
1-й Самостійна робота учнів з пройденого раніше матеріалу 1-й Робота з вчителем. Актуалізаційна бесіда і роз’яснення. Завдання для самостійної роботи (картки).
2-й Робота з вчителем. Опитування дітей з пройденого раніше матеріалу. Підготовка до виконання самостійної роботи. 2-й Самостійна робота учнів по виконанню завдань
3-й Самостійна робота учнів з підручником «Я і Україна» 3-й Робота з вчителем. Перевірка результатів самостійної роботи. Осмислення нового матеріалу.
4-й Робота з вчителем. Перевірка і закріплення результатів самостійної роботи 4-й Самостійна робота з підручником «Я і Україна» 4 клас
5-й Самостійна робота. Виконання завдань робочого зошита «Я і Україна» 5-й Робота з вчителем. Бесіда за запитаннями підручника.
6-й Робота з вчителем. Перевірка виконання завдань і узагальнююча бесіда. 6-й Самостійна робота учнів з атласом та контурної картою
7-й Підсумок уроку. Самостійна робота. Запис домашнього завдання. 7-й Робота з вчителем. Підсумок уроку. Дом. завдання

 

 

Тема 5. Шляхи підвищення якості навчально-виховного процесу – 9 годин (8 балів)

Зміст

Користуючись наведеним нижче списком літератури, опрацювати 5 статей (за вибором студента; теми узгодити з викладачем під час консультації).

Показати різні види роботи з друкованим текстом: скласти тези (стислий виклад основних думок прочитаного, часткового – у вигляді цитат), конспект (короткий письмовий виклад змісту статті; його різновиди: запитально-відповідний, цитатний конспекти), анотації (стислий, короткий виклад змісту статті), резюме (оцінка всього друкованого тексту, його частини, яка є важливою, оригінальною, новою, що знадобиться пізніше). Підготуватись до співбесіди.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

(ОСНОВНА)

1. Аквилева Г. Н., Постникова Е. А., Суворова Г. Ф, Преподавание природоведения в малокомплектной школе. – М.: Просвещение, 1990.

2. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г. И. Щукиной. – М.: Просвещение, 1984.

3. Амонашвили Ш. А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. – М.: Педагогика, 1984.

4. Артемова Л. В., Янківська О. Т. Дидактичні ігри і вправи в дитячому садку. – К.: Рад. шк., 1977.

5. Бабанский Ю. К. Проблеми методов обучения в современной школе.— М.: Педагогика, 1980.

6. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових кла­сах. – К.: Веселка, 1998.

7. Байбара Т. М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. – 1990. – № 9. – С. 35-39.

8. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. – 1991. – № 11. – С. 33-36.

9. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: 3(2) клас. – К.: Веселка, 1996.

10. Батій Ю. Ю. Графічні та цифрові диктанти на уроках природознав­ства // Початкова школа. – 1970. – № 5. – С. 47-49.

11. Бахарєва Л. Н. Интеграция учебных занятий на краеведческой основе // Начальная школа. – 1991. – № 8. – С. 48-51.

12. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998.

13. Бібік Н. М. До відродження традицій – через інтерес дитини // Початкова школа. – 1995. – № 3. – С. 16-18.

14. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навч.-метод. посібник для вчителів початкових класів. – К.: ІЗМН, 1997.

15. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. –
400 с.

16. Боришевський М. Про виховання особистості // Початкова школа. – 1998. – № 9. – С. 11-15.

17. Василевська М. В. Інтегровані уроки //
Початкова школа. – 1996. – № 11.

18. Вашуленко М. С, Бібік Н., Кочіна Л. П. Інтегрований підручник для 1-го класу // Початкова школа. – 1996. – № 1. – С. 9-12.

19. Воздинский Д. И. Межпредметные связи как условие зффективности и профессиональной подготовки будущих учителей. – Минск, 1986.

20. Горощенко В. П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984.

21. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении. – М.: Педагогика, 1972.

22. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

23. Дидактика средней школы / Под ред. М. Н. Скаткина. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1982.

24. Друзь Б. Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. – К.: Рад. шк., 1978.

