ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК

ФОРМУВАННЯ ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Керестень І.С., Воробець О.В., Рего Г.І.

|навички| МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Тривалі і ґрунтовні дослідження з питань формування графічних навичок письма в учнів початкових класів було проведено під керівництвом відомого вченого, професора Чернігівського педагогічного інституту Кирея І.Ф. Згідно з його висновками, поняття про будову правильних каліграфічних знаків формується в учнів в основному у першому класі, а становлення графічних навичок триває у 2-3 класах.|
На думку багатьох дослідників, у формуванні графічного |навички| навику доцільно виділити три основні етапи:

I етап –аналітичний – вичленення і оволодіння окремими елементами дії, з'ясування змісту|вмісту,утримання|;;;

II етап – умовно названий|накликати| синтетичним – з'єднанням окремих елементів в цілісну дію;

|з'являється,являється| Коли йде мова про формування навику|навички|, найчастіше мають на увазі наполегливі вправи і тренування. Дійсно, без вправ і повторень сформувати навик|навичку| не можливо, але|та| вправа доцільна і ефективна лише на третьому етапі формування навику|навички|, а перші два етапи – це усвідомлення дії, а не механічні вправи.
Перший етап формування графічного навику|навички| має надзвичайно складну структуру і специфіку, що відрізняє його від подальших|наступних| етапів навчання|вчення||навички|. На цьому етапі дитина|дитя| обов'язково повинна усвідомлювати не тільки|не лише|, «що вона повинна зробити», але і «як це зробити правильно» відповідно до вимог (або «завданням|задачею| дії»). Виписування кожного елементу окремо|нарізно| (хочемо ми цього або не хочемо, чи вимагаємо вже зараз, на цьому етапі цілісного|цільного,суцільного| виконання букви|літери|, а тим більше написання декількох букв відразу) неможливо. Об'єктивна закономірність початкового етапу - зосередження уваги до графіки (тобто|цебто| постійний контроль, звірення, корегування| по ходу дії) і визначає тимчасову структуру рухів при письмі на цьому етапі.

| Зорово-руховий образ|зображення| букви|літери| – це уявлення про цілісне, при відносно закінченому русі руки в процесі відтворення букви|літери| на папері, яке здійснюється на основі зорового уявлення про її форму та знання послідовності зображення її рухових елементів. Рухові елементи є відносно закінченими відрізками руху руки, в яких, з одного боку, враховується форма відповідних зорових елементів, а з|із| іншого –закономірності плавного і безвідривного відтворення їх на папері.

Так педагог Клишко А.К. відмічає, що діти, які добре малюють, досить часто добре пишуть. Адже і письмо, і малювання виховують в учня взаємозв’язок між оком і рукою – діти вчаться бачити і правильно відтворювати побачене.

Між іншим, як відмічає дослідниця, є принципова неподібність лінії у письмі і в малюванні. У малюнку значення лінії в тому, щоб обмежити простір. Звідси її приблизність, певна довільність, бо в центі уваги є те, що вона окреслює. Ось чому нас не турбує, коли ми бачимо на малюнку спробу «поправити» одну лінію іншими, що уточнити відображення предмета. У письмі ж лінія набуває самостійного значення, саме вона в центрі нашої уваги.

Малюнок потребує, як це показує Галкіна О.І. в своїх дослідженнях, зовсім іншого, ніж письмо, розмаху руки, за якого значні ділянки лінії безконтрольні. У письмі ж поле діяльності обмежується, відбувається зовсім інше регулювання роботи, у тіснішому взаємозв’язку працюють органи зору, руху, дотику. Є й інші відмінності. Якщо, скажімо, тримання ручки підчас письма чітко фіксоване, то в малюванні воно довільне. Коли ми пишемо, зошит має лежати під нахилом, коли ж малюємо – паралельно краю парти.

