Мудрець вміє побудувати своє щастя

з тих каменів, якими в нього кидають»

Східна мудрість

- «Гроші – нещадні господарі,

Тема 3 Мале підприємництво.в ринковій економіці

1. Сутність малого підприємництва. Поняття малого підприємства.

2. Місце і роль малого підприємництва в економіці.

3. Функції малого підприємництва.

1.Відповідно до розмірів підприємств, масштабів їх діяльності підприємництво поділяють на мале, середнє та велике. У світі існують фірми-гіганти з багатомільярдними оборотами, на яких працюють десятки й сотні тисяч працівників. Існують і розвиваються крихітні фірми, на яких зайнято дві, три особи. Розмір підприємств залежить від виробничої функції підприємства, технологічного типу виробничого процесу, здатності швидко реагувати на зміни ринкової ситуації, на рух попиту, появу нових потреб у суспільстві тощо.

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш динамічним елементом структури народного господарства, що постійно змінюється, є мале підприємництво. Мале підприємництво здійснюється створенням розгалуженої системи малих підприємств.

Згідно Закону України № 4618«Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 р. малими вважаються підприємства, середньооблікова чисельність працюючих яких не перевищує за рік 50 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності не перевищуєсуму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Великими визнаються підприємства, на яких середня кількість працюючих за звітний період (календарний рік) чисельність працюючих перевищує 250 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності перевищуєсуму, еквівалентну 50 млн євро, визначену засередньорічним курсом НБУ. Відповідно, усі інші підприємства належать до категорії середніх.

Мале підприємництво, до якого, крім малих підприємств та малих фермерських господарств, належать фізичні особи-підприємці, на сьогодні є локомотивом підприємницького сектора.

Загальна кількість суб’єктів малого підприємництва на початок 2008 року складала 2576,5 тис. одиниць, що на 74% більше у порівнянні з відповідним показником 2001 року

Позитивно, що на відміну від першої половини 1990-х років утворення малих підприємств відбувається не в результаті поділу чи реструктуризації діючих підприємств, а шляхом утворення абсолютно нової виробничої одиниці.

За підсумками 2007 року в країні розпочали свою діяльність 16,6 тис. нових малих підприємств, 3,9 тис. середніх і лише – 6 великих. Причому, якщо на початку реформування економіки спостерігалось переважно активне утворення нових торговельних підприємств, то сучасна ситуація характеризується виникненням нових транспортних підприємств, підприємств у сфері операцій з нерухомістю, готельному та ресторанному бізнесі, освіти, охорони здоров’я та інших.

Розподіл питомої ваги малих підприємств за основними видами економічної діяльності

2. В усіх розвинутих країнах світу кількісно переважають малі підприємства. Серед розвинутих країн найбільша кількість малих підприємств зосереджена в США, Японії, Італії. З погляду структури народного господарства такі підприємства переважають у сфері послуг, роздрібної торгівлі, сільському господарстві. В Україні у 2007 році виглядав таким чином: 32% малих підприємств від їхньої загальної кількості працювали у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. Операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям займалися 23,3% малих підприємств. 5,1% підприємств функціонували у сфері транспорту і зв'язку, 3,2% - займались готельним та ресторанним бізнесом; 3,2% - надавали комунальні та індивідуальні послуги, здійснювали діяльність у сфері культури та спорту; 1,4% - здійснювали фінансову діяльність. У сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги працювало 1,3% малих підприємств, у сфері освіти - 0,6%.

За даними прес-служби Держстатистики України:

Отже, на 10 тис. населення в Україні припадає всього 63 одиниці малих підприємств, що в 5-10 разів менше, ніж в Європі. Наприклад, у Франції частка малого та середнього бізнесу у ВВП країни становить 50 %, тоді як у нас цей показник не перевищує 15%. Але в м.Києві ситуація набагато краще, ніж загалом у країні ( 250 підприємств на 10 тис.населення)..

Якщо взяти світові тенденції, то очевидно, що чисельність малих підприємств у розвинутих і слаборозвинутих країнах постійно зростає. Наприклад, у США на початку XX ст. налічувалося всього 300 тис. таких підприємств, в середині 60-х років — майже 5 млн, а наприкінці XX ст. — понад 18 млн. Щорічно в цій країні виникають понад 600 тис. малих підприємств, але розорюється понад 400 тис. Високий ступінь збанкрутіння малих підприємств має місце і в інших країнах.

Невідповідність між великою кількістю малих підприємств, чисельністю зайнятих на них працівників, з одного боку, та відносно незначною величиною валового доходу — з іншого, пояснюється такими чинниками:

1) нижчою продуктивністю праці на таких підприємствах (порівняно з крупними);

2) неспроможністю впроваджувати новітні вагомі досягнення науки і техніки;

3) вищими відсотками на отримувані кредити;

4) прагненням багатьох людей, які не мають підприємницького хисту, створювати нові підприємства; не маючи належного досвіду в управлінні ними тощо.

Якщо розвитку малих підприємств властиві зазначені вище негативні тенденції, то цілком логічно виникає запитання, яким чином вони не лише виживають, а й кількісно зростають? Це пояснюється такими сторонами цих підприємств:

1) вища інтенсивність праці, в тому числі за рахунок подовження робочого дня;

2) нижча заробітна плата;

3) економія на техніці безпеки, умовах праці тощо.

Своєрідний «ренесанс» малого бізнесу почався з розгортанням НТР, яка посилює процес спеціалізації, кооперування виробництва, формує великий попит на вузько-спеціалізовану продукцію, на інтелектуальні види продукції — нові ідеї, «ноу-хау», роль малих підприємств як експериментаторів тощо. Тому не випадково широкого розвитку набули ризикові (або венчурні) підприємства, які працюють над втіленням у виробництво певної ідеї чи проекту, беручи на себе ризик нововведень тощо. Так, кожна п'ята новинка науки і техніки, швидко впроваджена крупними компаніями розвинутих країн, запозичена у невеликих фірм і дає високий комерційний ефект.

3. Роль і місце малого підприємництва в національній економіці найкраще виявляються в притаманних йому функціях:

1) мале підприємництво формує конкурентне середовище., що в умовах вільної ринкової економіки стимулює виробництво саме тих товарів, яких потребує споживач. Малий бізнес меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства., отже, за умов вузької спеціалізації та використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих корпорацій.

2)мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця його риса набула в сучасних умовах особливого значення внаслідок швидкої диференціації споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу (НТП), зростання номенклатури промислових товарів та послуг.

3) сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, малий бізнес виступає провідником НТП, передусім у галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Наприклад, більшість дрібних фірм, що з'явилися наприкінці 80-х років у Великобританії, є найбільш технічно оснащеними. А у США на сектор малого бізнесу припадає близько 50 % науково-технічних розробок.

4) мале підприємництво створює нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. У розвинутих країнах на малий бізнес припадає в середньому 50 % всіх зайнятих та до 70-80 % нових робочих місць.

5) мале підприємництво виконує функцію послаблення притаманної ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу.. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, будь-які запроваджені реформи приречені на провал.

Таким чином, мале підприємництво є невід'ємного рисою будь-якої ринкової господарської системи, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.. Великий капітал, безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є мале підприємництво як найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового життя. Саме в секторі малого підприємництва створюється і функціонує чимала маса національних ресурсів, яка є живильним середовищем для середнього та великого підприємництва.

Тест

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 345
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• Далее ⇒