25. Дусавицький О. К. Розвивальне навчання: Основні принципи. – Харків, 1995.

26. Закон України «Про освіту». – К.: Генеза, 1996.

27. Зверев И.Д. Взаимная связь учебных предметов. – М.: Знание, 1977.

28. Календарно-обрядові пісні. – К.: Дніпро, 1987.

29. Картенюк С. Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1997.

30. Кирилова Е. Ю., Левина М. М. Формирование самооценки в учащихся как дидактическое условие дифференцированного обучения. – М.: Просве­щение, 1978.

31. Комар О. А. Підвищення ефективності уроків математики через інтегру­вання змісту навчання. – К.: Знання, 1998.

32. Комар О. А., Лобановська О. М., Лаптева Л. І. Проводимо інтегровані уроки // Початкова школа. – 1996. – № 7. – С. 16-18.

33. Красовицький М., Бучківська Г. В. О. Сухомлинський про виховання особистості в колективі: Цілісна концепція // Рідна школа. – 1999. – № 2.– С. 13—17.

34. Критерії та норми оцінювання знань, умінь і навичок молодших шко­лярів: Метод. лист, Міністерство освіти УРСР // Почат. шк. – 1987. – № 12. – С. 11-31.

35. Кудикина Н. В. Дидактические игри и занимательные задания для первого класса. – К.: Рад. шк., 1989.

36. Кузь В., Руденко Ю. Д., Сергійчук 3. О. Основи національного ви­ховання: Концептуальні положення. – К.: Інформ.-вид. центр «Київ», 1993. – Ч. І.

37. Культура і побут населення України / Упоряд. П. В. Наулко,
Л. Ф. Артюх. – К.: Либідь, 1991.

38. Лернер И. Я. Проблемное обучение. – М.: Знание, 1974.

39. Лещенко М. П, Зарубіжні технології підготовки вчителів до есте­тичного виховання. – К.: Гротеск, 1996.

40. Логачевська С. П. Диференціація у звичайному класі. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998.

41. Логачевська С. П. Дійти до кожного учня. – К.: Рад. шк., 1990.

42. Максимова В. Н. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1988.

43. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. – М.: Просвещение, 1977.

44. Межпредметные и внутрипредметные связи как средство повышения качества обучения младших школьников: Пособие для учителя / Сост. Л. Я. Осадчий: Под ред. Л. Ю. Гордина. – М.: Просвещение, 1990.

45. Нарочна Л. К, Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища шк., 1990.

46. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К.: Оберіг. – 1991.

47. Пакулова В. М.. Кузнецова В. И. Методика преподавания природове­дения. – М.: Просвещение, 1990.

48. Присяжнюк Н. І. Інтегровані уроки: Метод, рекомендації // Початкова школа. – 1996. – № 8, № 10.

49. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: «Початкова школа». – 2006. – 432 с.

50. Прокопенко Л. І., Картель М. В. Загадки і кросворди про природу // Початкова школа. – 1989. – № 2. – С. 28-33.

51. Рева М. Л., Краснікова Л. М. Основи екології та охорона природи: Метод. поради до проведення уроків. – К.: ІСДО, 1995.

52. Савченко Л. М., Охріменко Н. Д„ Мовчан К. Д. Інтеграція уроків за спільною темою // Початкова школа. – 1993. – № 1. –
С. 35-36.

53. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Абрис, 1997.

54. Савченко О. Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків // Початкова школа. – 1992. – № 1. – С. 2-8.

55. Савченко О. Я. Реформування змісту початкової освіти // Початкова школа. – 1996. – № 1. – С. 4-8.

56. Савченко О. Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. – К.: Рад. шк., 1979.

57. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр-8, 1997.

58. Савченко О. Я. У пошуках нової концепції школи першого ступеня навчання // Початкова школа. – 1990. – № 1. – С. 4.

59. Савченко О. Я. Урок у початкових класах: Навчально-метод. посібник. – К.: Освіта, 1993.

60. Савченко О. Я. Урок у початкових класах: Посібник у журналі «Почат­кова школа». – 1995. – № 3, 4, 5-6, 7, 8, 10-11.

