Науково-дослідницька робота студентів в галузі права
Тема 4. Поняття юридичної науки і методології права (2 год.)
Питання до семінарського заняття:
Ø Визначення понять «правознавство», «юриспруденція», «юридичні науки»
Ø Класифікація юридичних наук
Ø Методологія юридичних наук
Ø Проблеми та перспективи розвитку юридичних наук у ХХІ столітті
Література:[1; 4-9; 13; 17; 23; 28]
Питання для самоперевірки:
Ø Наведіть поняття юридичної науки
Ø Дайте загальну характеристику методології юридичної науки
Ø У чому полягають особливості методології юридичного наукового дослідження?
Ø Розкрийте структуру методології юридичної науки
Ø Охарактеризуйте основні принципи методології юридичної науки
Ø У чому полягає принцип методологічного плюралізму?
Ø Що таке системний підхід в юридичному дослідженні?
Ø Що таке методологічний плюралізм в дослідженні правових явищ?
Теми рефератів:
Ø Принцип відповідності в юридичному дослідженні.
Ø Проблема істинності правового пізнання
Контрольні завдання:
1. Розкрийте предмет та об’єкт науки юриспруденції.
2. Розкрийте завдання юридичної науки на сучасному етапі розвитку українського суспільства.
Тема 5. Понятійно-правова єдність предмету та методу юриспруденції (2 год.)
Питання до семінарського заняття:
Ø Співвідношення, взаємозв’язки та єдність предмету та методу юридичного пізнання
Ø Основні функції юридичного методу
Ø Новизна поглядів в розвитку загальної теорії права
Література:[1; 4-9; 13; 17; 23; 28]
Питання для самоперевірки:
Ø Розкрийте поняття юридичного пізнання
Ø У чому полягає співвідношення, взаємозв'язок і єдність предмету і методу юридичного пізнання?
Ø Назвіть основні функції юридичного методу
Ø Охарактеризуйте співвідношення юридичної науки і юридичної практики?
Теми рефератів:
Ø Спадкоємність і новизна в розвитку загальної теорії права
Ø Взаємозв’язок юридичної науки і філософії
Контрольні завдання:
1. Навести визначення категорії «праворозуміння».
2. Розкрийте принцип єдності предмету та методу юридичного пізнання.
Тема 6. Основи методології і методики наукової творчості в юриспруденції (4 год.)
Питання до семінарського заняття:
Ø Вплив наукової етики на наукову роботу
Ø Форми узагальнення результатів наукової роботи
Ø Науковий стиль: поняття та характеристика
Ø Категорії та поняття наукової роботи
Ø Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
Ø Логіка викладення матеріалу, формування висновків, основи опанування
Література:[1; 4-9; 13; 17; 23; 28]
Питання для самоперевірки:
Ø Що таке наукова робота?
Ø Назвіть особливості наукової роботи
Ø Що представляє собою етика наукової творчості?
Ø Що представляє собою наукове вивчення як основна форма наукової роботи?
Ø Назвіть різновиди наукового пошуку
Ø Розкрийте поняття логічних законів
Ø Як застосуються логічні закони?
Ø Охарактеризуйте види висновків дослідницької роботи
Ø Охарактеризуйте логіку та правила аргументування
Теми рефератів:
Ø Правила наукової етики
Ø Види наукових робіт
Контрольні завдання:
1. Назвати та охарактеризувати види наукових робіт.
2. Охарактеризувати структуру наукової роботи
Тема 7. Практичні аспекти методологія написання досліджень в галузі права (2 год.)
Питання до семінарського заняття:
Ø Вибір теми, поняття і структура теоретичного дослідження
Ø Мета та завдання наукового дослідження
Ø Визначення методології дослідження в галузі права
Ø Робота та аналіз емпіричного матеріалу
Ø Розширення і обмеження сфери наукового пізнання в процесі дослідження
Література:[1; 4-9; 13; 17; 23; 28]
Питання для самоперевірки:
Ø Наведіть характеристику об’єкта та предмета наукового дослідження
Ø Як здійснюється планування дослідницької роботи?
Ø У чому полягають труднощі і помилки дослідника при виборі теми дослідження?
Ø Як здійснюється бібліографічний пошук літературних джерел?
Ø Що представляє собою оцінка фактичного матеріалу?
Ø Як здійснюється вибір методології?
Ø Що представляє собою розширення і обмеження сфери наукового пізнання в процесі дослідження?
Ø У чому полягають особливості проведення міждисциплінарних юридичних досліджень і порівняльно-правових досліджень?