На думку Прищепи К.С. успіхи кожної дитини у формуванні графічного навику письма залежать насамперед від вчителя, від його вміння з першого дня викликати зацікавленість до письма, навчити поступово переборювати труднощі, з якими доведеться зіткнутися під час виконання письмових вправ: «Скільки терпіння потрібно, щоб навчити дитину бачити кожен елемент, усю букву, її правильне поєднання з іншими, а потім своєю рукою відтворити в зошиті форму літери. І скільки старання слід докласти, щоб уроки письма перетворити у захоплюючу працю! Ця велика і нелегка робота приносить успіх тільки тоді, коли здійснюється постійно, систематично, повсякденно, з уроку в урок, протягом навчання дитини в початкових класах.»

Основні правила каліграфічного письма (за Прищепою К.С.) такі:

1. Букви необхідно писати з однаковим нахилом та висотою.

2. Букви і слова слід писати на рівній відстані між ними.

3. Потрібно зберігати правильне співвідношення висоти і ширини букв (щоб письмо не було надто дрібним або великим).

4. По можливості бажано писати безвідривно (зараз цю вимогу знято).

5. Писати потрібно красиво, охайно, чітко.

6. Писати потрібно у міру швидко.

Ефективними визнано завдання на списування з рукописного і друкованого текстів, графічні диктанти, письмо під такт.

Тактування корисне тим, що привчає руку до плавних ритмічних рухів, необхідних для скоропису. Добре й те, що всі учні працюють разом, внаслідок чого у класі панує порядок, робота стає жвавішою, діти швидше пишуть. Оскільки кінцева мета всіх занять з письма – привчити до звичайного чіткого скоропису, такт набуває особливого значення: він є одним з важливих засобів для поступового переходу учня від повільного письма до швидкого.

Одержані групою результати під керівництвом Прищепи К.С. в процесі досліджень показали, що після систематичного запровадження ритмічного методу кількість помилок на роздільне написання букв у словах доведено до мінімуму: на 80 учнів експериментальних класів припадало лише 2 помилки (2.5%), а в контрольних на 83 учні – 4 помилки (4.8%). Більшу кількість помилок учні допускають на неправильне сполучення букв у словах: на 80 учнів експериментальних класів припадає 7 таких помилок (8.7%), а в контрольних класах на 83 учні – 9 помилок (10.8%).

Досліджуючи формування графічних навичок письма Прищепа О.Ю. пропонує розглядувати поставлене завдання в наступні етапи:

1. Робота у зошиті без сітки:

а) без обмежень на площині (в основному проводиться над сприйманням форми фігури, графічного елемента; пропонується зображення різноманітних ліній окремо та в поєднанні);

б) з обмеженням (обведення трафаретів, поєднання точок у фігури, штрихування).

2. Робота в сітці зошита (письмо ліній схожих на елементи букв):

а) у неповній (написання в основному рядку; в рядку, що доповнюється міжрядковою лінією);

б) у повній.

|лише| Наступний|такий| крок – пояснення того, як виконується рух при написанні основних елементів. Майже всі діти 6-7 літнього віку цілком готові до виділення окремих символів, об'єднанню їх в слова. Але незрілість механізмів довільної регуляції, програмування своїх |та||сповна|дій, сприйняття і оцінки інформації – все, що пов'язано з віковими особливостями дозрівання лобових відділів кори головного мозку, вимагає пояснення і зміцнення необхідного алгоритму дії. При цьому траєкторія руху ручки повинна відповідати біомеханічно простішим, менш напруженим рухам. Такі рухи при письмі – це рух зверху вниз|унизу| і до себе. Рухи від низу до верху, поворотні зліва направо і особливо кругові, спіралеподібні від низу до верху – справа наліво дуже важкі|скрутні| для дітей і викликають|спричиняють| не тільки додаткову м'язова напругу|напруження|, але і вимагають, для успішного виконання, прямого або вертикального положення|становища| руки, закривають|зачиняють| лінію письма та спотворюють позу (дитина|дитя| низько нахиляє голову, сильно висуває праве плече вперед, спирається|обпирається| грудьми об край парти).