61. Светловская Н. Н. Об интеграции как методическом явлений, ее возможностях в начальном обучении // Начальная школа. – 1990. – № 5. – С. 57-58.

62. Скаткин М. Н. Совершенствование процесса обучения. – М.: Педагогика, 1971.

63. Скрипченко О. В. Розумовий розвиток молодших школярів. – К.: Знан­ня, 1997.

64. Скуратівський В. Т. Берегиня. – К.: Мистецтво, 1989.

65. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка. – К.: Вища шк., 1992.

66. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. – К., 1976. –
Т. 4.

67. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. – К.: Рад. шк., 1988.

68. Тадиян С. В. Педагогические условия зффективного использования межпредметных связей в начальних классах (на примере изучения мате­матики, природоведения, трудового обучения). – К., 1985.

69. Федорова В. Н.. Кирюшкин Д. М. Межпредметные связи. – М., 1972.

70. Хитяєва Л. П. Проблемний підхід до навчання природознавства // Початкова школа. – 1980. – № 6. – С. 38-48.

71. Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. – М.: Просвещение, 1979.

72. Якименская И. С. Развивающее обучение. – М.: Педагогика, 1979.

73. Ярмаченко М. Д. Актуальні питання педагогічної науки. – К.: Знання, 1978.

 

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Антонець М. Проблема взаємостосунків учителя і учнів у поглядах В.О. Сухомлинського // Рідна школа. – 2010. Вересень-жовтень. – С. 3-8.

2. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения зффективности педагогических исследований. – М.: Просвещение, 1982.

3. Баунова И, А., Чижова И. Н. Активизация мыслительной деятельности учеников при проведении опытов на уроках природоведения // Начальная школа. – 1987. – № 9. – С. 53-59.

4. Бельш Н., Вельбрехт Д. Методическое обеспечение межпредметных связей // Народное образование. – 1984. – № 10. – С. 51-53.

5. Бида О.А. Глобализация просвещения – веление времени // Наука и образование на пороге III тысячелетия = The Science and Education on theThreshold of the 3rd Millenium: Тезисы докладов Международного конгресса (г. Минск, 3-6 октября 2000г.): В 2-х книгах. – Мн. – 2000. – Кн.1. – С.104-105.

6. Біда O.A. Використання творчих завдань під час екскурсій // Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Черкаси: ОІПОПП. – 2000. – С. 128-129.

7. Біда O.A. Відеотека як ефективний засіб підготовки вчителів // Рідна школа. – 2002. – № 5. – С.64-66.

8. Біда O.A. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. – 2000. – № 2. – С.53-54.

9. Біда O.A. З історії навчально-дослідної земельної ділянки початкової школи // 3б. наук, праць Уманського державного педагогічного університету. – К.: Знання. – 1999. – С. 7-13.

10. Біда O.A. Здійснення міжпредметних зв'язків для посилення екологічної освіти та виховання молодших школярів // Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. – К.: Науковий світ. –1999. – Випуск 2. – С.85-90.

11. Біда O.A. Картель М.В., Голуб В.М. Матеріал до вивчення природних зон України // Початкова школа. – 1998. – № 6. – С.32-40.

12. Біда O.A. Матеріальна база для здійснення екологічного та природоохоронного виховання молодших школярів // Гуманітарні науки: проблеми, пошуки, перспективи: 3б. наук, праць Уманського державного педагогічного інституту ім. Павла Тичини. – Київ-Кіровоград: «Трелакс ЛТД». – 1998. – Частина 5. – С.17-21.

13. Біда O.A. Міждисциплінарний підхід до екологічної освіти молодших школярів // Екологічні проблеми, шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України (переробка промислових і побутових відходів, формування екологічної культури населення та розвиток змісту безперервної екологічної освіти) : Матеріали виступів учасників міжнар. конф. та Всеукр. екологічного ярмарку. – Черкаси. – 2001. –
С. 57-59.

14. Біда O.A. Наша Батьківщина – Україна // Початкова школа. – 1999. – № 5. – С. 28-30.

