Тема 3. Система національних рахунків і найважливіші показники результатів економічної діяльності

Ознайомлення з даною темою студентові доцільно почати з вивчення методичних рекомендацій до теми 9, викладених в навчально-методичній розробці “Статистика підприємства з основами соціально-економічної статистики (основи соціально-економічної статистики)”, де наведені схеми і балансові ув'язування найважливіших національних рахунків, система цін, використовуваних у системі національних рахунків (СНР), розглянуті методи визначення ВВП. У рамках цієї навчально-методичної розробки розглядаються способи перерахунку ВВП у постійні (порівнянні) ціни, а також методики статистичного аналізу динаміки ВВП і інших макроекономічних агрегатів і впливу на неї різних факторів.

Перерахунок ВВП і аналогічних йому показників на рівні сектора, галузі економіки або регіону з поточних у постійні ціни необхідний для усунення впливу зміни цін на динаміку макроекономічних агрегатів. При цьому як постійні ціни приймаються ціни періоду, з яким здійснюється порівняння (тобто базисного періоду). Таким чином, макроекономічні агрегати базисного періоду не перераховуються в постійні ціни, оскільки вони уже виражені в них. У статистиці застосовують три основних способи переоцінки ВВП звітного періоду в постійні ціни:

1) спосіб дефлятування (полягає в діленні ВВП звітного періоду, вираженого в поточних цінах, на індекс-дефлятор ВВП):

2) спосіб подвійного дефлятування (передбачає одержання ВВП звітного періоду в постійних цінах як різниці валового випуску продуктів, послуг і проміжного споживання звітного періоду; при цьому попередньо валовий випуск і проміжне споживання перераховуються в постійні ціни, для чого валовий випуск звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи валового випуску, а проміжне споживання звітного періоду в поточних цінах ділиться на індекс цін на елементи проміжного споживання);

3) спосіб екстраполяції (полягає в множенні ВВП базисного періоду на індекс фізичного обсягу ВВП).

Динаміка ВВП вивчається індексним методом шляхом обчислення індексів вартості ВВП, фізичного обсягу ВВП і індекса-дефлятора ВВП (формули цих індексів і приклад їхнього розрахунку наведені в типовому рішенні завдання 2 попередньої теми.

Для проведення аналізу впливу окремих факторів на динаміку ВВП і інших макроекономічних агрегатів застосовуються моделі (взаємозв'язки) мультиплікативного типу (у них результативна ознака дорівнює добуткові декількох факторів, що впливають), у яких першим у ланцюжку факторів впливу виступає первинна ознака і кожні два сусідніх фактори при перемножуванні повинні давати показник, що має економічний зміст. Нижче наводяться основні дво- і трифакторні взаємозв'язки показників, що лежать в основі факторного аналізу динаміки макроекономічних агрегатів на рівні економіки країни в цілому, окремих секторів, галузей економіки і регіонів. У формулах використані наступні умовні позначення:

	валовий випуск продуктів і послуг
і	валовий (чистий) внутрішній продукт
і	валова (чиста) додана вартість
і	валовий (чистий) регіональний продукт
	частка (питома вага)
	чисті податки на виробництво й імпорт
	чисті інші податки на виробництво
	чисельність працівників або відпрацьований робочий час
	рівень продуктивності праці (виробіток)
	рівень фондоозброєності праці
	рівень фондовіддачі
	середня повна вартість основних фондів
	надрядковий символ, що позначає належність показника до конкретного сектора, галузі або регіону

Двофакторні взаємозв'язки:

а) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

для рівня регіону

, де ;

б) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

для рівня регіону

, де ;

в) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

г) для рівня економіки країни в цілому

, де ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де ;

для рівня регіону

, де .

Трифакторні взаємозв'язки:

а) для рівня економіки країни в цілому

, де і ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і ;

б) для рівня економіки країни в цілому

, де і ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і ;

в) для рівня економіки країни в цілому

, де і ;

для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і ;

г) для рівня сектора або галузі економіки

, де і ;

для рівня регіону

, де і .