Ми згодні з думкою Безруких М.М. і Хохлової Т.Е. і вважаємо|лічимо|, що письмо, як і читання, обов'язково повинно і може бути сформовано тільки|лише| як самостійна свідома дія.
Відомий психолог Эльконін Д.Б. пише: «У вітчизняній психології на основі експериментальних досліджень вже давно встановлені|установлені| певні генетичні зв'язки між дією і операціями, які показали, що жодна свідомо контрольована операція не може стати такою, не пройшовши|минувши,спливши| процесу формування як особливої свідомої дії.» [12, с.18]

|тому що||у тому випадку||не лише||задачу| У другому випадку мета|ціль| – правильне написання слів, а правильна конфігурація букв|літер| – тільки|лише| операція, а в третьому випадку мета|ціль| – виклад своїх думок|гадок|, а орфографія і каліграфія виступають|вирушають| тільки|лише| як операції. Але|та| не освоївши операції, не можна якісно здійснити дії.

Ще один висновок|виведення| потрібно зробити, ґрунтуючись на особливостях першого етапу формування навику|навички| письма – не можна перебільшувати увагу на формуванні темпу і швидкості письма.

При аналізі механограм| рухів психологами було встановлено|установлено|, що.,, що у шестирічних дітей протягом всього першого року навчання|вчення| при вимозі «пиши швидше» швидкість самого руху не збільшується, а лише скорочується час мікропаузи, тобто|цебто| той час, який необхідний для усвідомлення руху, його закріплення і власне формування навику письма.|навички||в,біля| Оптимальна швидкість письма на першому етапі навчання|вчення| – для шестирічок 4-6 знаків в хвилину, а у|в,біля| семирічок вона може бути на 2-4 знаки більше.

|та||знову,щойно| Перший етап навчання|вчення| (фактично, період, букваря) може значно подовжуватися|довшати|, затягуватися|зволікатися|, якщо методика навчання|вчення| не відповідає закономірностям формування графічного навику|навички| і віковим особливостям дитини|дитяти|.

Тривалість і особливості другого і третього етапів навчання|вчення| багато в чому визначаються тим, наскільки успішно йшло формування навику|навички| на першому етапі.

Дослідники відмічають, що швидкість письма суттєво впливає на його якість. Під час письма відбувається складна взаємодія першої та другої сигнальних систем. Той, хто пише, тримає в пам’яті текст, подумки промовляє його, а це сприяє розвитку аналітико-синтетичного апарату. Імпульси від пальців рук надходять до мовних зон мозку, що сприяє їх розвитку. При швидкому письмі ці складні процеси не лише прискорюються, але й проходять на якісно вищому рівні.

Отже, оптимальна швидкість письма для першокласників – 4-6 знаків в хвилину на початку року і 10-12 знаків в хвилину – в кінці|у кінці,наприкінці| року. У II класі – 20-25 знаків в хвилину (різкий скачок швидкості письма відбудеться на початку другого навчального року, у вересні – жовтні швидкість письма буде вища, ніж в кінці|у кінці,наприкінці| попереднього року), а в III класі – 40-45 знаків у хвилину. Семирічки писатимуть трохи|ледве| швидше в кожному класі, відповідно, на 3-5 знаків.

На початковому етапі формування графічного навику|навички| основними критеріями результативності навчання мають бути не швидкість і якість, а наявність прогресу, просування, поліпшення|покращання| показників [14, с.27].

Таким чином, формування графічного навику|навички| письма в початковій школі – довготривалий і складний процес. Складний і по структурі самого акту письма, і по структурі формування навику|навички|, і по психофізіологічних механізмах, які лежать в його основі.

Але|та| це вже буде не те письмо, про яке ми говоримо, і психофізіологічну структуру якого розбирали так детально. Це буде письмова мова|промова|, що має свої специфічні особливості і свою психофізіологічну структуру, свої механізми і свої труднощі.