15. Біда O.A. О.Я.Герд – засновник методики викладання природознавства (до 160-річчя від дня народження видатного методиста-природника О.Я.Герда) // Початкова школа. – 2001. – № 3. – С. 59-60.

16. Біда O.A. Освіта та її реформування в країні// Педагогічні науки: Зб. наук праць Херсонського державного педагогічного університету. – Херсон : Айлант. – 2000. – Вип. 15.– Ч.1. – С. 3-8.

17. Біда O.A. Основні етапи розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці в школі: Навч. посіб. для вчителів почат. кл. і студентів пед. факультетів. – К.: Науковий світ, 2000. – 53 с.

18. Біда O.A. Особистісно орієнтоване навчання і виховання – основа підготовки майбутнього класовода (До викладання природознавства і сільськогосподарської праці) // Початкова школа. – 2002. – № 6. – С. 8-10.

19. Біда O.A. Особливості методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці у радянський повоєнний період // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: 36. наук, праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – К.: Наук. світ. – 2002. – Випуск 3. – С.195-199.

20. Біда O.A. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства: Навч. посіб. для вчителів почат. кл. і студентів пед. факультетів. – К.: Науковий світ, 2000. – 44 с.

21. Біда O.A. Підготовка вчителя до формування творчої особистості молодших школярів // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді): 3б. наук, праць інституту проблем виховання АПН України. – К.: Пед. думка. – 2000. – Кн. 2.

22. Біда O.A. Підготовка вчителя початкових класів до викладання природознавства і сільськогосподарської праці // Проблеми переходу початкової школи на нову структуру і зміст навчання: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Донецьк. – 2000. –
С. 12-14.

23. Біда O.A. Підготовка студентів до активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика». – 2002. – Випуск 6. – Частина 1. – С. 67-70.

24. Біда O.A. Підготовка студентів до застосування нових технологій до організації та проведення роботи з молодшими школярами на шкільній навчально-дослідній ділянці // Сільська школа: стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: ВБФ «Школа майбутнього». – 2000. – С.136-137.

25. Біда O.A. Підготовка студентів до здійснення диференціації на уроках природознавства в початкових класах // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Серія: Педагогіка. – Тернопіль. – 2002. – № 2. – С. 120-126.

26. Біда O.A. Підготовка студентів до організації самостійної роботи учнів малокомплектних шкіл на уроках природознавства // Вісник Черкаського університету. – Серія: Педагогічні науки. – Черкаси. – 2001. – Випуск 26. – С. 10-14.

27. Біда O.A. Підготовка студентів до підвищення ефективності уроків природознавства через інтегрування змісту // Наука і сучасність: 3б. наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос. – 2002. – Том XX. – С. 19-27.

28. Біда O.A. Пори року // Початкова школа. – 1999. – № 6. –
С. 31-32.

29. Біда O.A. Проблеми удосконалення змісту екологічної освіти в сучасних умовах // Екологія і освіта: питання теорії та практики: Матеріали Четвертої міжнар. конф. – Черкаси: КП «Екологічна освіта». – 1998. – С. 32-34.

30. Біда O.A. Роль малюнків на уроках природознавства // Мистецтво та освіта. – 2002. – № 4. – С.45-47.

31. Біда O.A. Роль природи у навчанні молодших школярів у творчій спадщині В.Сухомлинського // Вісник наукової лабораторії «В.О.Сухомлинський і школа XXI століття». – Умань: Графіка. – 2000. – Випуск 2. – С. 34-38.

32. Біда O.A. Роль уроків на природі в естетичному розвитку молодших школярів // Мистецтво та освіта. – 2000. – № 1. – С. 51-53.

33. Біда O.A. Сільська малокомплектна школа: Навч. посіб. для вчителів почат. кл. і студентів пед. факультетів. – К.: Науковий світ, 2000. – 34 с.

34. Біда O.A. Стан методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці у радянський період (1917-1941 p.p.) // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: 3б. наук, праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – К.: Наук. світ. – 2002. – Випуск 2. – С. 187-192.