Теми рефератів:
Ø Проблеми актуальності, новизни і практичної значущості роботи
Ø Читання, відбір і оцінка фактичного матеріалу
Контрольні завдання:
1. Охарактеризуйте методи дослідження:
- метод системного аналізу;
- порівняльно-правовий метод;
- історико-правовий метод;
- формально-юридичний метод;
- системно-структурний метод;
- прогнозування та моделювання.
2. Назвати правила оформлення посилань по тексту дослідження.
За результатами змістового модулю 2 проводиться тестування. Тестові завдання додаються
6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
6.1. Рекомендації для самостійної роботи студентів
Найсуттєвішою формою пошуку необхідного і додаткового матеріалу за дисципліною «Основи методики правових досліджень» з метою доопрацювання знань, отриманих під час лекцій, є самостійна робота студентів. Саме опанування та з’ясування студентом рекомендованої літератури створює широкі можливості детального засвоєння даної дисципліни.
Враховуючи той факт, що вивчення дисципліни передбачає кропітку роботу та змістовне обговорення питань на семінарських заняттях, саме під час самостійної роботи студент поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, закладає підстави якісної підготовки доповідей, повідомлень, рефератів як за власними інтересами, так і за завданням викладача.
Саме самостійна робота набуває все більшого значення й актуальності сьогодні, оскільки обсяг навчального матеріалу з правознавства досить значний, і не все можна встигнути розглянути під час аудиторних занять. Отже, правильна організація власної самостійної роботи з боку студента є важливою запорукою успішного навчання і ефективного засвоєння ним знань.
Метою самостійної роботи є вироблення навичок опрацювання спеціальної літератури, необхідних для належного засвоєння предмета навчальної дисципліни, а також для розвитку сталих умінь до самостійного вивчення і викладання одержаної інформації; вироблення навичок щодо здійснення наукових досліджень.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Лише у ході самостійної роботи студент має можливість розвинути пізнавальні та виконавчі здібності, пам'ять, самостійне мислення, наполегливість і, головне, виробити вміння самостійного здобуття знань.
Самостійна робота студентів переважно полягає в підготовці до семінарських занять: повторення лекційного матеріалу, складання оглядів і публікацій, що відображають точку зору вчених різних правових шкіл і напрямів на проблему, які її вивчають, надрукованих в різноманітних засобах масової інформації та спеціалізованих виданнях.
Форми самостійної роботи студентів визначаються змістом навчальної дисципліни, ступенем підготовленості студентів.
Ця робота включає:
1) самостійне вивчення джерел;
2) засвоєння методики правових досліджень;
3) підготовка правових досліджень;
4) підготовку до поточного контролю;
5) підготовку до заліку.
Для організації самостійної роботи необхідні наступні умови:
· готовність студентів до самостійної праці;
· мотивація отримання знань;
· наявність і доступність всього необхідного навчально-методичного і довідкового матеріалу;
· система регулярного контролю якості виконаної самостійної роботи;
· консультаційна допомога викладача.
Складовими критеріями оцінки доповіді є:
1. повнота розкриття теми;
2. культура оформлення роботи;
3. вміння спілкуватися з аудиторією (надання інформації усно).
Для якісної підготовки до семінарських занять за кожною темою студентові потрібно:
1. засвоїти лекційний матеріал;
2. ознайомитися з планом семінару та рекомендованою літературою до нього;
3. при необхідності отримати консультації викладача з питань, що стосуються доповідей та рефератів;
4. використовувати навчально-науковий потенціал бібліотек ДонДУУ та інших наукових установ.
Під час самостійної роботи передбачається підготовка відповідей на контрольно-перевірочні питання, питання для самостійного опрацювання, складення рефератів, вирішення студентами практичних завдань, вивчення основних питань для підготовки до підсумкового контролю.
Підготовка відповідей на контрольно-перевірочні питання передбачає вивчення літературних, запропонованих в планах семінарських та практичних занять або підібраних студентом самостійно, складання плану відповіді та викладення основного змісту в зошиті.
Відповідь на питання для самостійного вивчення може бути викладена також і у науковій доповіді, яку студент зробить на аудиторному занятті. Вирішення студентами практичних завдань передбачає розв’язання задач, викладених в планах семінарських занять.
В робочій програмі наводиться тематичний план, перелік літературних джерел, назви тем та контрольно-перевірочні питання, завдання для проведення практичних занять з вказівками для самостійної підготовки до них і питаннями для самоконтролю.
Дані методичні рекомендації передбачають теми для самостійного вивчення та її короткий зміст, питання для самоконтролю, контрольні завдання, перевірочні тести та список рекомендованої літератури, яка застосовується при вивченні цих тем.