2. СИСТЕМИ РОБІТ ПО ФОРМУВАННЮ ГРАФІЧНИХ НАВИКІВ|навичок| МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Так, І.Ф. Кирей відмічає, що успіхи школярів у добукварний період великою мірою залежать від попередньої підготовки до школи у старших групах дитячих садків. Багато класоводів самі проводять заняття з малювання у дитячому садочку зі своїми майбутніми вихованцями.

У зв’язку з цим колективом дослідників на чолі з І.Ф. Кириєм розроблено прості графічні вправи, що полягають в обведенні геометричних фігур. Кожна геометрична фігура має тут конструктивні особливості, характерні для навчальних завдань.

За вказаними розмірами учитель заздалегідь виготовляє з цупкого паперу чи картону фігури. За допомогою цих трафаретів діти акуратно обводять у зошитах контури фігур простими олівцями. А далі заштриховують від руки кольоровими олівцями або фломастерами всю площину паралельними лініями. Така навчальна робота проводиться перед тим, коли діти мають малювати певний предмет у своєму альбомі.

Практика роботи передових учителів свідчить про ефективність такого методу у подальшому засвоєнні учнями програми з письма.

Н. А. Федорова, у свої статтях підкреслює, що організовуючи навчання|вчення| письму важливо|поважно| цілеспрямовано сприяти:
- підняттю|підніманню| на новий рівень наочно-образного і абстрактного мислення першокласників, необхідного для сприйняття конфігурації букв|літер|, для засвоєння схожості і відмінності знаків, для вироблення плану правильних рухів при письмі;
- вдосконаленню здібності для зорового сприйняття різних форм;
- становленню уміння орієнтуватися в просторі місця, рядка, легко визначати просторові відносини між елементами письма;
- зміцненню руки, поліпшенню|покращанню| координації рухів і в цілому|загалом| розвитку уміння самостійно управляти всією складною системою дій руки школяра;

- доведенню до автоматизму уміння дотримувати гігієнічні правила письма (положення|становище| корпусу, руки, зошита і так далі).

Найважливіше з|із| них – штрихування, оскільки ця дія не утрудняє учня, Н.А. Федорова пропонує 4 види штрихування, які сприяють розвитку і зміцненню дрібної мускулатури долоні руки і відпрацюванню|відроблянню| координації рухів:

а) розфарбовування короткими частими штрихами; |мілкої|

б) штрихування з|із| вікном;

в) центричне штрихування (штрихування від центру);

г) штрихування довгими паралельними відрізками.

Вона також пропонує застосовувати додаткове розлініювання зошита. При цьому наголошується на тому, що орієнтири повинні поступово спрощуватися. Спочатку виконують вертикальні (похилі) лінії в міжрядковому просторі потім замінюють їх крапками|точками|, надалі залишається робочий рядок і рідкі|рідкі| (через 30 мм) вертикальні (похилі) лінії. Така зміна розлініювання забезпечує поступове ускладнення дій учня, підвищення його самостійності. Н.А. Федорова пропонує проводити роботу з|із| приведеними вище вправами в підготовчий період до навчання|вчення| письму в прописах.

Як відмічає І.Ф. Кирей, підготовчий період – один з найвідповідальніших у роботі класовода передусім тому, що він охоплює графічну діяльність учнів. Учням потрібно навчитися правильно сидіти за партою, тримати ручку, олівець, класти зошит, орієнтуватися на сторінці зошита, дотримуватися гігієни письма. Вчитель має належно підготувати дитячу руку до письма, виробляти у вихованців психологічну рівновагу, посидючість, терпіння і наполегливість.

Колективом вчених-дослідників на чолі з І.Ф. Кириєм розроблено рухові вправи. Так, з 1 по 4 уроки підібрано завдання з розвитку зорової пам’яті дитини в процесі визначення на око середини рядка зошита. Такі теоретичні обґрунтування підкріплюються правильним розміщенням крапок і коротких ліній у рядку зошита, чого не так просто досягають шестилітки. Вправа виконується на широкій лінійці з друкованою основою.