35. Біда O.A. Створення проблемно-пошукових ситуацій на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Формування творчої особистості вчителя національної школи XXI століття: Матеріали доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Науковий світ. – 2000. – С. 44-45.

36. Біда O.A. Формування природничих понять // Початкова школа. – 2000. – № 7. – С. 23-25.

37. Біда O.A. Формування природничих уявлень і понять у шестилітніх першокласників // Початкова школа. – 2001. – № 11. – С.51-52.

38. Біда O.A., Волошина Г.П. Коберник О.М., Коберник ГЛ., Комар O.A., Кузь В.Г., Печенко І.П., Побірченко Н.С., Потапова Н.1., Шевчук І.В. Сільська початкова школа у контексті реформування системи освіти в Україні: Монографія. – К.: Науковий світ, 2002. –
220 с.

39. Біда O.A., Волошина Г.П., Гонзуль В.П., Картель М.В., Коберник Г.І., Новаківська Л.В., Побірченко Н.С., Прокопенко Л.І., Сивачук Н.П., Роєнко Л.М. Екологічне виховання молодших школярів: Навч. посіб. для студентів пед. факультетів і вчителів поч. кл. – К.: Наук. світ, 2002. – 336 с.

40. Біда O.A., Демяненко В.И. Методологические подходы к реализации содержания непрерывного экологического образования // Стратегия экологического образования и воспитания в XXI веке: Тезисы докладов VI Международной конференции по экологическому образованию. – Москва. – 2000. – С. 44-46.

41. Біда O.A., Картель М.В. / Можливості уроків сільськогосподарської праці в екологічному вихованні молодших школярів // Навчально-виховний процес в середній та вищій школі : проблеми, пошуки, перспективи: 3б. наук, праць Уманського державного педагогічного інституту ім. Павла Тичини. – Умань. – 1997. – Випуск 3. – С. 251-254.

42. Біда O.A., Картель М.В. Міждисциплінарний підхід до екологічної освіти молодших школярів // Екологічна наука і освіта у педагогічних вузах України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Науковий світ. – 2000. – С. 15-16.

43. Біда O.A., Картель М.В. Проблеми удосконалення змісту екологічної освіти в сучасних умовах // Науково-методичні проблеми природоохоронного виховання молоді у закладах вищої та середньої освіти: Матеріали наук.-практ. конф. – К.: TOB «Міжнародна фінансова агенція». – 1998. – С.13-15.

44. Біда O.A., Картель М.В., Дем'яненко В.І. Основи екології: Програма для початкової школи // Початкова школа. – 1998. – № 11. – С.39-41.

45. Біда O.A., Картель М.В., Прокопенко Л.І. Умови організації навчально-виховного процесу сільської малокомплектної школи // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: 3б. наук, праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – К.: Наук. світ. – 2002. – Випуск 1. – С. 87-91.

46. Біда О. А. Природничо-екологічний тлумачний словник. – К.: ТОВ «Міжнародна фінансова агенція», 1998.

47. Біда О.А. До удосконалення змісту екологічної освіти в сучасній школі // Екологічні проблеми, шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України (переробка промислових і побутових відходів та формування екологічної культури населення: Тези доповідей та виступів учасників міжнар. конф. та Всеукр. екологічного ярмарку. – Черкаси. – 2000. – С. 8-9.

48. Біда О.А. Підготовка вчителя до розвитку творчості молодших школярів // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали другої Всеукр. наук.-практ. конф. – Вінниця. – 2001. – С. 260-264.

49. Біда О.А. Підготовка вчителя до удосконалення його відносин з учнями // Удосконалення навчально-виховного процесу як засіб розвитку творчої особистості вчителя та учнів: Матеріали доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. – Умань. – 2000. – С. 18-19.

50. Біда О.А. Проблеми підготовки вчителя початкових класів до викладання природознавства та сільськогосподарської праці // Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава: ПДПУ. – 2001. – С. 111-112.

51. Біда О.А., Картель М.В. Особливості проведення хвилинки календаря на уроках в малокомплектній школі // Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Науковий світ. – 2000. – С. 35-36.