Відповідно до вимог КМСОНП в ДонДУУ значну увагу студентам необхідно звернути на наступне:
· наявність конспекту лекцій з усіма темами, що розглядалися на лекційних заняттях, виступи на семінарських заняттях, належне та своєчасне виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи, своєю чергою, є основною умовою для отримання необхідної мінімальної кількості балів (50) для допуску до заліку;
· для отримання 100 балів студентам, окрім зазначеного, необхідно додатково підготувати письмову роботу та за заліковими модулями скласти структурно-логічні схеми.
Індивідуальні завдання для самостійної роботи (тему есе) отримує кожен студент, виходячи зі свого порядкового номеру в навчальному журналі групи.
Завдання для самостійної підготовки мають виконуватися студентами на окремих аркушах формату А4, інтервал – 1,5, кегль – 14, шрифт - Times New Roman, загальний обсяг роботи – до 20 сторінок. На останньому аркуші необхідно зазначити загальний список літератури.
*Приклад оформлення титульного аркушу наведено у додатках.
У випадку, якщо на певну тему не відведено лекційного та семінарського заняття, студент має опрацювати її самостійно, оскільки для опанування всіх питань курсу та успішного складання екзамену студентом має бути здійснено самостійну підготовку за всіма наведеними завданнями.
Самостійна робота студентів враховується при складанні заліку.
В ході самостійної роботи над конкретною темою студент повинен:
- ознайомитися з рекомендованою літературою;
- законспектувати основні положення проблем теми;
- вивчити та засвоїти рекомендований матеріал з метою застосування його в подальшому вивченні дисципліни і майбутній діяльності;
- для контролю потрібно самостійно відповісти на контрольні питання та виконати завдання.
Самостійна робота студентів перевіряється викладачем за допомогою опитувань на семінарських заняттях, виконанням аудиторних контрольних робіт, написання рефератів, а також при підсумковому контролі. Поточний та підсумковий контроль знань студентів може здійснюватися за допомогою тестів та самостійних робіт.
Основні питання для підготовки до підсумкового контролю – це питання, які виносяться на залік. Їм необхідно приділити підвищену увагу, визначитись з тими питаннями, засвоєння яких викликає певні складнощі або студент не може самостійно знайти відповідь взагалі. В таких випадках необхідно звернутися до викладача для отримання додаткової консультації.
Самостійній контроль знань передбачає відповіді на питання для самостійного контролю, а також розв’язання тестових завдань.
Основними засобами контролю самостійного вивчення студентами матеріалів всіх змістових модулів є експрес-опитування і опитування за питаннями семінарських занять, оцінювання підготовлених студентами рефератів, тематичних повідомлень, перевірка опрацювання навчального матеріалу за пропущені аудиторні заняття.
6.2. Рекомендації з виконання тестів
Розв’язання тестів дозволяє студентові більш повно засвоїти навчальний матеріал, оцінити свої знання по дисципліні, і виявити пробіли, сприяє розвитку творчого мислення.
Однак необхідно враховувати, те що, тестові завдання можуть забезпечити одержання фундаментальних знань з дисципліни, що вивчається, лише при повному вивченні матеріалу з дисципліни «Основи методики правових досліджень», що викладено у підручниках, монографіях, наукових статтях, список яких запропонований у програмі.
При проведенні поточного контролю (розв’язанні тестів), слід:
Ø уважно прочитати запитання тесту;
Ø відповідаючи на запитання тесту, збагнути сутність запитання та відповіді на нього;
Ø обміркувати і аргументувати відповіді на запитання тестів.
Необхідно враховувати, що для одного питання може бути дана лише одна правильна відповідь.
Для надійності й ефективності тестування рекомендується використати 3-4 варіанти питань відповідної теми. Кількість питань у кожній темі залежить від:
1) обсягу і складності навчального матеріалу;
2) часу, виділеного відповідно до тематичного плану для вивчення цієї теми.
Важливою умовою забезпечення об’єктивності перевірки знань студентами є виконання ними тестових завдань самостійно, без використання навчальної літератури і конспектів лекцій.
6.3. Методичні рекомендації з виконання рефератів
Складення реферату передбачає вибір теми, опрацювання запропонованої та додаткової літератури, складення плану, написання реферату.
Реферат не є дослівним переказом тексту підручника або навчального посібника, а являє собою одну з форм наукового дослідження на певну тему, творчо перероблену на основі знайомства зі станом сучасних наукових досліджень (науково-проблемний реферат) або виклад основних положень певних видань чи їх частин (оглядово-інформаційний реферат).
Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті студентом знань з правознавства, вміння і навичок працювати з науковою літературою і нормативно-правовими актами, самостійно аналізувати і узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.