На 5-8 уроки пропонується ввести фігури, завдяки яким діти привчаються ритмічно рухати пальцями правої руки у двосторонніх напрямках.

Уроки 9-10 доповнюються дугоподібними лініями зворотного напряму щодо вправ верхнього рядка. Це дає можливість виробляти в школярів чіткість у рухах пальців правої руки і певні навички дотримання паралельності між лініями, які проводить учень.

До уроку 11 подано дещо складніші форми петльовидних ліній у верхній та нижній частинах рядка, сполучених між собою похилою прямою. Дана вправа є продовженням попередніх. Виконуючи її, учні закріплюють вивчений матеріал, розвивають безвідривну координацію рухів пальців, окомір, що позитивно впливає на вироблення початкових навичок для поєднання букв у складах чи словах під час букварного періоду.

До 12 уроку пропонується письмо лівих та правих півовалів, письмо овалів справа наліво й зліва направо з чергуванням прямої похилої, написання овалів у сполученні їх із похилими лініями.

Таким чином учні мають можливість більшою мірою підготувати руку до письма першої букви за букварем – малої а, оскільки вона складається з основного й досить складного елемента – овала.

Практика роботи досвідчених класоводів показала, що такі вправи у системі графічної підготовки сприяють підвищенню якості й темпу письма школярів у букварний період. Діти глибше засвоюють структурні форми малих і великих букв алфавіту.

Так, Агаркова Н.Г. відзначає, що технологія навчання письма і формування графічного навику визначається системою принципів, методів і прийомів, використовуваних на уроках письма і заняттях по виробленню автоматизованості | дії відтворення букв|літер| і їх з'єднань|сполучень,сполук| на папері.

|вчення| Це, перш за все|передусім| принципи:

1) поелементного вивчення;

2) одноваріантного (стабільного) зображення букв|літер| і їх комплексів;

3) логічного угрупування буквених знаків.

Суть поелементного принципу полягає в тому, що навчанню|вчення| зображення букви|літери| повинне передувати формуванням в пам'яті дитини|дитяти| чіткого її зорового образу|зображення||літери|, тобто|цебто| вона повинна ясно уявляти|уявляти|, з|із| яких зорових елементів складається буква|літера| і в яких просторово-кількісних співвідношеннях ці елементи знаходяться|перебувають| в ній. Відтворення букв|літер| реалізується також на основі елементів, але|та| тепер уже рухових.

|зображення Принцип одноваріантного (стабільного) зображення письмових літер обумовлений закономірностями руху руки при письмі. Це перш за все: кругові замкнуті рухи руки, направлені|спрямовані| всередину до плеча.|літер| Рука в процесі письма виконує одноманітні рухи. Реалізується цей принцип в ідентичності форми буквеного знаку і послідовності зображення. Так, всі букви|літери|, що мають в своєму складі овал, пряму лінію з|із| четвертним овалом і лінії з|із| петлею, перехідний в рядковий овал, мають лише один варіант зображення, в якому використовується прийом нижнього повороту.
Такий підхід вивільняє учня від небажаного переварювання на подальшому|дальшому| етапі вироблення автоматизованої| дії письма, попереджає|попереджує,запобігає| ломку і перебудову елементарного графічного навику|навички|, основи якого формуються на уроках письма в період навчання|вчення| грамоті.

Формування автоматизованості| графічного і індивідуального каліграфічного почерку в|в,біля| учнів засноване на логічному принципі угрупування письмових знаків.

«Такий поелементний аналіз, на який варто згаяти додатковий час, дозволяє дитині|дитяті| творчо й усвідомлено підійти до конструювання букв|літери| ще до того, як вона вчитиметься писати їх», - вважають Безруких М.М. і Хохлова Т.Е.

І, нарешті|урешті|, дамо характеристику останньому, третьому принципу, виділеному Н.Г. Агарковою. Це логічний принцип угрупування письмових букв|літер|.