52. Біда О.А., Картель М.В., Перфільєва Л.П. Вивчення хвойних рослин Дендрологічного Парку "Софіївка" НАН України та їх використання в навчальному процесі // Сади магнацьких резиденцій XVIII – XIX ст. в Центральній і Східній Європі та проблеми їхньої охорони / Сади Чарториських: Міжнародна наукова конференція. - Умань-Варшава. – 2001. – С. 224-227.

53. Біда О.А., Прокопенко Л.І. Проблеми сільської мало комплектної школи// Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: Науковий світ. – 2000. – С. 64-66.

54. Бугайов О. І. Диференціація навчання у сучасній середній школі // Рад. шк. – 1991. – № 8. – С. 7-15.

55. Бурдіян Б. Г., Дерев'янко В. О., Кривульченко А. І. Навколишнє середо­вище та його охорона. – К.: Вища шк., 1993.

56. Варзацька Л. О., Чикваная А. А, Райкович Т. О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення // Почат. шк. – 1996. –
№ 6. – С. 13-16.

57. Варзацька Л. О.. Шевченко Л. М. Уроки мислення серед природи // Почат. шк. – 1991. – № 5. – С. 29-46.

58. Василенко В. А., Фоломкіна Я. О. Природа як засіб розумового ви­ховання у творчій спадщині Сухомлинського // Почат. шк. – 1986. – № 9. – С. 65-67.

59. Володько В. М. Індивідуалізація й диференціація навчання: Понятійно-категорійний аналіз // Педагогіка і психологія. – 1997. –
№ 4. – С. 9-17.

60. Данилюк А. Я. Учебний предмет как интегрованная система // Пе­дагогика. – 1994. – № 4.

61. Друзь Б. Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. – К.: Рад. шк., 1978.

62. Дьякова М. Б. Система подготовки студентов педвузов к осуществлению межпредметных связей в средней школе. – М., 1985.

63. Жильцов П. А., Асирян М. А. Учебно-воспитательный комплекс с дифференцированным обучением // Педагогика.— 1997. – № 4. – С. 57-62.

64. Занков Л. В. Беседы с учителем. – М.: Просвещение, 1975.

65. Зубченко О. Проблема впровадження новітніх педагогічних технологій в освітній процес загальноосвітніх шкіл Західної Європи // Рідна школа. – 2005. – Вересень-жовтень. – С. 75-78.

66. Игры и игровые упражнения с детьми шестилетнего возраста / Под ред. Е. И. Коваленко. – К.: Рад. Шк., 1987.

67. Индивидуально-дифференцированное обучение в гимназии. Результати пятилетнего исследования / Антропова М. В. и др. // Педагогика. – 1996. – № 5. – С. 19-23.

68. Ільченко В. Р. Інтеграція змісту освіти // Рідна школа. – 1993. – № 7. – С. 49-50.

69. Романко І. Механізми діалогічної взаємодії вчителя та учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Великої Британії // Рідна школа. – 2009. – Грудень. – С. 65-68.

70. Картель М. В., Коберник Г. І. Природнича інформація на уроках математики у 1-му класі // Почат. шк. – 1993. – № 2.

71. Кирилова Г. Д. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения. – М.: Просвещение, 1980.

72. Коваленко О. В. Інтегрований урок // Почат. шк. – 1993. –
№ 9. – С. 36-39.

73. Коваль Н. С., Бондаренко Л. С. Навчальні матеріали з природознавства: 3(2) кл. – К.: Веселка, 1998.

74. Коваль Н. С. Байбара Т. М. Зошит з природознавства: 4(3) кл. – К.: А.С.К., 1998.

75. Кожевніков В. М. Оптимізація навчальної діяльності школярів // Рідна шк. – 1993. – № 5. – С. 40-42.

76. Кокорева Н. Н., Бондаренко А. К. Любить труд на родной земле. – М.: Просвещение, 1987.

77. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами // Рідна школа. – 2006. – Лютий. – С. 57-60.

78. Коновець С. В. Щоб діти бачили красу // Почат. шк. – 1995. – № 8. – С. 23-24.

