Тема 8. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці

Перелік питань для самостійного вивчення

1. Людський фактор та його роль у підвищення ефективності виробництва.

2. Чинники, які впливають на рівень кваліфікації усіх категорій персоналу підприємств різних типів.

3. Вплив науково-технічного прогресу на структуру персоналу підприємства.

4. Система управління персоналом, її особливості. Сучасні вимоги до ділових якостей різних категорій персоналу.

5. Форми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

6. Зарубіжний досвід ефективної підготовки і використання кадрового потенціалу.

7. Динаміка і резерви росту продуктивності праці на підприємствах різних галузей.

8. Наукова організація і нормування праці.

9. Охорона праці та безпека життєдіяльності.

10. Мотивація як процес стимулювання до високопродуктивної праці, її моделі і методи.

11. Принципи організації та регулювання оплати праці. Державне регулювання оплати праці та соціального захисту.

12. Безтарифна система оплати праці.

13. Контрактна система оплати праці.

14. Ефективність використання системи участі працівників у прибутках. Зарубіжний і вітчизняний досвід участі працівників у прибутках.

15. Формування фонду оплати праці на підприємстві.

Тести

1. Хто з перелічений працівників не належить до промислово-виробничого персоналу підприємства:

а) економіст першої категорії відділу економічного аналізу;

б) водій автокара механоскладального цеху;

в) технічний працівник в дитячому садку;

г) чергова прохідної головного корпусу.

2. З перелічений працівників виберіть тих, котрі належать до основних робітників:

а) токар обробного цеху;

б) оператор автонавантажувача складу готової продукції;

в) слюсар механоскладального цеху;

г) слюсар по ремонту обладнання дільниці штампування.

3. Хто з перелічених працівників належить до службовців:

а) фінансовий директор підприємства;

б) змінний майстер цеху;

в) механік монтажного цеху;

г) архівний працівник підприємства.

4. Хто з перелічених працівників не належить до керівників:

а) комерційний директор підприємства;

б) начальник відділу технічного контролю;

в) товарознавець відділу постачання;

г) головний бухгалтер.

5. Професія характеризує:

а) можливість опанування суміжних професій;

б) вид трудової діяльності;

в) стаж роботи на даному підприємстві;

г) співвідношення між працівниками різних спеціальностей.

 

6. Рівень кваліфікації робітників характеризується за:

а) категоріями;

б) розрядами;

в) ступенями;

г) посадами.

7. Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначається:

а) аналогічно чисельності основних і допоміжних робітників;

б) за встановленими нормами трудомісткості виконання певних робіт;

в) на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній з вказаних груп згідно з чинними нормативами чисельності;

г) за аналогією з попередніми календарними періодами.

8. Чисельність керівників розраховується на основі:

а) норм керованості з врахуванням галузевих особливостей виробництва;

б) середньої галузевої чисельності;

в) даних звітного періоду;

г) чисельності керівників на найменших підприємствах галузі.

 

9. Підсумок балансу робочого часу середньоспискового робітника відображає:

а) кількість робочих днів у календарному періоді;

б) мінімальний робочий час в годинах за рік;

в) максимальний фонд робочого часу за рік в годинах;

г) дійсний фонд робочого часу за рік в годинах.

10.Мотивація високопродуктивної діяльності визначається як:

а) місія і підпорядковані їй цілі підприємства;

б)сукупність прогресивних норм праці;

в) зниження показників трудомісткості продукції;

г) сукупність заходів, що стимулюють працівників до досягнення певних

цілей.

11. Методи мотивації можуть бути:

а) прямі і непрямі економічні;

б) грошові;

в) прямі і непрямі економічні, не грошові;

г) пільгові і загальні.

12. Державне регулювання оплати праці не передбачає:

а) встановлення мінімального рівня оплати праці;

б) встановлення рівня оподаткування доходів працівників;

в) встановлення стійкого співвідношення між величиною основної заробітної плати, допоміжної заробітної плати та інших виплат працівникам підприємств;

г) встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.