Рекомендації до виконання інженерних розрахунків

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ

«ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

У ДИПЛОМНИХ РОБОТАХ ОКР «МАГІСТР»

Харків 2011

Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» /Упоряд.: Б.В.Дзюндзюк, В.А.Айвазов, Т.Є.Стиценко– Харків: ХНУРЕ, 2011. — с.

Упорядники: Б.В.Дзюндзюк,

В.А.Айвазов,

Т.Є.Стиценко.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………...4

1 Мета розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних роботах ОКР «магістр» ……………….....................……..........................5

2 Вимоги до змісту розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» ………………………………………………………………………………...5

3 Структура та зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» ………………………………............…........................……………………...7

3.1. Аналіз умов праці...............................................................………………….7

3.2 Промислова безпека ...............................................................………......…..11

3.3 Виробнича санітарія та гігієна праці ......................................….............12

3.4 Пожежна профілактика .........................................................……......……..13

3.5 Цивільний захист……………………………………………………………13

3.6 Рекомендації до виконання інженерних розрахунків ...................……….14

Список рекомендованої літератури .................................................…..……. ….16

Додаток А «Вхідні дані щодо виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»» ……………………………………………………….19

Додаток Б «Довідкові матеріали та рекомендації до виконання інженерних розрахунків у розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»»…………………………………………...........................................................21

Додаток В «Оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу».33

Додаток Г «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»……………………………………………………………….35

Додаток Д «Загальний аналіз небезпек»…………………………………………46

ВСТУП

Згідно з Концепцією освіти з напряму “Безпека життя і діяльності людини ”, затвердженою Міністерством освіти і науки України в 2001р. характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є зміна домінуючих видів людської діяльності. При цьому на безпеку як базисну потребу людини наголошено в Концепції ООН про “сталий людський розвиток”.

Враховуючи, що нещодавно Україна заявила про підтримку Концепції ООН, де пріоритет віддається розвитку безпеки кожної людини, а також виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави, якісна розробка питань охорони праці та безпека в надзвичайних ситуаціях з метою запобігання виникнення ризику життя і здоров’ю людей має бути повною мірою реалізована у розділі "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр», виходячи з основних складових: безпека життєдіяльності, охорона праці в галузі, цивільний захист.

Таким чином, технічна сторона дипломного роботи має бути органічно пов’язана в розділі "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» з прогресивними заходами та засобами забезпечення “Безпека життя і діяльності людини ”.

При виконанні розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» студент повинен залучити знання і навички, які були отримані при вивченні нормативних дисциплін: “Охорона праці в галузі”, “Цивільний захист” і тим продемонструвати готовність до повноцінного життя з активною участю в забезпеченні рівня безпеки, що залежить від оточуючого середовища (екологія, виробництво), державної системи підтримки безпеки людини (цивільний захист, охорона праці), індивідуальної захищеності (психофізіологічний стан, індивідуальні засоби захисту).

При виконанні розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» студент повинен використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були вивчені і підготовлені ним під час проходження переддипломної практики.

При виконанні комплексних дипломних робіт зміст розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» має бути оригінальним у кожній роботі, при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

1 МЕТА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» У ДИПЛОМНИХ РОБОТАХ ОКР «МАГІСТР»

Враховуючи, що законодавством України проголошено пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» є створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях та в робочих зонах при розробці або експлуатації продукту проектування шляхом розробки питань охорони праці та цивільного захисту.

Досягається це глибоким опрацюванням питань промислової безпеки, виробничої санітарії та ергономіки, органічно пов'язаних з темою роботи, а також забезпечення пожежної безпеки та цивільного захисту.

Робота над розділом вимагає від студента вміння вирішувати конкретні технічні та організаційні задачі забезпечення безпечних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, завершити інженерну підготовку з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

Розділ є складовою частиною магістерської атестаційної роботи, тому його зміст має бути узгоджений з темою роботи та враховувати вимоги з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що розробляються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Студент одержує у керівника індивідуальне завдання з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях відповідно до умов організації, для якої виконується робота, або приміщення, в якому працює дипломник, та погоджує це завдання з консультантом розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах ОКР «магістр» (зразок бланка вхідних даних до виконання розділу наведений у додатку А).

Питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях у магістерській атестаційній роботі розроблюються і згадуються у:

1) загальній частині “Вступ” пояснювальної записки;

2) окремому розділі “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” пояснювальної записки;

3) загальній частині “Висновки” пояснювальної записки;

4) загальному переліку посилань;

5) графічній частині роботи.