Таким чином, описані вище принципи реалізуються через поэлементно-цілісний метод письма, який:

по перше, обумовлений віковими психологічними особливостями дітей 6-7 років,

по друге, він не суперечить формуванню зв'язного письма, а навпаки|напроти|, підтримує|зачиняє| його основи.

Це досягається завдяки введенню|вступу| в методику елементів двох категорій: зорових і рухових. Конфігурація елементів першої категорії обумовлена закономірностями зорового сприйняття складних графічних форм, другої – закономірностями руху руки під час письма за умови автоматизованості графічного навику|навички|.|перечить||
«Успішне оволодіння графічним навиком|навичкою| багато в чому залежить від знання і виконання учнем в процесі письма трьох видів з'єднання|сполучення,сполуки| з|із| подальшою буквою|літерою|: верхнє, нижнє і середнє|», - пише Н.Г. Агаркова.

Розглядаючи становлення графічних навичок письма у 2 класі, І.Ф. Кирей відмічає, що це є досить складний психофізіологічний процес. Його характерною ознакою є те, що учні переходять до навчання письма у зошиті в одну лінійку, а це водночас вимагає правильного визначення на око висоти великих і малих букв (відповідно 8 і 4 мм), нахилу письма зліва направо під кутом 65º. Зростають вимоги до темпу письма, чіткості, плавності і ритмічності, а також гігієни. В зв’язку з цим колектив дослідників на чолі з професором Кириєм І.Ф. розробили систему підготовчих вправ для 2 класу, що мають сприяти успішному переходу до навчання письма у зошиті в одну лінійку. Ці вправи розпочинаються найпростішими елементами – крапками і закінчуються найскладнішими – овалами.

Дані дослідження показали, що такі вправи допомагають учням навчитися на око визначити відповідну висоту малих букв, виробляти координацію рухів кисті і пальців правої руки, забезпечити ритмічність, підготовляти руку до письма всіх елементів малих букв.

В письмових роботах другокласників, при використанні даної системи, повністю зникають такі графічні помилки, як пропуск та заміна букв у словах, зменшуються деформації окремих елементів і букв. Це свідчить про підвищення грамотності письма і сформованість в учнів системи необхідних графічних рухів.

Багаторічні дослідження групи Кирея свідчать, що високих результатів добивається чимало класоводів, у частини з них усі учні класу пишуть правильно, красиво, і, що характерно, майже однаковим почерком. Це ще одне підтвердження того, що діти від природи мають певні графічні задатки, які необхідно тільки правильно розвивати. А засобів для цього чимало. Це зокрема, впровадження у навчальний процес прогресивних прийомів і методів роботи, використання таких форм викладу матеріалу, які б зацікавлювали школярів.

У виробленні точного сприйняття форми неоціненну допомогу надає метод порівняння. Вчитель має пам’ятати про важливу особливість, на яку вказує багато психологів, - діти у порівнянні передусім виділяють спільне, а відмінність ними упускається. Тому слід уміло користуватися порівнянням.

Наприклад, Вахтеров В.П. радив, порівнюючи нову літеру з відомою, виділяти виразний, характерний елемент жирним шрифтом. Порівнювані букви потрібно ставити не поряд, а одна під одною, щоб дітям одразу впадала у вічі різниця між ними.

Метод порівняння можна використовувати в такий спосіб, що елементи літер, самі літери та їх з’єднання пишуться в зошитах простим олівцем. Діти просто наводять їх. Коли дитина пише по олівцевих лініях, то їй добре видно як вдалося написання букви. Вона відразу бачить де схибила і в такий спосіб контролює себе і добивається правильності виконання. В пам’яті школяра добре закарбовується літера написана власною рукою.