79. Коновець С. Креативні освітні технології у практиці сучасної школи // Рідна школа. – 2005. – Березень. – С. 2-23.

80. Краснова М. Розвиток творчих здібностей учнів на основі диференціації навчання // Шлях освіти. – 1996. – № 1. – С. 48-49.

81. Лисенко Г. З досвіду проведення інтегрованих уроків // Почат. шк. – 1998. – № 8. – С. 46-48.

82. Логачевська С. П. Диференціація у звичайному класі. – Донецьк: Вид-во «Центр підготовки абітурієнтів», 1998.

83. Мамчур Л. Твори-мініатюри та казки у методичній спадщині
В. О. Сухомлинського // Почат. шк. – 1998. – № 6. – С. 11-13.

84. Межпредметные связи естественно-математических дисциплин: Пособие для учителей. Сб. статей / Под ред.
В. Н. Федоровой. – М.: Просве­щение, 1980.

85. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: Навч. посібник. – 2-ге вид. – 1999.

86. Назарова Н. С. Охрана окружающей среды и зкологическое воспитание студентов: Учебно-метод. пособие. – М.: Высш. шк., 1989.

87. Темичко Н. Організація навчання обдарованих і талановитих молодших школярів у США // Рідна школа. – 2005. –Червень. – С. 78-80.

88. Нестеренко Ю. М. Естетичне виховання у світлі ідей
А. С. Макаренка та В. О. Сухомлинського // Почат. шк. – 1991. –
№ 11. – С. 46-47.

89. Охріменко А. М. Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках природознавства // Почат. шк. – 1980. – № 6. – С. 39-48.

90. Печерська Е. Василь Сухомлинський і музичне виховання дітей // Почат. шк. – 1998. – № 4. – С. 26-30.

91. Пінський О. Удосконалення навчально-виховного процесу в малокомплектній сільській школі // Рідна школа. – 2006. – Січень. – С. 35-36.

92. Плахотнюк О. Реалізація ідей гуманістичного виховання в системі шкільної освіти США // Рідна школа. – 2009. - № 4. – С.77-80.

93. Погорелова Н. А. Воспитание и раавитие детей в процессе обучения природоведению. – М.: Просвещение, 1981.

94. Погрібний А., Алексюк А., Вишневський О. Концептуальні засади демо­кратизації та реформування освіти в Україні. – К.: Школяр, 1997.

95. Попова А. И. Элементы интегрирования на уроках чтения // Нач. шк. – 1990. – № 9. – С. 17-21.

96. Порох Л., Максимова Н. Інтерактивні методи навчання – крок у майбутнє // Рідна школа. – 2008. – Грудень. – С. 35-42.

97. Процюк А. Г. Розвиток пізнавальної активності і творчості дітей засоба­ми природознавства // Почат. шк. – 1991. – № 9. –
С. 23-25.

98. Роль Я.А. Коменського у зародженні методики викладання природознавства // 36. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Спеціальний випуск «До витоків становлення української педагогічної науки». – К.: Наук. світ. – 2002. – С. 168-172.

99. Савченко О. Я. Барвистий клубок. – К.: Бліц, 1996.

100. Савченко О. Я. Розвивай свої здібності. – К.: Освіта, 1998.

101. Савченко О. Я. Умій вчитися. – К.: Освіта, 1998.

102. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. – К.: Рад. шк., 1988.

103. Талызина М. Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся. – М.: Знание, 1983.

104. Творун С. О. Весняні аграрні звичаї та обряди українців Поділля // Народна творчість та етнографія. – 1991. – № 3.

105. Творун С. О. Роди, Боже, бурячки, як у мене литочки // Почат. шк. – 1993. – № 3.

106. Колодько Т. Педагогічна культура спілкування вчителя у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи // Рідна школа. – 2005. – Квітень. – С. 12-14.

107. Ткачук Г. П. Формування екологічної культури учнів.— К.: Знання, 1988. – № 15. – С. 32.

108. Федорова В. Н. Содержание курса природоведения в
IV классе. – М., 1973.

109. Федорова Н. Технологія особистісного навчання – один із елементів модернізації педагогічних умов для розкриття обдаровано