У загальній частині “Вступ” пояснювальної записки магістерської атестаційної роботи необхідно вказати:

а) мету виконання розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”;

б) для яких умов розробляються питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (для організації, в якій використовуватимуть результати дипломної роботи, чи для приміщення, в якому виконувалась робота).Обсяг вступу до 0,2 сторінки тексту.

Структура окремого розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" пояснювальної записки дипломної роботи ОКР «магістр» така:

а) аналіз умов праці;

б) промислова безпека;

в) виробнича санітарія;

г) пожежна профілактика;

д) цивільний захист.

Усі питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих, з поглибленим опрацюванням питань захисту від одного з чинників до рівня інженерного розрахунку. Цей чинник виявляється в результаті аналізу умов праці та узгоджується з консультантом розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”. При цьому необхідно використовувати матеріали переддипломної практики та новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Не допускається підміна інженерної розробки питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої розробки стосовно до розглядуваних у дипломній роботі питань.

Обсяг окремого розділу до 10 сторінок тексту з необхідними розра-хунковими схемами, ескізами, таблицями та ін.

Докладні методичні вказівки щодо виконання всіх підрозділів окремого розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» наведені у розділі 3 даних вказівок.

У загальній частині “Висновки” пояснювальної записки магістерської атестаційної роботи необхідно зазначити, що конкретно зроблено дипломником при розробці питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.Обсяг висновків до 0,3 сторінки тексту.

Література, що використовувалася дипломником в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.

У графічній частині роботи може бути плакат, який ілюструє конструктивне рішення з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Усі розробки, що пропонуються проектом (роботою), мають відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим

правилам з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

При виконанні розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” необхідно використовувати терміни та визначення за ГОСТ 12.1.009-76, ДСТУ 2293-99, ГОСТ 12.1.033-81, НПАОП 0.00-1.28-10.*

Чернетка розділу подається консультанту для перевірки. Задовільне виконання студентом розробок з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях консультант-викладач затверджує підписом. Під час виступу на захисті дипломної роботи необхідно передбачити час для стислого освітлення розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях".

З СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

Аналіз умов праці

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об’єм виробничого приміщення.

При виконанні дипломних робіт, тематика яких пов'язана з моделюванням фізичних об'єктів, технологічних процесів, з управлінням експериментом, необхідно виконати аналіз можливих аварійних ситуацій (розглядають умови, за яких можливий вихід основних контрольованих параметрів об'єкта, процесу за допустимі межі, та імовірні наслідки таких відхилень).

Далі необхідно виділити систему «Людина - Машина - Середовище» (Л-М-С), вказати її межі та провести опис системи з точки зору задач охорони праці.

Спочатку розглянемо систему Л-М-С як єдине ціле. Вхідною інформацією для даної системи є інформація з вищестоящої системи (планові завдання, інструкції та ін.). Виходом системи є вплив на людину.

В процесі функціонування системи змінюється її внутрішній стан. З точки зору охорони праці нас цікавить один з елементів внутрішнього стану системи — здоров'я людей, працюючих у системі, та його складові.

Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:

Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», головним чином для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;

Л2 — це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовиділення, споживання кисню та ін.);

ЛЗ — це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, впливаючих на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.

Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці, допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Такимчином, елемент «машина» можна поділити на три елементи: МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію; М2 — елемент функції аварійного захисту; МЗ — елемент впливу на навколишнє середовище та людину.

Загальна структура розроблена для абстрактного виробництва та в цьому сенсі вона універсальна (рис. 3.1). Напрямки та зміст зв'язків зведені в таблицю 3.1.

Рисунок З.1 – Загальна структура системи Л-М-С

Таким чином, ми провели декомпозицію системи Л-М-С на сім елементів та виділили зв'язки між ними. Слід мати на увазі, що тут наведено приклад узагальненої системи Л-М-С, а в роботі необхідно аналізувати конкретну систему Л-М-С, тобто кількість елементів «Людина», «Машина» має відповідати кількості робочих місць і обладнання. При цьому необхідно аналізувати, як мінімум, усіпобічні впливи типу «Людина-Машина», «Людина-Середовище», «Машина-Середовище» і всі зв'язки типу «Людина-Людина».

Далі необхідно виділити небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НШВЧ), які діють у системі Л-М-С, та виконати їх загальний аналіз (див. додаток Д).

