Слід запам¢ятати, що спочатку роблять заміну кожного будь-якого кількісного показника на фактичний, а потім будь-якого якісного – на фактичний.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

По виконанню курсової роботи з дисципліни

«Економічний аналіз»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.03050401

“ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”

РОЗГЛЯНУТО Та СХВАЛЕНО на засіданні ПК економічних дисциплін та БО

ПРОТОКОЛ № ВІД “ ” Р.

ГОЛОВА ПК ОКАТА О.В.

2010 р.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Згідно з навчальним планом курс « Економічний аналіз » студенти вивчають на 3 курсі і виконують курсову роботу. У ній студенти повинні показати не тільки вміння аналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства, але й прогнозувати її на базі бухгалтерської, статистичної звітності та інших джерел інформації, що приведені у кінці курсової роботи (з навчальною метою усі дані приведені без інфляційного впливу).

Курсова робота виконується студентами за одним із запропонованих 25 варіантів. Варіант роботи студенти визначають за своїм номером у навчальному журналі.

Курсова робота складається з двох частин: загальної частини, у якій студенти відображають свої знання з конкретної теми курсу і розрахункової частини, яка містить 24 завдання.

Курсова робота передбачає заповнення рекомендованих аналітичних таблиць відповідними показниками, що існують у вихідних даних, а також тими, що одержані в результаті розрахунків. Усі розрахунки слід робити в аналітичних таблицях.

Курсова робота виконується на листках формату А4. У кінці роботи слід навести перелік використаної літератури із зазначенням назви та прізвищ авторів підручників, статей у журналах, року видання та видавництва. Студент повинен також вказати дату виконання курсової роботи та поставити свій підпис.

ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

При виконанні курсової роботи студентам необхідно:

· вивчити рекомендовану літературу по відповідним темам;

· ознайомиться із завданням, які включені в курсову роботу;

· при виконанні розрахунків необхідно звернути увагу на акуратність і чіткість записів, на правильність округлення цифр, що особливо потрібно коли визначається вплив кількох факторів на зміну результативного показника. При цьому слід враховувати, що алгебраїчна сума розміру впливу цих факторів повинна дати загальний розмір зміни результативного показника;

· при заповненні таблиць необхідно звертати увагу на отриманий результат ( +, - ) з точки зору його економічного змісту;

· до кожної таблиці необхідно привести розрахунки недостатніх показників, зробити висновок, який характеризує позитивні та негативні боки діяльності підприємства;

· завдання № 24 виконують всі студенти згідно зі своїм варіантом.

На підставі зроблених висновків до кожної таблиці треба розробити конкретні пропозиції з подальшого вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства, що аналізується, висловити свою думку у відношенні прогнозу на майбутнє.

Економічний аналіз здійснюється шляхом обробки інформації спеціальними прийомами та методами, які умовно можна поділити на:

· традиційні засоби обробки інформації (статистичні методи);

· класичні методи факторного аналізу;

· економіко-математичні методи.

Традиційні засоби обробки інформації – порівняння, деталізація, графіки, групування, ряди динаміки, середні величини, абсолютні та відносні величини.

Класичні методи факторного аналізу – метод перерахування показників, сальдовий метод, балансовий метод, метод елімінування (ланцюгових підставлень, метод різниць).

Економіко-математичні методи – лінійне й динамічне програмування, транспортна задача, теорія масового обслуговування, сітьові графіки.

Традиційні засоби обробки інформації вивчаються студентами у дисципліні “Статистика”. Найбільш розповсюдженим прийомом економічного аналізу є прийом порівняння. Його вважають одним із найважливіших, оскільки з нього, власне, і починається аналіз.

Умови використання класичних методів факторного аналізу вивчаються у дисципліні “Економічний аналіз”.

Прийом перерахунку показників полягає у корегуванні показника, який приймається за основу порівняння. Наприклад, порівняння фактичної і планової чисельності робітників дасть об¢єктивний результат у випадку, коли планову чисельність перерахувати на фактичний обсяг випущеної продукції.

Балансовий прийом аналізу полягає у встановленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов¢язаними показниками з метою виявлення значення одного з них за умови відомих значень інших. Прикладом можуть бути баланси трудових ресурсів, платоспроможні господарства

Зн + В = Р + Зк, де

Зн, Зк – залишок на початок, кінець поточного періоду;

В – виробництво;

Р – реалізація.

Сальдовий прийом застосовується у випадку, коли відомо вплив усіх факторів на відхилення за показником, що аналізується, крім одного, а прямий розрахунок внливу цього фактора визначається як сальдо між загальною сумою відхилення і результатами впливу обчислених факторів.

Vс = Vзаг. - Vа - Vв

Для визначення впливу факторів в економічному аналізі широко використовується елімінування. Це логічний прийом, з допомогою якого визначається дія зміни даних за одним факторним показником на зміну даних за головним показником.

Це здійснюється різними способами. З них найбільш поширеними є прийоми: ланцюгових підставлень, різниць.

Суть методу ланцюгових підставлень полягає у послідовній заміні планової величини із взаємодіючих факторів фактичною та в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні. При цьому елімінується (виключається) вплив окремих факторів на узагальнюючий показник.

Цим способом можливо користуватися лише тоді, коли буде досліджуватися така залежність між явищами, що має суворо функціональний характер.

Слід запам¢ятати, що спочатку роблять заміну кожного будь-якого кількісного показника на фактичний, а потім будь-якого якісного – на фактичний.

Спосіб різниць.

Цей прийом грунується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх за кожним показником на абсолютні значення другого взаємозв¢язаного з ним часткового показника.

Для визначення ступеня впливу кількісного фактора на відхилення з загальним показником необхідно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.

Щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним необхідно різницю за якісним показником помножити на фактичний кількісний показник.

Приклад. Розрахунок впливу факторів методом різниць.

На прикладі загальним показником є обсяг товарної продукції. Відхилення за обсягом залежить від зміни середньоспискової чисельності робітників (кількісний показник) і середньорічної виробки одного робітника (якісний показник).

Обчислимо вплив цих двох факторів:

а) вплив зміни кількісного показника

- 9 х 5828,7 = - 52,5 (тис.грн.)

Робимо висновок: зі зменшенням чисельності робітників на 9 чоловік обсяг товарної продукції зменшився на 52,5 тис.грн.

б) вплив зміни якісного показника

+ 319,4 х 540 = + 172,5 (тис.грн.)

Робимо висновок: з підвищенням середньорічного виробітку одного робітника на 319,4 грн. обсяг товарної продукції збільшився на 172,5 тис.грн.

Пофакторна перевірка: - 52,5 + 172,5 = + 120,0 (тис.грн.), що відповідає відхиленню за загальним показником

( 3320 – 3200 ) = + 120,0 тис.грн.

12
• 3
• 4
• 5
• Далее ⇒