Виходячи з того, що дітей об’єднує бажання творити щось красиве і швидко здобувати успіх, на уроках письма чільне місце займає альбом для малювання, простий і кольоровий олівці, лекала, трафарети геометричних фігур і природних об’єктів. Школярам набагато цікавіше «тренувати дрібні м’язи пальців» створюючи малюнки, композиції за допомогою лекал і трафаретів, а потім заштриховувати їх кольоровими олівцями, ніж виконувати в прописі нудну й одноманітну роботу – писання рядків паличок, букв, буквосполучень та складів, в той час коли пальчики ще не слухаються, і так незручно тримати ручку, а ще при цьому стежити за поставою і положенням зошита.

Методом Потапової можна навчати|вчити| дітей писати швидко, красиво і весело. Підраховано, що учні Потапової швидше вчаться читати і писати, зазвичай допускають помилок удвічі|вдвічі| менше|звичне|. Методика Потапової дозволяє виховувати у дітей самобутність, творчий дух, а також забезпечує розвиток особистості учня.

За думкою Свиридюк Т.П. найпродуктивнішим у підготовці руки до письма є вправи з олівцем і обведення контуру зображення, проведення за опорними точками вертикальних, горизонтальних, похилих ліній, малювання овалу та інших геометричних фігур з наступним заштриховуванням їх поверхні у різних напрямках, малювання тонких, товстих, переривчастих та інших ліній (травичка, дощик, тощо).

Як показує досвід вчителів, навіть після підготовчої роботи, набувши необхідних навичок, дитина не без труднощів переходить до написання елементів букв, її стомлює одноманітність завдань. На цьому етапі важливо захопити дітей процесом письма, щоб одноманітність вправ не притупила їхньої цікавості до навчання. Саме для цього на думку

Т.П. Свиридюк доцільно застосовувати уособлення елементів букв.

Під її керівництвом були розроблені спеціальні графічні вправи, ігри, що застосовуються на 12 заняттях підготовки руки до письма. Ці ігри-заняття стають для дітей чарівним «містком» для переходу до систематичного письма в умовах класно- урочної системи.

Т.П. Свиридюк пропонує на перших трьох заняттях ознайомлювати дитину з розлініюванням зошита і формувати перший найважливіший психологічний механізм, необхідний для початку письма – усвідомлення місця графічної дії в межах робочого рядка. Дитина спроможна збагнути це, сприйнявши основне правило гри, виражене в назві: «Струмочок – робочий рядочок, заповітні береги». Це важливе правило засвоюється у процесі зафарбування робочого рядка, малювання предметів у середині рядка та їх штрихування.

Під час наступних занять у дітей формується механізм написання елементів букв: рівної палички, палички з заокругленням унизу і вгорі, палички з петлею внизу, овали й на півовали. Але відбувається це, на відміну від загальноприйнятої шкільної методики у ході графічних ігор.

Заняття до структури якого входить графічна гра, починається нею, але поступово ігрове заняття відходить на другий план, а дидактичне навчальне завдання виступає чіткішим – як основне. На кінець заняття діти вже не малюють, а пишуть той чи інший елемент букви під лічбу. Таке письмо вони теж сприймають, як гру. Цей прийом є загальновідомий і набув широкого поширення у практиці навчання дітей письма.

Заняття з застосуванням графічних ігор вимагає пильного керівництва з боку педагога, щоб гра не перетворилася в самоціль, не витіснила навчального завдання, а навпаки, сприяла досягненню головної дидактичної мети заняття. Тому так важливо вчасно перейти від малювання до написання елементів букв.

Прийом уособлення можна застосовувати й надалі, в процесі написання літер. Ґрунтуючись на асоціаціях, за подібністю, він допомагає дитині закріпити в пам’яті складну конфігурацію букв і цифр, а також розрізняти їх при письмі.|із|
|воління||чинять| Зміна методики навчання|вчення| письму і поява нових альтернативних технологій зробили вплив на знаряддя і матеріали письма та їх вдосконалення. На методику навчання|вчення| каліграфічним навикам|навичкам| письма зробив вплив також і вік школярів.
Саме питання про те, коли починати|розпочинати,зачинати| навчання|вчення| письму, дискутувалося досить давно. Так, американський психолог