У випадку проведення факторного аналізу на основі двофакторної моделі застосовується наступна чотириетапна методика розрахунків способами абсолютних і відносних різниць, знайомими студентові з курсу теорії статистики, тема “Індекси” (методика показана на прикладі взаємозв'язку виду ):

1) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні (у нашому випадку – ВВП) під впливом усіх факторів разом:

,

або у відсотках ;

2) визначається зміна результативної ознаки у грошовому вираженні, викликана впливом кількісного фактора, що стоїть першим у ланцюжку факторів, що впливають (у нашому випадку - ВВ):

,

або у відсотках ;

3) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні, що пояснюється впливом якісного фактора (у нашому випадку – ):

,

або у відсотках ;

4) виконується балансова перевірка:

,

або у відсотках .

Для виконання факторного аналізу з використанням трифакторної моделі обчислення проводять у п'ять етапів за наступними формулами (на прикладі взаємозв'язку виду ):

1) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні (у нашому випадку – ВВП) під впливом усіх факторів разом:

,

або у відсотках ;

2) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під дією першого з факторів, що впливають (у нашому випадку - ):

,

або у відсотках ;

3) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під впливом другого з факторів, що впливають (у нашому випадку - ):

,

або у відсотках ;

4) визначається зміна результативної ознаки в грошовому вираженні під впливом третього з факторів, що впливають (у нашому випадку - ):

,

або у відсотках ;

5) виконується балансова перевірка:

,

або у відсотках .

Приклади типових рішень

Завдання 1

Відомі наступні дані по економіці країни за два несуміжних роки (у постійних цінах, млрд.грош.од.):

Вид Діяльності	Валовий випуск продуктів і послуг	Проміжне споживання
базисний рік	Звітний рік	базисний рік	звітний рік
Виробництво продуктів і послуг – усього	= = 4250,9	= = 10676,1	= = 1949,4	= = 4928,5
у тому числі:
– виробництво продуктів	= = 2196,0	= = 5953,7	= = 1198,1	= = 3246,8
– виробництво послуг	= = 2054,9	= = 4722,4	= = 751,3	= = 1681,7

Визначте: 1) за кожний рік валову додану вартість (ВДС) кожного виду діяльності й у цілому по економіці країни; 2) загальну зміну ВДС у частині виробництва продуктів у звітному році в порівнянні з базисним роком (у млрд.грош.од. і у відсотках), у тому числі в зв'язку зі зміною: а) загального обсягу валового випуску (ВВ) економіки; б) частки валового випуску продуктів у загальному обсязі валового випуску економіки ( ); в) частки ВДС у ВВ продуктів ( ).

Розв’язання:

1) базисний рік, млрд.грош.од.:

;

;

,

або ;

звітний рік, млрд.грош.од., розрахунок аналогічний:

;

;

;

2)

; .

Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів збільшилася під впливом усіх факторів на 1709 млрд.грош.од., або на 171,3%.

а)

;

.

Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів зросла на 1508,3 млрд.грош.од., або на 151,1%, у зв'язку зі збільшенням загального ВВ продуктів і послуг на 6425,2 млрд.грош.од. (10676,1–4250,9).

б)

;

.

Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів виросла на 199,2 млрд.грош.од., або на 20,0%, у зв'язку зі збільшенням частки виробництва продуктів (матеріальних благ) у загальному обсязі ВВ економіки на 4,11 процентні пункти (55,77%–51,66%).

в)

;

.

Висновок: ВДС у частині виробництва продуктів виросла на 1,4 млрд.грош.од., або на 0,2%, у зв'язку зі збільшенням частки ВДС у валовому випуску продуктів на 0,03 процентного пункту (45,47%–45,44%).

Перевірка правильності виконаних розрахунків:

1709≈1508,3+199,2+1,4; 171,3≈151,1+20,0+0,1.

Таким чином, приріст ВДС у частині виробництва продуктів був досягнутий переважно за рахунок росту ВВ економіки (кількісного фактора) і в меншій мері за рахунок змін у видовій структурі ВВ економіки й у складі ВВ продуктів.

Завдання 2

Відомі наступні дані по галузі економіки: валовий випуск продуктів і послуг у базисному періоді – 4160 млн.грош.од., фізичний обсяг валового випуску продуктів і послуг виріс у звітному періоді в порівнянні з базисним періодом на 3,5%, частка проміжного споживання у валовому випуску в базисному і звітному періодах (у постійних цінах) – відповідно 56% і 55% .