За допомогою рефератів студент глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, вчиться правильно оформлювати роботу та докладати результати своєї праці.
Підготовка реферату включає в себе наступні етапи:
1. вибір теми;
2. підбір і вивчення спеціальної літератури;
3. складання плану реферату;
4. викладення змісту теми;
5. оформлення реферату,
6. усний виклад реферату.
1. Вибір теми
Студент самостійно обирає тему реферату із запропонованого переліку. Допускається закріплення декількох студентів за однією і тією ж темою реферату. В такому разі на семінарських заняттях один з них доповідає, а інші виступають доповненнями та уточненнями. Студент може в обсязі навчальної програми дисципліни сам запропонувати тему реферату, узгодив її з викладачем.
При виборі теми студенту слід керуватися своїми інтересами до певної проблеми, можливостями підбору літератури та інше.
2. Підбір і вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів.
Роботу над рефератом потрібно починати з вивчення стосовно обраної теми відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспектів лекцій. Після того як загальне уявлення про обрану тему склалося, студенту слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню літератури.
Вивчаючи ту чи іншу наукову працю, студент повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх вирішував автор. Без усвідомлення проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко відокремити тезу від аргументів і практично неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.
3. Складання плану реферату
Після ознайомлення з літературою та нормативно-правовими актами студент складає план реферату, в якому конкретизуються питання обраної теми та який включає в себе:
· вступ;
· основну частину (виклад змісту теми);
· висновки;
· список використаної літератури.
Вступ є обов'язковою частиною реферату, в якому стисло обґрунтовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, вказується на її місце в структурі курсу правознавства, формулюються цілі дослідження.
Основна частина реферату складається з розділів та підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті всі питання теми. При цьому слід мати на увазі, що кількість розділів та підрозділів не регламентується, але недоцільно їх робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну і логічну послідовність, розділ можна не розбивати на підрозділи.
При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.
Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.
Вступ і висновки реферату разом не повинні перевищувати одну чверть його обсягу.
4. Викладання змісту теми
Після підбору і вивчення літератури, визначення плану реферату слід приступити до узагальнення та систематизації зібраного матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним та послідовним. Викладати матеріал у рефераті рекомендується у безособовій формі висловлювання (наприклад, "вважаємо", "думаємо", "рахуємо" та інше). Необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникати незрозумілих понять та складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова і словосполучення допускається змінювати прийнятими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.
При використанні цитат з літературних та наукових джерел слід пам'ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора реферату, або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Занадто зловживати ними не слід.
Студенту доцільно звернути увагу на такі характерні недоліки, які трапляються при написанні реферату і які можуть привести до незадовільної оцінки:
· механічне, дослівне переписування використаної літератури; поверховий, не аргументований виклад основних теоретичних положень;
· невідповідність між змістом роботи та її планом;
· абстрактний виклад теми;
· недбалість і неграмотність викладу.
Отже, основними вимогами до написання реферату є вміння виділяти головні теоретичні питання і роз'яснювати їх на конкретному матеріалі, логічно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну юридичну літературу.
5. Оформлення реферату
Студент повинен пам'ятати, що через оформлення реферату, його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Тому кожному студенту необхідно опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватись стандартних вимог, які висуваються щодо рефератів.
Починається робота з титульного листа, після чого на другій сторінці реферату подається план роботи.
Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану реферату. Заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, тоді їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж три інтервали, якщо реферат виконаний рукописним або машинописним способом, та не менше, ніж два інтервали, якщо робота виконана за допомогою комп'ютера.
Розділи слід нумерувати арабськими цифрами без крапок в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою (наприклад - 1.1, 1.2).
Усі сторінки, починаючи з другої, послідовно нумеруються з проставленням арабських цифр за загальним правилом у нижньому правому куті, без крапки в кінці. Слід мати на увазі, що першою сторінкою реферату є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки.
Реферат пишеться чітким, розбірливим почерком, або друкується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210x297 мм) через півтора міжстрокових інтервали для комп’ютера, з обов’язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху і знизу – 20 мм, зліва – 25-30 мм, справа – 10 мм. На одній сторінці повинно бути не більше 32-40 рядків.
Загальний обсяг реферату не повинен перебільшувати 20 аркушів.
6. Усний виклад реферату
Після написання реферату студент повинен докласти його зміст на семінарському занятті. Автор роботи протягом десяти хвилин має викласти основні положення розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову і практичну значимість обраної теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, при необхідності, відповісти на запитання викладача та інших учасників семінару.
За результатами обговорення написаного і докладеного реферату студенту виставляється відповідна кількість балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.