Розгляд НШВЧ починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань тощо. При цьому встановлюють джерела

НШВЧ, кількісно оцінюють кожний з розглядуваних чинників, використовуючи результати аналізу умов праці, проведеного під час переддипломної практики.

Після цього аналізують умови праці відповідно до конкретного обладнання. Необхідно:

- виконати аналіз технологічної оснащеності робочого місця (обладнання, та їхнього технічного стану, а також їх відповідності стандартам безпеки і нормам охорони праці);

- навести характеристику мережі живлення (напругу мережі, частоту струму, режим нейтралі мережі) , з'ясувати клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом;

- з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників: рухомих частин обладнання; судин, працюючих під тиском; фізичних та емоційних перевантажень людини-оператора тощо. Аналіз умов праці виконується з усіх чинників із вказівкою джерел, умов, що посилюють вплив небезпечних чин­ників.

У кінці підрозділу необхідно скласти спрощену оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу ( див. додатки В і Г) та навести гігієнічну оцінку умов праці.

Таблиця 3.1 – Перелік зв’язків у загальній системі Л-М-С

Промислова безпека

До категорії заходів попередження нещасних випадків слід віднести такі:

- при експлуатації пристроїв, обчислювальних машин, комплексів, систем імереж;

- у технологічних процесах та при експлуатації апаратури збору й відображення інформації.

Длязахисту людей від ураження електричним струмом слід передбачати блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, занулення, подвійну ізоляцію, захисне вимикання (див. ГОСТ 12.1. 019-79, НПАОП 40.1-1.32-01).

Вибір захисних пристроїв потрібно обґрунтувати з посиланням на нор-мативні документи та навести його (їх) схему.

При розробці основних вимог щодо електропроводки виробничого приміщення треба за встановленою потужністю споживачів вибрати тип і кількість силових кабелів, встановити місце розташування поживлюючого щита, вибрати пускорегулюючу та захисну апаратуру.

Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання пристроїв обчислювальної машини в разі аварії або нещасного випад-ку.

Якщо необхідно, слід вказати причини виникнення статичної електрики у виробничому приміщенні, величину його потенціалу, розробити заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття (див. ГОСТ 12.4.124-83). Необхідно описати умови експлуатації апаратури збору інформації, передбачити захист цієї апаратури від можливого агресивного середовища, пилу, вологи, променевого тепла тощо, вибрати засіб живлення та електричного захисту цієї апаратури.

Встановити засіб передачі інформації на ПЕОМ, табло чи інші пристрої за допомогою провідного зв'язку. Вибрати тип, перетин і засіб прокладки провідного зв'язку з урахуванням характеристики виробничого приміщення.

За характеристикою апаратури відображення інформації (світлові табло, пульти, мнемосхеми тощо) вказати потужність, яка споживається апаратурою, засіб електроживлення та захисту. Звернути особливу увагу на забезпечення електробезпеки при оглядах і ремонтах.

Необхідно вказати види інструктажів, що проводяться на підприємстві при експлуатації та виробництві приладу (системи); коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу (див. НПАОП 0.00-4.12-05).

Якщо домінуючим є небезпечний виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі.

Виробнича санітарія

Враховуючи значну відповідальність оператора, що працює із засобами відображення інформації, та з метою поліпшення умов його праці, необхідно знайти найкращу форму подачі інформації оператору та її дозування, встановити оптимальну частоту слідування доз. На підставі цих даних визначити, який обсяг інформації оператор здатний сприйняти за одиницю часу, в т.ч. його дієздатність. Відбити питання професійної підготовки операторів (професійний відбір, навчання, тренування).

Для приміщень, в яких використовується ПОЕМ, лабораторій та інших виробничих приміщень визначають основні джерела виділення надмірного тепла та сумарне тепловиділення. Вибирають засіб вилучення надмірного тепла, обґрунтовують необхідність кондиціонування повітря, здійснюють вибір необхідного обладнання (наводять повну технічну характеристику). Необхідно також вибрати схему циркуляції повітря (через підпідлоговий простір, або простір над підвісною стелею).

При проектуванні штучного освітлення в приміщеннях необхідно керуватися вимогами ДБН В.2.5-28-2006. При цьому при встановленні нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення. У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування принтерів, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом (навести технічну характеристику).

Якщо домінуючим є шкідливий виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі. Організація та конструкція робочого місця має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та НПАОП 0.00-1.28-10. Тому необхідно навести цю відповідність та схему розміщення робочих місць у приміщенні.

Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однєї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. На підставі цього встановити раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви (див. ДСан ПиН 3.3.2-007-98).

Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин).

Вимоги до організації робочого місця та режиму роботи мають приводити психофізіологічні НШВЧ до норм.

Пожежна профілактика

Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва (див. НАПБ Б.03.002-2007) і ступінь вогнестійкості будинку

(див. ДБН В.1.1.7-2002) . Визначити клас пожежонебезпеки приміщення (див. НПАОП 40.1-1.01-97). Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва.

Виявити можливі причини пожежі. У відповідності з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека приміщення забезпечується: системою відвернення пожежі; системою. протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Елементи систем та оргзаходи вибираються у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення навести ці елементи. При розміщенні обладнання та робочих місць передбачаються евакуаційні шляхи на випадок пожежі, встановлюються їхні параметри та основні вимоги. Обґрунтовується вибір системи протипожежного водопостачання, вибираються засоби пожежної сигналізації, вирішується питання захисту будинку від блискавки.

Необхідно вибрати тип та кількість ручних вогнегасників (пінні, вуглекислотні, порошкові) (див. НАПБ Б.03.001-2004).

Вказати, як здійснюється евакуація, потрібен чи ні евакуаційний вихід. Схему евакуації навести на схемі розміщення робочих місць у приміщенні.

За узгодженням з консультантом можуть бути наведені розрахунки часу евакуації, блисковкозахисту, які забезпечують пожежну безпеку.

Цивільний захист

Насамперед, необхідно виявити найбільш ймовірну для існуючих умов надзвичайну ситуацію (НС), що за характером дії може бути техногенною, природною, соціально-політичною чи воєнною. Та визначити масштаби наслідків НС: загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового рівнів. Далі необхідно перелічити найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки інженерної, радіаційної і хімічної обстановки в НС.

В залежності від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку ураження (масштаби і ступінь зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо.), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки.

Оцінка обстановки в НС зводиться до порівняння діючих характеристик осередку ураження з припустимими. На підставі цього порівняння робиться

висновок про можливу кількість уражених людей; ступень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкта економіки.

На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з керівником проекту) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче:

- план евакуації об'єкта;

- режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок);

- забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

- оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку);

- підвищення стійкості об'єкта економіки ( дублювання чи заміна малонадійного технологічного устаткування, комунікацій, створення запасів сировини, палива і т.п.).

Рекомендації до виконання інженерних розрахунків

Прийняті у пояснювальній записці певні рішення з охорони праці слід підтвердити розрахунком, що включається у відповідний підрозділ. Нижче наведена зразкова тематика інженерних розрахунків з охорони праці в ди­пломному проекті (роботі).

1. Розрахунок занулення.

2. Розрахунок робочого або захисного заземлення.

3. Розрахунок повторного заземлення нульового проводу.

4. Розрахунок струму ураження під час доторкнення людини до зажимів трансформатора або силової мережі, яка живить спроектований пристрій.

5. Розрахунок захисту персоналу від впливу електромагнітних ви­промінювань.

6. Розрахунок природного освітлення робочого місця

7. Розрахунок загального штучного освітлення робочого місця.

8. Розрахунок комбінованого штучного освітлення робочого місця.

9. Розрахунок звукопоглинання виробничого приміщення (лабораторії).

10. Розрахунок звукоізоляції виробничого приміщення (лабораторії).

11. Розрахунок освітлювальної мережі лабораторії (виробничої дільниці) та захисту від коротких замикань.

12. Розрахунок електропроводки та засобів захисту електроживлення спроектованого пристрою.

13. Розрахунок загальнообмінної механічної вентиляції для вилучення з приміщення надмірного тепла та підтримання постійної температури.

14. Розрахунок кондиціонування повітря приміщення.

15. Розрахунок захисту виробничого будинку від блискавки.

16. Розрахунок гранично припустимих викидів у повітря.

17. Прогнозування інженерної обстановки у надзвичайних ситуаціях.

При виконанні цих або інших розрахунків за вказівкою керівника проекту необхідно використати дані, зібрані у період проходження практики, що містяться в довідковій або науково-технічній літературі, а також керуватися відповідними стандартами. Деякими даними, що будуть відсутні в довідковій літературі, можна задаватися з наступним технічним обґрунтуванням. У додатку Б наведені додаткові матеріали та рекомендації до виконання інженерних розрахунків. Наприкінці даних методичних вказівок наведен список рекомендованої літератури.

12
• 3
• 4
• 5
• Далее ⇒