Визначте: 1) валову додану вартість (ВДС) галузі за кожен період у постійних цінах; 2) загальну зміну ВДС, у тому числі внаслідок зміни: а) обсягу валового випуску продуктів і послуг; б) частки проміжного споживання у валовому випуску продуктів і послуг.

Розв’язання:

1) Спочатку визначаємо ВВ продуктів і послуг галузі в постійних цінах за кожен період:

(заданий за умовою).

Для одержання ВВ у звітному періоді застосовуємо спосіб екстраполяції:

;

Для обчислення валової доданої вартості можна використовувати два варіанти розрахунку:

, або ,

де – проміжне споживання, – частка проміжного споживання у валовому випуску, тобто .

Скористаємося другим варіантом розрахунку:

2) в основі факторного аналізу лежить наступний взаємозв'язок макроекономічних агрегатів для рівня галузі економіки: ;

спочатку визначаємо зміну ВДС під впливом усіх факторів:

а) визначаємо зміну ВДС у зв'язку зі зміною ВВ продуктів і послуг (у даному випадку збільшенням на 145,6 млн.грош.од.):

б) визначаємо зміну ВДС у зв'язку зі зміною частки проміжного споживання у валовому випуску продуктів і послуг (у даному випадку зниженням частки на 1 процентний пункт), при цьому можливі два підходи:

перший підхід: якщо в розрахунку використовувати , то слід звернути увагу на те, що цей фактор утворить з першим фактором (ВВ) інший взаємозв'язок: ; тому обчислення можна виконати так:

оскільки і є протилежними показниками (тобто в сумі вони дають 1, або 100%), то скорочення проміжного споживання на 43,056 млн.грош.од. за рахунок зниження на 1 процентний пункт означає збільшення ВДС на таку ж величину за рахунок аналогічного росту ;

другий підхід: якщо в розрахунку використовувати , те обчислення можна виконати так:

таким чином, обидва підходи рівнозначні і відрізняються тільки знаком отриманої величини.

Перевірка правильності виконаних розрахунків:

у млн.грош.од. ; у відсотках .

Завдання 3

Є наступні дані по сектору економіки в поточних цінах за два роки:

Ціни на продукти і послуги, що входять до складу валового випуску і проміжного споживання, виросли в звітному році в порівнянні з базисним роком відповідно на 14,6% і 18,7%.

Визначте: 1) валову додану вартість (ВДС) сектора за кожний рік у поточних і постійних цінах; 2) зміну ВДС у постійних цінах (у млрд.грош.од. і відсотках) за рахунок: а) зміни кількості відпрацьованого часу; б) зміни рівня продуктивності праці; в) зміни частки ВДС у ВВ.

Розв’язання:

1) ;

для перерахування ВДС звітного періоду в постійні ціни потрібно використовувати спосіб подвійного дефлятування:

2) в основі факторного аналізу лежить наступний взаємозв'язок макроекономічних агрегатів для рівня сектора економіки: ;

Висновок: під впливом усіх факторів ВДС сектора економіки зросла на 3,9 млрд.грош.од., або на 0,5%;

а)

Висновок: у зв'язку зі скороченням відпрацьованого працівниками сектора економіки робочого часу на 121,2 тис.людино-днів ВДС зменшилася на 14,5 млрд.грош.од., або на 1,9%.

б)

Висновок: у зв'язку зі зниженням рівня продуктивності праці працівників сектора економіки (з 0,25 тис.грош.од./людино-день до 0,24 тис.грош.од./людино-день) ВДС зменшилася на 30,0 млрд.грош.од., або на 3,9%.

в)

Висновок: у зв'язку зі збільшенням частки ВДС у валовому випуску продуктів і послуг (з 48,0% до 51,2%) ВДС сектора економіки виросла на 48,4 млрд.грош.од., або на 6,3%.

Перевірка правильності виконаних розрахунків:

у млрд.грош.од. ;

у відсотках .

• ⇐ Назад
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 131415
• 16
• 17
• 18
• 19
• Далее ⇒